Вбитий, поранений, живий, неживий - все це чула мати про свого сина. Життя Андрія невпинно тануло.
Андрію 28 років. Він родом із Бахмута. Яскраве полум'я вибуху – останнє, що пам'ятає того дня. Хлопець знепритомнів. Була величезна крововтрата. Вибух міни під ногами не залишав шансів.
Далі "швидка" та лікарня Мечникова.
Про порятунок ще одного українця розповів головний лікар лікарні Сергій Риженко.
Забій головного мозку, поранення м’яких тканин шиї, рвана рана підщелепної ділянки, перелом правої гайморової пазухи з наявністю стороннього тіла. Трахеотомія (розтин трахеї для того, щоб забезпечити пацієнтові дихання). Найбільший уламок потрапив у хребет, пошкодивши сонну артерію.
Після виконання всіх обстежень професор Олександр Ковтуненко сказав: була не була, треба воїна рятувати.
Операція тривала понад десять годин. І пройшла успішно, зашиті всі судини та рани.
20 листопада хлопця зняли з апарату штучної вентиляції легень.
"Лише щасливий блиск сліз мами говорить про все - житиме. Вони вдвох сьогодні щасливі", - пише Сергій Риженко.
![]() |
Gorod`ській дозор |
![]() |
Фоторепортажі та галереї |
![]() |
Відео |
![]() |
Інтерв`ю |
![]() |
Блоги |
Новини компаній | |
Повідомити новину! | |
![]() |
Погода |
![]() |
Архів новин |