14 липня 2017, 03:39
Казка про людей.
Від землі люди живуть! Задоволення находять в рідному краю. Поколіннями розбудувують села.
Одні набувають, а інші крадуть. Якось в покражах досягли великого успіху. Що для одних успіх, те для других – лихо. Мудрий – завзятий господар, відрядив напасть. Виготовив червону фарбу. Пофарбував господарський інвентар і будівлю. Оселя виділилася на фоні села, як мак в зеленій траві. Перестали злодії турбувати червоний дім. Боялися червоніти з краденим. Мудрому жити стало легше.
Багатьом сподобалась справа Мудрого – завзятого господаря. Просили у нього допомоги і отримали чарвону фарбу. Невдовзі майже все село було пофарбоване в червоний колір. Злодії розгубилися. Що для одних успіх, те для других – лихо. Борода, – злодій безсоний, піддивився відки береться червона фарба та й виготував її. Пофарбував свою оселю, як в других пофарбовано. Перестали односельці підозрювати його в крадіжках. Боялися наклепу на Бороду. Бороді жити стало легше.
Злодіям сподобалась справа Бороди – вора безсоного. Просили у нього допомоги і отримали червону фарбу. Невдовзі все село було пофарбоване в червоний колір. Злодії досягли великого успіху. Що для одних успіх, те для других – лихо. Взявся Сват - сільський депутат, відрядити лихо. Прийняв Закон, Сват, як депутат:”Не красти! Отже, нічого й не фарбувати”. Перестали люди турбувати Свата – сільського депутата. Боялися хитрої трати часу. І Свату – сільському депутату, жити стало легше.
Час минав. Мінялись люди та побут. Зявився Голова – винахідливий умілець, і відрядив лихо. Виготовив різнокольорову фарбу і успішно розподілив між односельцями. Рофарбував кожен окремо свій господарський інвентар та будівлі. Що для одних успіх, те для других – лихо. Село забарвилось, як заповідний степ в літню пору. Злодії розгубилися. боялися поразки. З Головою жити стало легше!
Поколіннями розбудувують села. Задоволення находять в рідному краю. Від землі люди живуть!
Останній раз редагувалося: 14.07.2017 03:39