Катинський Орест

***** Легенда козаків, або Космічна столиця України *****

***

Як давно це було --- вже і сонце інше світить, і люди забули,

Про царицю і про плани --- про нову столицю,

Про Малоросію (ще щось чули), та вже і байдуже...

Все змінилося, із часом, все пішло по-нову,

Що штучним засіяно --- мертве і зостало,

А живе не вмерло --- новим проростало

І заколосилось й виросло, і спіє,

І на радість людям життям пломеніє...

Все в цім краю --- Україні пророста без ліку,

Та найбільшеє багатство живе в чоловіку ---

Працелюбному, у всьому, чорноземом неньки ---

Матінки землі святої, найбільше рідненьки,

Що святила і живила, і кохала, і молила,

І у Волі --- Козаччину, серцем породила...

***

Порадили козаки Матінці-цариці

Заснувати нове місто --- « Південну пальміру » ,

Як південь столиці --- резиденцію на літо і на відпочинок,

Де простори неозорі та тиша і зорі..

Сподобалося цариці --- дала цьому схвалу

І поперла в Малоросію святити державу

Вже столицею новою --- на честь свою в граді,

А на ум прийшло іще --- на Дніпро, в дораді...

Плани вдались тимчасово, а потім забулись ---

Та вже люди продовжили в тім, що їм там жити,

У землі своїй,

І стояти кріпко в силі, де держава їх росте

І ростуть їх діти, щоб ростити внуків в Вірі,

В силі вольності й любові, та в опіці Бога,

На землі святій...

Місто стало у величне, у культурі і надбаннях, у мові живій ---

Дніпропетровсь, що росте у величі, у красі новій,

Як Космобуд і Центр космічної науки,

Де, в талантах проявляються, голова й умілі руки

На світі нового життя, у Вік техніки й буття,

А чи Січеслав зберіг історії устав ---

Собою і Славу Україні в цьому живу дав...

***** Задуми цариці --- «Південная пальміра» *****

По задумах --- тут мала бути би столиця,

Як новий центр, коли родиться веліла планами цариця

Новому місту На Дніпрі --- «Південная пальміра» ...

Місто заложене новим у цім радіє й розквітле в силі мудрістю людей

Ясниться й пломеніє, як центр науки --- новизною і красою

На радість Малоросії, в Московскім царстві-государстві,

Столицею новою --- Південною...

Цариця Катерина-II сама, найперший камінь, заложила

У той фундамент, де ложила благословення в намір міста ---

Свою надію того тіста, ще Петро-I замісив у новизні,

Щоби ожив цей край у силі -- це поле і Дніпро-ріка,

І міць незламна козака, на погляд нового Європи,

Де розквіт сили, зі святого, у задум величі надій ---

На Україні, в краю мрій...

***************

Сон Грицька Нечеси

***************

"Прямий, як сосна, величавий,

Бувалий, здатний, тертий, жвавий,

Такий, як був Нечеса-князь... "

----------------------------

«Енеїда» Іван Котляревський

------------------------------------------------

***

То Грицько Нечеса - гренадер козацький, умілий в науці і у бою хвацький,

Козацьку науку найбільш полюбив - закохався в Україну, хоч у ній не жив,

А придворним у палатах, при цариці Катерині був намісником багатим, що Україною тужив -

Потьомкін Григорій Олександрович - отаман Нечеса Гриць, серцем, Українським козакам, служив...

***

Їде козак на конику, сонце припікає, їде козак без поспіху та й думу думає -

“Одинокий в цілім світі тепер залишився...“ - і побачив річку з пагорба й до неї спішився...

- “Знову піду у похід край свій захищати, а кого залишу тут на мене чекати,

Нема хати, ні двора - Запоріжжя мати, сиротою залишився, виріс з козаками,

Там родина і сім'я - найрідніші люди, завжди рідного приймуть, де будуть лиш всюди...

За них голову зложу не за славу свою, що та слава - пустота, не варта покою... “

Так із думами своїми до води спустився - коник воду п'є-смакує, уже і обпився,

Аж з-за плеса випливають на простір Дніпра-ріки човни царські Катерини засіявши, як зірки,

Щоби саме в цьому місці- « Данпарстадт » , де кінь воду з Дніпра пив заложити нове місто,

Щоб форпост Кодак пам'ять свою відновив ...

***

Сам Нечеса це згадав, як себе у сні пізнав, і швидко подався-побіг, щоб новий проект воздвиг

На тім місці, де він спав, як на війні козакував, де колись місцинку цю облюбував

І, як часто, потім спогад знову повертав, щоб тепер ожив і проснувся він -

Й новий план зложив про місце на Малоросії, на чарівній Україні, де мусить заложити

Це чарівне місто, що у сні він бачив, для цариці суму, що бажає нове щось зростити,

Щоб прославитись живою й вічно у цім жити. - а для України, він у силі своїй,

Він - гренадер козацький, мусить це зробити...

***

Пройшли роки і спогади вертають патріотизмом того, хто любив цей край -

Він повернувся пам'ятником, а люди не знають, що він козацький серця зберігав сам шал,

Що він коханням серця козаків, як міг винагороджував й леліяв,

Але залишив пам'ять лише в тім, чим отаманом, як Нечеса Гриць, посіяв...

----------------------------------------------

13.07.2012; Paris ( BnP )

----------------------------------------------

«Данпарстадт» - У III-IV століттях в 40 км на південь від Дніпропетровська (у с. Башмачка) знаходився один з центрів Готської імперії, а можливо, і її столиця (Данпарстадт) - (Історія Дніпропетровська - Енциклопедія)