Передчасні пологи та війна: як у Дніпрі рятують малюків

У Дніпрі, в Регіональному медичному центрі родинного здоров’я, медики рятують життя найменших і найвразливіших пацієнтів – передчасно народжених дітей. Вони важать менше кілограма, але вже з перших секунд життя демонструють неймовірну силу й жагу до життя.

Василинка народилася з вагою 910 грамів, її брат Захарчик – 1280. Вони з’явилися на світ на сьомому місяці вагітності. Два місяці двійнята провели у реанімації, потім – у відділенні інтенсивної терапії. Їхній батько загинув, захищаючи Україну. Але мама з малюками незабаром повернеться додому сильніші, ніж будь-коли.

“Я їм завжди кажу дякую за своїх діточок. Дякую, що завдяки їм мої діти зараз живі та здорові”, – розповідає мама двійнят про персонал лікарні.

Щороку в закладі перебуває близько 200 новонароджених, з яких 75% – передчасно народжені. Медики пам’ятають кожну дитину, але окремо згадують хлопчика, який народився з вагою 540 грамів і затримкою внутрішньоутробного розвитку. Понад чотири місяці тривала його боротьба, і зрештою малюка виписали з вагою 2,5 кілограма.

“Його мама була щаслива, а ми раділи разом із нею”, – говорить завідувачка відділення анестезіології та інтенсивної терапії Олена Верещак.

Новонароджені перебувають у спеціальних капсулах, які відтворюють умови материнського лона. Їх укладають у “кокони”, аби ті відчували дотик і тепло, як у маминому животі.

“Тут важливі не тільки руки, а важливо серце, дотик і кохання до життя”, – ділиться Олена, завідувачка відділення анестезіології та інтенсивної терапії.

Наталія Крайняк – старша медична сестра у відділенні та одна з найкращих в Україні. Жінка працює понад 20 років. Вона є переможницею національної номінації “Медсестра – відкриті обійми”. Але сама наголошує: це заслуга всієї команди.

Сьогодні передчасні пологи все частіше стають наслідком хронічного стресу. Вагітні жінки переживають обстріли, втрати та тривоги. У деяких палатах вікна досі закриті дошками – нагадування про ті дні, коли батьки самі укріплювали лікарню, захищаючи своїх новонароджених.

“Найменші борються за перше своє дихання, і я зрозуміла, що це моє місце. Тут я можу бути найкориснішою”, – каже Наталія.

Ці діти народжуються у воєнний час і з перших хвилин вчать дорослих, що таке стійкість і надія. Вони – майбутнє, яке вже сьогодні бореться за право жити. І поруч з ними команда медиків, які щодня дарують шанс на життя.