Пастрома Наталія

Чарівний мій Дніпропетровськ

Спека… знову затьмарило очі,
Знов читаю новини сумні…
Боже, скільки у місті героїв,
Гідних хлопців, що на війні…

Моє місто, могутнє і сильне,
Мій зажурений Дніпропетровськ,
Щоби ми залишалися вільними,
Нам сьогодні не вистачить сліз…

Ціле місто в скорботі й жалобі,
Як і сімдесят років тому,
Гинуть наші хлопці-герої,
А жінки проклинають війну…

Та я знаю тебе іншим містом,
Містом радості, щастя, добра,
Я знайшла в цьому місті кохання,
Мене пестили хвилі Дніпра.

Які затишні в місті парки,
Які цікаві прогулянки в них,
Якими п'янкими є поцілунки,
Коли цілують на «лавці закоханих»…

Я запрошую Вас на екскурсію,
Обирайте: Дніпропетровськ театральний,
Дніпропетровськ історичний або містичний,
Дніпропетровськ трудовий та науковий,
Дніпропетровськ сучасний,
а може…, все одночасно?!

Я люблю тебе, рідне місто!
Я пишаюсь і бавлюсь тобою!
Я готова будь де і будь з ким,
Поділитися своєю любов ' ю!

Процвітай, виховуй героїв,
Прославляй на весь світ країну!
Ти – моє місто, моя батьківщина,
З тебе починається моя Україна!