05:36
Громадські слухання про необхідність вулиці Гітлера в Дніпропетровську.
30.11.2012 18:52
Ні, вам не почулось. Це дійсно так. Намагання вчинити якісь слухання по переіменуванню вулиці Косіора, або взагалі обговорювати чи необхідна така вулиця, влаштовувати голосування - це дурість вищої ланки. Адже для кожного українця Косіор є тим самим Гітлером і зла зробив Україні не менше.
Отже, висновок один.
Той, хто це влаштовує, хто захищає назву Косіора, Постишева. Чубаря він перетворюється автоматично у захисника Гітлера.
Те, що намагаються зараз зробити окремі засоби масової дезинформації, що зомбують населення брехнею про начебто доброго дяду Косіора, або звичність цієї назви для людей - є фашистами і ніким більше. Саме фашисти були б теж не проти, аби знищити українців, те саме робив Косіор, те саме роблять захисники цієї назви вулиці.
На цьому ресурсі було влаштоване опитування і результати його виявили, що насправді розумних і чесних людей в нашому місті більшість. Більше 51 відсотків проголосувало за переіменування вулиці Косіора.Лише 34 відсотків проти і близько 15 байдуже. Це говорить лише про те, що вирощуючи радянську людину КПРС натомість виростила фашиста. саме ці 34 відсотки визнали себе фашистами і стали на один щабель з цими катами: Косіором, Постишевим, Чубарем, Гітлером.
Коментарі: 2
| Залишити коментар
Про гроші та переіменування вулиць катів.
30.11.2012 18:34
Зазвичай нам дорікають, що доведеться витратити багато грошей на переіменування навіть однієї вулиці.
Звісно якісь витрати будуть зі сторони держави. але не громадян. Проте виплати ці з українськими законами можуть бути розподілені на доволі довгий термін - до 10 років.
Щодо витрат, то що ми бачимо в нашому реальному житті?
Влада яку ми мешканці міста обирали, чи витрачає вона кошти на потреби городян, чи ніащось інше, не таке нагальне, або взагалі непотрібне?
Бачимо ж ми наступне.
Приїздить приватна особа з сусідньої держави, що колись знищила безліч українців і саму згадку за Запорозьку Січ майже знищила, з прізвищем Затулін у місто і його зустрічає не остання людина в місцевій еліті народний депутат Царьов. Той нащадок колишніх окупантів кидає з барського плеча 4 тис доларів на стіл, супроводжуючи наказом, щоб стояв макет пам'ятника Катерині ІІ у музеї. Той же Царьов веде Затуліна до музею і зустрічає його там директор музею ім.Яворницького особисто водячи по залах. Яворницький там у труні попід музеєм перевертається від такого знущання над ним, його пам'яттю та пам'яттю запорозького козацтва, увічненню історії якого він присвятив все своє життя. Так зараз добивають ще один цвях у труну Яворницького і готують навіть виставку присвячену Катерині ІІ. А як же? Адже не ми, городяни міста попрохали те зробити. те наказав нащадок окупантів пан Затулін, і полились гроші державні на виконання забаганки однієї приватної особи, а не городян міста, що мають за Конституцією України право влади...
Що ми бачимо далі?
Захотілось іншій державі, що знищувала українців відновити символ панування тут Польщі, на наших порогах, фортецю Кодак. Так це вже зустріли з готовим проектом, як показали вчора по телебаченню місцевому. Якщо хто не знає. то проект цей коштує немалих гошей і городян, чи витрачати на нього гроші навіть і не спитали. Правда делегеція була напівдержавницька і можна те діло прикрити державними справами та налагоджуванням добросусідських відносин, та і якщо її зробити такою, як у Запоріжжі. за наповненням, з козацьким історичним наповненням, а не польським. тоді лише цю справу могли б підтримати і городяни, так чого ж не спитали, чи хочуть городяни витратити величезні гроші на це, чи ні?
