Понад 200 вулиць Дніпра носять імена та прізвища історичних постатей

Гетьман Петро Дорошенко, Михайло Грушевський, Володимир Вернадський, Олександр Рейнгард, Михайло Вербицький – понад 200 вулиць, провулків, площ та скверів Дніпра перейменовані на честь історичних особистостей, які мали вплив на розвиток України й краю.

У цій когорті – імена князів, козаків, письменників, державних та культурних діячів. У назвах топонімів закарбовані постаті як відомі, так і мало знані.

«Ми «залюднювали» вулиці десятками національних постатей. У назвах – імена і князів, і гетьманів, і козацьких лідерів, і борців за національну ідею, і культурних діячів. Хотіли показати, що Дніпро – це освітньо-культурний центр України. За радянських часів історична наука не ставила людину в центрі, чимало знакових особистостей були викреслені. Зокрема, не можна було згадувати дворян, поміщиків, українських націоналістів. Натомість у назвах вулиць фігурували ті, хто не мав відношення до історії держави і нашого краю. Історичні постаті – це нагадування про шлях, який довелося подолати нашій країні у своєму становленні», – акцентує декан історичного факультету ДНУ ім.Олеся Гончара, член робочої групи з найменування та перейменування вулиць у Дніпропетровській обалсти Сергій Світленко.

Вулиця Володарського тепер носить ім’я Олександра Кониського. Хоча корені цього українського перекладача, письменника, видавця, лексикограф а й педагога знаходяться на Полтавщині, знаний він і в наших краях. На Катеринославщину він переїхав разом із родиною із північного заслання у середині XIX століття. Кониський організовував недільні школи, сприяв запровадженню у них української мови. Написав духовний гімн «Боже, Україну храни». На розвиток національної ідеї він заповів всю свою спадщину. На його честь названі вулиці у Львові та Чернігові.

Вулиця Мініна відтепер Менахем-Мендл Шнеєрсона. У назві увічнена постать видатного єврейського діяча. У місті на Дніпрі він провів дитячі та юнацькі роки. У 1951 році був обраний сьомим Любавицьким ребе. Протягом 44 років він очолював рух Хабад. За цей час жодного дня не був у відпустці: працював, навчав, зустрічався з людьми, давав благословення. Частина послідовників вважає його месією та не визнає факту фізичної смерті. На честь Шнеєрсона пропонували назвати вулицю Миронова. Натомість їй присвоєно назву Європейська.

Вулиця Ворошилова названа на честь літературного критика, історика літератури, віце-президента Всеукраїнської академії наук, одного з творців української журналістики та автора понад 10 тисяч статей Сергія Єфремова. Він вважав визвольно-національну ідею в історії української літератури провідною. За гострі публіцистичні виступи на захист національної культури у дореволюційний період був неодноразово заарештовуваний.

Вулиця Арсеничева перейменована на Олександра Рейнгарда. Він відомий як засновник і перший директор Дніпропетровського ботанічного саду. Під його керівництвом відбувалося озеленення Дніпра та інших міст регіону. У Ботанічному саду працювало тепличне господарство, де проводилися експерименти і дослідження, побудована оранжерея для тропічних рослин.

Сучасна назва вулиці Клари Цеткін – Володимира Моссаковського. Це видатний вчений, математик, механік, який відкрив теорію пружного тіла. Завдяки цій особистості ДНУ перетворився з провінційного на базовий класичний університет. Моссаковський пройшов у цьому вищі шлях від студента до ректора.

Іван Старов увійшов в історію як один з авторів Спасо-Преображенського кафедрального собору. Сьогодні на його честь названий сквер на Соборній площі (колишня Жовтнева).

У новій назві вулиці Братів Міллєр увічнені заслуги Леоніда Жебуньова. На відміну від своїх братів, він не пішов у російський народницький рух, а підтримав національну ідею. Знаний як публіцист, громадський діяч, засновник багатьох українських гуртків.

У Дніпрі перейменовано понад 350 вулиць, провулків, проїздів, площ, скверів та парків. Це 12 відсотків від усіх чинних топонімів. Це справжній прорив у топонімічній реформі, вважають фахівці.