Oleg Chernenko

18 квітня 2012, 11:40

Старе в сучасному, міста Січеслава. Ломівка.

Відповідно до історичних джерел перший православний храм на честь свята Покрови Божої Матері побудували у Ломовці в 1905 році.
За спогадами давніх жителів, в період боротьби з релігією у 1930-ті він був знищен активістами комуністичної партійной ланки. Мешканцям села пощастило зберегти частину ікон та іншого церковного приладдя. На місті зруйнованого храму був побудован спортивний майданчик загальноосвітньої школи.
На це особисто потрібно звернути увагу. Зазвичай в церковній огорожі були влаштовані поховання, тож побудова спортивної площадки це ще і глумління над кістками пращурів...
Після звільнення Дніпропетровська від німецьких окупантів, повернулись комуністи, і єдине, що вдалось віруючим, це відкрити молитовний будинок поряд зі школою у 1944 році. Церковний прихід працював до 1961 року, початку нових комуністичних гонінь часу побудови комунізму та карбування нової людської спільноти"радянський народ", де немає місця одиницям, де важать ідеї і нищаться релігії...
З перебудовою Горбачова прийшли послаблення у суспільне життя і мирянам вдалось відродити храм на честь свята Покрови Божиї Матері. У 1991 році управляючий Дніпропетровськой єпархією єпископ Дніпропетровський та Запорожський Глєб благословив відродження приходу.
По первах приходський храм знаходився в звичайному будинку, що пожертвували люди. 12 липня 1991 року після 30 років перерви відбулась перша Божественна літургія.
У 1995 році указом Правлячого Архієрея архієпископа Дніпропетровського та Криворіжського Іринея місце настоятеля відроджуємого Свято-Покровського приходу в Лівобережній частині міста зайняв ієрей Сергій Дітуна, який розпочав будівництво Храму.

Архієпископ Іріней освятив місце майбутнього Храму та заклав у фундамент капсулу з часткою мощів священомученика Володимира, митрополита Київського та Галицького. Незабаром. завдяки зусилляім протоіриєя Сергія Дітуни та його батька миряни змогли зайту у новий однокупольний Покровський Храм, я якому у 2000 році була відслужена Пасхальна служба.

Особисто слід відмітити архітектуру храмового комплексу
Покровський храм, будинок настоятеля та огорожа, все виконано у єдиному силі і є єдиним ансамблем.
Будинки знаходяться на єдиній підвищеній платформі і побудовані з червоної цегли.
Хрма побудован у формі хреста у візантійському стилі із шоломовидним куполом та прибудованою дзвіницею.Висота його складає 32 метри а площа 450 кв.м.
Огорожа прикрашена декоративними вставками з білої цегли.

Завдяки своєму розташуванню Свято-Покровський храм доминує над оточенням, добре проглядається з усих сторін(якщо не рахувати висотних будинків, що затуляють його зі сторони Донецького шосе)а його дзвін лунає далеко і розноситься над Дніпром, що протікає майже поруч...

Явлення Божої Матері над Храмом Покрова Пресвятої Богородиці.


Це сталось 2000 року у переддень святкування самого високочтимого в Україні свята козацького Покрова пресвятої Богородиці, що святкується 14 жовтня.
В Свято-Покровському храмі є традиція, коли прочани що готують пригощання для гостей приходу опівночі обходять хресним ходом зі співами присвяченими Божій Матері навколо храму. Під час такої ходи цього разу небо освітилося сяйвом і над храмом появилась Пречиста зі своїм чесним омофором у руках, як вона завжди зображена на іконах присвячених святу Покрови Божої Матері. Побачивши це явище, люди стали на коліна і в духовній радості молитвами прославляли Божу Матір.
Вранці, по приїзді отця Сергія до храму, віруючі з великим хвилюванням і радістю в серці розповіли про те, що сталось напередодні. Цією радістю отець Сергій поділився з амвону з іншими прочанами та гостями приходу.
Опісля , по благословінню настоятеля приходу отця Сергія була написана ікона Явлення Божої Матері над Свято-Покровським храмом і всі можуть долучитись до допомоги Божої Матері, помолившись перед цією іконою.
У 2008 році пристольне святкування для прочан Свято-Покровського храму було затьмарене скорбною вістю про смерть настоятеля храму протоірєя Сергія, що 13 жовтня після важкої звороби почив у Бозі. Господь призвав цього ревносного пастиря напередодні великого свята на честь якого був споруджен храм Покрова Божої Матері. Також трудам протоірєя Сергія храм придбав дві святині:різний мощевик з частками мощів 70 святих та камін святого мученика Василія Команнского.
У священому сані протоірєй Сергій Дітуна прослужил Церквові Божій 15 років, 18 липня 1993 року він був хіротонісан во діякона, а вже 9 серпня - у священицький сан.
Похован протоирєй Сергій Дітуна на церковному подвір'ї поряд з могилою своєї дружини, що була вірною помічницею отця Сергія, але трагічно загинула у 2007 році.
Зараз діяльність по розбудові общини продовжує рідний батько отця Сергія протоірєй Володимир Дітуна.
Новітня історична сторінка в літопису Свято-Покровського храму з'явилась 16 липня 2011 року, коли у день згадування переносу мощів святителя Филипа, митрополита Московського та всієї Русі чудотворця, управляючий Дніпропетровської єпархії митрополит Дніпропетровський та Павлоградський Іріней з архіпастирським візитом побував у Свято-Покровському храмі.
В 2011 році приход святкував два юбілеї - 20 років з дня відродження общини та 15 років відбудови нового храму.
До святкування цих дат було було приурочене знаменне дійство- велике освячення Свято-Покровського храму яке і було зроблене мітрополитом Ірінеєм.
Свято-Покровський храм є для великої кількості людей містом молитви, місцем зустрічі з Богом, місцем надбання Божественої Благодаті, яку з надлишком дає Господь усім віруючим у Нього по молитовному представленню Божої матері, яка покриває усіх прочам свїм чесним омофором.


Історія храму записана Православною Покровською Молодіжкою