Блог

yulstor

Щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичними особами – платниками єдиного податку третьої г

07.05.2024 14:27

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у разі перебування платника податків на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок третьої групи) такий платник податків звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються, зокрема, платниками єдиного податку третьої групи для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) (підпункт 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України).
Статтею 3 Господарського кодексу України визначено, що господарська діяльність – це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Отже, якщо господарська діяльність на земельній ділянці платником податків не здійснюється, то у нього виникає обов’язок із декларування та сплати земельного податку за таку земельну ділянку на загальних підставах.
Поряд з цим звертаємо увагу на те, що тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Податкового кодексу України, помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, та пені (підпункт 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України).*
*Зміни до Податкового кодексу України внесено Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо звільнення від сплати єдиного податку фізичних осіб – підприємців, мобілізованих у період дії воєнного стану

07.05.2024 14:26

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
«Що необхідно зробити фізичній особі – підприємцю (далі – ФОП) – платнику єдиного податку (першої або другої групи), яка мобілізована у період дії воєнного стану в Україні та якій в інтегрованій картці платника здійснюються нарахування авансових внесків єдиного податку і надходять податкові вимоги, для скасування контролюючим органом таких нарахованих сум з єдиного податку?»
Відповідно до абзаців першого і другого п. 25 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) самозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV ПКУ, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV ПКУ.
Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).
Враховуючи зазначене, після демобілізації ФОП протягом 10 днів подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової реєстрації заяву щодо звільнення від обов’язку сплати єдиного податку та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації. Якщо демобілізована ФОП перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява з копією відповідного документа подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).
Додатково повідомляємо, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (далі – Порядок № 225), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.
Порядком № 225 визначено перелік підстав неможливості виконання платником податків – фізичною особою, зокрема однією з яких є призов на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IХ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», або перебування в підрозділах територіальної оборони (п.п. 4 п. 2 розділу ІІ Порядку № 225).
Відповідно до абзацу першого п. 3 розділу ІІ Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності Порядком № 225 мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків, застосовуються правила визначені цим пунктом.
Пунктом 4 Переліку документів, що підтверджують неможливість платника податків – фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, визначено, що документальним підтвердженням підстав, передбачених п.п 4 п. 2 розділу II Порядку № 225, є військовий квиток або інший документ, виданий відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
У разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені п. 3 розд. ІІ Порядку № 225 (не пізніше 30 вересня 2022 року), платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) таким платником податку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків (абзац другий п. 4 розділу ІІ Порядку № 225).
У разі прийняття рішення контролюючим органом про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку, визначеного Порядком № 225, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена ПКУ або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання ( абзац другий п. 2 розд. ІІІ Порядку № 225).
Абзацом чотирнадцятим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними податкових обов’язків щодо, зокрема, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи мають право СГ здійснювати з 01.01.2021 оптову/роздрібну торгівлю залишками придбаних до 2021 року рідин, що використовуються

07.05.2024 14:21

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466) внесено зміни, зокрема, до п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з якими з 01.01.2021 до підакцизних товарів віднесено рідини, що використовуються в електронних сигаретах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2020 року № 1037 «Деякі питання маркування марками акцизного податку тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Постанова № 1037) затверджено, зокрема, зразки марок акцизного податку (МАП) для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вітчизняного та імпортного виробництва.
Марки акцизного податку (МАП) для рідин, що використовуються в електронних сигаретах вітчизняного та імпортного виробництва запроваджуються з 01.01.2021 (п. 2 Постанови № 1037).
Крім того, з 01.01.2021 набули чинності зміни внесені п.п. 2 п. 126 розд. І Закону № 466 до п. 226.2 ст. 226 ПКУ відповідно до яких наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Отже, суб’єкти господарювання не мають права здійснювати з 01.01.2021 оптову чи роздрібну торгівлю залишками придбаних до 2021 року рідин, що використовуються в електронних сигаретах, не маркованих марками акцизного податку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податкова знижка для громадян у мобільному застосунку «Моя податкова»

07.05.2024 14:20

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що мобільний застосунок «Моя податкова» у розділі «Послуги» надає можливість подати декларацію про майновий стан і доходи для отримання податкової знижки.
Для цього:
- оберіть «Подати декларацію про майновий стан і доходи»;
- вкажіть суму витрат відповідного виду;
- зазначте реквізити банківського рахунку (інша інформація про банківський рахунок заповниться автоматично);
- прикріпіть документи в електронному вигляді (додатки можуть бути додані у pdf-форматі або фото);
- підписуйте та надсилайте.
Завантажуйте застосунок «Моя податкова» в AppStore або GooglePlay, ідентифікуйтеся онлайн за допомогою файлового або хмарного КЕП будь-якого надавача та використовуйте більше сервісів.
Долучайтесь та використовуйте нові податкові сервіси!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податківці Дніпропетровщини на захисті трудових прав найманих працівників

