14:30
ФО – нерезидент має зареєстрований в Україні власний легковий автомобіль: куди надсилається такій особі ППР про сплату транспорт
21.10.2026 11:39
ФО – нерезидент має зареєстрований в Україні власний легковий автомобіль: куди надсилається такій особі ППР про сплату транспортного податку?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Нормами п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 є об’єктами оподаткування.
Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).
Обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування (п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення (ППР) про сплату суми/сум транспортного податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Враховуючи викладене, контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення про сплату суми/cум транспортного податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити фізичній особі – нерезиденту за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування – легковий автомобіль, що перебуває у власності такого нерезидента.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Фізична особа протягом кількох місяців звітного року здавала житло в оренду: що з пільгою із сплати податку на нерухоме майно?
21.10.2026 11:38
Фізична особа протягом кількох місяців звітного року
здавала житло в оренду: що з пільгою із сплати податку на нерухоме майно?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Підпунктом 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Пунктом 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Водночас, пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (абзац третій п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).
Згідно з нормою ст. 810 глави 59 Цивільного кодексу України договором найму (оренди) житла визнається цивільно-правовий договір, в силу якого одна сторона – власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Наявність саме цивільно-правового договору є необхідною умовою для того, щоб відповідна операція вважалася орендною операцією для підтвердження здачі житла в оренду.
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у їх власності, права на користування пільгою зі сплати податку (п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Отже, якщо фізична особа – власник об’єкта житлової нерухомості протягом кількох місяців звітного року здавала об’єкт житлової нерухомості в оренду, пільга зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на такий об’єкт не застосовується починаючи з того місяця, в якому фактично об’єкт здавався в оренду, та до кінця місяця, в якому припинено здачу в оренду такого об’єкта.
Для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, права на користування пільгою зі сплати податку, фізична особа має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
СГ уклали договір зберігання майна без права зберігача використовувати майно у діяльності: чи подається Заява за ф. № 20-ОПП?
21.10.2026 11:38
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Якщо між суб’єктами господарювання укладено договір згідно з яким однин суб’єкт господарювання (поклажодавець) передає іншому суб’єкту господарювання (зберігачу) на зберігання майно без права його використання у господарському обороті, заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) подається за такими правилами:
- суб’єкт господарювання – поклажодавець у Заяві за ф. № 20-ОПП надає інформацію про майно, яке передає на зберігання. При цьому застосовує принцип укрупнення інформації про таке майно як про об’єкти, якщо вони однотипні чи мають однотипне призначення (наприклад: обладнання для торгового місця – лоток, прилавок, холодильник, столи, стільці у Заяві за ф. № 20-ОПП зазначаються як один об’єкт – «Торгівельне місце», комп’ютери, принтери, інша офісна техніка – «Сервісний/Технічний центр» чи «Агентство», «Студія»). При цьому у графі 14 «Стан об’єкта оподаткування» Заяви № 20-ОПП проставляється ознака «3 – тимчасово не експлуатується». Після повернення такого майна зберігачем суб’єкт господарювання надає інформацію про зміни відомостей про об’єкт оподаткування;
- суб’єкт господарювання – зберігач надає у Заяві за ф. № 20-ОПП інформацію про місце, призначене для зберігання майна (наприклад: склад, ангар, сховище).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Випадки, за яких платнику необхідно повідомити контролюючий орган про відсутність у нього у звітному році об’єктів обчислення ек
21.10.2026 11:38
Випадки, за яких платнику необхідно повідомити контролюючий орган про відсутність у нього у звітному році об’єктів обчислення екологічного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.
Тобто, суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку не повинні подавати до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.
Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.
В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи дозволяється уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам?
21.10.2026 11:37
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області акцентує увагу, що згідно з п. 87.7 ст. 87 Податкового кодексу України в (далі – ПКУ) забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам.
Положення п. 87.7 ст. 87 ПКУ не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Платники єдиного внеску можуть подати контролюючому органу на погодження довідку-розрахунок на виплату зарплати в електронній фо
21.10.2026 11:36
Платники єдиного внеску можуть подати контролюючому органу на погодження довідку-розрахунок на виплату зарплати в електронній формі
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 4 Порядку прийняття надавачами платіжних послуг на виконання платіжних інструкцій на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.09.2022 № 291 із змінами та доповненнями (далі – Порядок) визначено, зокрема, що довідка-розрахунок на виплату заробітної плати складається платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за формою згідно з додатком 1 до Порядку.
Контролюючі органи невідкладно погоджують довідку-розрахунок в електронній або паперовій формі, надану платником єдиного внеску.
Контролюючі органи відмовляють у погодженні за умови:
- невідповідності довідки-розрахунку формі, визначеній у додатку 1 до Порядку;
- недостовірності викладеної в довідці-розрахунку інформації;
- подання довідки-розрахунку до контролюючого органу не за місцем взяття на облік платника єдиного внеску.
Один примірник погодженої довідки-розрахунку в паперовій формі надається обслуговуючому надавачу платіжних послуг, другий – контролюючому органу, третій – залишається у платника єдиного внеску.
Довідка-розрахунок в електронній формі надається платником єдиного внеску до обслуговуючого надавача платіжних послуг з дотриманням законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Пунктом 1 Порядку довідка-розрахунок в електронній формі визначено, що це документ, отриманий платником єдиного внеску в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42 прим. 1 глави 1 розд. II Податкового кодексу України.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою «хмарного» кваліфікованого електронного підпису (у т. ч. Дія.Підпис).
У розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету платник єдиного внеску може надіслати до відповідного контролюючого органу належним чином оформлену довідку-розрахунок в електронній формі за ідентифікатором форми J1330001 (для юридичних осіб) або F1330001 (для фізичних осіб).
Після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.
У першій квитанції електронного документа повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується.
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. У другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про платника та підписувача (підписувачів) електронного документа та квитанції).
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Інформацію щодо отримання та дати реєстрації довідки-розрахунку в контролюючому органі платник податків може переглянути у вкладці «Вхідні» розділу «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету (також квитанції щодо приймання та обробки можна переглянути в розділі «Перегляд звітності» та розділі «Введення звітності»). Дата реєстрації довідки-розрахунку вважається днем її отримання контролюючим органом.
Погоджена довідка-розрахунок в електронній формі (або відмова у погодженні) невідкладно направляється контролюючим органом платнику єдиного внеску в Електронний кабінет.
Інформація про погодження або надання відмови у погодженні довідки-розрахунку в електронній або паперовій формі вноситься до журналу реєстрації та опрацювання довідок-розрахунків в електронній або паперовій формі, який ведеться засобами інформаційно-комунікаційної системи контролюючих органів з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації (абзац дев’ятий п. 4 Порядку).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи обов’язковий QR-код у фіскальному чеку для РРО, версії програмного забезпечення яких не можуть бути доопрацьовані їх виробник
21.10.2026 11:36
Чи обов’язковий QR-код у фіскальному чеку для РРО, версії програмного забезпечення яких не можуть бути доопрацьовані їх виробниками?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
QR-код є одним з обов’язкових реквізитів фіскального чека.
Поряд із цим, не підлягають виключенню з Державного реєстру РРО (далі – Реєстр РРО) моделі РРО, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб’єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких РРО, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів).
Строк між первинною реєстрацією РРО та датою їх виключення з Реєстру РРО не може становити менше семи років. У разі зміни законодавчих вимог до використання РРО виробник (постачальник) зобов’язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання РРО.
Водночас, у разі неможливості доопрацювання належним чином зареєстрованих РРО, які вже перебувають в експлуатації, такі РРО можуть використовуватись суб’єктами господарювання до завершення строку, визначеного нормативно-правовими документами щодо ведення Реєстру РРО, з обов’язковим переведенням таких РРО до другої частини Реєстру РРО як таких, що не дозволені до первинної реєстрації.
Отже, QR-код у фіскальному чеку не зазначається лише у випадку неможливості доопрацювання належним чином зареєстрованих РРО. В свою чергу такі РРО можуть використовуватись лише до закінчення строку їх служби, який було вказано в експлуатаційній документації. Строк служби РРО встановлюється виробником (постачальником), який гарантує працездатність таких РРО протягом зазначеного терміну.
Довідково: п. 2 ст. 3, абзац третій ст. 12 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями);
п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами та доповненнями).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Місцеві бюджети Дніпропетровщини від ФОПів отримали понад 6,0 млн грн збору за парковку
21.10.2026 11:35
У січні – вересні 2026 року фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники збору за місця для паркування транспортних засобів поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на 6 049,1 тис. гривень. Це на 697,7 тис. грн, або на 13 відс., більше ніж торік.
Звертаємо увагу, що відповідно п.п. 268 прим. 1.5.1 п. 268 прим. 1.5 ст. 268 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.
Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Платники Дніпропетровщини за спецвикористання води спрямували до загального фонду держбюджету майже 76,0 млн грн рентної плати
21.10.2026 11:35
Платники Дніпропетровщини за спецвикористання води спрямували до загального фонду держбюджету майже 76,0 млн грн рентної плати
Протягом січня – вересня 2026 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надходження рентної плати за спеціальне використання води склали майже 76,0 млн гривень. Порівняно з січнем – вереснем минулого року це на понад 8,3 млн грн, або на 12,3 відс., більше.
Нагадуємо, що об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів є:
- для потреб гідроенергетики – фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;
- для потреб водного транспорту – час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Податок на нерухоме майно: від юридичних осіб надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини перевищили 580,8 млн гривень
21.10.2026 11:34
Податок на нерухоме майно: від юридичних осіб надходження
до місцевих бюджетів Дніпропетровщини перевищили 580,8 млн гривень
Упродовж трьох кварталів 2026 року юридичні особи – платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 580,8 млн гривень. Надходження збільшились порівняно з січнем – вереснем минулого року майже на 45,5 млн грн, або на 8,5 відсотка. Про це поінформував начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
«Сумлінна сплата податку на нерухоме майно – одне з джерел наповнення місцевих бюджетів. Кошти від цих надходжень спрямовуються, зокрема на модернізацію і відновлення інфраструктури, безперебійне функціонування комунальних служб, важливу підтримку соціальної сфери. Дякуємо бізнесу за роботу і відповідальну сплату податків», – зазначив Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 45.2 ст. 45 ПКУ).
При цьому, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку (ст. 93 ЦКУ).
У разі, якщо за адресою об’єкта житлової нерухомості зареєстрована юридична особа, то фізична особа – засновник юридичної особи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до даного об’єкта.
Довідково: ПКУ – Податковий кодекс України;
ЦКУ – Цивільний кодекс України.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
