Я можу написати про день, про людей, але тільки не про себе. Я просто живу, помиляюся, роблю боляче іншим, мені роблять боляче, ощасливлюю когось, і мене хтось радує. Я можу про все забути, але моя поезія про все пам’ятає…
Інформація про літературну творчість: пишу, просто пишу.
Авторська сторінка - vk.com/myroslava_hodunok_poems
БУВАЛО...
Бувало - ви ,зустрівшись ,усміхались,
Бувало -поглядамикохались,
Бувало -щастя вас переповняло…
Бувало ….
Бувало -вишневелистянагадувало запах троянд,
Бувало - розмови до ночітривали,
Бувало -усмішка з вуст не зникала…
Бувало …
Бувало - мрії не залишали,
Бувало - долоніпітніли при згадці,
Бувало -вона світиласясонцем,
Бувало - дурниці творила,
Бувало - тобіподзвонила,
Бувало ….бувало,щопершоютобі написала,
Буває ,щовідповідівзаємноїщедосічекає -
А пристрастьзгасає..
А серцезабуває..
***
Тизнаєш - на вулицізновувесна,
Проміння тепла торкаєтьсятіла,
Пахуча роса -нестримнасльоза ;
Самотня у саду лиш слива
Тизнаєш -буваєнадходить гроза -
Вольовебажаннязабутогосерця…
Дитинноторкаюсяпоглядом неба...
Тизнаєш -на вулицізнову весна
***
Тиха вулиця з розбитимиліхтарями,
Замерзліквіти , та не від морозу,
Запах,залишеного давно сніданку
З півсерцем на підлозі.
Темна вулиця з мертвим коханням -
Забута,знецінена,згублена,тиха -
Вона вірночекаєподихуліта
***
Дівчина,якаусміхається,
Просто хочещастя в житті,
Відчуватиароматикохання
Малюватиновібажання,
Просто хоче,щобхтосьпосміхнувся,
Підійшов і обняв би ніжно,
Дівчина, яка усміхається,просто
Чекає на тебе молитвинно
***
А десь же є любов,
А десь весна щоранку,
А десьблакитна кров
Пливе у річціЩастя ;
На серціграє арфа
Там сонце золото пряде
І місяць з зорями на «ти»,
Там у вогніновіпісні
Розтрощеноїарфи
***
І ось лежать в осінніххмарах
Обзолочені,красні,опалі,
Загубились в холоднихдощах –
І на скроні роса…не зів’ялі.
Відчуваювітер на долонях,
Серцем чую голос матерів,
На трояндових могилах
Юних,невиннихптахів
Не літали вони над морями,
Не знаходилищастяполіт,
Облетілилишчорніїхмари :
І побачилисонцязеніт