Лєгостаєва (Васильєва) Людмила Юріївна

Кохання у житті кожної людини – то велика таємниця душі, іскра божого благословення, а кохання для жінки взагалі - необхідна умова існування. Коли до нас приходить це чуття, воно не запитує нас про вік та сімейне становище, не цікавиться нашим світобаченням і може водночас докорінно змінити життя. Бажання пізнати себе та Всесвіт спрямовує нас на пошуки власних істин, свого призначення на Землі. У кожного ці пошуки різні. Хтось намагається звернутись до ведичної літератури, а інший – до посібників з фізіології. А я намагаюсь відтворити у творах, те що відчуваю, живучи звичайним життям серед мільйонів схожих на мене людей. І хто знає, може когось зацікавлять мої відчуття, мій поетичний Мікрокосм.

Весна! Наш сад, мов казка:
Кипить на гілках цвіт,
І сонця ніжна ласка
Охоплює весь світ.

Галдять в саду пташата,
Стрибають тут і там,
Їх стало так багато –
Не порахую сам. ***

Кіт гріється на сонці
І в хату не іде..
А на моїй долоньці
Цікава штука є !

То сонечко,корівка,
То сяде, то злетить.
А де її домівка?
Забулася на мить..

Згадала та злетіла
Десь родичів шукати,
Червоні з чорним крила
Над садом розім‘ яти..

Як гарно, як чудово,
Що справдились дива..
Весна настала знову
Чарівна та жива!

Відразу підкорила
Рослини та тварин!
Така є в неї сила,
Та прагнення до змін!

***

Ми ходили з татком в ліс
Навесні ,у квітні,
На горбочку розцвіли
Проліски тендітні.
Я боявсь зробити крок,
Щоб не зачепити
Сині чаші пелюсток,
Де бджілка любить пити.

***

Сонце голову руду
Хилить до землі,
Ой, впаду, впаду, впаду!
Ой,лови, лови!
Це одвічна сонця гра -
Ми не піддамося.
Віти вікових дібрав
Уп’ялись в волосся.
Те волоссячко руде -
Промінці світила!
Не чіпай його ніде,
Щоб не засліпило!
Не дивись на сонце, зась,
Хай вже спочиває.
Завтра вийде знов до нас,
З іншого лиш краю.

***

Чому тихо стало в хаті,
Всі як зачаровані?
Ноутбук з’явився в тата,
Ми усі схвильовані.
Мама друга, а я третій
в черзі до комп’ютера,
Тато весь у Інтернеті
З кавою та бутером.
А я маю свої плани,
Я у гру пограюся,
Якщо лиш опісля мами
Черги дочекаюся.