Штрафи, санкції та відсутність гарантій: у Держпраці роз’яснили ризики незадекларованої праці

На Дніпропетровщині завершується інформаційна кампанія «Виходь на світло!». Проєкт Державної служби України з питань праці спрямований на підвищення обізнаності громадян щодо ризиків і наслідків недоброчесних трудових відносин, а також популяризації легального працевлаштування. Що називають «тіньовою працею»? Яких прав і гарантій вона позбавляє роботодавців та працівників? Які наслідки має для державного бюджету?

Про це в етері програми «Шах і мат» на телеканалі «Відкритий» розповіла заступниця начальника управління інспекційної діяльності у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці Ірина Біланинець.

За словами Ірини Біланинець, незадекларована праця може існувати у кількох видах. Це не тільки наймана праця без належного оформлення трудових відносин, а ще й так звані виплати «в конверті», що приховують від державних органів частину відпрацьованого часу та заробітної плати.

«Це може бути укладання цивільно-правового договору на заборонені види робіт – теж своєрідне маскування трудових відносин. Ще однією формою є робота на громадянина, який взагалі не зареєстрований як суб’єкт господарювання. На жаль, при інформаційно-роз’яснювальній роботі нами зафіксовано десятки й сотні таких правопорушень – як роботодавцями, так і працівниками. А незадекларована праця негативно впливає на економіку, адже напряму пов’язана з надходженнями до державного бюджету. В умовах воєнного стану ми втрачаємо кошти, які могли б піти на підтримку обороноздатності країни, інвестиції та розвиток інфраструктури», – підкреслює спікерка.

Відсоток громадян, які працюють неофіційно, точно визначити неможливо – для цього треба було б охопити усіх незадекларованих. Втім, у Держпраці є підстави стверджувати, що це 20-30% трудового населення Дніпропетровщини. На жаль, показник продовжує зростати під час війни.

«Є певні моменти, що стосуються, наприклад, чоловіків. Хтось боїться, що якщо він буде офіційно працевлаштований, до нього завітають представники ТЦК і запросять до військкомату. Тож тенденцію зростання неофіційної зайнятості ми фіксуємо саме у тому сегменті, де використовується чоловіча праця: на будівництвах, серед робітничих спеціальностей тощо. Нагадаю, що незадекларований працівник втрачає право на соціальні гарантії, лікарняні, відпустки, своєчасну виплату заробітної плати. Йому не нараховується трудовий і страховий стаж, відповідно втрачається право на гідне пенсійне забезпечення. А у разі нещасного випадку на виробництві – не виплачується належна грошова допомога», – коментує Ірина Біланинець.

Окрім неоформлення працівників за вимогами трудового законодавства, Держпраця ініціює перевірки з питань невиплати роботодавцями заробітної плати та незаконного припинення дії трудового договору. Інспекції проводяться у межах щорічного Національного плану боротьби з незадекларованою працею, який передбачає тісну взаємодію з соціальними партнерами, органами виконавчої влади та правоохоронцями.

«Невиплата заробітної плати – це питання, яке відпрацьовується управлінням за спеціальним дорученням прем’єр-міністра. До нас можна звернутися з заявою, і ми вийдемо на позаплановий захід державного нагляду контролю. Це не лише фінансова відповідальність для підприємства, а ще й кримінальна: внесення припису за ст.175 ККУ. Щодо незадекларованих працівників, штрафна санкція за кожного складає 10 мінімальних заробітних плат – на сьогоднішній день це 81 тис. гривень. Крім того, ми вносимо подання до правоохоронних органів, оскільки за грубе порушення законодавства про працю передбачено відповідальність за ст.172 ККУ», – пояснює Ірина Біланинець.

У разі порушення прав про працю працівники та работодавці можуть отримати консультацію у Південно-Східному міжрегіональному управлінні Держпраці. Звернення приймаються електронною поштою (dn@dsp.gov.ua), за тел. (056) 778-18-29 або під час особистого прийому.

Детальніше про це – у відео: