Катерина Власенко

Народилася в Дніпропетровську у 1986 році. Закінчила Хіміко-технологічний університет у 2008 році за спеціальністю біотехнологія.
Інтереси: слухаю музику, захоплююся читанням художньої літератури. Останні два роки відвідую літературні студії міста, намагаюся приймати активну участь у літературному житті міста, відвідуючи фестивалі (Гумельовський фестиваль) та ін. Пишу вірші змалку як російською, так і українською мовами.

Планую видати збірку поезій. Друкуюся на порталі Клуб Желтый фонарь під псевдонімом Ягода Малина російською мовою. На сайті Стихи. ру мої вірші можна прочитати під іменем автора Кобзар Катя - це дівоче прізвище.

Кохання-квітка

Кохання – квітка чорнобрива.
У мене в серці проросла.
І робиш ти життя щасливим,
Даруєш океан тепла.
Немов дитиночку у ліжку,
Тебе потрібно колихати,
Плекати, цілувати ніжки
Та берегти не забувати.

Дівчині

Дівчино, очі солов’їні,
Дівчино – мрія парубків!
Про кого мрієш ти, дитино?
Про що твій ніжний тихий спів?
Гадаєш, що того кохаєш,
Що не з тобою. Зрозумій,
Стражданнями себе ти губиш.
А почуття долати вмій!

Зірочки на небі не світяться. Вони сплять десь дуже далеко…

Зірки – прохолодні й недосяжні, такі самі, як і той, мій далекий, на кого я бажала чекати до кінця життя. Але тепер чекатиму, ні, не чекатиму, а кохатиму іншого, бо знаю одне: без нього ніч не має своєї темноти, такої чорної, як його брови; океан – блискучої гладі, як його очі; вітер – такої тиші, як його дихання.
На добраніч, милий!

Без нього, без того стільки років!
Без нього, без того, хто захотів
Викрасти мене у всіх на очах.
Люди не встигли вимовить: «Ах!»
Без нього, без того маю дитя.
Без нього, без того вчу я шиття.
Не знаю, чи мрію. У сні й на яву
Без нього, без того далі живу.

Сни верби

Була вербою на Десні.
Я біля берега стояла
І коси русі заплітала.
Дрімала довго – до весни.
Прокинулась, а поряд милий
Мене за коси ворушить.
І серденько моє тремтить,
Ми обіймаємось щасливі.
Хитає вітер душу ніжну.
Колише сильно тонкі гілки.
І спати буду я та тільки
Укутає нас шуба сніжна.
Всі сни про тебе будуть снитись.
І знов у мріях недалеких,
Повторюю немов лелека,
З тобою хочу одружитись.

Загоїлося і полюбилося

Ти сонечко або ти хмара?
Ти любий мій або чужий?
З тобою зовсім ми не пара.
І це, колишній, зрозумій!
Не будемо ми ворогами.
І друзями нажаль не бути.
Нехай залишаться між нами
У спогадах спільні маршрути.
У грудях зовсім нема болі,
Нема страждань в моїй душі.
Все. Розійшлися наші долі.
Сльозами себе не души.
Вони біді не допоможуть.
Мені ж бо не допомогли,
Коли я ними поливала
Поля печалі і журби.

Очі в очі. Ночі в ночі. Губи в губи. У руці
У твоїй холодні руки, мої руки. На лиці
Ніжна посмішка чудова
І насуплені ті брови
Мені спокій не дають.
А за мною наче йдуть.