Петриковка и Сан-Марино обменялись мэрами

На необычный эксперимент решились в Петриковке Днепропетровской области. Наш, известный во всем мире своей росписью поселок и одна из самых древних и маленьких республик мира Сан-Марино обменялись своими руководителями. Эксперимент будет продолжаться месяц.

Она в составе украинской делегации как раз находится в Сан-Марино и сообщает о следующем:

«Що поєднує ці населені пункти, створені в різні часи у різних частинах Європи?

Селище Петриківка і місто Сан-Маріно схожі за кількістю своїх жителів: за останнім переписом перше налічує близько п’яти тисяч, друге – більше чотирьох тисяч мешканців. Але головне, що їх поєднувало з моменту появи на мапі світу – це дух свободи і незалежності їхніх створювачів: Петриківку, за стародавніми переказами, заснував козак Петрик, який брав пiд своє заступництво скривджених біглих кріпаків, а Сан-Маріно – перетворившийся на каменяра чернець Марін, якого переслідували через віру.

Петриківка, утворена як зимівник козака Петрика на березі річки Чаплинки і в подальшому розширена за рахунок переселенців із підтоплюваної сусідньої Курилівки – зимівника останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського, питання громади вирішувала сходом на місцевому майдані – осередку української демократії. Сан-Маріно починалося з келії на вершині гори Тирано, до якої сходилися богомольці і де невдовзі утворився незалежний від імператора і від папи невеликий монастир, названий ім’ям свого засновника Святого Маріна, канонізованого за життя.

Потужні стіни монастиря Сан-Маріно давали його мешканцям відчуття свободи. Але у різні часи їх права намагалися утискати, як і незалежність козацької вольниці Петриківки. Як стан вільного українського поселення Петриківки у тодішній російській імперії, так і відносини Сан-Маріно з папською церквою ускладнювались, оскільки вони надавали притулок волелюбним утікачам, перші – від кріпосників, другі – з папських володінь.

Петриківка ніколи не знала кріпацтва, навіть за часів знищення Запорозької Січі вона мала статус казенної слободи. Сан-Маріно також уникло невольницької долі, навіть такий відомий завойовник як Наполеон Бонапарт не торкнув республіки i запропонував їй союзницькі стосунки.

Історія цих двох населених пунктів дуже схожа за духом.

Чи відчують мери цю схожість і чи зможуть задіяти її для спільного збереження традицій волелюбності та свободи?».

Надеемся, для представителей Петриковской власти этот визит в колыбель европейской свободы и демократии окажется полезен в будущем.

Фото: Нонна Тимощенко