Сторожева Ольга Олегівна

Пишу вірші для душі, співаю авторські пісні у стилі хіпі і бохо.

Материнство

Я б позичила тобі тіло...
Досить п'яти хвилин.
Ти б дитинку мати схотіла,
Ще й багато дитин!

На добу відмовляюсь відрук,
Щоб відчула ти в своїх долонях,
Дотик, що подарує малюк.
Відчуваєш натхнення у скронях?

Я б позичила тобі тіло...
Щоби ти відчувала сором
І думки, що ти щось впустила
В голові заспівають хором.

На, візьми, моє серце, вмовляю!
Відчувай те, що кожна мати.
Як за посмішку немовля
Все на світі спроможна віддати.

Без вагань приміряй моє серце.
Тільки так ти відчуєш мить,
коли серце у відчаї б'ється
і за сльози дітей болить

Приміряй без вагань мою душу
Ти здивуєшься, скільки молитв
Промовляти за день я мушу.
Я інакше дивлюсь на світ.

Повернувшись в свою свідомість
ти зненавидіш слово "аборт"!
Ти прозрієш. Природа натомість
Перетворить гавань у порт

Зустрічай корабель материнства.
Всю жіночність в собі віднайди
Подаруй малюку дитинство.
Прагнеш жінкою бути – роди!

У задзеркаллі

Срібний ранок, коштовне проміння...
Чи то яблука падають з неба?
У задзеркаллі шукати треба
Колоскових фантазій насіння.

У задзеркаллі серед ілюзій,
тримайся міцно за край спідниці.
А я візьму свої довгі спиці,
зв`яжу тобі шлях під дріб перкусій

"Лілове танка"

Невагомі лілові хвилі
Смикають клавіши мого серця.
Чи то очі зухвалі,
Чи то тільки здається,
щоб не бігти, злетіти от-от заманеться

Скво

Я твоя шалена скво,
Бачу тебе через скло.
Фарби, етно, бахрома,
Вождю, я твоя пітьма.
Світло хтось нехай твоє,
В мене щось для тебе є.
Збудувала я віг-вам,
Оцеола мій, мій хан.
Ми в каное – я і ти.
До озер тепер пливти.
За брестплейт вхоплюсь скоріш,
Нас зустріне тільки тиш.
Що ж, вставай…
Роуч свій вдягай.

Завтра я твоя бохо.
Бачу тебе, моя втіхо.
Кисті, рюші, сукня Артка
Твоя скво обіймів варта.
Нас богемний шик з’єднав,
Не штамповий ідеал.
Самовираз, недбайливість,
На мистецтві зупинились.
Називай як заманеться
Вільний настрій свого серця.
Народжу тобі дитину.
Рай в повітряних тканинах.
Що ж, нервуй…
І обручку пропонуй.

Вчора я твоя чаклунка,
Страх ворушиться у шлунку.
Завтра я твоя бохо.
Бачу тебе, моя втіхо.
Я твоя шалена скво,
Бачу тебе через скло.

Колисанка для Стефанки (присвячено моїй доньці)

Суміш квіточок, моя ягідко
Хай насняться тобі у снах лагідних.
Всі тваринки, що землі торкаються,
Тобі, крихітко, усміхаються.
Тобі котик мурчить свою пісеньку,
і водичка дзюрчить стрімко в лісі десь.
Сна солодше ніж твій не буває.
Моя ластівка засинає
Моє серденько, моя крихітко,
закривай оченятка, засинай хутко.
Всі хмаринки, що пливуть на захід
Нехай сон стерегуть твій чуйний.
Нехай свіже повітря торкається щічок,
Нехай посмішка сонця лоскоче обличчя.
Вітер ніжно рослинки гойдає,
Моя крихітко засинає

Тиш-тиш-тиш
тиш-тиш-тиш,
Після обіймів тихенько ти спиш.
Цьом-цьом-цьом
цьом-цьом-цьом,
Мама і татко захищають твій сон