Шлях до екстреної медицини вона починала з Амосова

Важливим джерелом натхнення для лікарки Центральної підстанції Дніпровської станції екстреної медичної допомоги Дар’ї Андрейченко стали наукові праці та життя видатного кардіохірурга Миколи Амосова.

Дар’я – родом з багатостраждальної Херсонщини. «Зірочкою» вона була ще змалку, хоча медициною майже не цікавилась. Вона з великим заохоченням вивчала математику, хімію, біологію, брала участь в шкільних олімпіадах та вигравала їх.

Цікавість до анатомії людини прийшла в 9 класі.

Про подальший шлях чудової молодої лікарки в Дніпропетровському обласному центрі екстреної медичної допомоги:

«Ми продовжуємо знайомити вас із молодими фахівцями нашого Центру — тими, хто ще вчора були студентами, а сьогодні стоять на надзвичайно відповідальному рубежі й щодня борються за людські життя.

Знайомтеся: Дар’я Андрейченко, лікарка Центральної підстанції Дніпровської станції ЕМД.

Від захоплення Амосовим до екстреної медицини

Дар’я родом із Херсонщини. У дитинстві вона була ще тією «зірочкою»: брала участь в олімпіадах із математики, хімії та біології й здобувала призові місця. А в дев’ятому класі серйозно зацікавилася анатомією людини.

Важливим джерелом натхнення стала біографія видатного українського кардіохірурга Миколи Амосова. Його інтерв’ю та книжки про лікарську професію допомогли дівчині остаточно визначитися з майбутнім: вона теж хоче рятувати життя.

У серпні 2024 року Дар’я розпочала роботу на Центральній підстанції як лікарка-інтерн, а восени цього року вже повноцінно стала частиною команди. Зізнається: спочатку було трохи лячно, адже відповідальність величезна. Але підтримка колег допомогла швидко адаптуватися. Тепер екстренка — це її друга родина, а про свій вибір дівчина ще жодного разу не пошкодувала.

«Починати завжди страшно. Розумієш, що це колосальна відповідальність. Але хвилювання вчишся тримати в кулаці. Жага діяти тут і зараз та холодний розум завжди беруть гору», — усміхається лікарка.

Випробування на міцність без права на помилку

У багатьох професіях адаптація відбувається поступово. В екстреній медицині все інакше: справжні випробування починаються з перших чергувань, коли рахунок іде на хвилини, а часу гортати конспекти чи радитися майже немає.

Для Даші справжнім хрещенням вогнем стало її перше чергування. Виклик до пацієнта без свідомості, який не дихав. Реанімаційні заходи, інтубація — ситуація, у якій довелося миттєво зібратися й діяти.

«Зараз, коли згадую той день, у мене мурахи по шкірі», — зізнається вона.

Саме тоді Дар’я особливо гостро відчула, наскільки їй близька екстрена медицина. Швидкий темп роботи, необхідність миттєво діяти та відповідальність за кожне рішення стали невід’ємною частиною її професійного життя.

Є й ситуації, які засмучують лікарку. Найбільше — виклики до людей у стані алкогольного сп’яніння, особливо коли через їхню безвідповідальність втрачається дорогоцінний час.

Одного разу бригада Дар’ї їхала до пацієнта близько пів години, адже чоловік напідпитку тричі неправильно називав адресу. А в екстреній медицині кожна хвилина має значення.

Та є й те, що додає сил і нагадує, заради чого Дар’я обрала цю професію. Це щира вдячність пацієнтів та їхніх рідних.

Тренування для тіла, книжки та музика для душі

Двічі на тиждень Даша займається силовими тренуваннями, а у вільний час читає психологічну літературу, детективи та фантастику. Серед нещодавно прочитаного — «Дофамінове покоління» Анни Лембке. А серед медичних серіалів радить The Pitt.

Ну і куди ж без музики?

«Особисто для мене день буде марним без музики! Навіть коли їдемо на виклик, вмикаємо улюблений плейлист і просто кайфуємо», — ділиться секретом бадьорості лікарка.

Ми раді, що наша команда поповнюється молодими, ініціативними й амбітними фахівцями!

Дар’є, бажаємо професійного зростання, сил, витримки та якомога більше щасливих історій порятунку!”.