Андрішко Олег

м. Дніпро

ALBUS CORVUS

Нелегко живеться мені на цім світі,
Де прагнуть усіх на свій лад перевчити.

На древньому дубі моя оборона:
Я — біла ворона, я — біла ворона.

Зізнаюся щиро: останній шмат сиру
Віддам я за краплю того еліксиру,

Щоб випити — і почорніти назавше,
Нарешті себе птахом вільним назвавши.

Та сумнів крадеться: коли почорнію,
То стану, як інші, і вже не посмію

Я бути собою на древньому дубі,
Потраплю у кігті я сірості-згубі

І вже не зостанеться білого дива,
Хоч буду до безуму чорно-правдива,

Хоч каркну у зграї байдужо і сито,
Хоч визнає карк мій вороняча свита.

То, може, нічого міняти не варто,
Дарма що одвіку мені не до жарту?

Судилась така непроста оборона:
Я — біла ворона, я — біла ворона.

АНТИСАНІТАРІЯ

В суспільстві ой у темному,
Де бродить санітар, —
Там правда заховалася,
Там твориться кошмар.

Нащадки Гіпократові
Пігулки нам дають,
Щоб нас окозамилення
Вело у світлу путь.

Лікують нас рекламами,
Гламуром і т. д. —
І людство збусурманене
В брехливе завтра йде.

Ще трохи демократії,
Релігії — і клас:
Найкращими таблетками
Вбивають нас у нас.

А санітари множаться.
Коли цей зникне ТЮГ?
У персонал запрошують
Іще й сепаратюг.

А ми їм, хворі, оплески...
А ми їм — слава! сла...
Вони ж безкарно кожного
Вважають за осла.

Підводься, пацієнтику!
З палати утікай!
Не пий пігулки — зміниться
Тоді абсурдний край.

Хай правда прокидається
І в серці хай горить —
Антисанітарією
Наповнюється світ.

АНТИСФЕН
(Абетковий вірш)

Антисфен було взяв
Горгієву ґирлигу:
Дороги Еллади
Є жахливо-байдужі, злі.
Істина їжакувата його:
Кінік лише
Маленьку надію
Огризнутись плекає:
Розворушити суспільство.
Тримайсь,
Уславлений філософе!
Холод цих черствих
Шокує,
Щомиті юрба яріє...

БЕСТІАРІЙ

Смажений півень б'ється
Зі спійманою ґавою
За час
Який давно
Корова злизала язиком
Поки ряба кобила
Бачила дивні сни

Велика риба
Плаває наввипередки
З раком
Що мчить до гори
Трохи посвистіти

Біла ворона
Боже теля
Бита собака
Під тією горою сидять

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
(В 5 сл.)

ДОСЛОВ'ЯНСЬКИЙ ПЕРІОД
І знову свій свого гамселить...

КИЇВСЬКА РУСЬ
І знову свій свого гамселить...

ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
І знову свій свого гамселить...

ЗАПОРІЗЬКА СІЧ
І знову свій свого гамселить...

ВИГОВСЬКИЙ
І знову свій свого гамселить...

МАЗЕПА
І знову свій свого гамселить...

ПОЧАТОК 20 СТ.
І знову свій свого гамселить...

РАДЯНЩИНА
І знову свій свого гамселить...

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ
І знову свій свого гамселить...

ПЕДРО ДЕ ЛЕОН СТАРОУКРАЇНСЬКИЙ

- Потята
Потата?

- Потата
Потята.

ФОРМИ ПОЕЗІЇ

90
намагань
60
потів
90
виправлень

безмежжя
можливостей