07.05.2024 14:19

З метою легалізації трудових відносин Головне управління ДПС у Дніпропетровській області взаємодіє з Південно-Східним Міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці, а саме: проводяться спільні заходи, організовано обмін інформацією щодо встановлених фактів неоформлених найманих працівників.
Так, протягом 2023 року від Південно-Східного Міжрегіонального управлінням державної служби з питань праці надійшла інформація щодо 120 платників, які використовують працю найманих працівників без належного оформлення.
За результатами вжитих заходів укладено трудові угоди з 130 найманими працівниками, до бюджетів додатково надійшло 390,7 тис. грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Протягом поточного року, в ході проведення фактичних перевірок з питань дотримання роботодавцями законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації, встановлено 246 порушень, з яких, зокрема 129 – неоформлення трудових відносин відповідно до законодавства, 117 випадків, коли трудові відносини з найманими особами оформлені під час перевірки або відразу після її закінчення.
Інформацію про виявлені порушення в ході контрольно-перевірочних заходів передано до відповідних територіальних органів Держпраці.
Також, з керівниками підприємств ведеться активна роз’яснювальна робота щодо заборгованості з виплати зарплат.
За результатами проведених заходів заборгованість із заробітної плати погасили 29 підприємств на суму 71,4 млн грн, до бюджетів надійшло 12,4 млн грн ПДФО.
Крім того, з метою інформування суб’єктів господарювання щодо необхідності створення нових робочих місць, недопущення фактів «тіньової зайнятості» та випадків порушень законодавства про оплату праці, особливо в частині виплати заробітної плати у розмірі, меншому за встановлений законодавством мінімум, своєчасного утримання та перерахування до бюджету податку з доходів, отриманих від надання в оренду земельних часток (паїв), фахівцями податкової служби Дніпропетровщини проводяться роз’яснювальні заходи у різних форматах, а саме: наради, семінари, сеанси телефонного зв’язку «гаряча лінія», пресконференції, брифінги, тощо.
Звертаємо увагу, що з моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії, а саме:
- гідні та безпечні умови праці;
- нормований робочий час;
- оплачувані та неоплачувані відпустки;
- регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної;
- можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;
- захист від незаконного звільнення;
- страхові виплати в разі непрацездатності;
- пільги для неповнолітніх;
- додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми;
- захист прав, тощо.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників акцизного податку!

