
У Дніпропетровській обласній лікарні імені Мечникова цілодобово рятують потерпілих від війни.
За більшості важких операцій неможливо обійтися без анестезії. І в цьому процесі багато залежить від взаємної довіри лікаря та пацієнта.
Про це розповіла лікар-анестезіолог лікарні Мечникова Лілія Кирилова:
«АНЕСТЕЗІЯ І ДОВІРА.
Його звати Іван. 27 років. Військовий.
Він прийшов до мене у реанімаційний зал не з власної волі, а тому, що війна забрала у нього те, що важко уявити собі в такому віці — праву ногу і ліву руку.
Я проводила йому анестезію кілька разів. І кожного разу, коли він засинав, я ловила на собі його погляд. Це був погляд, у якому не було паніки. Там була довіра. Така тиха, абсолютна. Він віддавав мені своє життя щоразу, коли закривав очі, — і знав, що я його бережу.
Він казав: «Я одужаю. Стану на протези. І обов’язково прийду до вас привітатися».
Я усміхалася, хоча всередині відчувала, що він дає обіцянку не мені, а самому собі. Триматися. Вижити. Жити далі.
Анестезія — це завжди про довіру. Про невидимий зв’язок між пацієнтом і лікарем. Але іноді це ще й про віру. Бо в такі моменти віриш у людину більше, ніж у статистику, протоколи чи досвід.
І знаєте… я дуже чекаю того дня, коли двері відчиняться, і Іван зайде до мене — на своїх нових ногах».
Фото зі сторінки Лілії Кирилової.
![]() |
Gorod`ській дозор |
![]() |
Фоторепортажі та галереї |
![]() |
Відео |
![]() |
Інтерв`ю |
![]() |
Блоги |
| Новини компаній | |
| Повідомити новину! | |
![]() |
Погода |
| Архів новин | |