Роботи та жінки замінюють чоловіків на дніпровських підприємствах

Через війну практично всі підприємства міста зазнають катастрофічного браку чоловічих рук.

Причини такого дефіциту зрозумілі для всіх.

У Дніпрі та інших містах області жінок активно навчають чоловічим професіям. Дедалі більше жінок працює на місцях, які раніше вважалися виключно чоловічими – у шахтах, за кермом гігантських кар'єрних самоскидів тощо.

Крім жінок, нестачу чоловічих рук намагаються замінити й активним використанням роботів.

Як це відбувається на одному дніпровському меблевому підприємстві, розповів Дмитро Кисилевський:

«Як роботи й жінки замінюють чоловіків на промисловому виробництві.

Цей завод на Дніпропетровщині виробляє більше 2000 металевих дверей щомісяця. Традиційно тут переважала чоловіча праця. Адже всі матеріали тут масивні і навіть просте їх переміщення вимагає чималої фізичної сили. Війна для підприємства стала справжнім викликом - значна частина колективу тепер служить в ЗСУ, з 250 робочих місць на заводі сьогодні заповнено лише 75% штату. Решту спеціалістів знайти важко, особливо на спеціальності, які раніше вважалися суто чоловічими.

Для подолання цієї проблеми керівництво підприємства знайшло одразу два рішення.

По-перше, завод взяв державний грант на переробку 5,6 млн. грн., придбавши 3 прокатні формовочні верстати та 2 зварювальні роботи. Вони стали виконувати роботу, для якої раніше вимагалась чоловіча фізична сила.

По-друге, жінок стали запрошувати для управління роботами та прокатними лініями, адже автоматизація зняла необхідність піднімати важкі металеві листи руками.

До речі керує заводом теж жінка, Юлія Осташева.

Ось так одна з програм політики розвитку українських виробників дала можливість промисловому підприємству зберегти стабільну роботу. Проте завод має досвід використання і програми доступних кредитів «5-7-9», і програмою «Національний кешбек». До речі, для дверей українського виробництва з березня 2026 року кешбек підвищився з 10 до 15%.

Ще підприємців зацікавило страхування майна та інвестицій від воєнних ризиків, інструменти підтримки експортного фінансування Експортно-кредитного агентства (близько 40% продажів заводу припадає на експорт), компенсація 15% вартості української техніки.

Саме такі підприємства переробної промисловості мають бути у фокусі підтримки з боку держави. Особливо зараз, в умовах війни».

Фото зі сторінки Дмитра Кисилевського.