07.05.2024 14:17

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603), який набрав чинності 16 березня 2024 року,
Порядок заповнення та подання декларації з акцизного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 «Про затвердження форми декларації з акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550 (далі – Декларація).
Згідно з абзацом другим п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Оскільки зміни, внесені Законом № 3603 до п. 214.6 ст. 214 Кодексу, набрали чинності з 16 березня 2024 року, до внесення відповідних змін до форми Декларації та набрання ними чинності рекомендується здійснювати декларування податкових зобов’язань з акцизного податку з урахуванням таких змін до Кодексу таким чином.
Платники акцизного податку заповнюють лише відповідний розділ і додатки до Декларації, які відповідають виду господарської діяльності платника, виду підакцизних товарів (продукції) (п. 3 розділу ІІІ Декларації).
3.1. У Декларації зазначаються податкові зобов’язання з акцизного податку, обраховані відповідно до встановлених Кодексом норм втрат та відходів:
- із спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива та продуктів із вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше – по коду операції А6 розділу А та, відповідно, здійснюється розрахунок у додатках 1 та 3 до Декларації;
- з тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну (в тому числі тютюнової сировини, тютюнових відходів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах) – по коду операції Б5 розділу Б та, відповідно, здійснюється розрахунок у додатках 1 та 2 до Декларації;
- з реалізації пального – по коду операції В5 розділу В та, відповідно, здійснюється розрахунок у додатку 1 до Декларації.
З урахуванням особливостей обрахунку норм втрат та відходів тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, – у розділі Б Декларації (у рядку по коду операції Б5) мають, зокрема, зазначатися:
- податкові зобов’язання, визначені з обсягів понаднормативних втрат та відходів ферментованої тютюнової сировини під час її зберігання, транспортування і використання у виробництві тютюнових виробів (визначаються виходячи з перевищення 5 відсотків загального обсягу такої тютюнової сировини, використаної для виробництва тютюнових виробів протягом такого календарного (звітного) місяця) або неферментованої тютюнової сировини під час її зберігання, транспортування, виробництва ферментованої тютюнової сировини (визначається виходячи з перевищення 10 відсотків загального обсягу (ваги) неферментованої тютюнової сировини, використаної для виробництва ферментованої тютюнової сировини протягом календарного (звітного) місяця);
- податкові зобов’язання, визначені з обсягів понаднормативних втрат рідин, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх зберігання, транспортування і використання у виробництві, у тому числі електронних сигарет (перевищення 5 відсотків загального об’єму таких рідин, використаних у виробництві, у тому числі електронних сигарет, протягом такого календарного (звітного) місяця).
3.2. Щодо визначення податкових зобов’язань з понаднормативних сукупних витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів за відповідний календарний (звітний) місяць:
- платникам акцизного податку необхідно розраховувати акцизний податок виходячи з бази оподаткування визначеної з наднормативних сукупних витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів за відповідний календарний (звітний) місяць з урахуванням таких особливостей.
Для тієї продукції, облік якої ведеться у штуках, базою оподаткування є визначений обсяг понаднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві тютюнових виробів, який визначається як різниця між:
а) загальним обсягом фактичних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві відповідних тютюнових виробів
та
б) розрахунковим обсягом витрат ферментованої тютюнової сировини, розрахованим виходячи з обсягу вироблених тютюнових виробів та норми витрат у розмірі 600 грамів ферментованої тютюнової сировини на виробництво 1000 штук таких тютюнових виробів (без урахування втрат).
Для тієї продукції облік якої ведеться у кілограмах, базою оподаткування є обсяг наднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві тютюнових виробів протягом календарного (звітного) місяця, який визначається як різниця між:
а) загальним обсягом фактичних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві відповідних тютюнових виробів протягом календарного (звітного) місяця
та
б) розрахунковим обсягом витрат ферментованої тютюнової сировини, розрахованим виходячи з обсягу вироблених тютюнових виробів та норми витрат у розмірі 1000 грамів ферментованої тютюнової сировини на виробництво 1000 грам таких тютюнових виробів (без урахування втрат), протягом такого календарного (звітного) місяця;
Платник акцизного податку має забезпечити ведення окремого обліку витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів, облік яких ведеться у штуках та кілограмах. У разі відсутності такого обліку дотримання норм середніх витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів здійснюється виходячи з розрахунку витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів, облік яких ведеться в штуках.
Розрахунок суми акцизного податку з тютюнових виробів (відповідно до обсягів понаднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини при виробництві тютюнових виробів) має бути здійснено:
- у Додатку 1 до Декларації по коду операції Б5, де зазначаються окремими рядками кількість/обсяг тютюнових виробів (облік яких ведеться у кілограмах), яка б могла бути виготовлена з обсягу наднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві відповідних тютюнових виробів (про що вказати в колонці 3 «понаднормативні витрати тютюнової сировини») протягом календарного (звітного) місяця, обрахована виходячи з норми, яка становить 1000 грамів витрат ферментованої тютюнової сировини на 1000 грам таких тютюнових виробів (без урахування втрат) (гр.9 );
- у Додатку 2 до Декларації по коду операції Б5, де зазначається окремими рядками кількість тютюнових виробів (облік яких ведеться у штуках), яка б могла бути виготовлена з обсягу понаднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві тютюнових виробів (про що вказати в колонці 3 «понаднормативні витрати тютюнової сировини») протягом календарного (звітного) місяця, обрахована виходячи з норми, яка становить 600 грамів витрат ферментованої тютюнової сировини на 1000 штук таких тютюнових виробів (без урахування втрат) (гр.10).
Також у Додатку 2 до Декларації зазначаються:
- розмір мінімального податкового зобов’язання, встановленого Кодексом (гр.17, 18 Д2);
- сума мінімального податкового зобов’язання з обсягів товару (гр.19, 20 Д2);
- сума акцизного податку з обсягів товару (яка з них має більше значення) (гр. 21 Д2).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Для отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом платник може скористатися Електронним кабінетом

