Мария Мухина

Мой любимый город на холмах

Мой любимый город на холмах,
Ты живёшь на свете третий век!
Утопаешь в солнечных лучах
И людской любовью обогрет.

Много пережил ты перемен,
улицы меняли имена,
и разноголосая толпа
по теченью времени текла

Я живу в высоком новом доме,
где весь город – словно на ладони,
и люблю я, подойдя к окну,
наблюдать родную сторону̀

Налево – Кирова проспект
и парк Шевченко, свечи «Башен»,
и тонкое стекло Днепра,
что яхонта лазоревого краше!

Направо – нить шоссе и Тополя,
граница города…
И сколько видит глаз – поля, поля, поля…

Ну а потом люблю я вниз спуститься,
в потоке шумных улиц раствориться,
по главному пройтись проспекту
и заглянуть в парк Глобы по соседству.

Любимый город, светлый и большой,
не первый ты в стране и не второй,
ракет и металлургов ты земля!
Земной тебе поклон и от меня!

И пусть Екатерина, ангел твой,
от всех земных невзгод тебя хранит!
В Преображенской, Троицкой церквях
печать благословения стоит…

15.08.2012
* лазоревый яхонт – это старое название сапфира

Дніпропетровськ

Рідне місто моє, де блукає щоночі
вітер біля дахів, між зелених дерев.
Теплий світ ліхтарів зігріває нам очі,
шелестить листопад в темній тиші дворів.

Я люблю твоїх вулиць нічнії сонети,
що виспівує місяць на склянці небес
Я завжди розмовляю з тобой тет-а-тетом,
бо ти чуєш признання лише юних сердець.

Зараз знов обійму твої кам`яні груди,
доторкнуся диханням до вуст залізних,
тиша нас огорнула з боків, звідусюди,
Ніч укрила з тобой від усіх.

День яскравий прийшов, рідне місто розквітло,
в світлій райдузі трав і зелених дерев,
на обличчях людей - тиха ніжність і світло,
випромінюють радість й добро до усіх.

І якщо негаразди, шукай порятунку,
приїжджай в рідне місто, прямуй до Дніпра,
пригорни там до серця вербу ніжно-струнку,
і побачиш, як знову розквітне душа

09.01.1998