В Днепре прошел вечер памяти легендарного патриота и диссидента

В Литературном музее Днепра вспоминали о жизни и героическом поступке во имя Украины Василия Макуха.

56 лет назад, 5 ноября 1968 года Василий Макух устроил акт самосожжения на Крещатике во имя независимости Украины и против тоталитарной советской системы. Герой не выжил. Его подвиг не меркнет и спустя годы.

Вчера в Литературном музее Днепра состоялся вечер памяти Василия Макуха.

Его участником стал и председатель Днепровского общества политзаключенных и репрессированных Иван Дремлюга, который рассказал о вечере памяти следующее:

«В музеї "Літературне Придніпров'я" відбувся урочистий захід з нагоди вручення першої відзнаки ім. народного героя Василя Макуха, започаткованої журналом "Бористен". Лавреатами відзнаки стали громадські діячі і волонтери, в тому числі 2 осіб із США.

Їм були вручені дипломи і розписані квітковим візерунком дерев'яні тарелі із зображенням людини смолоскипа свободи. Захід відбувся за підтримки Дніпровського товариства політичних в'язнів і репресованих.

5 листопада 1968 року, напередодні чергової річниці Жовтневого перевороту, Василь Макух на знак протесту проти комуністичної тоталітарної системи, колоніального становища України в СРСР і політики русифікації в Україні та агресії Радянського союзу проти Чехословаччини здійснив акт публічного самоспалення на Хрещатику у Києві з вигуками: "Геть окупантів з Чехословаччини!". "Хай живе незалежна Україна!", "Свободу українській мові!" За кілька годин до цього вчинку, Василь Макух опустив в скриньку на Головпоштамті листа до ЦК КПУ, в якому, звертаючись до першого секретаря Петра Шелеста, відкрито засудив політику окупаційної комуністичної влади, яка, прикриваючись інтернаціональними гаслами, насаджує ідеологію великодержавного російського шовінізму, поневолюючи український народ. Цей лист закінчується словами:

«Протестуючи проти кривд, завданих російськими окупантами, пийте ще й мою кров – я спалю себе в жертву не Вам, а українському народові, щоб молоде покоління сміло, відважно продовжувало святу справу боротьби. В. Макух з Дніпропетровська».

У вітчизняних ЗМІ жодної інформації про самоспалення українського патріота не з’явилося, але вже того ж дня західні радіостанції у вечірніх випусках новин повідомили:

«Протестуючи проти комуністичного тоталітаризму, поневолення українського народу й агресії СРСР проти Чехословаччини, українець Василь Макух у Києві вдався до акту самоспалення. Перед мужнім вчинком патріота у печалі схиляє голову вся прогресивна світова спільнота»…

Василь Макух став першим із українців, хто обрав самоспалення і власну смерть, як спосіб політичного протесту проти дій комуністичного тоталітарного режиму.

Петро Дужий, референт пропаганди ОУН, український письменник, почесний громадянин м. Львова так написав про героїчний подвиг Василя Макуха, колишнього свого вихованця-побратима:

«Борці за Україну по-різному гинули: у бойових акціях ОУН-УПА, були розстріляні чекістами у підвалах більшовицьких катівень, на шибеницях, доведені хворобами і голодом до крайнього виснаження. Василь Макух сам собі вибрав смерть, протестуючи самоспаленням, і тим увійшов у безсмертя. Слава Героєві України!»

Постать Василя Макуха стала своєрідним символом боротьби і єдності української нації: народжений на Львівщині, він здійснив свій подвиг у Києві, а похований у місті Дніпрі, де залишилась його сім’я. Це символічно об’єднує захід, центр і схід нашої держави. Громадськість Січеславщини і Дніпровська міська рада підтримують ініціативу Українського інституту національної пам'яті про присвоєння незламному українцю Василю Макуху високого звання Героя України (посмертно). На жаль, обласна адміністрація вважає, що подвиг протестного самоспалення народного героя ще недостатньо вивчено. Віримо, що настане час і щезнуть бюрократичні перепони на шляху відновлення історичної справедливості в гідному пошануванні легендарного Василя Макуха».

Фото Ивана Дремлюги.