У водоймах Дніпропетровщини стрімко поширюються риби-переселенці

За останні роки у річках та водоймах з’явилось багато нових видів риб, яких раніше у нашому регіоні не існувало.

І мова не про тропічну екзотику на кшталт піраній, яких декілька років тому виловили в одній з водойм. Зрозуміло, що таких риб туди могли випустити лише несвідомі акваріумісти. Суворі зими такі риби не здатні пережити і згодом зникають.

Мова – про риб-вселенців, які прийшли, як то кажуть, всерйоз та надовго.

З початку цього століття у водоймах Дніпропетровщини вперше були зафіксовані сонячний окунь, чебачок амурський, бичок Браунера, кніповічія кавказька, ротань-головешка, перкарина чорноморська та інші види.

Деякі риби-вселенці здатні поширюватися досить швидко. Наприклад, сонячний окунь у річці Самара може за рік розширювати свою популяцію на понад 30 кілометрів.

Про ці види розповів Дніпропетровський природоохоронний патруль:

«Ще кілька десятиліть тому рибне населення Дніпра суттєво відрізнялося від того, яке ми можемо спостерігати сьогодні. У водоймах з’явилися види риб, які раніше не були характерними для басейну Дніпра.

Частина з них потрапила сюди завдяки діяльності людини, інші поступово самостійно розселилися новими акваторіями.

Такі види називають чужорідними або видами-вселенцями. Їх поява та поширення є складним процесом, на який впливають зміни умов існування, зарегулювання річок, розвиток рибного господарства та інші чинники.

Як змінився Дніпро

Одним із важливих етапів змін для іхтіофауни Дніпра стало створення каскаду водосховищ.

Будівництво Дніпровського водосховища та подальше зарегулювання річки змінили гідрологічний режим, характер течії, умови існування та відтворення багатьох видів риб. Водночас нові умови стали сприятливими для частини видів, які раніше не були характерними для середньої течії Дніпра.

На початку 1930-х років у середній течії Дніпра налічували 46 видів і один підвид риб та круглоротих. Після створення Дніпровського водосховища видовий склад рибного населення до кінця 1950-х років скоротився до 37 видів.

Згодом ситуація почала змінюватися. До водойм проникали представники понто-каспійської фауни, а також види, які завозилися до рибницьких господарств. Окремі риби потрапляли у природні водойми разом із посадковим матеріалом під час зариблення або внаслідок діяльності людини.

Створення Каховського водосховища додатково сприяло розселенню окремих видів. До кінця 1960-х років фауна Дніпровського водосховища вже налічувала 43 види.

Види, які поступово освоювали Дніпро

Одним із найпоширеніших чужорідних видів в Україні став сріблястий карась. Завдяки високій пристосованості до різних умов він успішно освоїв річкові, озерні та озерно-річкові екосистеми.

У 1970-х роках у водосховищах басейнів Дніпра та Дністра зафіксували чебачка амурського. Його поява була пов’язана із завезенням в Україну посадкового матеріалу далекосхідних рослиноїдних риб.

Наприкінці XX — на початку XXI століття процес поширення чужорідних видів помітно активізувався. У Дніпровському водосховищі та його притоках почали фіксувати нових представників іхтіофауни.

У 2002 році з’явився сонячний окунь, у 2005 році — бичок Браунера та кніповічія кавказька. Пізніше до цього переліку додалися ротань-головешка та перкарина чорноморська.

А як щодо сонячного окуня?

Один із найпомітніших видів-вселенців у басейні Дніпра — сонячний окунь. Його батьківщина — Північна Америка, тому для українських водойм цей вид є чужорідним. У Дніпровському водосховищі його вперше зафіксували у 2002 році.

Невеликий розмір не заважає сонячному окуню успішно освоювати нові території. Він добре пристосовується до різних умов, віддає перевагу мілководдю та прогрітій воді й може поступово поширюватися через річки та їхні притоки. Саме тому сьогодні цей вид можна зустріти не лише там, де його зафіксували вперше.

Як швидко поширюються риби-вселенці

Більшість видів-вселенців, які успішно пристосувалися до нових умов, продовжують освоювати нові акваторії. Особливо швидко це відбувається у пов’язаних між собою водних системах — річках, притоках і каналах.

За науковими спостереженнями, швидкість поширення окремих видів може становити десятки кілометрів на рік. Наприклад, сонячний окунь у річці Самара поширюється зі швидкістю понад 30 км на рік.

Такі темпи свідчать про те, наскільки динамічно може змінюватися видовий склад водойм.

Чому це важливо?

Поява чужорідного виду не завжди одразу означає негативний вплив на екосистему. Однак за значного збільшення чисельності окремі вселенці можуть змінювати структуру угруповань водних біоресурсів, конкурувати з аборигенними видами за кормові ресурси та впливати на взаємозв’язки у водоймі.

Саме тому зміни видового складу рибного населення потребують постійного спостереження та наукового вивчення.

Сьогодні фауна риб Дніпровського водосховища та його приток налічує 57 видів і підвидів, що належать до 14 родин. Загалом у складі іхтіофауни дніпровських водосховищ зареєстровано 21 інвазійний вид.

Для водойм Дніпропетровщини ця тема особливо актуальна, адже зміни видового складу відбуваються не лише у великих водосховищах, а й у річках, притоках та інших водних об’єктах.

Риби-вселенці вже стали частиною сучасної іхтіофауни багатьох водойм України. І сьогодні важливо не лише фіксувати появу нових видів, а й розуміти, звідки вони взялися, як швидко поширюються та яке місце займають у водній екосистемі».