Як бачимо навіть на такі проекти, в міста гроші є і доволі таки величенькі. Що ж зупинило нашу міську владу у виконанні Закона України про переіменування вулиць катів на більш пристойні назви?
Не гроші тому причина.
Відчуття меншовартості.
Так, саме від відчуття меншовартості Голова адміністрації області у нас зветься "губернатором".
Саме від відчуття меншовартості Голова міста у нас зветься "мером".
Соромляться вони цього простого і цілком достойного звання ГОЛОВА.
Але ж ця назва має таке ємне і величне значення, це звання вказує на людину, що має величезний розум і хист, що люди удостоїли його ним, обравши, як ми знаємо неодноразово.
Пишатись своїм ми так і не навчились від часів Шевченка.
Тож давайте перевернем це, переборимио свою меншовартість і зробимо велику справу. для початку приберемо хоч би одну назву ката з нашої вулиці, що досі носить ім'я Косіора, який знищив, разом з іншими, як підтвердив суд, міліони українців.
"13 січня 2010 своїм рішенням Апеляційний суд Києва підтвердив висновки слідчих Служби безпеки України про організацію вчинення в 1932-1933 роках на території УРСР керівництвом більшовицького тоталітарного режиму - Йосипом Сталіним, В'ячеславом Молотовим, Лазарем Кагановичем, Павлом Постишевим, Станіславом Косіором, Власом Чубарем і Менделем Хатаєвичем - геноциду української національної групи, тобто штучного створення життєвих умов, розрахованих на її часткове фізичне знищення.
21 січня 2010 рішення суду набуло чинності."
Тож будьмо достойними синами своїх батьків і нащадками предків козаків і відновимо справедливість хоча б на теренах власного міста.
Слава Україні!
PS
Був на пресконференції, враження від організації чудові.
Общественные организации Днепропетровска собрали около 600 подписей горожан и требуют от горсовета переименовать улицу Косиора. Они хотят, чтобы эта улица носила имя Героя Украины Богдана Ступки. Об этом они сообщили на пресс-конференции в медиа-центре «ДНЕПР-ПОСТ».«23 ноября мы отправили в горсовет официальное обращение от имени 12 общественных организаций Днепропетровска с предложением взять инициативу по переименованию на себя. Ответ на наше обращение должен прийти в течение 10 дней. Сейчас мы ждем от власти шаг в сторону нашей инициативы и предлагаем Ивану Куличенко организовать слушания. Если власть ответит отказом, мы будем сами созывать общественные слушания, но для нас это будет сложнее»,— сказал координатор ОО ГРАД Сергей Карноза.
По словам координатора ГРАДа, эта акция продолжается уже около года. 16 февраля в повестку дня сессии Днепропетровского горсовета был включен вопрос о переименовании улиц Косиора, Постышева и Чубаря, поскольку установлена причастность этих лиц к организации Голодомора 1932–1933 годов в Украине. Общественные организации развернули кампанию, информируя граждан о преступлениях Косиора, и собирая подписи за переименование улицы.
«Мы общались с жителями улицы Косиора, информировали их о юридических аспектах переименования, объясняли какие им необходимо менять документы. Больше всего людей интересует бюрократически-юридический аспект этого дела. На сегодняшний день у нас есть уже около 600 подписей, которые мы собрали на этой улице и у всех днепропетровцев»,— добавил Сергей Карноза.
http://34.ua/news/society/13348-dnepropetrovskie-obschestvenniki-sobrali-600-podpisey-za-pereimenovanie-ulicy-kosiora.html
Как ранее сообщал 34.UA, в Днепропетровске улицу Косиора хотят переименовать на Богдана Ступки.
Переглянув тільки но в новинах 9 каналу звіт, і побачив те, що і очікував побачити, тенденційність провладного каналу і нічого більше.
Громадські організації наполягають на перейменуванні вулиці Косіора (ВИДЕО)
27 ноября, 2012 19:48
Вулиця Бульварна, імені Петра Калнишевського чи Богдана Ступки. Такі варіанти були у громадських організацій Дніпропетровська, коли мова пішла про перейменування вулиці Косіора.
