Дивовижні історії наших захисниць-«холодноярок»

У Міжнародний день захисту прав жінок 93-та Дніпровська окрема механізована бригада «Холодний Яр» розповіла історії кількох героїчних захисниць України, які служать у цьому підрозділі.

Відсіч рашистам у Великій війні дають понад 20 тисяч українських жінок. З них понад 5 тисяч б'ються на передовій.

Чимало чудових героїнь і у 93-й бригаді «Холодний Яр». У Міжнародний день захисту прав жінок ця бригада поділилася кількома історіями таких захисниць:

«8 березня, – День захисту прав жінок. Ще один привід знову і знову розповідати про героїзм і велич духу українок, про їхні подвиги, жертовність і внесок у супротив російської окупації.

На першій світлині до нас посміхається зв’язківиця Юлія. Фото зроблено під час Операції об'єднаних сил, дівчина на позиціях навпроти окупованого Докучаєвська. Зараз вона лікується після важких поранень – під Ізюмом автівка підірвалася на протитанковій міні: ворог дистанційно мінував шляхи до позицій. Після численних операцій Юля потроху починає ходити. І ми дуже хочемо, щоб вона швидше відновилася та повернулася у військо!

На жаль, Юля – не єдина з жінок бригади, хто отримував бойове поранення.

На наступній світлині – медик Людмила. Фото зроблено у Бахмутському стабілізаційному пункті, коли туди привезли важкопораненого. Воїн втратив багато крові, і його життя трималося на волосині. Людмила стала донором крові для цього бійця. Виявилося, що для медиків стабпункту – це звична справа. Вони постійно перевіряються, щоб у випадку крайньої необхідності здати кров для важкопоранених. Людмила дуже скромна, і не вважає свій вчинок героїчним. Каже: «Герої – це там, на передовій. А ми просто допомагаємо їм вижити».

А ще у нас є Наталка. Вона із сестрою служила у бригаді з 2015 року і пройшла Піски, Кримське, Богданівку. Після того, як Наталка стала мамою, вона вирішила жити цивільним життям. Та російські окупанти завадили планам. І Наталка почала волонтерити для батальйону свого чоловіка і сестри. З квітня 2022 року вона щотижня привозить бригаді тонну допомоги, а іноді і дві тонни. До Наталчиної діяльності підключилися бізнесмени та волонтерські організації, і їхній спільний внесок на необхідні прилади, речі, продукти для бійців склав близько 7-ми мільйонів гривень. І це лише один приклад. А скільки ще дружин, доньок, сестер, матерів стали волонтерками і допомагають своїм сім’ям виборювати Україну!

Деяких жінок ми, на жаль, не мали можливості сфотографувати. Так, наприклад, спілкуючись із медиками в укритті неподалік річки Бахмутка, почули їхнє захоплення Юлією Лівчук. Жінка тоді допомогу пораненим на позиціях у районі Забахмутки, найнебезпечнішим місцем на сучасній карті бойових дій. Так само під шаленими обстрілами рятують життя у піхотних підрозділах медики Олена, Тетяна. Допомагають у стабілізаційних пунктах та з евакувацією Госпітальєрки і волонтерки ПДМШ.

Ще у нас є Яна – одна з кращих операторок БПЛА в Україні. А ще Яна, яка вправно володіє усіма видами протитанкових ракетних комплексів, від «Метиса» до «Стугни». Юлія, що має енциклопедичні знання з юриспруденції. А також сотні дівчат, які служать у війську і кожного дня роблять внесок у нашу спільну перемогу.

Війна показала, що в Україні немає слабкої статі. Тож, ми вдячні нашим жінкам за силу, мудрість і героїзм. Досягайте мети і змінюйте світ на краще!».

Фото – 93 бригада «Холодний Яр»