На Алею пам’яті переносять плити з іменами полеглих бійців АТО

Від пам’ятного каменя біля ДніпроОДА – на нову Алею пам’яті. Плити, на яких закарбовані імена полеглих АТОвців, переносять. Спочатку їх реконструюють – потім вони займуть місце в сучасному меморіалі поблизу облдержадміністрації. Переміщення плит благословила церква.

«Алею пам'яті реконструюють. Який вигляд вона матиме, вирішували люди. Дослухалися до думок АТОвців, родичів загиблих, громадськості. На Алеї монтують стели з підсвіткою. На них – світлини з АТО, імена й фото полеглих хлопців. Алея пам’яті гармонійно впишеться в інтер’єр Дніпра. Прагнемо, щоб ця архітектурна композиція й крізь століття нагадувала про мешканців Дніпропетровщини, які віддали життя в боротьбі за незалежність України», – зазначив голова Дніпропетровської ОДА Валентин Резніченко.

Один з етапів реконструкції – перенос плит з іменами полеглих бійців.

«Їх перемістять від каменя в центр нового меморіального комплексу. Ці плити омиті слізьми матерів, вони ввібрали енергетику колін, які приклонялися перед ними. Як і обіцяли, ці плити займуть центральне місце на новій Алеї пам’яті», – підкреслив радник голови ДніпроОДА Іван Начовний.

Усього – 20 плит. На них – імена полеглих в зоні АТО бійців 20-го та 39-го батальйонів, полку Дніпро-1, 74 розвідбату, 93-ї та 25-ї бригад.

З3-річним загинув старший солдат Василь Ярославцев. Пішов в АТО тихцем, аби мати не дізналася. Таємниця розкрилася, коли із зони АТО прийшла похоронка.

«Я й досі не вірю. В липні буде три роки, як немає в живих мого синочка. Та я все одно чекаю, що переступить поріг батьківського дому, – втирає сльози мати Альбіна Ярославцева. – Вража куля наздогнала Василя, коли він рятував пораненого товариша. Він загинув як герой».

На цьому місці формувалися перші батальйони тероборони.

Тут хлопці приймали присягу, звідси пішли захищати Україну. Тут їх провели у вічність.

«Не всіх бійців знав особисто, але кожний з них має право називатися героєм. Хлопці з різних підрозділів, є добровольці. Пам’ять про них має зберігатися в одному місці. Поки ми пам’ятаємо про наших героїв – вони для нас живі», – вважає начальник групи військово-цивільного співробітництва 93-ї бригади Ігор Ушаков.

Спочатку плити реконструюють, потім змонтують на Алеї.

«Плити й камінь мають бути на Алеї пам’яті. Вони увібрали сльози і горе матерів, – каже громадська активіста Тамара Мудрак. – Історичну пам’ять маємо якомога скоріше закарбувати. Історія сумна, але її вже не можна переписати чи перегорнути. Новий меморіал формуватиме свідомість українців».

Перенесення гранітних плит благословила церква.

«Ці плити – не просто шматок граніту, це наша історія, пам’ять. Коли встановлювали їх, служили заупокійну службу, окроплювали свяченою водою. Перші плити з’явилися до річниці загибелі ІЛ-76. Розуміли, що це тимчасове місце. Прагнули започаткувати масштабний меморіал. І ось його зводить ДніпроОДА. Церква не проти переносу плит на нову Алею пам’яті», – наголосив протоієрей УПЦ КП Дмитро Поворотній.