Зупинившись на останньому варіанті та зібравши 600 підписів «за», вони написали листа до мера Куліченка. Просять підтримати їхню ініціативу та прибрати темну пляму – вулицю Косіора – з мапи нашого міста. Все тому, що він причетний до Голодомору 33-го. Зараз активісти, які вже більше року мріють змінити назву вулиці, чекають відповіді від мера Івана Куліченка:
«Якщо влада говорить — ні, тоді ми діємо як громадськість, у нас для цього є всі законні підстави. Ми будемо склакати громадські слухання. Але, зрозуміло, для нас це буде складніше організаційно, для нас це буде складніше в різних аспектах, тому що у влади для цього є всі можливості», — каже Сергій Карноза – координатор ГО «ГРАД».
«В субботу был у нас День памяти жертв Голодомора. Приехала вся власть – представители городской и областной власти, некоторые, видели, там даже всплакнули. А потом сели в машину и поехали в город, где есть улица Косиора. Этого не может быть, потому что не может быть», — каже Віктор Боровинський – представник ГО «Самозахист підприємців»
Кажуть, близько 600 підписів, які вони зібрали всього за 2 дні, свідчать про те, що місцеві жителі їх підтримають. Та ось нам таких прихильників ідеї серед мешканців поки що вулиці Косіора зустріти не вдалося:
Артем, мешканець Дніпропетровська: «Я против. Это было столько лет назад, сейчас смысла нету менять».
Тамара Опанасівна, проживає на вулиці Косіора: «Мы против. В нашем доме тоже как-то так пообсуждали несколько человек и мы все против».
Владислав, проживає на вулиці Косіора: «Я думаю, что не стоит, потому что все знают ее как Косиора и ориентируются».
І справа тут далеко не в ідеології. Людей лякає юридична сторона цього питання. Особливо хвилюються підприємці, — документів треба змінити багато:
Максим Забуга – мешканець вул. ім. Косіора, приватний підприємець: «Как минимум – до 10. Процесс этот будет отрывать у нас дни, и, возможно, затянется, а мы все – работающие, занятые люди, и хотелось бы уделять больше времени или работе, или семье, а не проволочкой с документами».
Не легко буде й іншим жителям вулиці Косіора. купу документів, які потрібно буде переоформити, заберуть не один місяць життя та не одну сотню гривень:
Олена — мешканка вул. ім. Косіора: «Нужно поменять: право собственности на квартиру – это БТИ, кто сталкивался, тот поймет, паспорт гражданина Украины, загранпаспорт, водительское удостоверенние, техпаспорт на машину. Этих пяти документов хватит, чтобы оторвать у меня полгода моей жизни. Должна быть создана инициативная группа, которая четко опишет механизм, который минимизирует затраты – временные и финансовые – жителей улицы при обмене документов».
Це вище написана брехня, бо навіть у переліку документів вже є зайві, де не вказується реєстрація громадянина. що стосується паспорту, де це вказується то ці паспорти не замінюються і платити за них не треба, а просто ставиться штамп.(с)
Як вирішиться це питання дізнаємося наступного тижня, коли громадські організації отримають відповідь на свій лист від мера Куліченка. Та якщо навіть влада їх не підтримає, кажуть, не зупиняться. І буде у Дніпропетровську вулиця імені Богдана Ступки замість Косіора. А потім, обіцяють, візьмуться за Постишева і Чубаря.
Автор: Юлія Мельниченко, Богдан Пащенко
Показали після конференції людей з вул Косіора, запрошених на цю пресконференцію, що бідкались нам після запису про неймовірни побори і корупцію влади, що потребує від них багато коштів на оформлення чогось, якихось документів і такого іншого, коли отримали від нас повідомлення. що за законом це все нічого не коштує населенню, що БТІ з нового року припиняє існування. а саме на нього в них були більше всього нарікань, віійшовши з приміщення вони знову дали інтерв'ю вже на вул Леніна, і чомусь про корупцію відомств не було сказано ні слова, зате по витратам так нарахували стільки документів, які начебто треба буде переоформлювати ...І саме це було дуже "вдало" записане на камеру і подане, як неймовірні витрати, які ляжуть важким тягарем на плечі нещасних городян...
Це говорить лише про єдине, влада, або журналісти, що працюють на 9 каналі налаштовані були не для подачі правди, а для залякування мешканців вулиці Косіора...
Для чого ще це робити незрозуміло.
Упереджене ставлення до збору підписів, наприклад, цього каналу було помічене ще раніше.
Подивіться відео.
Відтворити всеГромадські організації Дніпропетровська вимагають від міськради перейменувати вулицю Косіора
13:19 28.11.2012
http://sd.org.ua/news.php?id=21461
27 листопада в медіа центрі «ДНІПРО ПОСТ» відбулася прес-конференція «Громадські організації Дніпропетровська зібрали більше 500 підписів городян і вимагають від міськради перейменувати вулицю Косіора»
У прес-конференції взяли участь координатор ГО ГРАД Сергій Карноза, представник громадської організації «Золота паланка» Олег Черненко і представник громадської організації «Самозахист підприємців» Віктор Боровинський.
Сергій Карноза повідомив, що 12 дніпропетровських громадських організацій звернулися до міського голови Дніпропетровська Івана Куліченка з проханням провести широке громадське обговорення питання про перейменування вулиці Косіора.
Як відомо, 16 лютого 2012 року в порядок денний сесії Дніпропетровської міськради було включено питання про перейменування вулиць Косіора, Постишева і Чубаря, оскільки встановлено причетність цих осіб до організації Голодомору 1932-1933 років в Україні.
Громадські організації розгорнули кампанію, інформуючи громадян про злочини Косіора і збираючи підписи за перейменування вулиці.
Олег Черненко відзначив, що козацькі організації давно пропонували перейменувати багато вулиць міста і тому приєдналися до цієї ініціативи, активно підтримуємо її і хочемо, нарешті, довести до логічного завершення справу, розпочату ще багато років тому.
Віктор Боровинський сказав, що навколо цієї ініціативи об’єдналися люди з активною громадянською позицією. "Ми готові міняти документацію і не бачимо в цьому проблем. Нещодавно був День пам’яті жертв Голодомору, до пам’ятника приїхали представники громадськості та влади. Посумували, а потім сіли в машини і поїхали назад в місто, в якому є вулиця імені одного з організаторів цього самого Голодомору. Це ж просто абсурд!", сказав Боровинський.
Коментарі: 0 | Залишити коментар
Реконструкция истинно первого герба Екатеринослава.
03.08.2012 16:31
По описанию "на нем изображена пирамида (стремление к высшему миропорядку), глаз над которой заменен вензелем «Е.И.В.» (Ея Императорское Величество) с короной, от которой исходят лучи (лучезарная дельта или Всевышний разум) латинскими EIB. Внизу – дата основания города, 1787."
Рис. 1. Первый вариант
Рис. 2. Второй вариант и наиболее вероятный, это и есть лучезарная дельта.
Скорее всего именно второй вариант соответствует описанию "лучезарной дельты" именно она изображена и на соборе Преображения Господня , что находится неподалеку от верстового столба в виде пирамиды который был изображен уже на последующих гербах.
Внизу размещен следующий герб.
Рис.3. Герб второй, утвержденный.
Ниже мы видим гербы, которые выдают за первый герб в газете Сегодня и их с удовольствем распространяют
Они не потрудились даже второй герб как следует прорисовать, втиснули
вензель Е без лучей, как видим.
.jpg)
Почему. они вдруг вспомнили про это? Про старое название города и про гербы? Оказывается будто бы 2 августа был учрежден герб города.
Мы уже разобрались. ято на самом деле ей подавали на утверждение совсем другой герб а тот был утвержден да 2 августа 1811 года и вовсе не императрицей.
Для чего это все делается?
Для того, что бы расширить свою експансию русского мира на территории Украины.
Сначала
приезжает Затулин путешествуя "по местам первого путешествия Екатерины 2" когда она приезжала на свидание(случку) к своему иностранному любовнику.
Вот это повод?Вот это да!
На кого работает эта якобы проукраинская газета, на Украину, или на "русский мир"?
Она просто продолжает русскую экспансию продолжающуюся столетиями на землях запорожцев.
Почему они скрывают упорно например, что основан город был масонами, сто первые улицы были построены именно в виде треугольника , который образовывался Преображенским Собором, памятником Екатерине и верстовой милей , находящихся в углах этой пирамиды. Все остальные улицы отсчет начинали отсюда и расходились в разные стороны в виде лучезарного сияния, как и изображено на первом гербе города, на истинном первом его гербе.
Ответ один, что местные масоны Вилкул и другие. что придумали нам
не хотят, что бы истина об основании города была известна его жителям.
Материал подготовлен по следущим публикациям:
Коментарі: 0 | Залишити коментар
Як народ Янучару запрягав.
23.07.2012 11:47
Сьогодні відбулась хода з серії "Україна без Януковича", але ця відрізнялась новим креативом.
Але все по порядку.Дивіться фото і відео.
відео трохи пізніше
Коментарі: 11 | Залишити коментар
Кандидат, якого я підтримую - Микола Хоменко
19.04.2012 21:30
nbnews.com.ua
Спецпроект Незалежного бюро новин - Вибори-2012. Слідкуй за рейтингом політиків у кожному мажоритарному окрузі. Оціни шанси політичних партій потрапити до парламенту. Голосуй за свого кандидата!
Коментарі: 2 | Залишити коментар
Старе в сучасному, міста Січеслава. Ломівка.
18.04.2012 11:40
Про старі назви поселень в межах сучасного Січеслава(Дніпропетровська) та їх сучасну долю.
Ломовка
(Фрунзенський)
Ломівка (укр.), Ломовка (рус.)Зараз це північно-західна, західна частина лівобережжя. Із заходу на схід між вул. Щитовий-Таганрозької і Донецьким шосе.З півночі на південь: між вул. Рилєєва і Дніпром. Є частиною сел. Кам'янка. Частково на землях Ломівка побудований ж / м Фрунзенський.У 1920-1990-і рр.. називався сел. ім. Фрунзе.
У 1920-і рр.. Кам'янка, Березанівка і Ломівка ввійшли в Єлизавета-Каменський район, центр району розташовувався в Кам'янці."У перші роки Радянської влади разросшуюся слободу розділили на два села. За західною частиною залишили давня назва Кам'янка, а східну найменували Ломівка. Їх розділила дорога, що йде від нинішньої автобусної зупинки« Амбулаторія »на північ. Ця дорога (вул. Щитова) проходить повз 64-ї школи і впирається в залом місцевості, за яким розкинулися степу з численними дачами городян. Від цього залому східна частина слободи і отримала назву Ломівка. " (Олексій Забара).
Свято-Покровський храм
.
Свято-Покровский храм, ж/м Ломівка (Фрунзенсбкий)
"У сквері по вулиці Передовій знаходиться найстаріший в нашому місті пам'ятник Тарасу Шевченко - бюст на круглому постаменті. Вперше він був встановлений в 1927, а за іншими відомостями, в 1929 році. У 1985 і 1990 рр.. Пам'ятник був капітально реконструйований.У цьому ж сквері в 27 братських і 3 індивідуальних могилах поховані бійці, загиблі при обороні Дніпропетровська в серпні-вересні 1941 р. і під час звільнення міста у вересні 1943 р., в тому числі піонер-герой Саша Мірошниченко (1928-1941).Збереглося будівля земського училища села Ломівка на вул.Передовий, 253 (нині школа № 90) - пам'ятка архітектури початку ХХ століття.
Свято-Покровский храм на ж/м Ломівка
Відповідно до історичних джерел перший православний храм на честь свята Покрови Божої Матері побудували у Ломовці в 1905 році.
За спогадами давніх жителів, в період боротьби з релігією у 1930-ті він був знищен активістами комуністичної партійной ланки. Мешканцям села пощастило зберегти частину ікон та іншого церковного приладдя. На місті зруйнованого храму був побудован спортивний майданчик загальноосвітньої школи.
На це особисто потрібно звернути увагу. Зазвичай в церковній огорожі були влаштовані поховання, тож побудова спортивної площадки це ще і глумління над кістками пращурів...
Після звільнення Дніпропетровська від німецьких окупантів, повернулись комуністи, і єдине, що вдалось віруючим, це відкрити молитовний будинок поряд зі школою у 1944 році. Церковний прихід працював до 1961 року, початку нових комуністичних гонінь часу побудови комунізму та карбування нової людської спільноти"радянський народ", де немає місця одиницям, де важать ідеї і нищаться релігії...
З перебудовою Горбачова прийшли послаблення у суспільне життя і мирянам вдалось відродити храм на честь свята Покрови Божиї Матері. У 1991 році управляючий Дніпропетровськой єпархією єпископ Дніпропетровський та Запорожський Глєб благословив відродження приходу.
По первах приходський храм знаходився в звичайному будинку, що пожертвували люди. 12 липня 1991 року після 30 років перерви відбулась перша Божественна літургія.
У 1995 році указом Правлячого Архієрея архієпископа Дніпропетровського та Криворіжського Іринея місце настоятеля відроджуємого Свято-Покровського приходу в Лівобережній частині міста зайняв ієрей Сергій Дітуна, який розпочав будівництво Храму.
Архієпископ Іріней освятив місце майбутнього Храму та заклав у фундамент капсулу з часткою мощів священомученика Володимира, митрополита Київського та Галицького. Незабаром. завдяки зусилляім протоіриєя Сергія Дітуни та його батька миряни змогли зайту у новий однокупольний Покровський Храм, я якому у 2000 році була відслужена Пасхальна служба.
Особисто слід відмітити архітектуру храмового комплексу
Покровський храм, будинок настоятеля та огорожа, все виконано у єдиному силі і є єдиним ансамблем.
Будинки знаходяться на єдиній підвищеній платформі і побудовані з червоної цегли.
Хрма побудован у формі хреста у візантійському стилі із шоломовидним куполом та прибудованою дзвіницею.Висота його складає 32 метри а площа 450 кв.м.
Огорожа прикрашена декоративними вставками з білої цегли.
Завдяки своєму розташуванню Свято-Покровський храм доминує над оточенням, добре проглядається з усих сторін(якщо не рахувати висотних будинків, що затуляють його зі сторони Донецького шосе)а його дзвін лунає далеко і розноситься над Дніпром, що протікає майже поруч...
Явлення Божої Матері над Храмом Покрова Пресвятої Богородиці.
Це сталось 2000 року у переддень святкування самого високочтимого в Україні свята козацького Покрова пресвятої Богородиці, що святкується 14 жовтня.
В Свято-Покровському храмі є традиція, коли прочани що готують пригощання для гостей приходу опівночі обходять хресним ходом зі співами присвяченими Божій Матері навколо храму. Під час такої ходи цього разу небо освітилося сяйвом і над храмом появилась Пречиста зі своїм чесним омофором у руках, як вона завжди зображена на іконах присвячених святу Покрови Божої Матері. Побачивши це явище, люди стали на коліна і в духовній радості молитвами прославляли Божу Матір.
Вранці, по приїзді отця Сергія до храму, віруючі з великим хвилюванням і радістю в серці розповіли про те, що сталось напередодні. Цією радістю отець Сергій поділився з амвону з іншими прочанами та гостями приходу.
Опісля , по благословінню настоятеля приходу отця Сергія була написана ікона Явлення Божої Матері над Свято-Покровським храмом і всі можуть долучитись до допомоги Божої Матері, помолившись перед цією іконою.
