Люди, подивіться, Місто розквітає!
Чисте і величне зранку нас вітає.
Віки пробігали, пролітали роки,
А воно зростало і робило кроки.
Життя безупинне. Квіти чарівненькі
Привітають вранці, як діти маленькі.
Люди, не скупіться – Ви його плекайте,
Бо воно нам рідне, на увазі майте!
Люди, прокидайтесь, до праці ставайте,
І Дніпропетровськ коханий вище підіймайте!
Щоб розквітли села, виросли заводи,
Лани зеленіли і бриніли води!
Любіть своє місто і дітей навчайте.
В мирі і добробуті Ви його тримайте!
Подаріть турботу, дитині неначе,
І містечко любе за все Вам віддячить!