Юлія Шмалько

Я люблю тебе, рідне місто,
За твою чарівну красу.
Де пройшло моє дитинство,
Кожен тут зустрічав зорю.

Ці роки не минули марно,
Дніпропетровськ у темряві як вогонь,
Подивіться на ці алеї,
Пари тут зустрічають любов.

Є у нас дуже гарна річка.
Всі її називають «Дніпро».
А із неї фонтан іскриться,
І дарує людям тепло.

А ще розповім я про те,
Як у часи Київської Русі,
На Монастирський острів,
Приїжджали дружини князів.

Відпочити і подивитись,
Що збудував візантійський монах.
І любуються люди досі,
Цією красою в наших містах.

Є і цирк у нас , і театри,
І навчальні заклади є,
Привокзальна, і площа,
і парки, планетарій чекає тебе.

Ми шануємо наше місто
Понад усі прикраси земні.
І куди б не вели нас дороги,
Наше серце тут назавжди.