Сідлецький Володимир

Друкувався В збірках : «Кодимщина літературна» – 2007р. «Сто строк» – 2009р. «Lithium (№-7)» – 2012р. «Мати» 2015р.
2007р. Брав участь в обласному одеському літературному фестивалі «Південна Ліра».
2009 рік Лауреат в Хмельницькому обласному конкурсі «Поезії несходжені стежки».
2015р. дипломант Хмельницького міського літературного фестивалю - “Слово Єднає“

***

життя життя Напевно що життя
Шалений вихор колихає світ
Земля стара Життя на ній нове
І світле сяєво в очах старого
А Восени і листя на дорозі
вже і дощі густі холодні
туман нам затуляє очі
в тремтінні злякані і босі
в пітьмі де не пройдена межа
Грає скрипка ту високу втому
Яка присутня завжди як своя
Шаленим вихором серцебиття

* летіти до неба*

Я літати без тебе не буду не смію
Я літати без тебе просто не вмію
Доторкнутись до тебе є ще надія
Усе це кохання а не просто мрія
Я у снах без тебе навіть не сплю
Я думкам без тебе волі не даю
Кохання твоє все що мені треба
Разом з тобою летіти до неба

* Пташка*

Люди скажуть що ти не пташка
І літати не в змозі ти
Потім скажуть як жити важко
Із зітханням що ти не ти
Річ в тім їхня мова не зряча
Й за межу не ступали вони
в тебе інша смілива вдача
Маєш сумнів в душі – зрони
Ти є справжня вільна пташка
Розправ крила лети лети

* Тільки тобі ***

Я навіть в темряві впізнаю твої очі
Я навіть в тумані відчую твій погляд
Бо тільки про тебе мої сни пророчі
Бо тільки із тобою між хмар я поряд

Я тільки тобі зумію подарувати зорі
Я тільки тебе одну навчу слухати тишу
А ніч дарує нам мрії кришталево прозорі
І в день здійсняться всі мрії я їх не залишу

Я завжди триматиму тебе міцно за руку
Я завжди буду стояти стіною твоєю
Захочеш ти квітів я засаджу всю планету
Осиплю пелюстковою любов’ю своєю

Я від дотику твого заряджатимусь силою
Я від голосу ніжного в злітатиму над життям
Непідвладні ми часу з любов’ю красивою
Ми не зраджуємо долі та своїм почуттям

* Впродовж життя*

Зірвав з плеча свої надії
Кайдани скинувши й до мрії
Лети біжи повзи не зупиняйся
Яким би не був шлях ти не здавайся
Впродовж життя борись виборюй усе
Бо невідомо куди нас занесе

****

Заповни мою порожнечу
Закрий мені світ собою
Ховатись далеко далеко
За твоєю для мене стіною
Від болю де маю безпеку
З тобою тільки з тобою

****

Моя осінь яскраво шепоче
Моя осінь дощі листопад
Вітер дме примруживши очі
І грають роялі мінорний лад
Запах осені муз прикликає
Запах осені інеєм вкритий
Надвечір’я туманом спадає
Багряною пряжею звитий
Моя осінь серця дарунки
Моя осінь твої почуття
Ще в ній наші є поцілунки
Та кохання на все життя