Драма парадоксу на 1 дію
Фантазія за творами та інтерв’ю Бориса Гуменюка
Ідея Ігора Кирильчатенка
Інсценізація В’ячеслава Волконського
Летаргічний сон — одна з найбільших загадок людського мозку. Недаремно такий сон має ще одну назву: уявна смерть.
Герой п’єси, ветеран АТО з позивним Солдат, впадає в летаргію. Опинившись у лабіринті пам’яті, він зустрічається зі своїми альтер его — посередниками між зовнішнім і внутрішнім світами. Солдат не відчуває себе в безпеці, його нав’язлива ідея — знайти зброю для захисту. Зброя — єдине, що йому тепер необхідно! У цьому він бачить своє спасіння.
В уламках розщепленої свідомості героя виникають три сутності: Війна, Любов, Природа. Використовуючи спогади ветерана про події його військового минулого, ці сутності створюють іншу, нову реальність, заводячи Солдата в глибини його ж запаленої свідомості, все далі і далі від світу живих...
Мати бійця не втрачає надії повернути сина до реального світу. Вона намагається звільнити Солдата з пастки подій минулого, вивести за межі кола хворобливих уяв, розбудити в ньому волю до життя. Але герою важко зрозуміти, що є реальним, а що ні. Врятувати його може тільки диво.
Якщо Солдат загине в своєму сні, чи зможе він прокинутися в реальному світі?
«Театр парадоксу пропонує публіці екзистенціальний погляд на зовнішній світ і змушує замислитися над сенсом існування в світі, в якому, здається, немає справжнього порядку або… світу» (Райан Петті).