Усманова Олександра Рустамівна (поезія)

Освіта – Черкаський національний Університет ім. Б.Хмельницького, спеціальність – біологія. Нині завідувач лабораторій кафедри Спеціалізованих комп'ютерних систем Черкаського державного технологічного Університету.

Пишу прозу та вірші російською та українською мовами. Граю на гітарі.

Брала участь у фестивалях авторської пісні:

• "Срібні струни" (м. Черкаси; лауреат і дипломант 1997-2006 рр., номінації "Кращий автор", "Поезія"),
• "Пам'яті Олександра Авагяна" (Київ, 1999-2000рр.),
• "Проба пера" (Київ, 2000р., дипломант у номінації "Кращий автор"),
• "Україна. Молодь. Майбутнє" (Київ, 2001-2003рр.),
• "Лесная фиеста" (Боярка, 2004-2006рр.)
• "32 мая" (Донецьк, 2007р., дипломант в номінації "Поезія")
• "Вагант" (Дніпропетровськ, 2007р., дипломант в номінації "Поезія").

Учасниця конкурсу "Всеукраїнська премія ім.Олександри Кравченко (Девіль)" (Дніпропетровськ, 2013р), відзнака "За створення пригодницької повісті для підлітків"

Опубліковані оповідання:

• Со-Творение Феникса (у співавторстві з О.Пошуруевой) - журнал "Реальность фантастики" №9, 2009г.
• Мандрівний жаб (у співавторстві з О.Пошуруєвою) - журнал "Реальность фантастики" №8, 2010 г.
• Гра в чотири руки (у співавторстві з О.Пошуруєвою) - журнал "Дніпро" № 5-6, 2011р.
• Гості - електронний випуск журналу "Дніпро" № 3, 2013р.
• Кавалеры ордена зелёных абрикосов - збірник "Антология фантастического рассказа", 2006г.
• А дело было летом - збірник "Аэлита 004", 2008
• Лошадей много не бывает - збірник "Фантастика.ua", 2011г.

Вірші російською та українською мовами друкувалися у журналі "Золотой век" №№ 4, 7, 8, 11, 12 за 2008г.
За мініатюрою "Счастливый билетик" знято соціальну рекламу.

Сторінка у мережі Інтернет - samlib.ru/u/usmanowa_a_r/

***

Блукаю містом –
Дивна i безглузда:
Як чотки, вулиці
Між пальцями пускаю.
Я ненавмисно загубила
Звістку, пташину-серце
І твоє намисто.
Тепер шукаю.

Навпомацки минаю
Роздоріжжя:
Вогні-цілунки; крига…
А долоні!..
Ти не хвилюйся.
Просто розлилося
Вино з калини
(Я така незграба).

З гірчичних зерен
Не зліпить намиста,
А попіл – то чудовий
Антисептик.
Душа без серця скімлить.
- Тихо, тихо.
Я намагаюсь
Вигадать що-небудь.

Захмарені розлукою
Вуста.
Слова зі мною
В піжмурки заграли.
Піду босоніж.
Навпростець.
Бач, птаха
До тебе в шибку
Стукає.
Впускаєш?

***

У вікні, як відлуння прощання,
Мерехтить твоя тінь.
Я на згадку залишу
Паперового синього зайця
(Якщо він не злякається
Ведмежати на лівому капці).

Листоноша мене оминає
Сьомою стежкою.
Я вночі невгамовно
Бубоню про Алісу і Кролика
(Колискова для зайця,
Ви ж розумієте).

Та якщо у мандрівках
Я знову зустріну Снусмумріка
Я йому посміхнуся:
"Мене звати Клеа".

***

Я завчила це місто напам’ять,
Як вірша чи простеньке рівняння:
У тенетах таємних стежинок
Мене більше не закружляєш.

Я привчила це місто до себе:
Ліхтарі і мереживо вулиць,
Таксофони, дороговкази,
І супутник о двадцять третій.

Ми щоночі сходилися в танго…
Та опівночі я відлітаю.
Сумуватиме море у мушлі
І вітрильник. А ти – не згадаєш.

Листи до Фанні
(присвячується Джону Кітсу)

І.
Я тебе пам’ятаю.
Чуєш, я пам’ятаю.
Кожен дріб’язок,
Наші хвилини і дні.
Тільки очі сумні
І тремтіння долонь
Не залишив на згадку.
Пробачиш? Адже це ти.

ІІ.
Я тебе пам’ятаю.
Листи ношу біля серця,
Тільки жоден конверт
Не відкритий.
Мені бракне сил.

ІІІ.
Я тебе пам’ятаю.
Залишився тільки художник,
Але це – ненадовго:
Ночі, дні, - все немов уві сні.

ІV.
Я тебе пам’ятаю.
А ти не пригадуй, будь ласка,
Те ім’я,
Яке Бог
написав на воді*.

Примітка:
На надгробку Кітса не було ні імені, ні дати народження i смерті, лише епітафія:
"Тут лежить той, чиє ім’я написане на воді".

***

Дісталась мені у спадок
Груба химерна книга
І дивна потерта колода.
Я вивчила мову мовчання,
Судьбі ворожила на картах:
Вона, бач, – чирвова дама, –
Бажає пізнати долю.
На серці у неї ґудзик,
Кишені, що містять Всесвіт,
Кирпатий ніс у веснянках,
Зелені очі і пасмо,
Що неслухняно лягає.
У неї на серці – дитина,
Та що буде з ним (або з нею)
Ця пані ніяк не згадає.
І я ворожу на долю,
Не підглядаючи в книгу
(щоби, бува, не наврочить),
Вигадую добрі знаки,
І вірю кожному слову.