На Дніпропетровщині будують новий храм

Його зводять у селищі Жовтоолександрівка П’ятихатської громади.

Багато мешканців України небезпідставно вважає, що на п’ятому році нескінченної кривавої війни про її завершення залишається молитися лише Господу. Бо ті лідери різних держав, від яких залежить повернення миру в нашу багатостраждальну країну, лише імітують діяльність в цьому питанні.

Тому у час повномасштабної війни на Дніпропетровщині активно йде будівництво нових церков.

Черговий храм зводять у селі Жовтоолександрівка П’ятихатської громади.

Про це повідомляє Дніпровська єпархія ПЦУ:

“Є справи, що об’єднують людей навколо спільної мети.

Будівництво храму в Жовтоолександрівці — саме така справа. До нього долучаються місцеві жителі, фермери та всі, кому небайдуже майбутнє рідного села. Ця добра ініціатива об’єднала не лише жителів Жовтоолександрівки, а й людей з усієї П’ятихатської громади.

Кожен допомагає, чим може, вкладаючи у спільну справу свої сили, час і працю. Адже храм зводять не лише цеглина за цеглиною — його будують завдяки взаємній підтримці, вірі та щирому бажанню створити місце, яке стане духовним осередком для нинішніх і майбутніх поколінь.

Будівництвом храму опікується протоієрей Андрій Воробець. Поруч із ним — місцеві жителі, які допомагають у міру своїх можливостей, адже розуміють важливість цієї справи для села.

Під час зустрічі отець Андрій розповів, що нещодавно із Західної України привезли куполи. Наразі вони чекають на встановлення. Попереду ще чимало роботи, однак кожен новий етап наближає до завершення будівництва.

Познайомилися і з одним із майстрів, який працює на будівництві. Чоловікові вже понад 70 років. Він родом із Західної України, має великий досвід у будівельній справі й нині власноруч допомагає зводити храм.

Такі люди викликають особливу повагу. Адже справжня відданість не залежить від віку. Вона виявляється у готовності працювати, бути корисним іншим і вкладати частинку себе у спільну справу.

Нехай будівництво храму успішно триває, а він стане місцем, де люди знаходитимуть духовну підтримку, надію та душевний спокій. Нехай у кожній родині панують злагода й добробут, а наші Захисники й Захисниці якнайшвидше повернуться додому до своїх рідних”.