Від важкого поранення — до повернення в стрій: історія військового, який відновлюється в реабілітаційному центрі Дніпра

Михайлу 49 років. Більше 30 років чоловік віддав службі в поліції. У 2015 році одним із перших вступив до новоствореного полку поліції особливого призначення КОРД. За п’ять років до повномасштабного вторгнення рф вийшов на пенсію. Здавалося б — заслужений відпочинок. Але велика війна внесла свої корективи.

З початком вторгнення рф Михайло долучився до війська у складі Національної поліції. Служив стрільцем на Донецькому та Херсонському напрямках.

У липні 2025 року під час виконання бойового завдання в Краматорському районі ворог накрив позиції артилерією. Михайло отримав сильну контузію, але швидко відновився й повернувся у стрій. Уже у вересні дістав серйозніше поранення. Повертаючись із бойового завдання, група підірвалася на міні з датчиком руху, якими ворог масово заміновував посадки. Побратиму відірвало руку, Михайлу — ногу до коліна. Далі була евакуація, складна операція й ампутація. Лікарі боролися за кожен сантиметр кінцівки, але через ускладнення ампутація виявилася високою. Нині він відновлюється та готується до протезування в реабілітаційному центрі Дніпра.

«Я хочу якнайшвидше стати на ноги та повернутися до служби в поліцію — це моя головна мета. Тож я дуже вдячний фахівцям центру. Чесно кажучи, я навіть сам не очікував такого прогресу. Вони не дають спуску — лише за сім занять я скинув 8,5 кілограмів. Покращення є й дуже суттєві - я набагато краще себе почуваю, вже більш-менш упевнено ходжу на милицях і з нетерпінням чекаю протезування, щоб повноцінно пересуватися», — каже Михайло.

Михайло нещодавно отримав відзнаку Президента України «За оборону України», однак сам він неохоче про це говорить і не надає нагороді великого значення. Скромно каже, що є хлопці, які цього заслуговують більше.

«Під час занять ми виконуємо вправи з осьовим навантаженням, а також навантаження для зміцнення м’язів тулубу, верхніх і нижніх кінцівок. Зараз ми на початковому етапі підготовки до протезування, вже наступного тижня він поїде робити зліпок, після чого виготовлятимуть первинний протез. У нього вже є фантомні болі, але раніше він оцінював їх на 7 із 10, зараз — на 2 із 10. Михайло — супермолодець! Ще на першому занятті він сказав: “Я буду робити по максимуму все, що зможу, наскільки в мене вистачить сил”. І дотримується цього досі», — поділилася фізична терапевтка Тетяна.

У Дніпрі в реабілітаційному центрі з кожним пацієнтом працює мультидисциплінарна команда: лікарі фізичної реабілітації, фізичні терапевти, ерготерапевти, логопеди й психологи. Для кожного пацієнта розробляють індивідуальну програму лікування з урахуванням його особливостей.