Трифонова Лидия Яковлевна

Легли фундаменты в окопы.

«Нас водила молодость» В книге строчка есть,
Юности военной подвигов ни счесть
Шла война жестокая -43 год.
Гнали нечисть черную от своих ворот.
Вздыбился, напрягся, застонав Днепр
Много юных жизней в землю полегло.
За родной наш город,
За любимый край
Вечная им память!
Внукам передай!
Дан приказ: « Отстоять город на Днепре!»
В 43-ем, осенью, в октябре.
А вокруг руины, голод, нищета
Поднимали голод с окопов, с нуля-
Первые строители треста ДПС
Патриоты города, где вы теперь есть?
Новые фундаменты в окопы легли,
Из руин заводы поднимали вы.
Смелые и не гордые – герои труда
Созидали, строили город на века
Город наш любимый
Город на Днепре
Ты красив!
Будь в веках счастливым,
Но только помни о войне!

Місто моє

Летить ракета в небесну блакить
Це твоя зірка, це твоя мить,
Це твої діти, Південне КБ.
На всесвіт великий славлять тебе.
Місто моє, на схилах Дніпра,
Пісня про тебе далека луна.
Місто акацій духмяних,
Білих каштанів весняних.
Ніжних дівчат карооких,
Метро, кварталів високих.
Мости твої легкокрилі
Як птахи здіймаються в вирій
І кличуть тебе лелеки
В майбутнє твоє далеке .
Місто моє, у мене ти є.
Затишок рідного дому
Під сонечком гріється в ньому.
Вирує життя моє,
В дороги далекі зве.
Місто моє зажди мене жде.
Летіли ракети як білі комети,
Стогнали хвилі Дніпра
І юність в шинелях
За тебе, за мене,
За рідне є місто життя віддала.
Кров’ю своєю його освятила,
Щоб вічно жила в ньому
Молодість, сила,
Щоб не забули ніколи, ніде
З якого коріння
Життя наше йде.
Квітує юнь молода
Весну свою зустрічає
Нові дороги для тебе
В новому житті відкриває,
Міста моє на схилах Дніпра,
Щастя тобі на довгі віка.
Місто акацій духмяних,
Білих каштанів весняних,
Місто-колиска твоя і моя,
Зичу для тебе щасливе життя.