Почему в Украине процветают нелегальные пассажирские автоперевозки

Во время полномасштабной войны значительное количество пассажирских автобусных перевозок ушло «в тень».

Эта проблема касается многих сфер украинской экономики.

Но опасность нелегальных пассажирских автоперевозок заключается не только в том, что бюджет от них не получает средства, крайне необходимые для противостояния врагу.

Главная проблема – безопасность, а зачастую – и жизнь пассажиров.

Здоровье и самочувствие перед рейсом водителей на таких рейсах никто, как правило, не проверяет.

Здоровье и жизнь пассажиров – не застрахована.

И если случится трагедия, наказать действительных виновников и компенсировать людям травмы – чаще всего невозможно.

С нелегальными перевозчиками давно пытается бороться Общественная организация «МС Днипро». И вот каким взглядом на проблему и пути ее решения поделился председатель этой организации, днепровский общественник Виктор Романенко:

«Здається, вічно можна дивитися не лише на те, як тече вода і горить вогонь, а й на... боротьбу наших посадовців, чиновників, представників контролюючих і правоохоронних структур із нелегальними перевізниками пасажирів.

В коментарях під останніми публікаціями багато питань читач ставить про сьогоднішній так званий "Ринок нелегальних пасажирських перевезень в Україні".

Дійсно, ця тема дуже цікава і потребує відповідних викликів та шляхів вирішення.

А САМЕ: Нелегальні пасажирські перевезення в Україні – це глобальна проблема, яка завдає значних збитків державному бюджету, створює нерівні умови конкуренції на ринку та наражає пасажирів на небезпеку. Попри наявність законодавчих механізмів для боротьби з цим явищем, реальна ситуація демонструє фактичну бездіяльність контролюючих органів або навіть їхній зговір із порушниками.

Чому нелегальні перевезення вигідніші за ліцензовані?

Водії та перевізники, які працюють поза правовим полем, мають значні переваги: можуть самостійно визначати маршрути та графіки руху;

не сплачують податки, збори та ліцензійні платежі;

уникають додаткових витрат на страхування пасажирів та обслуговування транспорту згідно з вимогами безпеки;

замість сплати офіційних внесків домовляються з представниками контролюючих органів, сплачуючи їм неофіційні «відрахування».

У той же час легальні перевізники змушені: проходити тривалий і витратний процес ліцензування;

регулярно стикатися з перевірками контролюючих органів, які нерідко супроводжуються корупційними вимогами;

виконувати фінансові зобов’язання перед державою та утримувати автопарк у відповідному стані.

Відсутність реального контролю.

Дані щодо кількості виявлених нелегальних перевізників демонструють катастрофічне падіння ефективності контролюючих органів. У 2021 році було зафіксовано понад 1000 порушень, тоді як у 2024 році – менше 10 випадків на всю країну. Така статистика може свідчити або про повне зникнення нелегалів (що є малоймовірним), або про відсутність реальних заходів із боротьби з цим явищем.

На практиці нелегальні перевезення відкрито здійснюються навіть на офіційних автостанціях: пасажири сідають у маршрутки без придбання квитків, а касові апарати там просто відсутні.

Проблема нелегальних міжнародних перевезень

Як вирішити проблему?

Щоб навести лад у сфері пасажирських перевезень на мій погляд, необхідні наступні кроки:

1. Прозорість та невідворотність покарання. Контролюючі органи повинні діяти ефективно, неупереджено та публічно, а порушення мають каратися відповідно до закону.

2. Ліквідація «дахів». Наявність покровителів на різних рівнях влади дозволяє нелегальним перевізникам продовжувати свою діяльність. Без політичної волі та підтримки правоохоронців проблема не буде вирішена.

3. Стимулювання легального ринку. Держава повинна створити вигідні умови для офіційних перевізників, включно зі спрощенням ліцензування, зменшенням бюрократичного навантаження та наданням податкових пільг.

Ринок пасажирських перевезень в Україні потребує невідкладних реформ. Наявна ситуація лише сприяє розвитку тіньового сегмента, що позбавляє державу доходів і наражає громадян на небезпеку. Поки корупційна складова буде залишатися ключовим фактором у цій сфері, ситуація не зміниться. Необхідні рішучі дії з боку влади та громадськості для подолання цього явища».