П’ять років позбавлення волі – за вкрадену Україну

Таке покарання призначив Самарівський міськрайонний суд жінці, яка вкрала старий велосипед «Україна» та садову лійку.

В нашій країні часто трапляється так, що за грати можна сісти за якусь дрібницю. А от якщо ти вкрав мільярди, то будеш жити приспіваючи десь на березі далекого моря…

Про незвичайну історію з крадіжкою та покаранням розповіла «Антикорупційна правозахисна Рада»:

«8 травня 2026 року Самарівський міськрайонний суд призначив 5 років позбавлення волі жінці, яка вкрала велосипед марки «Україна» та садову лійку.

Злочин стався навесні 2024 року в умовах воєнного стану. 26 березня 2024 року близько 12 години дня обвинувачена побачила біля чужого будинку велосипед. У неї виник умисел його вкрасти. Жінка відчинила незачинену хвіртку, зайшла на подвір’я, взяла велосипед марки «Україна» синього кольору разом із пластиковою лійкою в кошику і пішла геть. Загальна вартість викраденого – 4339 гривень.

Через те, що крадіжка була вчинена з проникненням на чужу територію і під час воєнного стану, дії жінки кваліфікували за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України. Це тяжкий злочин. У суді обвинувачена повністю визнала свою вину та щиро розкаялася. Суд врахував це як пом’якшувальну обставину. Обтяжувальних обставин не виявили. Жінка раніше не судима, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває.

Суддя призначив їй покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, але на підставі статті 75 Кримінального кодексу звільнив від реального відбування покарання з випробуванням. Іспитовий строк – 1 рік. Протягом цього часу жінка має періодично з’являтися до органу пробації та повідомляти про зміну місця проживання. Також з неї стягнули 1893 гривні процесуальних витрат на користь держави.

Ця справа – приклад того, як навіть «невелика» крадіжка може отримати серйозну кваліфікацію через воєнний стан і проникнення в чужу власність. Суд вирішив, що виправлення можливо без тюрми, але залишив суворий умовний вирок.

А поки суди дають п’ять років умовно за вкрадений велосипед «Україна», справжню Україну продовжують розкрадати щодня.

Не вночі через хвіртку, а серед білого дня – через тендери, схеми, відкати і «пильні» державні закупівлі. Топкорупціонери майже ніколи не потрапляють до в’язниці – ми про це писали статтю: вони “укладають угоду з прокурором”, донатять на ЗСУ, і після цього суд їх відпускає з миром. Україну крадуть не на 4300 гривень. Її крадуть на мільйони і мільярди. Крадуть ті, хто потім купує собі квартири в Європі та Ізраїлі, елітні авто і «скромні» маєтки під Києвом.

Крадуть і майже ніколи не сідають. Максимум – отримають підозру, яка потім тихо зникає, або вирок, який можна оскаржити до безкінечності. Одна вкрала велосипед – отримала п’ять років умовно і обов’язок відмічатися в пробації. Інший вкрав сотні тисяч на «гуманітарці», на ремонті доріг, на фортифікаціях чи на закупівлі бронежилетів – і досі ходить «не лохом», з посмішкою і відчуттям повної безкарності.

Ось така в нас виходить справедливість. За старий велосипед – суворий вирок «іменем України». За велике розкрадання самої України – часто лише черговий «ліричний відступ» у новинах і свобода».