Медвідь Олександра-Ксенія

Авторська сторінка - vk.com/public99888418

***

так
шикарно
два товарняка
їдуть
до обійм
один одного
але їх колії паралельні
тобто не перетинаються
і коли сідає сонце
і зорі фарбуються в світло
вони деколи мріють про...
...про буття на відстані подиху
вірять богам
атеїзму і вселенських траблів
а коли їм стає сумно
то тримають закохані маршрутки у Квасилові
з почуття заздрості
бо те залізо спішить
і на нього чекають

***

краще бути незрячим від народження аніж втратити зір у мить
коли кольори життя синонімічні відродженню
коли серце палко горить
краще бути самотнім вічно аніж бути в обіймах дні
що з блаженства постануть пеклом
краще йти по стежині своїй
не шукати скрізь твої очі
і не бігти тобі услід
краще зникнути з поля зору світу цього
краще бути просвітленим дні

***

зрікаюся
до півнів...третіх
полудня
до надвечір'я...
півночі
зрікаюся

не втрачу я
не зрониться
остання ввіреність
в кохану зоряну
не стану на шляху
тому
тобі іди
зрікаюся
вуглинки
вийми із очей
час
не для спалення
на подив всіх
я не зустріну
погляд поглядом
перонні дні твої летять
мої йдуть потягом

життя ж
старий
міський
вокзал
відреставрований

***

четвертий цвях
від даху
моєї труни
візьми
я
дихаю
ще
бо
ритмічно
десь
дихаєш
ти
і шиєш із праху книжки
годуєш неспокій птахів
ти
схожа
на проклятий ліс
я в ньому усе ж таки щез...
а відьма моєї душі
палила багаття надій
літала
на схід
до весни
коли повноводні зірки
коли сходять риби ясні
сузір'ями в сіті світів
...ці руки не творять зла
четвертий цвях-в серце...
йдеш...
давно
я
отак
помер

багаття
загасить
дощ..

***

моє серце
немає
такого
роз'єму
(щоб ти його слухала
підключивши навушники часів Навуходоносора)
це вже
не
серцебиття
це
стадія
імпульсу
під
дією вірусу
повної нищівної абулії
ти
не чула
мене
ти ніколи не намагалася чути
ми говоримо різними мовами
ти говориш на хінді
(хороше іноді)
а
я
мовчу