Блог

Livoberegna ODPI

Впродовж десяти місяців 2018 року понад 92,5 тисячі «спрощенців» - фізичних осіб Дніпропетровщини сплатили до бюджету 1 млрд 314

28.11.2018 14:08

Станом на 01.11.2018 у Дніпропетровській області працюють 92 тисячі 508 фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Понад 12,3 тисяч підприємців обрали першу групу спрощеної системи оподаткування, майже 42,4 тисячі зареєстровані на другій групі та 37,8 тисяч працюють, обравши третю групу спрощеної системи оподаткування.
З січня по жовтень поточного року «спрощенці» - фізичні особи Дніпропетровщини сплатили до місцевих бюджетів 1 млрд 314,5 млн грн єдиного податку, що на 295,0 млн грн, або на 28,9%, більше, ніж за відповідний період 2017 року.
За дев’ять місяців поточного року підприємцями платниками єдиного податку ІІІ групи задекларовано валового доходу на загальну суму 18 млрд 238,3 млн грн, що на 5 млрд 42,7 млн грн більше ніж за аналогічний період минулого року (або на 38,2%), сума єдиного податку до сплати склала 865,6 млн грн, що на 226,5 млн грн більше ніж за січень - жовтень 2017 року (або на 35,4%).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській обла

28.11.2018 14:06

Питання 1. Добрий день. Я, приватний підприємець, хочу оформити найманих осіб. Як подати повідомлення про прийняття працівника на роботу та яка відповідальність передбачена за неподання такого повідомлення?
Відповідь. Добрий день. Повідомлення про прийняття працівника на роботу до фіскального органу згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та ії територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі – Постанова № 413) подається фізичною особою – підприємцем до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Що стосується питання штрафу, то згідно з нормами Постанови № 413 Державна фіскальна служба лише приймає від суб’єктів господарювання повідомлення про прийняття працівника на роботу, проте не регулює питання трудових відносин, встановлених ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).
Крім цього, ст. 259 КЗпП визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
При цьому, штрафи, зазначені у частині другій ст. 265 КЗпП, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, питання надання роз’яснень стосовно законодавства про працю, накладення штрафів за неподання повідомлення про прийняття на роботу знаходиться виключно у компетенції Мінсоцполітики.
Питання 2. Я - керівник підприємства, мене цікавить відповідь на запитання, чи має право фіскальна служба вимагати від мене, як роботодавця обов’язкового нарахування мінімальної заробітної плати найманим працівникам?
Відповідь. Зрозуміло ваше запитання. Відповідно до ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 108/95-ВР), заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу за трудовим договором.
Згідно із ст. 3 Закону № 108/95-ВР мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. На теперішній час мінімальна заробітна плата складає 3723 гривень.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
Статтею 35 Закону № 108/95-ВР передбачено, що контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють:
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю;
органи доходів і зборів, тобто контролюючі органи.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з п. 80.1 та п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, контролюючі органи здійснюють фактичну перевірку без попередження платника податків (особи).
Враховуючи те, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання, то контролюючі органи мають право здійснювати контроль за її нарахуванням, утриманням з її розміру податків та зборів.
Питання 3. Звертається до Вас особа, яка працює за цівільно – правовим договором на підприємстві, як мені буде нараховуватися єдиний внесок?
Відповідь. Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) визначено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є – роботодавці (у вашому випадку це – юридична особа), зокрема ті, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами.
Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закон № 2464).
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464, яка застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Таким чином, якщо юридична особа - роботодавець нараховує Вам винагороду (дохід) за цивільно-правовим договором, ставка єдиного внеску буде складати 22 відсотки. Наприклад, якщо Вам нараховується заробітна плата у сумі 5000 грн, сплата єдиного внеску буде складати 1100 грн (5000 грн. х 22%).
Питання 4. Добрий день. Мене цікавить контактний телефон куди я зможу звернутися у разі порушення моїх трудових прав.
Відповідь. Добрий день. У разі порушення Ваших трудових прав та з питання легалізації трудових відносин в ДФС України функціонує телефонна «гаряча лінія», до якої може звернутися кожна фізична особа за багатоканальним телефоном 0800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) з 08 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. (крім суботи та неділі).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Не знайшовши копію фіскального чеку у базах ДФС, споживачі можуть ініціювати перевірку продавця

28.11.2018 14:02

Лівобережна ОДПІ м. Дніпра інформує, що на веб-порталі ДФС України (далі – ДФС) у відкритій частині Електронного кабінету запроваджено сервіс перегляду чеків, які надіслано реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) до ДФС.
За допомогою цього сервісу усі споживачі можуть оперативно перевірити фактичну передачу електронної копії отриманого фіскального чека до інформаційних баз ДФС. Наявність такої копії або її відсутність у базах ДФС може свідчити про дотримання або недотримання суб’єктом господарювання вимог чинного законодавства.
За результатами отриманих звернень споживачів про відсутність того чи іншого фіскального чека в інформаційних базах ДФС, органами доходів і зборів проводяться фактичні перевірки суб’єктів господарювання. За їх результатами встановлюються порушення вимог чинного законодавства у частині невидачі фіскальних чеків, відсутності на товарах марок акцизного збору, порушення порядку обліку товарних запасів, програмування РРО тощо.
Звертаємо увагу, що у разі відсутності в інформаційних базах ДФС отриманого на руки фіскального чека у паперовому вигляді, споживачі можуть надіслати до Головних управлінь ДФС в областях та місті Києві відповідне звернення з цього питання для оперативного реагування органами ДФС та вжиття відповідних заходів реагування і припинення порушень вимог чинного законодавства.
Також органами ДФС активізовано роботу щодо контролю за дотриманням суб’єктами господарювання вимог чинного законодавства при реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
При здійсненні аналізу щодо таких господарських операцій органами ДФС, зокрема, використовується інформація Системи збору і збереження даних реєстраторів розрахункових операцій (СЗЗД РРО), до якої в електронному вигляді надходить інформація від РРО про усі проведені розрахункові операції.
Зазначена інформація порівнюється із обсягами задекларованих зобов’язань по ПДВ, акцизному податку тощо, та в результаті встановлюються ризики щодо можливого заниження задекларованих податкових зобов’язань та несплати податків.
Просимо суб’єктів господарювання та їх керівників взяти до уваги зазначену інформацію та забезпечити дотримання вимог чинного законодавства щодо повноти та своєчасності сплати належних податків та зборів до бюджету.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/358257.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Підстави, за яких у фізособи – резидента виникає право на отримання податкової знижки за користування іпотечним житловим кредито

28.11.2018 14:00

Лівобережна ОДПІ м. Дніпра звертає увагу, що відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10-ти послідовних календарних років починаючи з року, в якому:
► об’єкт житлової іпотеки придбавається;
► збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.
У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.
Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Одноразова сплата ЄСВ за попередні періоди при укладанні договору про добровільну сплату ЄСВ

28.11.2018 13:59

Лівобережна ОДПІ м. Дніпра нагадує, що відповідно до частини п’ятої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). Сума сплаченого ЄСВ за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2.
В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму ЄСВ, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої на дату укладення договору.
Одноразова сплата ЄСВ за попередні періоди, передбачена частиною п’ятою ст. 10 Закону № 2464, може бути здійснена за окремим договором, укладеним у порядку, передбаченому частинами першою, третьою та четвертою ст. 10 Закону № 2464.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Оподаткування доходів, отриманих ФОП – «загальносистемником» від видів діяльності, не зазначених у реєстраційних даних

28.11.2018 13:57

Лівобережна ОДПІ м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п. 177.6 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
Під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до п.п. 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п. 177.8 ст. 177 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від ліцензування понад 76 млн гривень

22.11.2018 11:29

За десять місяців поточного року місцева казна Дніпропетровської області поповнилася на 76,2 млн грн від плати за ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, з яких 54,0 млн грн від ліцензування роздрібної торгівлі.
«Станом на перше листопада 2018 року здійснюють підприємницьку діяльність 5772 суб’єкти господарювання, що мають 13602 діючі ліцензії, з яких: 7348 ліцензій на алкоголь та 6254 - на тютюн», - повідомив заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Сергій Кирпа.
В той же час, з початку року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області призупинено дію 2233 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу, анульовано 2252 ліцензії, з яких 91 - за порушення законодавства у частині продажу алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

За недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці передбачена фінансова відповідальність

22.11.2018 11:28

Лівобережна ОДПІ м. Дніпра звертає увагу роботодавців, що Конституція України гарантує виплату заробітної плати найманим працівникам на рівні не менше законодавчо встановленого мінімуму.
Згідно з Бюджетним кодексом України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями розмір мінімальної заробітної плати визначено Законом України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет на 2018 рік» із змінами.
Так, мінімальна зарплата станом на 1 січня 2018 року становить:
¨ у місячному розмірі – 3 723 грн;
¨ у погодинному розмірі − 22,41 гривень.
Отже, з 1 січня 2018 року роботодавцем жодному найманому працівнику заробітна плата не може нараховуватись менше 3 723 грн за відпрацьований повний місяць.
Звертаємо увагу, що вищевказана законодавча норма обов’язкова для виконання як юридичним особам, так і фізичним особам – роботодавцям. Роботодавець зобов’язаний щомісяця нараховувати працівнику за повний відпрацьований місяць заробітну плату не менше встановленого законодавством розміру, який може складатися з окладу, премій, надбавок та інших постійних доплат.
За недотримання вищезазначених вимог законодавства про працю роботодавці несуть фінансову та адміністративну відповідальність.
Зокрема, відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненями фінансова відповідальність за кожного працівника при недотриманні мінімальних державних гарантій в оплаті праці складає 10 мінімальних зарплат або 37 230 гривень.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Сплата ЄСВ за 2018 рік ФОП на загальній системі оподаткування

22.11.2018 11:27

Лівобережна ОДПІ м. Дніпра нагадує, що абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями визначено, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), зокрема фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.
Згідно з п.п. 1 п. 4 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями, обчислення сум ЄСВ ФОП на загальній системі оподаткування здійснюється на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності) та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО). При цьому враховується кількість місяців, протягом яких така особа перебувала на обліку як платник ЄСВ.
Базою нарахування ЄСВ для ФОП на загальній системі оподаткування є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником ПДФО самостійно згідно з даними, зазначеними у декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Враховуючи вищевикладене, суми ЄСВ, сплачені ФОП на загальній системі оподаткування протягом року (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня звітного року, та до 20 січня року, наступного за звітним роком), враховуються такими платниками при остаточному розрахунку за календарний рік згідно з даними, зазначеними у Декларації, та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, який підлягає оподаткуванню ПДФО.
ФОП на загальній системі оподаткування формують та подають Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ (далі – Звіт), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15.05.2018 № 511, один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.
При цьому, граничний термін сплати зобов’язань, визначених ФОП на загальній системі оподаткування у Звіті, при остаточному розрахунку за 2018 рік припадає на граничний термін подання Звіту, тобто 09 лютого 2019 року включно.
Звертаємо увагу, що ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Також нагадуємо, що дізнатися про наявність/відсутність заборгованості з ЄСВ можна особисто звернувшись до органу ДФС з відповідною письмовою заявою, або через «Електронний кабінет», обравши в меню приватної частини кабінету «Стан розрахунків з бюджетом».
Довідково: реквізити рахунків для перерахування ЄСВ не змінилися.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Протягом десяти місяців сервіс ДФСУ «Пульс» отримав 505 запитів від платників Дніпропетровщини

22.11.2018 11:25

У переважній більшості громадяни Дніпропетровської області використовують сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» для з’ясування питань щодо подання звітності та реєстрації накладних. Цієї тематики стосувалось 268 звернень.
Питання щодо роботи органів ДФС порушив 151 заявник. Робота системи електронного адміністрування ПДВ цікавила 32-х запитувачів, з приводу роботи ЦОП та перевірок суб’єктів господарювання звернулися 17 та 12 платників відповідно, з антикорупційної тематики – 11 громадян тощо.
Всі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.
Нагадаємо, що за допомогою сервісу «Пульс» можна проінформувати про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби, оперативно та в повному обсязі вирішити суперечливі питання, які виникають у сфері адміністрування податків та у митній сфері. Телефон цілодобової лінії 0-800-501-007 (напрямок «4»).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 276. Попередня cторінка | Сторінка 2 з 28 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua