Батурина Юлия

Рідна Придніпровщина моя!

Теплий вечір зоряну хустину
В подарунок ніченьці віддав.
Чути знов переклики пташині
Ген, де лози дивляться у став.

Вже верба у березі заснула.
В росяному чистому вінку.
А з тополі тихої зозуля
Всіх вітає лагідним "Ку-ку"!

На горі акація зелена
У фату весільну одяглась,
І далека усмішка мартена
На її листочках зайнялась.

А за ставом липа буйноцвіта
У цвітінні першому буя...
Ні, тебе не можна не любити,
Рідна Придніпровщина моя!