БIЛИЙ ХРАМ НАД ДНIПРОМ
Надвeчіpню голубінь
Сивого Славути
Мчить в тремтячу далечінь
Вітерець розкутий.
Сяйво в тисячу вогнів
Стелиться намистом
I летить знайомий спів
Над затишним містом.
Приспів:
Білий, білий, білий храм —
На вітрах дзвіниця,
Покажи незрячим нам
Де свята криниця.
Підкажи нам як здобуть
До життя наснаги
I про подвиг не забудь
Що несли монахи.
Голyб-голуб-голубінь
Всім би з Богом жити.
Бодай згинув «Чорний Біль»,
Щоб землі родити.
Приспів: 2 p.
Блідий місяць за містком
Бакен обганяє
Храм на острові хрестом
Золоти вітає.
B хвилях трішечки вогнів
Вже й не те намисто,
А в душі все той же спів
Про чудове місто!
Приспів: 2 p.
Вітальна Дніпропетровську
Дніпропетровськ! Приймай від нас вітання,
Дніпропетровськ – високих мрій блакить,
Дніпропетровськ – натхнення і кохання…
Душа до тебе з піснею бринить!
О, місто легендарного польоту.
О, місто віри прадідів-дідів.
В думках завжди: і в радість і в скорботу –
І оберіг і лагідний покрів.
Приспів.
Твоїх людей віками знали в світі.
Твою красу та мудрість не загубить,
Твоє надбання - руки працьовиті,
А слава аж у Всесвіті летить.
Приспів.
Працюй, живи в прийдешні покоління,
Здобутками новими світ вражай.
Щоб вірилось – в наступний час цвітіння
Ти знов сягнеш у небо, рідний край!
Приспів.
Город юности
/Посвящается почетному гражданину Днепропетровска Иосифу Давыдовичу Кобзону, от театральной общественности города, от всех днепропетровцев/
Город юности
Поверь - нигде нет в мире интересней
Тебя, мой город, мой родной!
Ты стал давно в моей душе желанной песней,
Днепропетровск, мой дорогой!
Ты стал давно, ты стал давно желанной песней,
Днепропетровск, наш дорогой!
Припев:
Из года в год ты хорошеешь,
Все выше к небесам растешь.
Как труженик ты все умеешь -
Ты варишь сталь, дороги строишь, ты живешь!
товарищ мой Днепропетровск!
В душе твои мосты, фонтаны, парки
И чудо - Набережная!
Веков ушедших вдаль дома и арки....
И первая любовь моя!
Дни юности в душе светлы и ярки,
Как песня о тебе моя!
Припев (с проигрышем)
Повтор первого куплета