85 років тому у Дніпропетровську окупанти знищили тисячі мирних мешканців

13 та 14 жовтня тривала масова страта містян – переважно єврейського походження.

По різним оцінкам істориків, за ці два дні в районі сучасного парку Студентський (донедавна – Гагаріна) фашистськими окупантами були розстріляні від 10 до 13 тисяч людей.

Доктрина знищення людей єврейської національності гітлерівцями була розроблена задовго до вторгнення до СРСР. І вже була відпрацьована у Польщі, Франції та інших захоплених країнах.

Цю нелюдяну практику вони почали застосовувати і в містах України відразу після їх окупації.

Дніпропетровськ було окуповано в вересні 1941-го А вже 13 жовтня почався справжній жах для мирних людей.

13-го жовтня тисячі євреїв примусово зібрали біля ЦУМу, обіцяючи їм переселення на іншу територію. Хтось обіцяв переїзд до Палестини, інші – про безпечні трудові табори…

Ось що згадувала активістка єврейської громади Дніпра Світлана Мороз. Восени 1941-го її старші родичі встигли виїхати з окупованого міста останнім потягом.

«На очах у моєї бабусі й мами зірвався Старий міст… У бабусі був знайомий, росіянин, а його дружина – єврейка. Ходили чутки, що євреїв будуть розстрілювати, але він не повірив і лишився. Коли наші повернулися з евакуації, то спитали: що з ними сталося? Дізналися: його дружину й сина розстріляли в ботанічному саду, а він, коли дізнався, – повісився… Ми повинні про це пам’ятати. Щороку на цьому місці ми маємо читати поминальну молитву».

Замість відправки до Палестини величезну колону погнали в напрямку Запорізького шосе. На місці сучасного парку були околиці Ботанічного саду.

Ось що розповідав дніпровський історик Єгор Врадій з музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» виданню «Дніпро. медіа»:

«Там, біля яру, організували пункт збору цінностей. У людей забирали все. Потім групами по 5–20 осіб підводили до яру й розстрілювали пострілами в потилицю.

З настанням сутінків розстріли припинили. Тих, хто залишився живим, змушували стояти на холоді, чекаючи на загибель. До ранку багато людей примерзли до землі, але світанок приніс нову хвилю вбивств. За два дні було страчено майже 11 тисяч євреїв. Протягом наступного місяця — ще близько тисячі.

Тих людей, які через стан здоров’я та вік не могли самостійно рухатися від площі до місця страти, вантажними автомобілями доправили на територію так званого Нового єврейського цвинтаря (нині парк Писаржевського) та розстріляли там.

Крім Студентського парку, на території сучасного Дніпра є ще два місця, пов’язані з трагедією Голокосту. Одне з них — протитанковий рів поблизу села Верхнє, де в період з листопада 1941 до березня 1942 року розстріляли близько 6 тисяч євреїв.

Ще одним місцем стала територія Дніпропетровської обласної психіатричної лікарні. У листопаді та грудні 1941 року тут було вбито близько 1200 душевнохворих пацієнтів. У першу чергу вбивали пацієнтів євреїв. Їм кололи смертельні ін’єкції морфію. Коли морфій закінчився, почали колоти великі дози інших ліків, навіть нашатирного спирту. Від такого жертви помирали у смертельних муках».

Нещодавно Міський сайт повідомляв про вшанування пам’яті жертв окупантів на цьому місці, а також про проєкт нового меморіалу.

У парку, поблизу стадіону, розташована кам’яна стела з написом: “Мирним громадянам – жертвам фашизму/жовтень 1941 р”. Це сіра прямокутна плита, яка була встановлена ще за радянських часів.

Трохи далі знаходиться інший пам’ятник, який встановили за ініціативи Єврейської громади Дніпра вже у добу незалежної України. Це висока чорна гранітна плита з  єврейськими релігійними символами. Посередині — текст івритом і українською. Пам’ятник обгороджений, а навколо нього — вимощений майданчик. Замість квітів, за єврейською традицією, біля підніжжя лежить каміння.

Саме біля нього проводять меморіальні заходи в пам’ять про трагедію.

На пам’ятнику викарбовано цитату з молитви «Отець милосердя» та напис:

«У цій землі лежить прах 10 000 мирних євреїв Дніпропетровська, жорстоко вбитих 13–14 жовтня 1941 року, і ще багатьох наших святих братів і сестер, закатованих та розстріляних фашистами (1941–1943)»

У 2010 році на стіні Центрального універмагу (нині проспект Яворницького, 52), місці, де збирали євреїв 13 жовтня 1941 року, єврейська громада ініціювала встановлення меморіальної дошки. На ній написано:

«З цього місця у жовтні 1941 р. пішли у вічність дорогою смерті 11 тисяч людей… жінки, старі, діти… Єдиною їх провиною було те, що вони євреї. Благословенна їх пам’ять».

За офіційними даними, у листопаді 1941 року в Дніпропетровську залишалося 922 єврея. У середині 1942 року — 379. На час звільнення міста від окупантів — жодного…

Ілюстрації з відкритих джерел.