Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Блог
Пт, 26 квітня 2024
17:43

БЛОГ

Як формується загальний оподатковуваний дохід та сума витрат особи, яка провадить незалежну професійну діяльність?

26.04.2024 09:58

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом (винагородою) і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
Для приватних виконавців оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом, що складається із сум винагороди, отриманої відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (п. 178.6 ст. 178 ПКУ).
Типова форма такого обліку та порядок його ведення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 (далі – Порядок).
Так, відповідно до Порядку у графі 1 типової форми зазначається дата запису. Записи ведуться в хронологічному порядку;
- у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення незалежної професійної діяльності, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, у касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);
- у графі 3 вказується сума повернутих особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, коштів за товари (роботи, послуги) та/або повернутої передплати;
- у графі 4 вказується сума, яка розраховується як різниця між отриманим доходом від здійснення незалежної професійної діяльності (графа 2) та сумою повернутих особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, коштів за товари (роботи, послуги) (графа 3);
- інформація про документально підтверджені витрати, пов’язані з господарською діяльністю або провадженням незалежної професійної діяльності, зазначається у графах 5 – 10;
- у графі 11 зазначається сума чистого оподаткованого доходу, яка розраховується як різниця між загальною сумою отриманого доходу, яка підлягає декларуванню (графа 4) та сумою документально підтверджених витрат, пов’язаних з провадженням незалежної професійної діяльності (графи 6, 7, 8, 9, 10).
Дані обліку доходів і витрат заповнюються з наростаючим підсумком у гривнях з копійками та використовуються для заповнення річної податкової декларації про майновий стан і доходи.
Отже, чистий оподаткований дохід розраховується як різниця між загальною сумою отриманого доходу та загальною сумою документально підтверджених витрат. Застосування термінів «касовий метод» або «перша подія» для особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, ПКУ не передбачено.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Чи може неповнолітня особа отримати ЕДП у КНЕДП ДПС та який порядок отримання?

26.04.2024 09:56

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) визначена ст. 32 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ).
Відповідно до частини п’ятої ст. 32 ЦКУ неповнолітня особа має право самостійно укладати договір про отримання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП).
Отже, для отримання ЕДП неповнолітній особі віком від 14 до 18 років (у тому числі фізичній особі у віці від 16 років, зареєстрованій як фізична особа – підприємець) необхідно надати перелік документів для отримання ЕДП фізичній особі.
З переліком документів необхідних для отримання ЕДП фізичній особі, можна ознайомитись у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» вебсайту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (https://ca.tax.gov.ua/), обравши відповідну категорію (також можливо надати документи за допомогою функції «Шеринг» застосунку «Дія»).



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Куди подавати реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО СГ для реєстрації ПРРО на відокремлений підрозділ (філію)?

26.04.2024 09:55

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що суб’єкт господарювання для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) на відокремлений підрозділ (філію) подає Заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316605) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО), із зазначенням даних про місцезнаходження такого відокремленого підрозділу (філії), в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів за своїм основним місцем обліку як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами комунікацій.
Відповідно до абзацу другого п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», із змінами та доповненнями (далі – Порядок), у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО (абзац третій п. 3 розд. II Порядку).



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Податковий календар на 29 квітня 2024 року

26.04.2024 09:54

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що

29 квітня 2024 року, понеділок, останній день сплати:

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за найманих працівників за березень 2024 року;
- авансового внеску з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки юридичними особами за I квартал 2024 року;
- авансового внеску з транспортного податку юридичними особами за I квартал 2024 року.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Який порядок оподаткування ПДФО іноземних доходів?

26.04.2024 09:53

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до 01.05.2024 триває Деклараційна камапнія 2024.
Відповідно до п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.
Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:
а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
б) поштові податки;
в) податки на реалізацію (продаж);
г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


За яким ідентифікатором форми фізичні особи – резиденти подають в електронному вигляді Звіт про КІК?

26.04.2024 09:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2022 року за № 1219/38555, зокрема, затверджені:
- форма Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт);
- форма скороченого Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Скорочений звіт);
- Порядок заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу.
Надсилання Звіту/Скороченого звіту до контролюючого органу здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ, законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями та від 22 травня 2003 року № 851-VІ «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями.
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщено електронні форми:
«Звіт про контрольовані іноземні компанії» за ідентифікатором F0108701;
«Скорочений звіт про контрольовані іноземні компанії» за ідентифікатором F0108601.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


За використання рибних ресурсів до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 1,5 млн грн рентної плати

26.04.2024 09:51

У січні – березні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників надійшло понад 1,5 млн грн рентної плати за використання рибних ресурсів. Надходження виросли порівняно з відповідним періодом минулого року на понад 1,4 млн грн, темп росту склав 968 відсотків.
Звертаємо увагу, що оскільки формою Розрахунку платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів не передбачено визначення нарахованої суми платежу за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів за звітний період наростаючим підсумком з початку року, то Розрахунок складається та подається до контролюючого органу щокварталу із зазначенням показників окремо за кожний квартал, а не наростаючим підсумком з початку року.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Державний бюджет протягом трьох місяців п. р. отримав від платників Дніпропетровщини майже 12 млрд гривень

26.04.2024 09:50

Протягом першого кварталу 2024 року від платників Дніпропетровщини до держбюджету надійшло майже 12,0 млрд гривень. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з січнем – березнем 2023 року на понад 2,7 млрд грн, або на 29,5 відсотків.
Наталя Федаш висловила подяку всім сумлінним платникам і ще раз акцентувала увагу, що своєчасно сплачені податки і збори є значною підтримкою Збройних Сил України і фінансової безпеки нашої держави.
«Сьогодні кожна гривня, яка своєчасно надходить до бюджетів наближає нашу Перемогу! Отже, не зупиняємось – самовіддано працюємо, забезпечуємо коштами наш економічний фронт!» – зазначила керівниця податкової служби області.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Суд підтримав позицію податківців щодо спростування реальності господарської операції

26.04.2024 09:47

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо спростування реальності господарської операції позивача з придбання за договором поставки нафтопродуктів.
Судовими інстанціями з`ясовано, що позивачем ані під час перевірки, ані під час судового розгляду не надано відомостей щодо наявності у нього конкретних місць зберігання придбаного пального. Крім того, позивачем під час перевірки та під час судового розгляду не надано будь-яких документів (сертифікати якості, результати лабораторних досліджень тощо), які б підтверджували, що платником придбавався саме бензин автомобільний марки A-92, який відповідає коду згідно з УКТ ЗЕД 2710124194.
Не надано платником і документів щодо оприбуткування палива за березень 2019 року, наявності спеціальних резервуарів як у позивача, так і у його контрагента.
Більш того, перевіркою встановлено, що контрагент позивача не є виробником бензину А-92 (код згідно з УКТЗЕД 2710124194) та не здійснював придбання зазначеного товару.
Не надано позивачем і пояснень, яким чином він використовував придбане паливо у своїй господарській діяльності.
Також при наданні оцінки товарно-транспортним накладним судами встановлено невідповідність даних щодо перевізників, вказаних у товарно-транспортних накладних, даним податкової звітності позивача.
Крім того, судові інстанції встановили, що фактично оплата за товар, нібито отриманий позивачем, позивачем не проводилась.
Судом касаційної інстанції зауважено, що посилання платника на обставину реєстрації у встановленому порядку податкових накладних на придбаний товар (паливо) не може бути беззаперечним свідченням реальності господарських операцій з огляду на встановлені судовими інстанціями інші обставини, які свідчать про фіктивність господарських взаємовідносин платника з контрагентом.
Суди обґрунтовано зауважили, що господарські операції з придбання палива та інших нафтопродуктів відрізняються від господарських операцій з придбання звичайних товарів та потребують наявності, зокрема, спеціальних резервуарів, особливий облік оприбуткування та списання, сертифікатів якості або лабораторних досліджень тощо.
З урахуванням специфіки товару (нафтопродукти), що був предметом укладеного в охоплений перевіркою період позивачем договору поставки, платником не надано також доказів, що підтверджують виконання відправником транспортування небезпечних вантажів, як не надано також й інформації про погодження маршрутів руху перевезення небезпечних вантажів, наявності відповідних свідоцтв та дозволів, а також не підтверджено наявність у позивача сертифікатів на цистерни транспортних засобів, якими здійснювались перевезення.
Враховуючи встановлені в ході розгляду даної справи обставини, а також відсутність у матеріалах справи документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що в даному випадку не підтверджено реальності операцій, які зумовлювали б зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу товариства.
Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 12.04.2024 у справі № 160/4846/20 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 залишено без змін.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/776860.html



Коментарі: 0 | Залишити коментар


До уваги платників, які мають можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки!

25.04.2024 09:31

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України щодо застосування до платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки, штрафних санкцій за порушення строків, визначених Податковим кодексом України (далі – Кодекс), для подання податкової звітності, сплати податків і зборів, роз’яснює таке.

1. Щодо застосування штрафних санкцій за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності
За неподання або подання платником податків податкової звітності з порушенням строків, визначених Кодексом, передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірах, встановлених пунктом 120.1 статті 120 Кодексу, залежно від того, чи застосовувалися до платника протягом року штрафні санкції за таке порушення.
Для визначення початку перебігу річного терміну (365 або 366 календарних днів для високосного року) приймається дата винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за результатом камеральної/документальної перевірки контролюючого органу, як за основним так і неосновним місцем обліку платника щодо будь-яких податків та зборів за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.
На період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.
Згідно з абзацом восьмим (абзацом шостим в редакції, що діяла до 03.09.2023) підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу платники, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання обов’язку щодо подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 Кодексу, за 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період, починаючи з 24.02.2022 до 01.06.2022, за І квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період), та звітності за лютий – травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20.07.2022.
Звільнення від відповідальності не розповсюджується на річні податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з транспортного податку, з плати за землю, з єдиного податку четвертої групи, які подаються за поточний звітний період не пізніше 20 лютого поточного року.
Зазначений висновок базується на тому, що граничний термін подання податкової звітності за 2022 рік не припадає на період, визначений підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (з 24.02.2022 до 01.06.2022), а граничний термін подання податкової звітності за 2021 рік не Припадає на період дії воєнного стану на території України, тому строки подання податкової звітності, визначені пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, не стосуються подання податкової звітності з таких податків за річний звітний період.
Отже, штрафні санкції, встановлені пунктом 120.1 статті 120 Кодексу, застосовуються до платників у разі неподання або подання після 20.07.2022 податкової звітності з:
- податку на прибуток, в т.ч. для неприбуткових установ та організацій, частини чистого прибутку (доходу) – за 2021 рік;
- податку на прибуток, в т.ч. для неприбуткових установ та організацій, частини чистого прибутку (доходу), єдиного податку третьої групи (зі ставкою З або 5 відсотків), рентної плати, екологічного податку, збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору - за І квартал 2022 року;
- податку на прибуток (у разі подання звітності відповідно до підпункту 133 .4.3 пункту 133.4 статті 133 Кодексу), податку на додану вартість (далі – ПДВ), рентної плати, плати за землю (у разі подання щомісяця) – за лютий – травень 2022 року;
- податків і зборів / платежів за інші звітні періоди – пізніше строків, визначених Кодексом для подання податкової звітності з таких податків і зборів / платежів.

2. Щодо застосування штрафних санкцій за порушення правил сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов’язань
У разі несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених Кодексом, передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірах, встановлених статтею 124 Кодексу.
Згідно з пунктом 124.1 статті 124 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем Строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми додаткового боргу.
Штраф, визначений пунктом 124.1 статті 124 Кодексу застосовується лише після сплати податкового (грошового) зобов’язання, оскільки зазначений штраф розраховується від погашеної суми податкового боргу.
Наголошуємо, що за результатами камеральних перевірок штрафні санкції, визначені пунктами 124.2 та 124.3 статті 124 Кодексу, не застосовуються, оскільки під час проведення камеральної перевірки контролюючий орган не має можливості довести чи спростувати обставини, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Кодексом (лист ДПС від 06.10.2023 № 25118/7/99-00-04-02-04-07).
З урахуванням особливостей, визначених абзацом дев’ятим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків щодо строків сплати податків та зборів, зокрема, за 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), за І квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень – травень 2022 року (для місячного звітного (податкового періоду), за умови їх сплати не пізніше 01.08.2022.
Необхідно враховувати, що положення підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу застосовуються до обов’язків сплати окремих податків / зборів / платежів, щодо яких Кодексом визначено окремі терміни сплати при встановленому річному звітному періоді.
Зокрема податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у річній податковій декларації, сплачується рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, гцо настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Кодексу).
Щомісячна сплата податкового зобов’язання з плати за землю за податковий Цвітний період, який дорівнює календарному місяцю, у разі надання річної Додаткової декларації розглядається як сплата за місячний звітний період.
Враховуючи зазначене, суб’єкт господарювання, який має можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати плати за землю, звільняється від відповідальності за порушення термінів сплати плати за землю за період січень — травень 2022 року, за умови їй сплати не пізніше 01.08.2022.
У разі сплати плати за землю за січень – травень 2022 пізніше 01.08.2022, а також за порушення термінів сплати плати за землю за червень – грудень 2022 року та подальші звітні періоди суб’єкт господарювання не звільняється від відповідальності, до платників застосовуються штрафні санкції, визначені статтею 124 Кодексу.
Податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та єдиного податку четвертої групи, визначене у річній податковій декларації, сплачується юридичними особами:
- авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (підпункт «б» підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Кодексу);
- авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (підпункт «б» підпункту 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 Кодексу);
- щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім Календарним днем податкового (звітного) кварталу (підпункт 295.9.2. пункту 295.9. статті 295 Кодексу).
Отже, сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, єдиного податку четвертої групи, що вноситься щокварталу, вважається сплатою за квартальний звітний період, і на неї Поширюється дія абзацу дев’ятого підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.
Таким чином, за порушення терміну сплати цих податків за І квартал 2022 року такі платники звільняються від відповідальності за умови сплати зобов’язань не пізніше 01.08.2022.
З урахуванням наведеного вище положення підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу не звільняють платників від застосування штрафних санкцій, встановлених пунктом 124.1 статті 124 Кодексу, у разі сплати після 01.08.2022 узгодженої суми грошового зобов’язання з:
- податку на прибуток, частини чистого прибутку (доходу) – за 2021 рік; податку на прибуток, частини чистого прибутку (доходу), єдиного податку третьої групи (зі ставкою 3 або 5 відсотків), єдиного податку четвертої групи, податку на нерухоме майно, відмінне від земельних ділянок, транспортного податку, екологічного податку, рентної плати, туристичного збору, збору за місця для паркування транспортних засобів – за І квартал 2022 року;
- податку на прибуток (платниками податку, які застосовують місячний звітний (податковий) період, відповідно до підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Кодексу), ТТДВ, єдиного податку третьої групи (зі ставкою 2 відсотки), рентної плати, плати за землю – за січень – травень 2022 року;
- податків / зборів і платежів за інші звітні (податкові) періоди – при порушені строків, визначених Кодексом для сплати таких податків і зборів / платежів.
При цьому відлік терміну затримки сплати узгодженої суми грошового зобов’язання, встановленого абзацами другим та третім пункту 124.1 статті 124 Кодексу, у контексті платежів та звітних періодів, зазначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, починається 02.08.2022.
Звертаємо увагу, що сплата до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з , задекларованих у поданій податковій звітності з ПДВ, здійснюється з рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника, а сплата штрафних санкцій – з рахунку у банку або небанківському надавачу платіжних послуг до відповідного бюджету.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Усього 9823. Попередня cторінка | Сторінка 1 з 983 | Наступна сторінка
Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті