Закрыть Вход на gorod.dp.ua

Имя для входа:
Днепр » Новости города и региона
Регистрация Вход

чт, 21 февраля 2019
14:57
УКР   ENG
НОВОСТИ ГОРОДА И РЕГИОНА  
25.12.2013

39 почесних громадян Кривого Рогу

39 почесних громадян Кривого Рогу
Майже 40 громадян визнані почесними в індустріальному центрі.

1964 p.

1. Брозовська Міна (14.07 187, Німеччина — 17.02.1965, Гербштадт). Hiмецька антифашистка. Дружина та вірна подруга О. К. Брозовського. У 1933—1945рр. зберегла таємницю прапора з Кривого Рогу. У липні 1945 р. зустріла з ним підрозділ Червоної Армії. Виховала шістьох синів, які боролися з гітлерівським режимом. Член Німецько-радянського товариства дружби. Має золотий знак Демократичної спілки жінок НДР. Перша почесна громадянка Кривого Рогу. Нагороджена медаллю К. Цеткін, орденом «За заслуги перед Батьківщиною в золоті» (НДР).

1966 р.

2. Боровський Олександр (1896—1972), учасник громадянської війни. У 1948—1954 рр. — головний бухгалтер РУ ім. Дзержинського, з 1954 займався громадською роботою. Нагороджений орденом Леніна.

1968 р.

3. Калиниченко Федір (1900—1982), учасник громадянської війни з 1919 р., служив у кавалерійській бригаді Косовського. Учасник ВВВ від Сталінграда до Берліна. З 1946 р. секретар парткому заводу «Комуніст», 1-й секретар Центрально-Міського райкому КП (б), голова міськвиконкому. У 1956—1960 рр. заступник директора інституту «Механобрчормет». Нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни, Червоної Зірки, «Знак Пошани».

4. Марковський Іван (1901—1978), учасник громадянської війни. У 1932—1941 рр. — старший інженер, начальник зміни, директор Дніпропетровського металургійного, заводу ім. Петровського. У 1956—1966 рр. — начальник прокатного цеху, голова профкому, заступник директора КМЗ. Нагороджений орденами Червоного Прапора, Трудового Червоного Прапора.

5. Семиволос Олексій (1912—1986), знатний гірник, новатор виробництва

30—40 років. У 1940 р. першим у галузі застосував метод багатозабійного буріння, встановив світовий рекорд рудовидобутку. Нагороджений Державною премією СРСР (1942). У 1944—1972 рр. — керуючий РУ ім. Ілліча. Депутат Верховної Ради СРСР — 1946—1958 рр.

1975 р.

6. Виноградов Володимир (1909—1994), працював начальником дільниці, начальником шахти, завідуючим гірничими роботами на ШУ ім. К. Лібкнехта. У 1957—1965рр. — начальник управління гірничодобувної промисловості, заступник голови Дніпропетровського раднаргоспу. Керівник будівництва ПівдГЗК, ІнГЗК, ЦГЗК: Сприяв спорудженню в Кривому Poзі цирку, швидкісного трамвая, аеропорту, БК і спорту. Керував введенням на кар’єрах циклічно-потокової технології, на шахтах — спарених станів. Трудову діяльність закінчив на посаді заступника міністра чорної металургії СРСР, його ім’ям названо вулицю у Кривому Розі.

7. Галенко Йосип (1910—1981), Герой Соціалістичної Праці (1963), екскаваторник, заслужений будівельник України. Гордість управління №625 тресту «Укргідроспецфундаментбуд», ініціатор трудових пoчинань, автор брошур про передові методи організації праці екскаваторних бригад. Член ЦК КПУ (1961—1970), депутат Верховної Ради СPCP (1961—1970), його іменем названа одна з вулиць міста.

8. K0злов Микола (1926—1983), Герой Радянського Союзу (1944), генерал-лейтенант т/в. Відзначився в peйді 24.10.1943 на Кривий Ріг, у складі роти увірвався в стару частину міста, протягом 8 годин вів нерівний бій, вивів танк з оточення.

9. Олейников Віктор (1915—1985), видатний організатор гірничої справи Кривбасу 50—70-х. Сприяв розвитку залізорудного басейну, будівництва житла в Кривому Розі, його ім’ям названа вулиця.

10. Сіренко Іван (1907—1986), учасник ВВВ, брав участь у формуванні спецзагону А. М. Шурупова з врятування греблі КРЕС. У 1944—1946 рр. —перший секретар міськкому КП(б), керував відбудовою міста.

11. Чорна (Єгорова) Надія (1924—2005), у 1945 р. очолила фронтову комсомольсько-молодіжну бригаду, брала активну участь у відбудові, стахановка, слава про бригаду лунала по країні. За її закликом на відбудову рудників Кривбасу прибула молодь.

12. Шангін Борис (1910—1983), у серпні 1941 залишився в тилу ворога

й сформував партизанський загін, який діяв у плавнях Нікополя. Здійснив рейд до Чорного та Брянського лісів, очолив партизанське з’єднання, діяв в Україні та Польщі. У 1956—1960 рр. — голова Центрально-Міської райради.

13. Архипов Іван (1907—1989), Герой Соціалістичної Праці (1977). У 1937—1938 рр. — головний механік заводу «Криворіжсталь», у 1939—1941 — секретар Криворізького міськкому КП (б)У, організатор евакуації промисловості Крив басу на схід, У 1974—1986 рр. — заступник Голови Ради Міністрів СРСР.

14. Михлик Василь (1922—1996), двічі Герой Радянського Союзу (23.02.1945, 29.06.1945). Штурман авіації, здійснив 187 бойових вильотів.

15. Устименко Олександр (1903—1996). у 1950—1955 рр. —перший секретар Центрально-Міського райкому КПУ. У 1955—1963 рр. — заступник керуючого транспортом «Кривбасгеологія», брав активну участь у відбудові Кривбасу, керував будівництвом аеродрому, КГРІ, 3-ї міськлікарні, шкіл.

1984 p.

16. Замрій Федір (1928—2000), Герой Соціалістичної Праці (1974), заслужений будівельник України. Монтував перші панельні будинки в Кривому Poзі, організовував республіканську школу передового досвіду. Разом з бригадою монтажників спорудив 700 висотних будинків.

17. Ісаков Іван (1923—1991), Герой Радянського Союзу (02.02.1944), відзначився в боях на дніпровському плацдармі, учасник визволення Кривого Рогу, у бою за місто здобув важке поранення.

1987 р.

18. Пічужкін Михайло (1925—2002), учасник ВВВ. У 1962 р. —другий, а з 1965 р. —перший секретар міськкому КПУ, згодом працював на керівних посадах у Києві, Москві, депутат Верховної Ради України.

1994 р.

19. Гудзь Іван (1917—2003). У складі збройного загону допомагав армії визволяти північне Криворіжжя, у лютому 1944 р. провідник спецзагону 37-ї армії по врятуванню греблі КРЕС.

20. Фурт Іван (1921—2005), 21.02.1944 в складі спецзагону А. М. Шурупова брав участь у збереженні греблі KPЕC. Має медаль «3а відвагу». Відзначився в боях на о. Балатон. До 1987 р. працював на РУ ім. ХX партз’їзду.

21. Санкевич Михайло (1917— … ), у складі спецзагону 37-ї армії рятував греблю КРЕС. Будував гірничо-збагачувальні комбінати в Кривому Розі.

1997 p.

22. Малахов Георгій (1907—2001), академік НАН України (1967), почесний член АГНУ (1991), професор (1953), ДТН (1951). Нагороджений Державною премією СРСР (1948), України (1970), ім. Вернадського (1987), директор КГРІ (1951—1973), автор 27 монографій, 360 публікацій, має 15 авторських свідоцтв. 3 1973 р. завідуючий відділом проблем розробки рудних покладів АН України. З 1989 р. — дослідження з проблем покращення геоекологічного стану в Крив басі.

1998 р.

23. Земляний Микола (1938), заслужений будівельник України (1980), з червня 1970 р. керуючий трестом «Криворіжіндустрбуд», сформував колектив будівельників, створив потужну базу для розвитку важкої індустрії південної України, а нині й для спорудження об’єктів соціальної сфери.

1999 р.

24. Сич Юрій (1923—2006), дизайнер, художник, архітектор. Автор проектів готелю «Металург», споруди експедиції «Кривбасгеологія», інституту «Гіпрорудмаш», пристрасний охоронець старої частини Kривого Рогу.

25. Кучма Леонід (1938), Президент України 1994—2005 рр.. Кілька разів відвідав Кривий Ріг, сприяв будівництву 3-ї черги швидкісного трамвая.

2000 р.

26. Бабич Юрій (1928), відомий політик. У 1953—1960 рр. працював на РУ ім. Дзержинського, 1960—1969 рр. — секретар Центрально-Міського райкому КПУ, 1969—1979 рр. — голова міської ради. Стояв біля витоків будівництва швидкісного трамвая, ініціатор спорудження сучасного аеропорту. У 1979—1983 рр. —перший секретар міськкому КПУ. Згодом голова Дніпропетровського облвиконкому, організатор і керівник здравниці «Солоний Лиман». 1971, 1975, 1980, 1985 рр. — депутат Верховної Ради України.

27. Воронова Тетяна (1924—2011), краєзнавець, публіцист. У 1957—1962 рр. — літературний працівник, завідуючий відділом газети «Червоний гірник», у 1962—1968 рр. — викладач історії міської філії Дніпропетровського університету, у 1968—1973 — заступник відповідального секретаря газети «Червоний гірник».

28. Бородич Леонід (1953—2000), генерал-полковник. У 1994—1998 рр. народний депутат України. 3 1994 р. перший заступник міністра внутрішніх справ України. Заслужений юрист України, кандидат юридичних наук. Є пам’ятник, меморіальна дошка в Кривому Розі, а також вулиш названа на його честь.

29. Гутовський Григорій (1930—1993), у 1966—1969рр. Другий секретар Інгулецького райкому КПУ, у 1969—1973 рр. — перший секретар Тернівського райкому КПУ, у 1973—1979рр. — другий секретар міськкому КПУ, у 1979—1992 рр. — голова міськради та міськвиконкому. Депутат Верховної Ради України (1981—1989), член Президії Верховної Ради України (1981—1986), делегат XXVI з’їзду КПРС (1981). Його ім’ям названа вулиця в Кривому Розі.

2004 р.

30. Кравець Василь (1946), з 1987р. — прокурор м. Кривий Ріг, радник юстиції 3-го рангу, почесний працівник органів прокуратури України (1996), директор Криворізького навчального центру Одеської національної юридичної академії.

2005 р.

31. Васякін Олександр (1925), заслужений художник України, скульптор, автор багатьох портретів відомих людей Кривбасу та пам’ятників, встановлених у місті.

2007 р.

32. Гуров Вадим (1937), народний депутат України трьох скликань. Металург.

2008 р.

33. Колосов Валерій (1947), генеральний директор асоціації «Укррудпром». Член-кореспондент АГНУ, один із авторів реконструкції підземного Кривбасу, автор наукових праць.

2009 р.

34. Маковій Микола (1952), заслужений полярник України, брав участь у чотирнадцяти експедиціях до Антарктиди.

2010 p.

35. Любоненко Юрій (1950), видатний діяч місцевого самоврядування. З березня 1992 р. голова Криворізької міської ради, (1998—2010 рр.) — міський голова Кривого Рогу. Ініціатор проведення еколого-економічного експерименту в Кривому Розі, відновлення братерських зв’язків з Нижнім Тагілом, затвердження міської символіки тощо. Депутат Верховної Ради України.

36. Вілкул Юрій (1949), президент Академії гірничих наук України, професор, доктор технічних наук, лауреат Державної премії України за створення ресурсозберігаючих вибухових технологій при розробці родовищ корисних копалин, 2006—2010 рр. — голова Дніпропетровської обласної ради, з листопада 2010 р. — міський голова Кривого Рогу.

2011 р.

37. Задорожній В’ячеслав (1955), один із керівників житлово-комунальної служби, транспорту та зв’язку в Кривому. Розі у 80—90-x, організатор благоустрою, нині депутат Верховної Ради України.

2012 р.

38. Єфрем, архієпископ Криворізький і Нікопольський (у миру Кіцай Іван Степанович, народився 1966 р.), кандидат богословських наук.

2013 р.

39. Рижков Євген (1951), з 1995 р. голова Інгулецької районної у місті ради. Приділяє постійну увагу промисловості, економіці, сфері побуту, обслуговування, благоустрою.


Автор: Анатолій Байдужий

Подписывайтесь на нашу страницу в Facebook.


смотрящий  (25.12.13 16:13): как то не попонятиям, а янекс где ? Ответить | С цитатой
гость  (25.12.13 13:54): Жителям Днепра от этого ни тепло ни холодно))
Что нам тот Кривбасс? Большинство днепропетровцев там и не были.
Ответить | С цитатой
1
Gorod.dp.ua не несет ответственности за содержание опубликованных на сайте пользовательских рецензий, так как они выражают мнение пользователей и не являются редакционным материалом.

Gorod`ской дозор | Обсудите тему на форумах | Разместить объявление

Другие новости раздела:

copyright © gorod.dp.ua, ЧАО Сегодня Мультимедиа, ТРК Украина
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте