Блог

Федоренко

Податковий календар на 08 вересня 2025 року

05.09.2025 09:57

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що

08 вересня 2025 року, понеділок, останній день сплати:

- ПДВ за IІ квартал 2025 року особами-нерезидентами, які постачають фізичним особам електронні послуги;
- податку на прибуток підприємств виробниками сільськогосподарської продукції за період з 01.07.2024 по 30.06.2025.
Нагадуємо, що своєчасна сплата податків, зборів та платежів є основним обов’язком кожного платника.
Реквізити рахунків для сплати податків, зборів та платежів, відкритих Державною казначейською службою України розміщені в центрах обслуговування платників, на офіційному вебпорталі відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Одночасно, за принципами, визначеними п. 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України функціонує Електронний кабінет, який забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, у тому числі, шляхом, зокрема, автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Обставини, за яких може бути застосовано адміністративний арешт майна платника

05.09.2025 09:56

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.
Згідно з п. 94.2 ст. 94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки);
нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи може інший суб’єкт господарювання або фізична особа сплатити грошове зобов’язання по єдиному внеску за інших осіб?

05.09.2025 09:53

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до частини четвертої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) визначається Законом № 2464, в частині адміністрування – Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464 (частина друга ст. 25 Закону № 2464).
Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII, крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску (частина сьома ст. 25 Закону № 2464).
Згідно з частиною восьмою ст. 25 Закону № 2464 у разі ліквідації юридичної особи – платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є:
- ліквідаційна комісія – щодо юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується;
- юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується.
У разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є:
- засновники або учасники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов’язаннями;
- юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується;
- правонаступники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується.
У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника єдиного внеску зобов’язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов’язки.
Передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства (частина дев’ята ст. 25 Закону № 2464).
Таким чином, юридична особа, фізична особа – підприємець (крім електронних резидентів (е-резидентів)) або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання з єдиного внеску за інших осіб, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Подання Звіту про підзвітні рахунки відповідно до багатосторонньої угоди СRS через Електронний кабінет

05.09.2025 09:53

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
На виконання Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information (MCAA CRS)) Підзвітними Фінансовими Установами (далі – ПФУ) здійснюється подання звітності CRS.
Звіт про підзвітні рахунки (далі – Звіт) формується та подається з дотриманням вимог «Порядку заповнення та подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2023 № 516 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.10.2023 за № 1774/40830 (далі – Порядок).
Відповідно до п. 14 Порядку, Звіт подається ПФУ щороку, в термін до 1 липня року, що настає за звітним.
Згідно з частиною першою п.п. 53 прим. 1 п. 53 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, першим звітним періодом для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS є період, що розпочинається 01 липня 2023 року та завершується 31 грудня 2023 року.
Звіт формується із застосуванням XML-схеми «CRS XML Schema (v2.0)», яка розроблена Організацією економічного співробітництва та розвитку та використовується в процесі автоматичного обміну інформацією між компетентними органами.
Так, з метою організації процесу подачі звітів ДПС було оновлено функціонал ІКС «Електронний кабінет» та додано новий розд. «Звіти CRS».
Процедура подання до ДПС Звіту про підзвітні рахунки передбачає покрокове здійснення ПФУ таких дій:
1) завантаження сформованого, відповідно до вимог Порядку, Звіту у форматі XML;
2) підписання завантаженого Звіту кваліфікованим електронним підписом керівника ПФУ або уповноваженою особою;
3) відправлення Звіту до ДПС.
За результатами обробки отриманого Звіту на адресу ПФУ направлятимуться відповідні повідомлення (квитанції), що міститимуть інформацію про прийняття Звіту, або, у разі виявлення помилок, про його відхилення.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яким чином можна звірити інформацію надіслану до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку?

05.09.2025 09:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзацу другого п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані.
Суб’єкти господарювання, які використовують такі РРО, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка міститься в фіскальній пам’яті зазначених РРО (абзац третій п. 7 ст. 3 Закону № 265).
Абзацами четвертим та п’ятим п. 7 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО (далі – ПРРО), повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких ПРРО.
ПРРО та фіскальний сервер контролюючого органу повинні забезпечувати можливість одержання в автоматичному режимі даних про електронні розрахункові документи від фіскального сервера контролюючого органу, необхідних для формування засобами ПРРО та передачі до фіскального сервера контролюючого органу фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків за відповідний період.
Згідно з частиною першою ст. 16 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» (із змінами та доповненнями) податкова інформація – це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб’єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Пунктом 2 частини першої ст. 10 розд. ІІ Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2939) передбачено, що кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.
Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених Законом № 2939 (п. 1 частини третьої ст. 10 розд. ІІ Закону № 2939).
Пунктом 3 частини першої ст. 6 розд. ІІ Закону № 2939 встановлено, що службова інформація є різновидом інформації з обмеженим доступом.
Вимоги для обмеження доступу до інформації зазначені в частині другій ст. 6 розд. ІІ Закону № 2939.
Порядок оформлення запитів на інформацію при реалізації права на її доступ та строки розгляду таких запитів визначений у розд. IV Закону № 2939.
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту (частина перша ст. 20 розд. ІІ Закону № 2939).
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту (частина четверта ст. 20 розд. ІІ Закону № 2939).
Чинним законодавством не визначено порядку проведення суб’єктами господарювання звірки щодо інформації, надісланої до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку.
При цьому для отримання інформації, яка збирається та зберігається про суб’єкта господарювання, такий суб’єкт має право звернутися до Головних управлінь ДПС в областях, місті Києві та міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків із письмовим запитом.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Інформацію щодо залишку коштів на електронному рахунку у СЕА ПДВ платники можуть отримати через Електронний кабінет

05.09.2025 09:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Підпунктом 17.1.14 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що платник податків має право реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Відповідно до вимог пп. 14.1.56 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПКУ з метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов’язків, визначених ПКУ, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами, наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 затверджено Порядок функціонування Електронного кабінету.
Вхід до інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі - Електронний кабінет) здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
В приватній частині Електронного кабінету в меню «Система електронного адміністрування ПДВ» платник має доступ до інформації з системи електронного адміністрування ПДВ, а саме: реєстру операцій, реєстру транзакцій, інформації про суму перевищення.
За допомогою опції «Реєстр транзакцій» користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій, пов’язаних з електронним рахунком у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – електронний рахунок), в тому числі інформацію про тип транзакції (зарахування коштів, списання коштів тощо), загальну суму поповнення електронного рахунку, списання коштів з електронного рахунку, суму всіх кредитових оборотів по електронному рахунку, заборгованість, актуальний залишок коштів на електронному рахунку.
Крім того, згідно з абзацем третім п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 ПКУ на запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.
Отже, інформацію щодо залишку коштів на електронному рахунку платник ПДВ може отримати через Електронний кабінет/меню «Система електронного адміністрування ПДВ»/опція «Реєстр транзакцій», а також шляхом подання, за допомогою програмного забезпечення для подання податкової звітності в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку, сервісного запиту J1302301/F1302301 «Запит щодо отримання реквізитів електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку» та отримати у відповідь витяг J1402301/F402301 «Витяг про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Визначення загального мінімального податкового зобов’язання ФОПами – платниками єдиного податку четвертої групи

05.09.2025 09:51

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
Мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ.
Зокрема, п.п. 38 1.1.1 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ визначено, що мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, обчислюється за формулою:
МПЗ = НГОд х К х М / 12, де:
МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;
НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;
К – коефіцієнт, який становить 0,05;
М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
Відповідно до п.п. 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:
МПЗ = НГО x S x К x М/12, де:
МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;
НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;
S – площа земельної ділянки, гектарах;
К – коефіцієнт, що становить 0,05;
М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
Водночас, відповідно до п. 74доповнено підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ при визначенні мінімального податкового зобов’язання у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума мінімального податкового зобов’язання, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн з 1 гектара.
Дія п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
При обчисленні мінімального податкового зобов’язання платниками єдиного податку четвертої групи – фізичними особами – підприємцями, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» зі змінами та доповненнями, коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовується у половинному розмірі (п.п. 38 прим. 1.1.3 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Мінімальне податкове зобов’язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників єдиного податку встановлено ст. 297 прим. 1 ПКУ.
Пунктом 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
У такому додатку, зокрема, зазначаються:
кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок;
сума загального мінімального податкового зобов’язання, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки;
загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно, зокрема, до п. 297 прим. 1.5 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок (далі у ст. 297 прим. 1 ПКУ – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;
різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
Пунктом 297 прим. 1.5 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що для платників єдиного податку четвертої групи (зокрема, фізичних осіб – підприємців, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство») різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:
єдиний податок;
податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів (чистого оподаткованого доходу) від продажу (реалізації) власної сільськогосподарської продукції (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);
податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);
рентна плата за спеціальне використання води (у разі її сплати);
20 відс. витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.
У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення (абзац другий п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Для платників єдиного податку четвертої групи сума такого збільшення розподіляється між відповідними місцевими бюджетами та перераховується пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок, власником або користувачем яких є платник податку (абзац третій п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Сума єдиного податку в частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році (абзац перший п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з єдиного податку (абзац другий п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Слід зазначити, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік (п. 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
При цьому п. 65 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, зокрема, що штрафні санкції, передбачені ст. 123 ПКУ, при визначенні податкових зобов’язань платників податків з урахуванням мінімального податкового зобов’язання за 2022 рік не застосовуються.
При обчисленні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за 2022 рік до загальної суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, визначених, зокрема, п. 297 прим. 1.5 ст. 297 прим. 1 ПКУ, включаються суми податків, зборів, платежів, сплачених у 2021 році в рахунок податкових зобов’язань з цих податків, зборів, платежів 2022 року (п. 66 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Тимчасово, для розрахунку мінімального податкового зобов’язання за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ, застосовується із значенням 0,04 (п. 67 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Заяву про включення до Реєстру волонтерів можна подати в електронному вигляді

05.09.2025 09:50

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що подання заяви про включення до Реєстру волонтерів в електронній формі в Електронному кабінеті можливо у режимі «Заява до Реєстру волонтерів» у ЕК «Для громадян» або у «Введення звітності» режиму «Додатково».
Для подання заяви потрібно:
- пройти ідентифікацію,
- увійти до особистого кабінету,
- обрати режим «Заява до Реєстру волонтерів» у ЕК «Для громадян»
або
- заповнити форму F1308302 у «Введення звітності» з режиму «Додатково»,
- підписати та надіслати заяву до контролюючого органу.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Припинення діяльності з реалізації пального або спирту етилового: заповнення заяви про анулювання реєстрації платника акцизного

05.09.2025 09:46

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий. Такі особи підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).
Пунктом 6 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (із змінами) (далі – Порядок № 408), встановлено, що реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочих дні до початку ввезення на митну територію України або до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі – заява), форма якої затверджується Міністерством фінансів України.
Виключення платника акцизного податку з реєстру платників здійснюється, зокрема, в разі, коли відповідна особа подає заяву про анулювання реєстрації у зв’язку з припиненням діяльності з реалізації пального або спирту етилового. Заява надсилається у порядку, встановленому для реєстрації, та розглядається контролюючим органом протягом трьох робочих днів після її надходження. У такому разі датою анулювання реєстрації платника податку є дата виключення його з реєстру платників (п. 12 Порядку № 408).
Тобто заява про анулювання реєстрації платника акцизного податку у зв’язку з припиненням діяльності з реалізації пального або спирту етилового подається за формою заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729.
При цьому в заяві:
у розд. 2 «Дія та вид діяльності» – проставляються позначки «Анулювання реєстрації платника податку» та щодо виду діяльності («Реалізація пального» або «Реалізація спирту етилового»);
розд. 5 «Відомості про акцизні склади» – не заповнюється.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

За об’єкти нерухомості, що перебувають у власності юридичної особи встановлені нульові ставки: чи подається звітність з податку

05.09.2025 09:44

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
Згідно з п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами та доповненнями передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.
Згідно з приміткою 10 інформації до додатка 1 (додатка 2) до Декларації у графі 14 «Ставка (%)» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) зазначається ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначена рішенням органу місцевого самоврядування відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПКУ.
Таким чином, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 14648. Попередня cторінка | Сторінка 1 з 1465 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua