Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Блог
Пт, 29 березня 2024
11:37

БЛОГ

Сплачене помилково грошове зобов’язання можна повернути

28.11.2018 14:31

Лівобережна ОДПІ м. Дніпра нагадує, що у відповідності до п.43.1 ст. 43 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Згідно з п. 43.2 ст. 43 Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Пунктом 43.3 ст. 43 Кодексу передбачено, що обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Згідно з п. 43.4 ст. 43 Кодексу платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів.
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 Кодексу, у відповідності до п. 43.4 прим. 1 ст. 43 Кодексу такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Пунктом 43.6 ст. 43 Кодексу визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Пунктом 5 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за № 1679/28124, визначено, що платник подає заяву до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Оподаткування заробітної плати одинокої матері, яка утримує дитину віком до 18 років

28.11.2018 14:29

Лівобережна ОДПІ м. Дніпра інформує.
Доходи у вигляді заробітної плати включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (з урахуванням застосованої податкової соціальної пільги) за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.
Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому на 1 січня звітного податкового року (у 2018 році - 881 грн.).
Податкова соціальна пільга застосовується до заробітної плати, якщо її розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
У 2018 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 2470 грн. (1762 грн. х 1,4).
Платник податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150% суми «загальної» пільги у розрахунку на кожну таку дитину. У 2018 році - 1321,50 грн. (881грн.х 50%).
Отже, одинока мати, яка утримує дитину віком до 18 років, має право на зменшення суми, отримуваної від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у 2018 - 1321,50 грн., якщо розмір отриманої протягом місяця заробітної плати не перевищує граничний розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги (у 2018 році – 2470 грн).
Платник податку, який має право на застосування «збільшеної» податкової соціальної пільги, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.
Зазначена норма передбачена п.п. 169.1.1, п.п. 169.4.1, п.п. 169.1.3 а); п.п. 169.3.2 ст. 169 Податкового кодексу України.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Що робити у разі зміни прізвища

28.11.2018 14:26

Лівобережна ОДПІ м. Дніпра інформує, що фізичні особи – платники податків зобов'язані подавати до фіскальних органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін, шляхом подання Заяви за формою №5ДР (додаток 12 до Положення №822 від 29.09.2017 р.).
Фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті, протягом місяця з дня виникнення змін, подають Заяву за формою №5ДРП (додаток 13 до Положення №822 від 29.09.2017 р.).
Такі заяви подаються особисто або через представника до фіскального органу за своєю податковою адресою (місцем проживання).
Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви до будь-якого фіскального органу.
Для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.
Якщо зазначені документи видані не українською мовою, подаються їх засвідчені переклади українською мовою (після пред'явлення повертаються) та їх копії.
Внесення змін до Державного реєстру та окремого реєстру Державного реєстру здійснюється протягом 3-х робочих днів від дня подання Заяви за формою №5ДР або за формою №5ДРП до фіскального органу за своєю податковою адресою (місцем проживання).
У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п'яти робочих днів.
Зазначена норма визначена п. 1 – 4 розділу ІХ «Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків», затвердженого наказом МФУ від 29.09.2017 р. №822.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Як сплачувати ЄСВ підприємцю у разі припинення та поновлення діяльності в одному місяці

28.11.2018 14:23

Лівобережна ОДПІ м. Дніпра інформує, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ платниками ЄСВ є фізособи – підприємці, у т. ч. ФОП – платники ЄП.
Пунктами 1 та 4 ч. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ визначено, що платник ЄСВ зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ, подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку в порядку та строки, визначені законодавством.
Згідно з ч. 8 ст. 4 Закону №755 ФОП позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Останнім періодом, за який необхідно сплатити ЄСВ, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої ФОП.
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону про ЄСВ у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника ЄСВ, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як ФОП.Порядок взяття на облік ФОП передбачено розділу II Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затверджених наказом Мінфіну №1162.
У разі повторної реєстрації у платника ЄСВ виникають обов’язки відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ.
У разі припинення підприємницької діяльності ЄСВ сплачується за період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту про ЄСВ із зазначенням типу форми «ліквідаційна».
При повторній реєстрації підприємницької діяльності ЄСВ сплачується до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ, у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Не знайшовши копію фіскального чеку у базах ДФС, споживачі можуть ініціювати перевірку продавця

28.11.2018 14:22

Лівобережна ОДПІ м. Дніпра інформує, що на веб-порталі ДФС України (далі – ДФС) у відкритій частині Електронного кабінету запроваджено сервіс перегляду чеків, які надіслано реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) до ДФС.
За допомогою цього сервісу усі споживачі можуть оперативно перевірити фактичну передачу електронної копії отриманого фіскального чека до інформаційних баз ДФС. Наявність такої копії або її відсутність у базах ДФС може свідчити про дотримання або недотримання суб’єктом господарювання вимог чинного законодавства.
За результатами отриманих звернень споживачів про відсутність того чи іншого фіскального чека в інформаційних базах ДФС, органами доходів і зборів проводяться фактичні перевірки суб’єктів господарювання. За їх результатами встановлюються порушення вимог чинного законодавства у частині невидачі фіскальних чеків, відсутності на товарах марок акцизного збору, порушення порядку обліку товарних запасів, програмування РРО тощо.
Звертаємо увагу, що у разі відсутності в інформаційних базах ДФС отриманого на руки фіскального чека у паперовому вигляді, споживачі можуть надіслати до Головних управлінь ДФС в областях та місті Києві відповідне звернення з цього питання для оперативного реагування органами ДФС та вжиття відповідних заходів реагування і припинення порушень вимог чинного законодавства.
Також органами ДФС активізовано роботу щодо контролю за дотриманням суб’єктами господарювання вимог чинного законодавства при реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
При здійсненні аналізу щодо таких господарських операцій органами ДФС, зокрема, використовується інформація Системи збору і збереження даних реєстраторів розрахункових операцій (СЗЗД РРО), до якої в електронному вигляді надходить інформація від РРО про усі проведені розрахункові операції.
Зазначена інформація порівнюється із обсягами задекларованих зобов’язань по ПДВ, акцизному податку тощо, та в результаті встановлюються ризики щодо можливого заниження задекларованих податкових зобов’язань та несплати податків.
Просимо суб’єктів господарювання та їх керівників взяти до уваги зазначену інформацію та забезпечити дотримання вимог чинного законодавства щодо повноти та своєчасності сплати належних податків та зборів до бюджету.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/358257.html



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Підстави, за яких у фізособи – резидента виникає право на отримання податкової знижки за користування іпотечним житловим кредито

28.11.2018 14:18

Лівобережна ОДПІ м. Дніпра звертає увагу, що відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10-ти послідовних календарних років починаючи з року, в якому:
► об’єкт житлової іпотеки придбавається;
► збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.
У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.
Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Продаж жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену: чи застосовувати РРО?

28.11.2018 14:16

Лівобережна ОДПІ м. Дніпра нагадує, що відповідно до п. 10 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену.


Коментарі: 0 | Залишити коментар


Обчислення рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України

28.11.2018 14:15

Лівобережна ОДПІ м. Дніпра доводить, що згідно з п.п. 251.1.3 п. 251.1 ст. 251 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) однією із складових рентної плати є рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України.
Платники рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – рентна плата) обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо (п.п. 254.5.2 п. 254.2 ст. 254 ПКУ).
Ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот наведені у п. 254.4 ст. 254 ПКУ.
Згідно із п.п. 254.5.3 п. 254.5 ст. 254 ПКУ платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.
У разі продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України рентна плата сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії.
Інші платники рентної плати сплачують рентну плату, починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, видані на пристрої, потужність яких передбачає застосування іншої, ніж у попередніх дозволах, ставки рентної плати.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права на пільги щодо сплати земельного податку

28.11.2018 14:11

Лівобережна ОДПІ м. Дніпра інформує, що відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) від сплати земельного податку (далі – податок) звільняються інваліди першої і другої груп, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями, та фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ передбачено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
● для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
● для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
● для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
● для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
● для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Статтею 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями право на безоплатне отримання із земель державної або комунальної власності земельних ділянок, у межах зазначених граничних норм, мають громадяни України. Іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права набувати права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Отже, іноземні громадяни та особи без громадянства не користуються пільгами щодо сплати земельного податку.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Готівкові розрахунки з особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність

28.11.2018 14:10

Лівобережна ОДПІ м. Дніпра нагадує, що відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн уключно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Згідно з п. 7 розділу ІІ Положення № 148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:
1) із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.
Платежі на суму, що перевищує 50000 грн, проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку;
2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.
Платежі на суму, яка перевищує 50000 грн, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).
Якщо особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, не зареєстрована як фізична особа – підприємець, то на готівкові розрахунки з такою особою не поширюється обмеження в розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень.
При цьому, на розрахунки з такою особою поширюється обмеження у розмірі 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Усього 276. Попередня cторінка | Сторінка 1 з 28 | Наступна сторінка
Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті