Він змушений був застрелити свого побратима...

На передовій із нашими воїнами відбуваються такі страшні історії, які неможливо навіть уявити.

Один із таких воїнів, Микола, зараз проходить тривалу та важку психологічну реабілітацію у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні імені Мечникова. Війна розірвала його психіку навпіл.

Про його трагічну історію розповів генеральний директор цієї лікарні Сергій Риженко:

«Війна розірвала психіку Миколи навпіл.

Микола одержав освіту за фахом "технолог".

18 років працював майстром.

Його батько пішов з родини, коли хлопцю виповнився місяць від народження.

На початку 2025 р. мобілізований до лав ЗСУ.

Кулеметник.

Так стало, що попав в оточення.

Їхня позиція була захоплена.

За вимогою росіян, під дулом автомата, був змушений дострелити свого пораненого побратима пострілом у голову.

Після смерті товариша, йому кинули, як собаці, їжу, яку примусили їсти серед полеглих побратимів.

Микола відчув неконтрольовану "животную тревогу" - з його слів.

Попросився до туалету, що викликало сміх.

В цей час розпачу вдалося вхопити зброю у противника, вдарити одного з російських солдат, іншого застрелити.

Тікаючи, виходив дуже довго з позиції.

Після пережитої події перестав спати.

Під час закривання очей, спливав однаковий сюжет — це обличчя побратима з відкритим ротом та очима.

Втратив апетит.

Почалося порушення мови.

Весь цей час чує голос побратима, який змінюється на дитячий, благаючи про пощаду.

Кожної ночі втрачає зв’язок з реальністю.

Біль, оніміння в різних частинах тіла, де були легкі поранення.

Перед засипанням зараз бачить обличчя загиблих побратимів і їх очі.

Микола відмічає, що він віруюча людина, але йому довелося багато чого робити не за законом Божим…

Ім’я змінено. Все інше - зі слів пацієнта».

Фото зі сторінки Сергія Риженка.