Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Ср, 14 апреля 2021
19:14

О ГОРОДЕ

Бахмат Юлія Вікторівна (поезія)



Народилася 10 червня 1993 року. Мешкає у с. Степове (Дніпропетровський р-н).

Навчається у ДНУ ім. Олеся Гончара.
Здобувала призові місця на районних і обласних етапах конкурсів «Україно моя!», «Собори наших душ».
Я народилася і виросла в селі, тому люблю сільський побут і сільських людей. Тиха ніжність, що зажди оточує нас і надихає нас на творчість. Дуже вдячна мамі, що в свій час зуміла показати красу оточуючого світу, підкреслити її неповторність і тим самим привила любов до України, до її побуту, пісні, вишивки, історії.

ДО РІЧНИЦІ ЧОРНОБИЛЯ

Сьогодні рай. Весна! Весна!
В дерев цвітіння все буяє,
І ніжною блакиттю небеса
З височини на тебе поглядають.

Зеленим оксамитом навкруги
Шовкові трави розляглись красиво,
І неба дзеркало лоскоче береги,
Щомиті міниться: то синь, то сиве.

«Сьогодні рай», - так думав кожен,
Та рай не на землі – це треба знать;
А тут тільки подоба бути може,
Хоча надворі – суща благодать.

Ота весна недовго протривала:
Все обірвалося в одну квітневу ніч –
Людей творіння їм подарувало
Крах всіх надій, а ще пекельну піч.

А ще в додачу смутну невідомість:
Майбутнє наче є, а вже й нема.
Учора рай… але тепер натомість
Лиш сльози… і пекельна тьма.

Це всім було повчання, що у світі
Ти, щось створивши, думай наперед,
Що ним ще керувати треба вміти:
Ти ж теж творіння, та не ти творець.

***

Відтоді вже десятки літ пройшли,
А й досі є ще ті, у кого рани
З сердець, із душ сьогодні не зійшли,
Хоча тілесний біль давно вже канув.

Як і тоді, у сорок п’ятім,
Початок травня і цвіте бузок
І шириться навколо ароматом
Надії, ніжності і споминів-думок.

Отих тяжких думок, що нам не знати
Бажав би кожен з них, хто пережив
Роки війни, із першого по п’ятий,
І мрії в сорок першім залишив.

Утрачене, забуте покоління
Лишила нам кривавая війна,
Та люд все ж не скорився, й на колінах
У травні опинилася вона.

Ми й досі ще не можемо осмислить
Того, що принесли роки війни,
І подвиг воїнський кривавий, але чистий,
Бо то не тільки боротьба, а то вони

Поклали нам до ніг свої серця.
Ми ж маємо їх взяти обережно в руки
І хай завжди палає кожне з них, немов свіча,
Нам світить путь, а їх згорають муки.

Життя

Життя не вічне – воно лише, як мить,
Лиш оком встигнеш ти моргнути
І все – як птах у небі пролетить,
Не зможемо нічого в нім збагнути.

Життя – ріка, прозора і глибока,
Що швидко мчить з відомих нам джерел,
А ще життя – це путь широка,
Яка дає можливість йти лише вперед.

Нам так важливо, щоб на шляху світило Сонце,
І без різниці: день чи ніч,
Щоб схибити в житті не довелося,

Щоб завжди йшли із братом пліч-о-пліч,
Адже життя не вічне – тільки мить,
Дай без помилок, Боже, нам його прожить.

Кобзар

Співець знедолених і скривлених співець,
Боровся все життя за правду.
Він викликав самих царів на герць,
Втамовуючи душі спрагу.

Життя любив і до життя ішов,
До чесної і вольної держави,
Та на шляху своєму терен лиш знайшов,
А поряд нього вінець слави.

Він був приречений народові служить,
Його талант – великий дар,
Та через нього в Україні не міг жить
І став той дар ніби тягар.

Його ім’я – ім’я країни,
Його ім’я Кобзар, Співець.
Трудився він на слова ниві
І словом об’єднав народ увесь.

Ніч

Стоїть засніжене село,
Немов у ваті все, у білій:
Удень хурделицею намело
Отого пуху, що красивий.

А між наметами сидять хати
І сірий дим дарують небу,
З соломи в шапках, мов старі діди,
Із шибок світлом дивляться на тебе.

За тими зорями хатів
Панує інший світ – родина.
І від початку Божих днів
Серед святинь то є святиня.

А в хаті піч стоїть, скрегоче,
Нехай дарує всім тепло,
Хай тулиться до неї хто-захоче,
Адже надворі ж замело.

Хоч там мороз, хоч там і холод,
Та зорі висипали з хмар,
За ними вибіг місяць-молод,
Неначе сів погрітись на димар.

Небесне сонце десь далеко,
А в хаті сонце є своє –
То паляниця, хліб й з лелеки
Свята вода, що життям є.


Gorod.dp.ua не несет ответственности за содержание опубликованных на сайте пользовательских рецензий, так как они выражают мнение пользователей и не являются редакционным материалом.

Gorod`ской дозор | Обсудите тему на форумах | Объявления

Всеукраїнський конкурс творчої молоді «Літературна надія Дніпра - 2013»

copyright © gorod.dp.ua
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте