Відповідь на "Кожному своє"http://h.ua/story/92943/
...Я теж так колись думав. Навіть ще жорсткіше...
Але потім я побачив, що і я деколи помиляюся і мені пробачають мої помилки. Я пробачаю комусь - мені хтось інший пробачає.
Світ є такий яким ми його хочемо бачити! Якщо ми говоримо, що усі навколо..., то для нас вони такими і є, але чомусь для когосб іношого - вони зовсім інші. Мене часто запитували, як я можу спілкуватися з тією чи іншою людиною якщо вона така і така, але я її бачив "доброю і пухнастою" і для мене вона такою і була!
Усміхніться! Не тримайте зла в своїй душі! Пустіть туди світло добра та любові! І тоді Ви почнете випромінювати це світло! Першими віцдчувають це тварини, а потім люди. І відгукуються на це. В променях світла кожен хоче бути світлим, а свої чорні справи кожен прагне робити в темряві, тому світіться! Світіться, освітлюйте навколишній простір, зігрівайте теплом свого серця інших і... будете отримувати назад те саме стократ.
А критика...
Критика - це медитація на негатив! Критикуючи Ви підсилюєте негатив енергією своєї уваги і він стає від цього тільки міцніший.
Є причта:
"Повз царські конюшні проходив мандруючий мудрець, святий і хотів попросити їсти. Та цар був засмучений хворобою свого улюбленого лоша. На звернення старця він гнівно кинув йому купку гною
...
У ві сні цар побачив величезну купу гною і поряд мудрого старця. Він зрозумів, що усі купу йому прийдеться... з'їсти. Він благав старця та старець відповів, що змінити закони всесвіту він не може. Що даємо - те повертається до нас стократ! Цар його дуже довго і слізно благав і мудрець сказав, що якщо його розкритикує багато ліюдей, то вони розділять з ним усяю цю купу і йому нічого не залишиться...
Прокинувшись, цар обдумав свій сон та... подався в загул. Він пив, гуляв, усі бачили його в компанії повій...
На другий день усі його критикували. Він задоволений ліг спати, але йому приснився старець та невелика купка гною.
"Чому ще залишився гній?"- спитав цар.
"Тому, що залишився один чоловік, який тебе не покритикував!"- відповів мудрець і сказав хто це.
Зранку цар, переодягнувшись та замаскувавшись, пішов до нього. Він почав здалеку. Поступово перевівши розмову на загул царя він запитав як той чоловік до цього ставиться.
"Цар втомився. Бідний, змучений. Нічого більше."-відповів чоловік.
"Але ж це цар! Давай піднімемо людей. Будемо боротися за мораль!"- впрошував замаскований цар.
"Знаєш, пробач, але їж краще сам своє гімно."- промовив чоловік..."
Так і ми, критикуючи когось ми ділимо його купу і змушені потім їсти чиєсь... Тож давайте будемо витрачати свою увагу на достойні речі!
Bookmarks