Ігор Світлий

Народився 24 вересня 1975 року в м. Дніпропетровськ де на цей час і проживаю.
Освіта вища, в 2000 року закінчив аграрний університет. Участі в конкурсах не приймав.
Найбільші захоплення це література та музика. На цей час більше пишу російською мовою, але вирішив це змінити.

Більш ознайомитись з віршами можна за посиланнями:
http://stihi.ru/avtor/sigor - моя сторінка на сайті Стихи.ру;
http://blogs.mail.ru/list/igor-1975 - мій блог;
http://igor-svetlyi.ucoz.com/ - сайт.

*****

Таких як ти лише любити слід,
З надією та вірою прощати,
Як янгола боготворити вид,
Життя твоєю ніжністю вінчати.

Таких як ти втрачати - мов життя,
Я всьому вдячний, що звело з тобою,
Що серцю ти відкрила почуття,
Ті почуття, що названі любов’ю.

Таких як ти на світі більш нема
І ні до чого пошук починати
Дороги зір у небі недарма
До тебе знову будуть повертати.

*****

Він склавши крила робить крок -
З небес на землю, як каміння.
Не в силах стримати ривок
Ні страх, не біль від ран падіння.

Стинались крила на вітру,
На клапті рвалися об зорі,
Мовчав пронизуючи млу
Небес складає силу долі.

Він падав, знав напереді
Земне життя його стрічає,
В руках любові назавжди
Себе безсмертя позбавляє.

І серце зжалося її
Під звуком, що подібний дзвону,
Вона рвалася від землі
Назустріч ангельському стогну.

*****

Намалюю фарбами життя,
Бо любов дає мені натхнення.
І нехай не буде відчуття,
Що далеко це від сьогодення.

Як веселку небо запалю.
В пелюстках троянди сни дівочі,
Щоб відчула ти любов мою,
Щоб твої щасливі бачить очі

- Розфарбую сіре в кольори.
І буття не буде як примара.
Тільки ти мені не говори,
Що цю казку вигадав нездара...

*****

Серед тепла зайшлася завірюха,
У танці кружить тополиний пух
Під літній вальс, який не чують вуха,
Але він серця приголубив слух.

Навколо снігом мов запорошило,
Убрало зелень парку в бахрому.
Нехай зима і вигляда фальшиво
Пухнастий бал нас підкорив цьому.

Лягає пух в волосся, на обличчя.
Говориш щось, смієшся, я ж ловлю
На віях блиск неначе в новоріччя,
В очах твоїх відтінку янтарю.

І раптом серце нагадає знову
Не народити світу двох, як ти.
Я про кохання говорю без слова
Під вальс, та пух, що не кінчав іти.

*****

Чому на серці злая туга
Зітри з очей своїх печаль
Мине в коханні чорна смуга
Хоча залишить шрам, на жаль.
Нехай це серця не бентежить
Любові жар залиш в ньому
Минеться біль як в весну нежить
Я розумію, та чому
Душа лише тебе жадає,
Твій пам’ятає дотик губ,
Залиш любов мене благає,
Хоча сама вона не знає
Кохання ти мені, чи друг.