Його життя і творчість не знали напівтонів і напівправди

Директор Центру історії та розвитку української мови, доцент кафедри української мови Наталя Голікова розповіла під час презентації, що книга виконана в межах науково-дослідницького проекту «Мовотворчість письменників: соціолінгвістичні студії». У ній представлені результати системного соціолінгвістичного дослідження творчої спадщини Т. Г. Шевченка, яке є колективною працею студентів-україністів, членів студентського наукового товариства «Філолог» та науковців Центру. «Ми знаємо, наскільки багато уваги завжди приділялося вивченню творчості Тараса Шевченка, але з позиції соціолінгвістики, ще зовсім не усталеної в україністиці науки, вона мало досліджена, – наголосила Наталя Сергіївна. – Ми переконалися в цьому, готуючи наші наукові статті. Ясна річ, що соціолінгвістика, закріпившись у нашому просторі лише в середині XX століття, допомогла зробити нам усе, щоб така праця побачила світ. Ми використали основні методики й прийоми дослідження ідіостилю великого поета, і скориставшись такою нагодою, виклали свої позиції у наших статтях. Читати їх надзвичайно цікаво – це не перебільшення. Думаю, що наша праця не залишиться непоміченою. Вона вже заповнила певну прогалину соціолінгвістичного дослідження неоціненної постаті Тараса Григоровича Шевченка».

Привітати колег з новим ґрунтовним виданням прийшли декан факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства, науковий керівник Центру історії й розвитку української мови, професор Ірина Попова та проректор ДНУ з науково-педагогічної роботи у сфері гуманітарної освіти та виховання молоді, професор Валентин Іваненко. Ірина Попова відзначила, що у день, коли вся світова спільнота славить Його Величність Слово, символічно говорити про великого українця й великого письменника Тараса Шевченка. «Поняття сучасної української літературної мови органічно й нерозривно з ним пов’язане. Його життя було дуже суперечливим, дуже коротким і багатогранним. Його глибоке непідробне вболівання за долю України стало унікальним явищем в інтелектуальному житті того часу. Його життя і творчість не знали напівтонів, напівправди, – зауважила Ірина Степанівна. – В українській науці є окрема галузь – шевченкознавство. І, в першу чергу, воно передбачає літературознавче дослідження Шевченка, але мовознавчі студії також є доречними. Тому що мовотворчість поета – це унікальне явище в історії, розвитку й становленні сучасної української літературної мови і водночас – невичерпне джерело знання для дослідників його творчості. Тому поява на нашому факультеті книги «Соціолінгвістичні студії: мовотворчість Шевченка» є закономірною».

Студенти третього і четвертого курсів підготували яскраві й зворушливі творчі виступи. Голова ради студентів факультету Олена Ченчевик, говорячи про презентовану книгу, зауважила, що студенти, натхненні ідеєю, намагалися внести щось нове у дослідження творчості Тараса Шевченка і зробити більше, ніж просто його вшанувати. «Ми хочемо, щоб наші починання продовжувалися», – висловила побажання Олена.