У 2008 році пристольне святкування для прочан Свято-Покровського храму було затьмарене скорбною вістю про смерть настоятеля храму протоірєя Сергія, що 13 жовтня після важкої звороби почив у Бозі. Господь призвав цього ревносного пастиря напередодні великого свята на честь якого був споруджен храм Покрова Божої Матері. Також трудам протоірєя Сергія храм придбав дві святині:різний мощевик з частками мощів 70 святих та камін святого мученика Василія Команнского.
У священому сані протоірєй Сергій Дітуна прослужил Церквові Божій 15 років, 18 липня 1993 року він був хіротонісан во діякона, а вже 9 серпня - у священицький сан.
Похован протоирєй Сергій Дітуна на церковному подвір'ї поряд з могилою своєї дружини, що була вірною помічницею отця Сергія, але трагічно загинула у 2007 році.
Зараз діяльність по розбудові общини продовжує рідний батько отця Сергія протоірєй Володимир Дітуна.
Новітня історична сторінка в літопису Свято-Покровського храму з'явилась 16 липня 2011 року, коли у день згадування переносу мощів святителя Филипа, митрополита Московського та всієї Русі чудотворця, управляючий Дніпропетровської єпархії митрополит Дніпропетровський та Павлоградський Іріней з архіпастирським візитом побував у Свято-Покровському храмі.
В 2011 році приход святкував два юбілеї - 20 років з дня відродження общини та 15 років відбудови нового храму.
До святкування цих дат було було приурочене знаменне дійство- велике освячення Свято-Покровського храму яке і було зроблене мітрополитом Ірінеєм.
Свято-Покровський храм є для великої кількості людей містом молитви, місцем зустрічі з Богом, місцем надбання Божественої Благодаті, яку з надлишком дає Господь усім віруючим у Нього по молитовному представленню Божої матері, яка покриває усіх прочам свїм чесним омофором.
Історія храму записана Православною Покровською Молодіжкою
Коментарі: 0 | Залишити коментар
Золота паланка.Відео екскурсія. Будинок мистецтв м.Дніпропетровськ. Виставка "Великдень".
18.04.2012 11:20
Золота паланка.Відео екскурсія. Будинок мистецтв м.Січеслав. Виставка "Великдень".Первинна назва допису.
Віртуальна екскурсія по виставці декоративно-вжиткового мистецтва до Великодніх свят, що у Будинку мистецтв міста Січеслава. Відео зроблене за сприяння Будинку мистецтв Громадською організацією "Золота паланка" м.Січеслав(Дніпропетровськ), знімав Олег Черненко.
http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=G29MTko9yHY
Пройдіть по посиланню:
http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=G29MTko9yHY
або натисніть на клавіатурі "ctrl" "R" , або обновіть, тоді відео з'явиться внизу... Це через глюки цього сайту спершу можна не побачити відео...
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Конгрес Українських Націоналістів разом з іншими виступає за перейменування вулиць у Дніпропетровську
03.03.2012 09:36
Сьогодні відбулись протести з вимогою переіменування у Дніпропетровську вулиць, названих іменами творців голодомору в Україні: Чубаря, Постишева та Косіора.
Вимога КУНу була висловлена додатково у листівці, що розповсюджували під час мітингу.
Розгляд цього питання знову був перенесений з цієї сесії на невизначений термін. Влада ігнорує вимоги громадськості, натомість потворствує відродженню ідолів сталінізму у вигляді його бюстів. Сьогодні стало відомо, що у Дніпропетровську планують встановити один 5 березня...Це ще раз підтверджує. що влада у нас окупаційна.
Далі читайте = http://sicheslavschina.blogspot.com/2012/02/blog-post_29.html
Коментарі: 1
| Залишити коментар
Памятник Булыгину А. Я. встановлен невідомо кому. Геть колоніальну спадщину!
23.07.2011 22:41
На сайті
Туристический Днепропетровск - путеводитель по Днепропетровску
http://www.tourdnepr.com/content/view/362/282
виявив дивну інформаці. про такого собі "героя-революціонера"
"Памятник Булыгину А. Я.
г. Днепропетровск
Булыгин Андрей Яковлевич (1884 - 1906 гг) - активный участник первой революции 1905 года в Екатеринославе.
Памятник установлен в 1927 году, восстановлен в 1944 году скульптором Г. М. Василевичем, реставрирован в 1978 году скульптором В. П. Небоженко.
Находится: город Днепропетровск на улице Булыгина.
Фабричный поселок был местом одной из первых «партийных бирж» большивиков Екатеринославля. Здесь нае раз выступал Андрей Булыгин.
Модельщик Брянского завода Андрей Яковлевич Булыгин пользовался огромным авторитетом среди рабочих, не раз они вырывали его из рук полиции.
Умер Булыгин Андрей Яковлевич в Мариуполе от туберкулеза, на руках у своих товарищей, в возрасте 22 лет.
В память об Андрее Булыгине бывшая Вторая Фабричная улица названа его именем, а среди деревьев широкого бульвара в 1927 году ему установлен памятник. На против школы в ограде лежит камень. В 1905 году эта глыба служила трибуной с которой не раз выступал Андрей Яковлевич Булыгин. "
Та всеб нічого, яле є одне дивне, що мене вразило, це те як його звуть по батькові. Як бачите на фотознизу, там Якийсь Янисевич...Тобто революціонером був Яковлевич, а там стоїть зовсім іншій людині... Кому3ністи мають перші бажати відновлення справедливості і зносу цього неподобства, особливо що для того є законодавчі підстави - указ президента...
Памятники Украины
Памятники Днепропетровска
Коментарі: 2
| Залишити коментар
Даєш Дніпро!
23.07.2011 20:45
Згідно з Указами попередніх президентів України, символи тоталітаризму в країні повинні бути цілковито знищені. Зокрема, це стосується й назв.
Щодо Дніпропетровська є багато назв які хочуть... але навіть і цїй назві міста знайшли випрадання, начебто місто на каміннях, тобто порогах, які тут були, кажучи що Петро то камінь отже назву можна залишати, але і Петровського з площі не збираються викидати. Комуністи якусь ще шану йому надають, але глянте на вінок біля його ніг, він висох, як трава на сонці, і ні одна жива душа не наважується до нього підійти, бо навіть квіти там жухнуть....
На фото Петровський на площі перед вокзалом у Дніпропетровську, та могила жертвам террору.
Так ким був цей чоловік ім'ям якого назвали місто?
2 вересня 1918 р. була прийнята постанова ВЦИК, а 5 вересня — постанова Раднаркому «Про червоний терор», відповідно до якого розстрілу підлягали «всі особи, причетні до білогвардійських організацій, змовам і заколотам». Особливо примітне тут слово «причетні». При бажанні під це формулювання можна було підвести кожного.
У виконання постанови СНК «Про червоний терор» наркомом внутрішніх справ Г.І.Петровським був виданий наказ про масове узяття заручників з числа колишніх правлячих класів, офіцерів, інтелігенції. У випадку «найменшого руху в білогвардійському середовищі» до заручників пропонувалося застосовувати «беззастережний масовий розстріл».
Крім того, органам ВЧК було офіційно надане право виносити вироки й ізолювати всіх потенційних ворогів більшовизму в концентраційні табори.
Саме на цьому місті, де зараз знаходиться пам'ятник і був концтабір в якому утримували заручників... Саме тому тут і був поставлен пам'ятний хрест та камінь з написом.
Що в нашему місті носе ім'я Петровського:
¨ місто - Дніпропетровськ
область Дніпропетровська
¨ Завод ім. Петровского
¨ Народний дім-музей Петровського
¨ Пам'ятник Г. Петровському
¨ Площа Петровского
¨ Проспект Петровського
Коментарі: 1
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