07.05.2024 14:16

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом платник може скористатися Електронним кабінетом (cabinet.tax.gov.ua).
Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету надає можливість платникам податків створити, підписати та надіслати запит щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС за формою «F/J1300203».
Через певний час користувач отримує Витяг щодо стану розрахунків з бюджетом, який можна переглянути та завантажити у режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.
Презентаційні матеріали можна переглянути тут: https://tax.gov.ua/data/files/308545.pdf.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Вартість поточного ремонту яких основних засобів, використаних у господарській діяльності, ФОП на загальній системі оподаткуванн

07.05.2024 14:15

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 грн, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 грн і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців встановлений ст. 177 ПКУ.
Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем, визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
До зазначених витрат, зокрема, належать інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 – 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ, до яких належать витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п.п. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).
Разом з тим, підпунктами 177.4.5 та 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ визначені витрати, які не включаються до складу витрат фізичної особи – підприємця та встановлені обмеження щодо них.
Водночас, Законом України від 16.01.2020 № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесені зміни до ПКУ, зокрема, до підпунктів 177.4.5, 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ, які набрали чинності з 23.05.2020 року.
Так, відповідно до п.п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПКУ не включаються до складу витрат фізичної особи – підприємця:
- витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою – підприємцем;
- витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;
- витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим – десятим п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ;
- документально не підтверджені витрати.
Згідно з п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ зазначені у ст. 177 ПКУ підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.
При цьому амортизації підлягають:
- витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;
- витрати на самостійне виготовлення основних засобів, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту).
Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:
- проведення поточного ремонту;
- ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).
Не підлягають амортизації такі основні засоби:
- земельні ділянки;
- об’єкти житлової нерухомості;
- легкові автомобілі.
Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування з 23.05.2020 має право (за власним бажанням) включити до складу витрат звітного періоду вартість поточного ремонту використаних у господарській діяльності лише тих основних засобів, які підлягають амортизації.
При цьому такі основні засоби як земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості, легкові автомобілі не підлягають амортизації.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи має право ФОП – платник єдиного податку другої – третьої груп (крім е-резидентів) виготовляти та реалізовувати вироби з корис

06.05.2024 13:44

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області(територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до п.п. 5 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку другої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які здійснюють, видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.
До переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» із змінами, належать:
- сировина для хімічних меліорантів ґрунтів (вапняк, гіпс, гажа, сапропель);
- сировина для будівельного вапна та гіпсу (гіпс, вапняк, крейда);
- сировина піщано-гравійна (пісок);
- сировина цегельно-черепична (суглинок, супісок);
- інші корисні копалини, що не включені до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення.
Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої – третьої груп має право здійснювати реалізацію корисних копалин місцевого значення у вигляді сировини. А також виготовляти та реалізовувати вироби з корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, з дотриманням вимог, встановлених ст. 291 ПКУ, а саме: у разі здійснення діяльності з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи є контролюючою особою у розумінні положень ст. 39 прим. 2 ПКУ фізична особа – резидент України, яка зареєструвала індивідуаль

06.05.2024 13:43

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Відповідно до п.п. 39 прим. 2. 1.1 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контрольованою іноземною компанією (далі – КІК) визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених ПКУ.
Юридичною особою може визнаватися корпоративне утворення (об’єднання) або організація, наділена правом володіти активами, мати права та обов’язки та здійснювати діяльність від власного імені та незалежно від засновників, учасників або форми власності. Наявність у контрольованої іноземної компанії статусу юридичної особи визнається відповідно до законодавства її реєстрації.
З урахуванням положень цієї статті контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.
Іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України (далі - контролююча особа):
а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відс., або
б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відс., за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відс.,
або
в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
В той же час, п.п. 39 прим. 2.1.3. п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ визначено, що під часткою в іноземній юридичній особі розуміються корпоративні права, права в утворенні без статусу юридичної особи, до активів якої входить частка у юридичній особі, чи будь-які інші аналогічні права та/або правомочності, що надають фізичній або юридичній особі право:
а) впливу на відповідну частку голосів у вищому органі управління іноземної юридичної особи (загальних зборах акціонерів, учасників або іншому аналогічному органі), та/або
б) на отримання відповідної частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або
в) блокування рішення про розподіл частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або
г) на отримання відповідної частини активів іноземної юридичної особи у разі її ліквідації або припинення.
З урахуванням зазначеного, індивідуальне підприємництво не може бути контрольованою іноземною компанією у розумінні положень ст. 39 прим. 2 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 2106. Попередня cторінка | Сторінка 2 з 211 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua