Днепр » Блог
Вc, 20 октября 2019
11:47

БЛОГ

Новини Правобережного управління 15.10.19

15.10.2019 14:32

ФОП та члени фермерських господарств за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску несуть відповідальність
Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок ) є, зокрема фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
Норми встановлені підпунктами 4, 5 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини 8 ст. 9 Закону № 2464).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).
За порушення законодавства по єдиному внеску, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно несплачених сум (п. 2 частини 11 ст. 25 Закону № 2464).
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Законом № 2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частини 10 та 13 ст. 25 Закону № 2464).
Згідно з ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, зокрема фізичними особами – підприємцями або особами, які забезпечують себе роботою самостійно, у сумі:
● що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
● у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому нормами ст. 165¹ КУпАП не передбачена адміністративна відповідальність за вказане порушення для членів фермерських господарств.

Наявність (відсутність) затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів у платника не впливає на обчислення екологічного податку
Об’єкт та базу оподаткування з екологічного податку, який справляється за розміщення відходів, зокрема, обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання, визначено п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно із п. 249.6 ст. 249 ПКУ суми екологічного податку, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів у порядку, визначеному ПКУ, тобто, на підставі фактичних обсягів розміщення відходів протягом звітного кварталу.
Наявність або відсутність затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів у платника екологічного податку не впливає на обчислення сум екологічного податку, що справляється за розміщення відходів.
Розмір екологічного податку при обчисленні сум цього податку у разі перевищення платником податку затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів або у разі їх відсутності не збільшується.

Оновлено довідник типів об’єктів оподаткування
Станом на 07.10.2019 на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html розміщено оновлений довідник типів об’єктів оподаткування.
До об’єктів оподаткування додано новий тип, а саме: 712 – «ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ».

З 01 жовтня 2019 року – нові довідники податкових пільг
ДПС України станом на 01.10.2019 оприлюднила:
► Довідник податкових пільг № 94/1, що є втратами доходів бюджету;
► Довідник інших податкових пільг № 94/2.
У зазначених довідниках надано перелік пільг з податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, місцевих податків та зборів, державного мита. Крім того, позначено початок і кінець дії пільг.
Довідники розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

Трудові відносини: затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю
Офіційне оформлення трудових відносин – це соціальні гарантії кожного працюючого і відсутність штрафних санкцій для кожного сумлінного роботодавця.
Кабінет Міністрів України постановою від 21 серпня 2019 року № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» (далі – Постанова № 823) затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.
Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.
Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю визначає основні завдання та процедуру здійснення Державної служби України з питань праці та її територіальними органами державного нагляду за додержанням законодавства про працю.
Постановою № 823 також внесено зміни до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 із змінами.
Зокрема, відповідно до внесених змін, штрафи за порушення законодавства про працю накладаються на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Постанова № 823 набула чинності 30.08.2019 (опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 30.08.2019 № 165).

Оподаткування успадкованих нерезидентом від резидента грошових заощаджень, поміщених до 02.01.1992 в установи Ощадного банку СРСР
Об’єктом оподаткування нерезидента є доходи з джерелом їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), в тому числі отримання спадщини.
Норми визначені п. 163.2 ст. 163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав регламентується ст. 174 ПКУ.
Відповідно до п.п. «в» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ за нульовою ставкою ПДФО оподатковуються грошові заощадження, поміщені до 02 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 – 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем.
Водночас, порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, регулюється п. 170.10 ст. 170 ПКУ, яким встановлено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ для нерезидентів).
Так, оподаткування доходу, отриманого платником ПДФО – нерезидентом в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, відповідно до якого для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом застосовується ставка, визначена у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Отже, до вартості будь-яких об’єктів спадщини (у т.ч. грошових заощаджень, поміщених до 02 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР), які успадковуються спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента, застосовується ставка податку 18 відсотків, передбачена п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Електронний кабінет надає можливість подати повідомлення про об’єкти оподаткування в електронному вигляді
Користувачі Електронного кабінету через приватну частину (особистий кабінет) мають можливість подати Повідомлення про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність в електронному вигляді за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП).
Реєстраційні дані платника у Повідомленні за ф. № 20-ОПП заповнюються автоматично на основі даних ДПС, дані щодо об’єктів оподаткування заповнюються платником самостійно.
Повідомлення за ф. № 20-ОПП опрацьовується повністю в автоматичному режимі та результат опрацювання відображається у Квитанції № 2, яку можливо переглянути у режимі «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.
Дані про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, відображаються у режимі «Облікові дані платника» Електронного кабінету.
Звертаємо увагу, що обов’язок повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, встановлений п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.
Такі відомості подаються у Повідомленні за ф. № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкта оподаткування або об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням.

Юридична особа, яка користується пільгою щодо сплати земельного податку, сплачує податок у разі надання в оренду земельних ділянок
Органи місцевого самоврядування встановлюють, зокрема пільги щодо земельного податку, який сплачується на відповідній території.
Норми визначені п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 284.3 ст. 284 ПКУ, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.
У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин) (п. 287.7 ст. 287 ПКУ).
Отже, юридичні особи, які користуються пільгами з земельного податку, та надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за площі, надані в оренду, сплачують на загальних підставах з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель, споруд (їх частин).
Водночас, якщо орган місцевого самоврядування прийняв рішення про надання пільг зі сплати земельного податку бюджетним установам, то у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування, земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) не сплачується.

Звільнення фізичної особи за переводом: визначення податкового агента при виплаті компенсації, що перераховується на підприємство, на яке особа переводиться
Відповідно до п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) заробітна плата для цілей розділу ІV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику ПДФО відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного платника ПДФО і є базою оподаткування ПДФО (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Відповідно до ст. 24 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» із змінами та доповненнями у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
У разі переведення на роботу на інше підприємство сума грошової компенсації за невикористані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену у ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Обов’язок зі сплати ПДФО покладається на того роботодавця, який здійснює нарахування компенсації і відповідно нарахування та утримання до бюджету і соціальних фондів.
Моментом виплати такого доходу є дата перерахування грошових коштів іншому підприємству, що є новим місцем роботи працівника. Тобто, роботодавець має виконати всі функції податкового агента.
Так як суми компенсації за невикористану відпустку з метою оподаткування розглядаються як заробітна плата і входять до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівника, то вони підлягають оподаткуванню податковим агентом – працедавцем на загальних підставах у тому місяці, коли були нараховані (в даному випадку – у місяці звільнення).
Оскільки суму грошової компенсації було обкладено ПДФО роботодавцем за попереднім місцем роботи, що було відповідним чином відображено ним у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ, підприємство, на яке перейшов працівник, не повинно показувати відомості про суму виплаченої працівнику компенсації у ф. № 1ДФ .

За неповідомлення банками контролюючих органів про відкриття/закриття рахунків платників податків передбачена відповідальність
Банки та інші фінансові установи зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків – юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка.
У разі відкриття або закриття рахунка платника податків – банку, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, повідомлення надсилається в порядку, визначеному п. 69.2 ст. 69 ПКУ, лише у разі відкриття або закриття кореспондентського рахунка.
У разі відкриття або закриття власного кореспондентського рахунка банки зобов’язані надіслати повідомлення до контролюючого органу, в якому обліковуються, в строки, визначені п. 69.2 ст. 69 ПКУ.
Норми встановлені п. 69.2 ст. 69 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 118.1 ст. 118 ПКУ визначено, що неподання банками або іншими фінансовими установами відповідним контролюючим органам в установлений ст. 69 ПКУ строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків – тягне за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень за кожний випадок неподання або затримки.

Платникам акцизного податку про застосування акцизної марки
Марка акцизного податку – спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Норми встановлені п.п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів – це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку (п.п. 14.1.109 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Пунктом 226.7 ст. 226 ПКУ передбачено, що кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Відповідно до п. 226.9 ст. 226 ПКУ вважаються такими, що немарковані:
► алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;
► алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
► вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;
► алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
Cпівпадання дати розливу алкогольної продукції для вироблених в Україні алкогольних напоїв та для алкогольних напоїв іноземного виробництва з датою випуску акцизної марки діючими нормами ПКУ чи іншими нормативно-правовими актами не передбачено. Для алкогольних напоїв іноземного виробництва сума акцизного податку, що зазначена на акцизній марці, повинна відповідати розміру ставки акцизного податку, що діяла на момент виробництва марки.




Комментарии: 0


Новини Правобережного управління 15.10.19

15.10.2019 14:30

Платники Дніпропетровщини задекларували за 2018 рік доходів на суму майже 4,5 млрд гривень
За підсумками кампанії декларування громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 44 035 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2018 рік, що на 606 декларацій менше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомила в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.
Загальна сума задекларованого доходу становить 4 млрд 472,3 млн грн, що на 1 млрд 429,7 млн грн більше, ніж у минулому році.
Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати у 2019 році, становить 103,2 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року вона збільшилась на 4,25 млн гривень. Сума військового збору до сплати складає 13,97 млн грн, що на 0,8 млн грн більше, ніж у 2018 році.
Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 293 громадяни. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 2 млрд 630,6 млн гривень. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 34,5 млн грн., військового збору – 4,0 млн гривень.
Звертаємо увагу, що до кінця року громадяни можуть скористатися правом на отримання податкової знижки за наслідками 2018 року. На сьогодні вже 7 667 мешканців Дніпропетровщини скористалися такою можливістю. Задекларована сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню на розрахункові рахунки платників склала 15,7 млн гривень. На цей час повернуто 14,08 млн гривень.

Запровадження новітніх РРО буде максимально комфортним для бізнесу
У Державній податковій службі України 07 жовтня 2019 року відбулася зустріч Голови ДПС Сергія Верланова з представниками ділових кіл та експертами на тему «Зменшуємо ймовірні ризики запровадження новітніх РРО».
«Впровадження реєстраторів розрахункових операцій не створює додаткового тиску на бізнес. Спрощена система оподаткування жодним чином не змінилася. Відповідно до ухвалених законопроектів 1053-1 та 1073 фіскалізація чеків, яка сьогодні відбувається в класичному касовому апараті, після набуття чинності законодавчих змін, проходитиме на фіскальному сервері ДПС для програмних РРО», – заявив С. Верланов.
Під дію законів не підпадають платники єдиного податку, що належать до групи, тобто чий річний дохід не перевищує 300 тисяч гривень. А це значна частина представників малого бізнесу.
Тих, хто має використовувати реєстратори розрахункових операцій, держава не зобов’язуватиме купувати класичні касові апарати: суб’єкти господарювання можуть безкоштовно користуватися новітніми програмними РРО.
«За наступні 6 місяців ми плануємо прийняти нормативну базу і провести всі необхідні тестування для того, щоб зробити перехідний період для бізнесу комфортним. Доступ до цього сервісу буде абсолютно відкритим. Поруч з безкоштовним програмним забезпеченням, яке надаватиме ДПС, компанії матимуть можливість розробити власне програмне забезпечення, яким користуватиметься бізнес», – розповів очільник ДПС.
Нові закони мають на меті захистити права споживачів та сумлінних представників бізнесу, вивести із тіні цілі сектори економіки. А це створить передумови для пришвидшення економічного зростання.
В ході зустрічі представники бізнесу, бізнес-асоціацій та експерти активно дискутували, опрацьовували питання імплементації норм нових законів щодо запровадження РРО. Представники бізнес-середовища висловили готовність надати конкретні рекомендації та пропозиції в рамках постійного діалогу з ДПС.
В свою чергу Голова Державної податкової служби зазначив, що дискусія щодо запровадження РРО триватиме, Державна податкова служба відкрита до співпраці з бізнесом.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/393672.html

Робота по погашенню заборгованості з єдиного внеску на Дніпропетровщині
У Дніпропетровській області проводиться системна робота у напрямку зменшення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Це і спільні наради з органами Державної виконавчої служби України, зустрічі з підприємствами – боржниками з питань своєчасної сплати та погашення заборгованості з єдиного внеску, роз’яснювальна робота тощо.
За наявності заборгованості на кінець календарного місяця понад 10 гривень, боржнику надсилається вимога про сплату боргу (недоїмки), яка є виконавчим документом. Якщо платник не здійснив сплату протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки), а також не повідомив орган ДПС про її оскарження, вимога передається державній виконавчій службі.
Заходами примусового виконання рішень про стягнення заборгованості є:
► звернення стягнення на майно боржника (у тому числі на грошові кошти);
► звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), інші доходи, пенсію, стипендію боржника.
Звернення стягнення на майно (у тому числі на грошові кошти останнього) є одним з найпоширеніших засобів примусового виконання рішення, без якого не провадиться практично жодне з виконавчих проваджень, що не закінчилися на стадії добровільного виконання. Процедура звернення стягнення на майно боржника складається з трьох невід’ємних послідовних частин: арешт (опис) майна, його вилучення та примусова реалізація.
Також поширеним заходом виконання рішень про стягнення є звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), інші доходи, пенсію, стипендію боржника. В цих випадках державний виконавець при з’ясуванні місця роботи чи отримання пенсії боржника направляє виконавчий документ для виконання до бухгалтерії підприємств, розмір утримання за даною категорією виконавчих документів згідно з Законом України «Про виконавче провадження» не може перевищувати 20 % щомісячної платні, крім випадків, якщо боржник надасть заяву про утримання з нього більшого відсотку.
При цьому слід зазначити, якщо боржником виконавчий документ про стягнення заборгованості не виконано в строк для самостійного виконання, державним виконавцем стягується виконавчий збір в розмірі 10 % від суми стягнення та за примусове виконання рішення з боржника стягуються витрати виконавчого провадження, які були понесені при проведенні виконавчих дій.
Сьогодні на виконанні в органах державної виконавчої служби перебувають виконавчі документи на загальну суму майже 400 млн гривень.
В результаті вжитих заходів в рахунок погашення заборгованості з єдиного внеску з початку року надійшло понад 100 млн грн, у тому числі надходження від органів державної виконавчої служби з початку року склали 18 млн гривень.

Питання розвитку банківської системи України – тема засідання круглого столу, проведеного в Університеті митної справи та фінансів
У приміщенні Університету митної справи та фінансів м. Дніпра проведено засідання «круглого столу», присвяченого актуальним питанням розвитку банківської системи України.
У засіданні «круглого столу» прийняла участь фахівець управління комунікацій ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
На заході розглядались питання щодо впливу достатності капіталу на фінансову стійкість банків, фінансової грамотності населення тощо.
Слід зазначити, що сукупність усіх банківських установ, які функціонують у нашій країні, перебувають у тісному взаємозв’язку між собою, утворюють банківську систему – специфічну економічну й організаційно-правову структуру, яка забезпечує функціонування грошового ринку та економіки загалом.
Стабільна банківська система, що динамічно розвивається, – неодмінна передумова стійкого економічного зростання країни.
При цьому, головною метою стратегічного розвитку банківської системи України є створення надійної, ефективної і прибуткової банківської системи, яка б максимально задовольняла вимоги та потреби клієнтів, інвесторів і була б стійкою до криз.
Отже, обговорення актуальних питань з зазначеної тематики із залученням фахівців банківської сфери, представників податкових органів є корисним і несе позитивну динаміку для розвитку комунікацій та налагодження партнерських відносин між різними соціальними верствами.

Робота у рамках проведення операції «Урожай» на території Дніпропетровської області триває
З метою здійснення контролю, спрямованого на детінізацію відносин в аграрному секторі економіки податковим органом області проведено 729 робочих нарад з представниками бізнесструктур, на яких обговорювались питання легалізації найманої праці, заробітної плати та залучення до декларування доходів громадян – власників земельних ділянок, площа яких складає понад 2,0 га. Як результат – 717 суб’єктів (у т.ч. з 127 фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) додатково оформили 1 576 найманих працівників. За рахунок добровільно оформлених найманих працівників до бюджету додатково надійшло майже 2,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) 0,2 млн грн військового збору та 2,7 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Також під час проведення виїзних нарад, засідань, семінарів та роз’яснювальної роботи ГУ ДПС додатково залучено до декларування 1 625 громадян. Сума задекларованого ними доходу від продажу власної сільгосппродукції становить 11,1 млн гривень. Сума ПДФО до сплати складає 1,9 млн грн, військового збору 0,2 млн гривень.
Всього у Дніпропетровській області кількість громадян (у т.ч. ФОП), які мають у власності (оренді) землі понад 2 га, рахується 104 203 особи, загальна площа їх власних земельних ділянок складає 813 062,3 га, з них – 87 152 особи надають земельні ділянки в оренду (778 277,06 га), 17 051 особа (34 785,2 га) обробляють свої земельні ділянки самостійно.
Станом на 01 жовтня 2019 року доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції задекларували 12 553 особи, загальна сума задекларованих ними доходів становить 89,7 млн грн, сума ПДФО до сплати 16,1 млн грн, військового збору 1,3 млн гривень.
Також, ГУ ДПС проводить заходи щодо залучення фізичних осіб до державної реєстрації в якості суб’єктів господарювання. Так, з початку дії операції «Урожай» залучено до державної реєстрації 28 громадян, які на теперішній час є ФОП, та з 01 вересня 2019 року знаходяться на спрощеній системі оподаткування.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Податкові консультації»
Днями у Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс «гарячої лінії» на тему «Податкові консультації».
З платниками податків спілкувалась начальник Центральної ДПІ Світлана Іщенко. Платникам, було надано повну та вичерпну відповідь щодо питань, які їх цікавили щодо заданої теми заходу.
Ті, хто зателефонував на «гарячу лінію» дізнались що, відповідно до п.п. 14.1.172 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Згідно з п. 52.1 ст. 52 ПКУ за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити: найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні; код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації; підпис платника податків; дату підписання звернення.
На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями.
Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 ПКУ.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).
За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов’язково повинна містити назву – податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства (п.п. 52.3 ст. 52 ПКУ).
Пунктом 52.4 ст. 52 ПКУ встановлено, що індивідуальні податкові консультації надаються: в усній формі – контролюючими органами та державними податковими інспекціями; у письмовій формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.
Доступ до зазначених даних єдиної бази та офіційного вебсайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення та форма єдиної бази індивідуальних податкових консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України за посиланням: Головна/Електронний кабінет/Реєстри/Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій.
Пунктом 52.5 ст. 52 ПКУ визначено, що контролюючий орган в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональний територіальний орган зобов’язаний надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, індивідуальну податкову консультацію протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення платника податків на отримання індивідуальної податкової консультації, для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, отримавши індивідуальну податкову консультацію від контролюючого органу, який йому підпорядковується, протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання такої консультації, але не більше 35 календарних днів, що настають за днем отримання контролюючим органом відповідного звернення платників податків, приймає одне із таких рішень:
про внесення відомостей про індивідуальну податкову консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується;
про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, з одночасним наданням платнику податків від свого імені індивідуальної податкової консультації та внесенням відомостей про таку консультацію до зазначеного реєстру, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується, та платника податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Юристи ДПС Дніпропетровщини виграли у судах справ на суму 2,2 млрд гривень
Станом на 1 жовтня 2019 року на розгляді у судах різних інстанцій за участі органів ДПС Дніпропетровської області перебувало понад 7,7 тис. справ різних категорій на загальну суму 12,3 млрд гривень.
З розглянутих судами у січні – вересні поточного року 813 справ на суму 3,3 млрд грн на користь органів ДПС Дніпропетровщини вирішено 495 справ на суму 2,2 млрд гривень.
Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків до територіальних органів ДПС Дніпропетровської області більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень.
Так, з початку року на розгляді у судах знаходилось 5 079 таких справ на суму 9,5 млрд гривень. З них судами розглянуто 512 справ на суму 2,5 млрд грн, з яких на користь органів ДПС вирішено 298 справ на суму 1,4 млрд гривень.

У Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області надано понад 25 тисяч адміністративних послуг
У Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яке об’єднує платників Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра за 9 місяців 2019 року надано 25330 адміністративних послуг, у тому числі 808 в електронній формі.
Тільки за вересень 2019 року Правобережним управлінням надано 3012 адміністративних послуг, у тому числі 438 в електронній формі.
В Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області діють 3 центри обслуговування платників: Новокодацька державна податкова інспекція, вул. Театральна, 1-А, м. Дніпро, телефони: (0562)377-46-14; Центральна державна податкова інспекція, вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, телефони: (0562)374-70-32; Чечелівська державна податкова інспекція, вул. Театральна, 1-А, м. Дніпро, телефони: (0562)377-46-18.
Час прийому відвідувачів у ЦОП (прийом документів, консультування, надання адміністративних послуг): понеділок - четвер з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., п’ятниця - з 9 год. 00 хв. до 16 год. 45 хв., обідня перерва з 13 год. 00 хв. до 13 год. 45 хв., субота та неділя - вихідні дні.

Понад 1,6 млрд. грн. податків і зборів надійшло до місцевого бюджету від платників Правобережного управління впродовж 2019 року
Як відзначили в Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яке об’єднує платників Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра, за січень-вересень 2019 року до місцевого бюджету зібрано податків та зборів в сумі 1 млрд. 612,1 млн. гривень. У тому числі по одному з основних бюджетоформуючих податів надходження склали:– 1 млрд. 302,6 млн.грн., а саме по податку на доходи фізичних осіб.
У порівнянні з відповідним періодом минулого року забезпечений приріст надходжень до місцевих бюджетів на 15,8%, в тому числі по податку на доходи фізичних осіб – на 17,3%.
З початку 2019 року забезпечено надходження сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 1 млрд. 522,7 млн. грн., що більше минулорічного показника на 273,4 млн.грн., або на 21,9 відсотка.

За порушення ведення ФОП – платником єдиного податку Книгу обліку доходів застосовується адміністративний штраф
У Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомили, що відповідно до п.п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів та витрат, такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги обліку (п.п. 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 ПКУ).
Форми Книг обліку та порядки їх ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579.
Статтею 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х встановлено, що, зокрема, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат суб’єктами господарювання, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто, до фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, які не ведуть або ведуть з порушенням Книги обліку, застосовується відповідальність у вигляді адміністративного штрафу відповідно до ст. 164 прим. 1 КУпАП.

До уваги платників єдиного внеску: символи рахунків для зарахування єдиного внеску в органах ДПС
До уваги платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що з метою упередження помилкової сплати коштів єдиного внеску на неналежні рахунки сплата єдиного внеску по Дніпропетровській області має відбуватись на рахунки, які відкриті на ім’я Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відповідно до адміністративно-територіальних одиниць, на яких зареєстровані платники податків, за символами рахунків 201 – 204, де:
Cимвол "SSS"* Розмір єдиного внеску
201 Єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми: заробітної плати; винагороди за договорами ЦПХ; допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами
202 Єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців
203 Єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення батьків-вихователів у системі загальнообов’язкового пенсійного страхування
204 Єдиний внесок для фізичних осіб – підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність
* – символ звітності, що відповідає коду класифікації доходів бюджету. Цей параметр кодується згідно із Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, який затверджується наказом Казначейства України (пункт 1 Додатку 1 до Порядку відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів в системі Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 27.12.2013 № 217).
Детальна інформація щодо рахунків для сплати єдиного внеску, відкриті на ім’я територіальних органів Державної податкової служби України, що вступили у дію з 01.10.2019, розміщена га офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/393096.html

Перереєстрація платника ПДВ: чи заповнюється поле «Причини реєстрації»
у реєстраційній заяві за формою № 1-ПДВ
Перереєстрація платника ПДВ здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені ст.183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для реєстрації платників ПДВ, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників ПДВ.
Зокрема, п. 183.15 ст. 183 ПКУ визначено, що у разі зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ такий платник подає відповідно до п. 183.7 ст. 183 ПКУ заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації.
Згідно з п.п. 4.2 п. 4 розділу ІV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233) із змінами і доповненнями, для перереєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація». Другий аркуш реєстраційної заяви платником ПДВ не заповнюється та не подається до контролюючого органу.
У разі подання реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» платник ПДВ повинен вказати підстави для перереєстрації згідно з п. 183.15 ст. 183 ПКУ. Місцезнаходження (місце проживання) платника заповнюється при перереєстрації у зв’язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання).
Поле «Причини реєстрації платником податку на додану вартість або критерії, за якими платник відповідає вимогам розділу V Кодексу» у реєстраційній заяві за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» може не заповнюватись.

Умови, за яких платники єдиного податку четвертої групи можуть протягом звітного року обрати іншу групу платників єдиного податку
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми визначені п. 298.8 ст. 298 ПКУ.
Платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву, за умови сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відсотків річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку (п.п. 298.8.7 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).

Сплата рентної плати за спеціальне використання води
садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами)
Платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є, зокрема, первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.
Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому п. 255.1 ст. 255 ПКУ не передбачені виключення із платників для суб’єктів, які отримали дозвіл на спеціальне водокористування.
Об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
Згідно з п.п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата не справляється за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами).
Таким чином, за обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування та безпосередньо використані ними, рентна плата не справляється, а об’єкт оподаткування рентною платою (використаний обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).
За обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування, та передані (реалізовані) іншим категоріям споживачів, які використовують таку воду в підприємницькій діяльності, рентна плата справляється, а об’єкт оподаткування (використаний (переданий/реалізований) обсяг води) декларується із зазначенням у розділі 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 1 (один).

Термін, в який контролюючі органи надсилають (вручають) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску
Контролюючі органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
► дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) контролюючими органами;
► платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
► платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому абзацом другим п. 3 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449), вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Контролюючий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом 3 робочих днів з дня її винесення.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим п. 3 розділу VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
◄ платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 п. 1 розділу II Інструкції № 449 (страхувальникам, які використовують найману працю), протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);
◄ платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 п. 1 розділу II Інструкції № 449 (фізичним особам – підприємцям, у тому числі тим, які обрали спрощену систему оподаткування, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та членам фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах), протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Норми визначені п. 3 розділу VІ Інструкції № 449.
При цьому протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов’язаний сплатити зазначені у п. 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені (п. 5 розділу VІ Інструкції № 449).

До уваги платників єдиного внеску!
З 01 жовтня 2019 року почали діяти рахунки за стандартом ІВАN, відкриті на ім’я ГУ ДПС у Дніпропетровській області та у розрізі управлінь на правах відокремлених підрозділів (у т.ч. державних податкових інспекцій у їх складі) для зарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) в АС «Є-Казна Доходи» (код банку 899998).
Нагадуємо, що нові реквізити рахунків єдиного внеску за стандартом IBAN розміщені у розрізі областей розміщені на головній сторінці офіційного вебпорталу «Державна податкова служба України» за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/393096.html
З відкритими небюджетними рахунками по ГУ ДПС у Дніпропетровській області, які діють з 01.10.2019, також можна ознайомитись платникам єдиного внеску на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного вебпорталу ДПС України у рубриці «Бюджетні рахунки»за посиланням http://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/
З метою упередження помилкової сплати єдиного внеску на неналежні рахунки звертаємо увагу платників на те, що по Дніпропетровської області сплата коштів єдиного внеску має відбуватись виключно на рахунки, які відкриті на ім’я Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області відповідно до адміністративно-територіальних одиниць, на яких зареєстровані платники податків.

Період, за який вперше подається оновлена декларація акцизного податку
П.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Крім того, платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2¹ ст. 49 ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 189 «Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.07.2019 за № 774/33745 (далі – Наказ № 189), внесено зміни до форми податкової декларації акцизного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 із змінами.
Згідно з частиною другою п. 46.6 ст. 46 ПКУ до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Наказ № 189 набрав чинності з дня його офіційного опублікування – 09.08.2019 (опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 09.08.2019 № 60).
Пунктом 49.20 ст. 49 ПКУ передбачено, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Враховуючи вищевикладене, платники акцизного податку вперше подають декларацію акцизного податку з урахуванням змін, внесених Наказом № 189, за звітний період вересень 2019 року не пізніше 21.10.2019.

ФОП та члени фермерських господарств за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску несуть відповідальність
Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок ) є, зокрема фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
Норми встановлені підпунктами 4, 5 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарн


Комментарии: 0


Новини Правобережного управління 08.10.19

08.10.2019 10:51

Продовжено термін переказу коштів за реквізитами «Код банку платника/отримувача/стягувача» та «Рахунок платника/отримувача/стягувача»
В Україні постановою Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номеру банківського рахунку (IBAN) в Україні» із змінами з 05.08.2019 запроваджено міжнародний номер банківського рахунку за стандартом IBAN.
З 05.08.2019 усі банки відкривають клієнтам нові рахунки лише за стандартом IBAN, а діючі рахунки поступово (до 31 жовтня 2019 року) змінюють відповідно до вимог цього стандарту.
На теперішній час банки приймають до виконання документи на переказ коштів клієнтів, у яких заповнено або пара реквізитів «Код банку платника/отримувача/стягувача» та «Рахунок платника/отримувача/стягувача», або рахунок за стандартом IBAN.
У зв’язку зі зверненням Державної казначейської служби України для забезпечення виконання бюджетних програм в повному обсязі, Постановою Правління Національного банку України від 26 вересня 2019 року № 118 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162» (далі – Постанова НБУ № 118) ухвалено рішення про продовження до 12 січня 2020 року (замість до 31 жовтня 2019 року) можливості заповнення пари реквізитів «Код банку» та «Рахунок клієнта» у документах на переказ коштів.
Тобто до 12 січня 2020 року банки прийматимуть до виконання документи на переказ коштів, у яких заповнено або пара реквізитів «Код банку» та «Рахунок клієнта», або рахунок за стандартом IBAN, а потім – виключно рахунок за стандартом IBAN.
Постанова НБУ № 118 опублікована на Офіційному інтернет-представництві Національного банку України 01.10.2019 та набрала чинності з 02.10.2019.

Суб’єкт господарювання має право отримати копію податкової звітності, що була раніше подана до контролюючого органу, у випадку її втрати
Конфіденційна інформація – інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.
Норми встановлені ст. 7 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2939).
Розпорядники інформації, визначені частиною першою ст. 13 Закону № 2939, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди – лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Стаття 10 Закону № 2939 передбачає, що кожна особа має право, зокрема, доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.
Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані, зокрема, надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.
Таким чином, суб’єкт господарювання може отримати (завірити) копію звітності, що була раніше подана до контролюючого органу, у випадку її втрати.

Про оформлення Заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними
Транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, розміщується на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, здійснюється, зокрема, на підставі заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (далі – Заявки), із зазначенням періоду переміщення такого пального або спирту етилового. Такі Заявки подаються суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки. Форма Заявки затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Такі Заявки у формі електронних документів надсилаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Забороняється переміщення пального або спирту етилового, зокрема, транспортними засобами, що не зазначені у Заявках, які надіслані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Норми встановлені п.п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Форма Заявки та Порядок її заповнення (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 188, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.06.2019 за № 579/33550.
Пунктом 3 Порядку визначено, що Заявку складають та надсилають до контролюючого органу в електронній формі з урахуванням вимог законодавства з питань документування управлінської діяльності.
Відправлення, передавання, одержання, зберігання та організація обігу Заявок здійснюється із дотриманням вимог законів щодо електронних довірчих послуг та електронного документообігу (закони України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями та від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями).

До уваги рієлтерів!
Згідно з п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2017 № 497 затверджено форму Інформації суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтерів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) (далі – Інформація), що подається зазначеними суб’єктами господарювання до контролюючих органів за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку.
Податковий розрахунок за базовий звітний (податковий період), що дорівнює календарному кварталу подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери) незалежно від того укладалися чи не укладалися у звітному періоді цивільно-правові договори про оренду нерухомості, за якими однією із сторін є фізичні особи, надсилають Інформацію за місцем своєї реєстрації.



Комментарии: 0


Новини Правобережного управління 08.10.19

08.10.2019 10:49

Мешканці Правобережного управління купують страховий стаж
З початку 2019 року можливістю придбати страховий стаж для призначення пенсії скористались 23 мешканці Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яке об’єднує платників Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра, в т.ч. 8 мешканців Новокодацького району, 7 Центрального району та 8 Чечелівського району. З них 12 громадян уклали договори про одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування за попередні періоди та 11 − про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Як відбувається ця процедура? Якщо не вистачає стажу для призначення пенсії, громадяни можуть одноразово сплатити єдиний соціальний внесок за укладеним договором у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування за попередні періоди, в яких такий громадянин не підлягав загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі, за період з 1 січня 2004 року до 31 грудня 2010 року). При цьому, сума єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2. У 2019 році така сума становить 1836,12 гривень за місяць.
Також для збільшення страхового стажу громадяни мають змогу сплатити єдиний внесок, на період не менше одного року, за укладеним договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. В цьому випадку, сума єдиного внеску, яка підлягає щомісячній сплаті, не повинна бути меншою 918,06 гривень.
Інформацію про перелік документів, необхідних для укладення даних договорів зазначено в Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449.
В разі виникнення запитань звертайтесь на безкоштовну «гарячу лінію» Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України 0-800-501-007.

Бізнес Правобережного управління заплатив у казну держави
понад 1 мільярд гривень ПДВ
У Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яке об’єднує платників Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра інформують, що така сума надходжень податку на додану вартість перевищує минулорічну на 167,1 млн. грн., або на 19,8 відсотків. Упродовж дев’яти місяців 2018 року бізнес сплатив до бюджету 844,1 млн. грн. податку на додану вартість.
На думку податківців механізм зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування у ЄРПН унеможливлює формування фіктивного кредиту та отримання неправомірного відшкодування ПДВ з бюджету.

Більше 368 мільйонів гривень податку на прибуток сплатив бізнес Правобережного управління
У Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яке об’єднує платників Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра впродовж січня-вересня 2019 року сплатили 368,7 млн. грн. податку на прибуток. Сума сплаченого платежу перевищила надходження аналогічного періоду 2018 року на 64,4 млн. грн. або 20,4 відсотки.
Нагадаємо, податок на прибуток нараховується платником самостійно. Об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження як з України, так і за її межами. Базова ставка становить 18 відсотків.

На порталі ДПС розміщено новий банер «Новітні РРО»
На офіційному вебпорталі Державної податкової служби України розміщено новий банер «Новітні РРО», який містить актуальні матеріали та документи щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та новацій у вказаній сфері. У банері також розміщено відповіді на питання, які найбільш цікавлять бізнес та громадськість.

Терміни оприлюднення на офіційному вебпорталі ДПС інформації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок
Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Норми визначені п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 ПКУ встановлено, що орган місцевого самоврядування у десятиденний строк з дня затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель направляє в електронній формі до контролюючого органу інформацію про нормативну грошову оцінку земель.
Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про нормативну грошову оцінку земель.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному вебсайті зведену інформацію про проведену нормативну грошову оцінку земель.
Інформація про нормативну грошову оцінку земель розміщено на офіційному вебпорталі Державної податкової служби України за посиланням: Головна/Довідники/Інформація про нормативну грошову оцінку земель (за даними офіційного вебсайту Держгеокадастру) (https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/325490.htm).
Увага: на офіційному вебпорталі ДПС розміщено зведену інформацію щодо проведення нормативної грошової оцінки земель, а не по кожній земельній ділянці. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель на підставі якого обчислюється сума земельного податку або орендної плати.
Формування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок здійснюється територіальними органами Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Коригування фінансового результату до оподаткування на суму членських внесків, перерахованих неприбутковим організаціям
П. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація) у порядку та на умовах, встановлених п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Неприбутковою організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає вимогам, встановленим у п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, зокрема, внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Перелік неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, визначено п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Згідно з п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат звітного періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.13 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Якщо платник податку на прибуток сплачує неприбутковій організації, яка відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесена до Реєстру, членські внески на безповоротній основі, то такий платник повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму таких членських внесків у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Визначення платників екологічного податку за викиди двоокису вуглецю
Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Норми визначені п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками екологічного податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, в якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Самостійне виправлення помилок у повідомленні за формою № 20-ОПП
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300, із змінами (далі – Порядок № 1588), шляхом подання повідомлення за формою № 20-ОПП.
Норми встановлені п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни. У повідомленні поряд із реквізитом, який змінився, зазначається у дужках його попереднє значення.
При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (п. 8.5 розділу VIII Порядку).
Якщо суб’єкт господарювання виявив помилку у повідомленні за формою №20-ОПП, він повинен подати повідомлення з виправленою інформацією про такі об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП до органу ДПС за основним місцем обліку.
При заповненні повідомлення за ф. № 20-ОПП з виправленою інформацією у другій графі відомостей про об’єкти оподаткування платником податків зазначається код ознаки надання інформації 3 (надання інформації щодо зміни відомостей про об’єкт оподаткування). При цьому таке повідомлення подається разом з супровідним листом, в якому зазначається факт виправлення помилок у відомостях про об’єкт оподаткування.
Відповідне роз’яснення розміщене на офіційному вебпорталі ДПС України у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» (категорія 119.11) Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) за посиланням http://zir.tax.gov.ua.

До уваги платників єдиного внеску: з 01.10.2019 діють нові небюджетні рахунки 3719!
Звертаємо увагу платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
З 01 жовтня 2019 року вступили в дію нові небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім’я територіальних органів Державної податкової служби України для сплати коштів єдиного внеску та фінансових санкцій за стандартом IBAN (29 літерно-цифрових символів)!
Нові небюджетні рахунки 3719 у розрізі областей, порядок заповнення платниками поля «Призначення платежу» розрахункових документів у разі сплати єдиного внеску та символи рахунків для зарахування єдиного внеску в органах ДПС розміщені на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/393096.html
З відкритими небюджетними рахунками 3719 по ГУ ДПС у Дніпропетровській області, які діють з 01.10.2019, також можна ознайомитись платникам єдиного внеску на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного веб-порталу ДПС України у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням http://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/
З метою упередження помилкової сплати єдиного внеску на неналежні рахунки звертаємо увагу платників на те, що по Дніпропетровської області сплата коштів єдиного внеску має відбуватись виключно на рахунки, які відкриті на ім’я Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області відповідно до адміністративно-територіальних одиниць, на яких зареєстровані платники податків.

Нові закони про застосування РРО: штрафів у 250 % не буде!
ДПС України на головній сторінці офіційного веб-порталу (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/393050.html) повідомила наступне.
Днями у ЗМІ була поширена інформація про те, що положення законопроектів №1053-1 і №1073, якими змінюються правила користування і застосування реєстраторів розрахункових операцій, «вб’ють десятки тисяч підприємців». На підтвердження цьому було наведено інформацію, яка не відповідає дійсності як в частині роботи діючої системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (РРО), так і щодо окремих аспектів очікуваних змін.
Тож дозволимо собі розставити акценти.
По-перше, твердження про те, що в межах механізму «кешбек» податкова на свій розсуд визначатиме «правильний» чи «неправильний чек» (тобто відсутній в публічній базі даних ДПС) – помилкове. Згідно з положеннями законопроекту № 1073 покупець має право отримати частину штрафних санкцій, які були сплачені продавцем виключно за результатами перевірки скарги «про порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій». При продажу товару продавець зобов’язаний видати покупцеві чек. Це правило не змінюється! І цей чек має бути фіскальним (створений переведеним у фіскальний режим роботи РРО, або зареєстрований на фіскальному сервері ДПС – після запровадження програмних РРО).
На сьогодні (до запровадження програмних РРО) при проведенні операції через касовий апарат чек, який надається покупцеві, фіксується у фіскальній пам’яті РРО і далі направляється до Системи обліку даних РРО (СОД РРО) через еквайєра і процесинговий центр НБУ. Вона проектувалась, створювалась і працює як повністю автоматизована система збору фіскальної звітності РРО. Можливості втручання людини у функціонування цієї системи практично виключені. ДПС технічно не може «не пустити», чи видалити чеки окремого суб’єкта господарювання. Якщо припустити, що виданий покупцеві чек відсутній у СОД РРО, це теоретично могло б статися з двох причин: чек не був фіскалізований та не надісланий до СОД РРО належним чином, або він «загубився», чи затримався з технічних причин на шляху між РРО та сервером ДПС (вірогідність другого сценарію є вкрай незначною).
По-друге, твердження щодо відсутності відповідальності для покупця за недостовірну інформацію про порушення при проведенні розрахункової операції, відповідно до поданої ним скарги, хибне. Будь-який заявник, що подає інформацію про такі порушення, має ідентифікувати себе через власний електронний кабінет платника податків. Тобто такий покупець фактично погоджується із тим, що податкова служба буде перевіряти не лише правомірність дій продавця по відношенню до нього, але, в першу чергу, – оцінювати достовірність документів, доданих до скарги. Це зводить ризики можливих маніпуляцій із їх підробкою чи навмисним викривленням до мінімуму. Будь-яка компенсація можлива лише після завершення перевірки та стягнення санкцій. До речі, право звернутися зі скаргою на нефіскальний чек є у покупця і сьогодні, це можна зробити у звичайний спосіб – листом. І часом ідентифікувати такого заявника та оцінити обґрунтованість його скарги контролюючим органам набагато складніше.
По-третє, жодний із прийнятих Верховною Радою законів не передбачає застосування штрафу у розмірі 250 % вартості проданого з порушенням товару.
Видача покупцю нефіскального чеку за проданий товар залежно від обставин може розглядатися як непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи, або проведення їх на неповну суму вартості таких проданих товарів. За діючими нині правилами і до набрання чинності положеннями законопроекту №1053-1 (через шість місяців з дати опублікування відповідного закону) штраф за таке порушення, вчинене вперше, складає 1 грн. За кожне наступне порушення з боку того ж продавця – цей штраф складатиме вже 100 % вартості проданих з порушенням товарів.
За новими правилами (тобто з дня набрання чинності згадуваного закону) і до 1 жовтня 2020 року штраф за таке порушення, допущене вперше, складатиме 10 % вартості проданих з порушеннями товарів, за кожне наступне – 50 %.
З 1 жовтня 2020 року (одночасно із запровадженням механізму «кешбек») штрафи становитимуть 100 % вартості проданих з порушеннями товарів за перший випадок, і 150 % – за кожний наступний випадок, виявлений перевіркою в одного і того ж продавця.
З огляду на викладене вище ДПС закликає дочекатися оприлюднення текстів затверджених Верховною Радою законів, і не робити поспішних висновків на підставі самих припущень. Ідея запропонованих змін: захистити легальний бізнес від недобросовісної конкуренції, посилити дотримання прав покупців. Зі свого боку ДПС гарантує будь-яку допомогу у вивченні нових правил.

Про сплату рентної плати за воду у разі передачі в оренду земельної ділянки із свердловиною для видобування підземних вод
Платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є:
► первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
► суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Норми визначені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, рентна плата обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води (п.п. 255.11.12 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Згідно із п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.
Статтею 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР із змінами і доповненнями встановлено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.
Враховуючи вищевикладене, суб’єкт господарювання, який орендує земельну ділянку із свердловиною (орендар) і здійснює видобування підземних вод є платником рентної плати та повинен отримати всі дозвільні документи передбачені чинним законодавством для спеціального використання підземних водних об’єктів та видобування запасів підземних вод.
При цьому орендар – водокористувач (бюджетна організація) є платником рентної плати у разі використання води для здійснення господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
Крім того, слід зазначити, що у разі відсутності у орендаря – водокористувача, у тому числі бюджетної установи, дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води, рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання відповідно до п.п. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 ПКУ.

Право займатися підприємницькою діяльністю визначено Цивільним кодексом України
Відповідно до частини третьої ст. 35 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю.
За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець.
У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як фізичної особи – підприємця.
Повна цивільна дієздатність, надана фізичній особі, поширюється на усі цивільні права та обов’язки (частина четверта ст. 35 ЦКУ).

Термін реєстрації та визначення дати реєстрації платником ПДВ
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника ПДВ:
► з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на виписку податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ;
► з першого числа місяця, наступного за днем спливу 20 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу, у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;
► з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування або зміни ставки єдиного податку;
► з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;
► з дня внесення запису до реєстру платників ПДВ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ або у разі реєстрації осіб, визначених в п. 183.4 ст. 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.
Норми встановлені п. 183.9 ст. 183 ПКУ.
Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є зазначена вище дата.

Заповнення платниками поля «Призначення платежу» розрахункових документів у разі сплати єдиного внеску
При сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
* ;101 ; код за ЄДРПОУ ; сплата єдиного внеску ; ; ;
1 2 3 4 5 6 7
1 – службовий код («*»); 2 – код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску); 3 – код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату; 4 – друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу; 5 – не заповнюється; 6 – не заповнюється; 7 – не заповнюється.

До уваги платників акцизного податку!
Державна податкова служба України на головній сторінці офіційного вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/393133.html у зв’язку із великою кількістю помилок при складанні Довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизний склад, розташовані на ньому резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (форма J(F)0210301), Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (форма J(F)0210401), Довідки про витратоміри-лічильники обсягу виробленого спирту етилового та/або обсягу виробленої продукції (форма J(F)0210601) та Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків спирту на акцизному складі виробника спирту та/або виробника окремих видів продукції (форма J(F)0210701) повідомила.
Графа «№ рядка» таблиць в усіх довідках містить порядковий номер рядка у таблицях документа, що складається.
Якщо це основна довідка (складається вперше), то значення графи «№ рядка основної довідки, який коригується/додається», що зазначається у другій колонці таблиць довідки, співпадає із значенням графи «№ рядка» у першій колонці таблиць довідки.
Якщо це коригуюча довідка, то значення графи «№ рядка основної довідки, який коригується/додається», що зазначається у другій колонці таблиць довідки, може не співпадати із значенням графи «№ рядка» у першій колонці таблиць довідки.

Коли запроваджується нова форма податкової декларації з туристичного збору?
Державна податкова служба України надала роз’яснення щодо запровадження нової форми податкової декларації з туристичного збору.
Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни, зокрема до статті 268 Податкового кодексу України, якою визначено порядок справляння туристичного збору (далі – Збір).
Відповідно до зазначених змін з 01 січня 2019 року:
► змінено базу справляння Збору, а саме: вартість проживання (ночівлі) замінено на кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом 268.5.1 пункту 268.5 статті 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
► змінено порядок встановлення ставки Збору, а саме: ставка застосовується не до вартості проживання, а до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
► визначено поняття внутрішнього та в’їзного туризму, для яких передбачені різні граничні межі ставок Збору;
► запроваджено норму, відповідно до якої Збір може сплачуватися авансовими внесками на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010р. № 1233» внесено зміни до Порядку обліку сум податків і зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок), згідно з якими суб’єкти господарювання, що не сплачують податки і збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, повинні вести облік сум таких пільг та з 01 січня 2020 року повинні відображати у податковій звітності.
З метою забезпечення виконання положень ПКУ та Порядку, приведення нормативно-правового акта Міністерства фінансів України у відповідність із чинним законодавством України наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 186 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.07.2019 за № 795/33766, оприлюдненим в Офіційному віснику України від 13.08.2019 №61, затверджено нову форму Податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація).
Враховуючи необхідність забезпечення платниками туристичного збору норм ПКУ при визначенні податкових зобов’язань з туристичного збору, Декларація запроваджується для подання за III квартал 2019 року.

Придбали права користування комп’ютерними програмами та кваліфіковані сертифікати відкритих ключів: визначення груп нематеріальних активів
Відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 із змінами (далі – П(С)БО 8), нематеріальний актив – це немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) електронний підпис – електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.
Кваліфікований електронний підпис – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Засіб електронного підпису чи печатки – апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які використовуються для створення та/або перевірки електронного підпису чи печатки.
У податковому обліку групи нематеріальних активів та строки дії права користування нематеріальними активами визначені у п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема, у податковому обліку до групи 5 відносяться авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; до групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).
Отже, згідно з нормами ст. 138 ПКУ витрати платника податку на придбання права користування комп’ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів, а витрати на придбання кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів – до групи 6 нематеріальних активів.

Врахування ФОП – «загальносистемником» витрат
на придбання товарів (робіт, послуг) у ФОП – платника єдиного податку
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування (далі – ФОП) визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не обмежує ФОП у придбанні товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у ФОП – платника єдиного податку.
Таким чином, ФОП на загальній системі оподаткування при визначенні об’єкта оподаткування має право включати до складу витрат вартість придбаних товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, за умови, що такі витрати пов’язані з господарською діяльністю платника та підтверджені відповідними первинними документами.

Розрахункові документи, які на вимогу покупця зобов’язаний видати ФОП – платник єдиного податку
Згідно з п. 15 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями.
Отже, ФОП – платник єдиного податку на вимогу покупця надає товарний чек, розрахункову квитанцію, або інший письмовий документ, що підтверджує факт продажу товарів.

Дніпропетровщина: за 3 квартали 2019 року платники перерахували
до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску майже 56 мільярдів гривень
З січня по вересень 2019 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області забезпечено у бюджети всіх рівнів 44 млрд 234,5 млн грн, що на 15 млрд 592,4 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.
Так, до державного бюджету впродовж трьох кварталів 2019 року спрямовано 25 млрд 497,9 млн грн, що на 11 млрд. 401,5 млн грн більше надходжень січня – вересня минулого року.
До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 18 млрд 736,6 млн гривень. Це на 4 млрд 190,9 млн грн більше фактичних надходжень січня – вересня 2018 року.
За підсумками дев’яти місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зібрано 11 млрд 688,5 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 876,1 млн гривень.

Продовжено термін переказу коштів за реквізитами «Код банку платника/отримувача/стягувача» та «Рахунок платника/отримувача/стягувача»
В Україні постановою Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номеру банківського рахунку (IBAN) в Україні» із змінами з 05.08.2019 запроваджено міжнародний номер банківського рахунку за стандартом IBAN.
З 05.08.2019 усі банки відкривають клієнтам нові рахунки лише за стандартом IBAN, а діючі рахунки поступово (до 31 жовтня 2019 року) змінюють відповідно до вимог цього стандарту.
На теперішній час банки приймають до виконання документи на переказ коштів клієнтів, у яких заповнено або пара реквізитів «Код банку платника/отримувача/стягувача» та «Рахунок платника/отримувача/стягувача», або рахунок за стандартом IBAN.
У зв’язку зі зверненням Державної казначейської служби України для забезпечення виконання бюджетних програм в повному обсязі, Постановою Правління Національного банку України від 26 вересня 2019 року № 118 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку Україн


Комментарии: 0


Новини Правобережного управління 01.10.19

01.10.2019 10:06

В яких випадках страхувальнику при заповненні звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску необхідно звертатись до Пенсійного фонду
Відповідно до ст. 12, п. 3 частини першої ст. 13 прим. 1, ст. 20 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» консультації з питань ведення Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, включаючи питання заповнення таблиць 5-9 додатка 4, всіх таблиць додатка 5, додатка 6 та додатка 7 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, надають органи Пенсійного фонду України.
Консультації щодо заповнення інших таблиць звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надаються податковою службою у Центрах обслуговування платників за місцем реєстрації страхувальника.




Комментарии: 0


Новини Правобережного управління 01.10.19

01.10.2019 10:04

Про пільги щодо сплати збору за місця для паркування транспортних засобів
Об’єктом оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених ст. 30 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 875).
Норми встановлені п.п. 268¹.2.1 п. 268¹.2 ст. 268¹ Податкового кодексу України.
Згідно з ст. 30 Закону № 875 органи місцевого самоврядування забезпечують виділення земельних ділянок особам з інвалідністю із захворюваннями опорно-рухового апарату під будівництво гаражів для автомобілів з ручним керуванням поблизу місця їх проживання.

Про деякі особливості встановлення ставок туристичного збору на 2019 рік
З 01.01.2019 набув чинності Закон України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628), яким внесено зміни до порядку оподаткування, у тому числі і в частині туристичного збору.
Обов’язок з прийняття рішень про встановлення місцевих податків та зборів відповідно до п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) покладено на сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (далі – Ради). При прийнятті рішень обов’язково визначаються всі елементи податку або збору, передбачені ст. 7 ПКУ, з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ «Податок на майно» ПКУ для відповідного місцевого податку чи збору (п.п. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Серед передбачених ст. 7 ПКУ елементів туристичного збору, що обов’язково відповідно до п.п. 12.4.3 п. 12.4 ст. 12 ПКУ визначаються Радами при встановленні податків, у ст. 268 ПКУ частково або повністю змінено для туристичного збору визначення бази оподаткування, ставок, платників, податкових агентів, порядку обчислення та сплати податкових зобов’язань.
Таким чином, для забезпечення умов справляння туристичного збору у 2019 році встановленими ПКУ необхідними умовами, що мають бути реалізованими у рішеннях Рад, є не тільки затвердження ставок туристичного збору, але й запровадження (або не запровадження) авансових внесків, визначення та оприлюднення переліку податкових агентів.
Податкове законодавство складається як із ПКУ, так і нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання ПКУ органами місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, за правилами, встановленими ПКУ (п. 3.1 ст. 3 ПКУ).
До повноважень Рад щодо податків та зборів віднесено, зокрема встановлення ставок туристичного збору та визначення переліку податкових агентів з туристичного збору згідно із ст. 268 ПКУ, яка з 01 січня 2019 викладена в оновленій редакції щодо основних, передбачених ст. 7 ПКУ, елементів туристичного збору.
Рішення органів місцевого самоврядування, які прийняті до01 січня 2019 року, не відповідають нормам ПКУ за основними елементами туристичного збору.
Отже, для забезпечення умов справляння туристичного збору у 2019 році встановленими ПКУ необхідними умовами, що мають бути реалізованими у рішеннях Рад, є затвердження ставок туристичного збору та визначення і оприлюднення переліку податкових агентів.
ПКУ передбачено, у разі якщо Рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок (п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Відповідне роз’яснення розміщене на офіційному веб-порталі ДПС України у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» (категорія 123.02) Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) за посиланням http://zir.tax.gov.ua.

Нерухомість Центрального, Чечелівського та Новокодацького районів м.Дніпра поповнила місцеві бюджети у 2019 році більше ніж на 34 мільйони гривень
З початку 2019 року власники нерухомості Центрального, Чечелівського та Новокодацького районів м.Дніпра перерахували до місцевого бюджету 34,3 млн. грн., що на 9,0%, або на 2,8 млн. грн. більше надходжень 2018 року.
Лідерами у сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є власники майна – юридичні особи, ними сплачено 26,2 млн. грн. Фізичними особами сплачено 8,1 млн. грн.

Протягом 8 місяців 2019 року платники податків Правобережного управління сплатили понад 1 мільярд гривень ЄСВ
За січень-серпень 2019 року платники податків Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області перерахували до бюджету 1,35 мільярдів гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що на 240,31 млн. грн. або на 21,7 відсотків перевищує показник 2018 року.
Зокрема, за підсумками серпня поточного року на соціальні гарантії направлено понад 164,0 млн. грн. ЄСВ. Порівнюючи з серпнем минулого року надходження зросли на 17,98 млн. грн., або на 12,3 відсотки.
За словами в.о. заступника начальника Правобережного управління Інни Тихоненко, позитивну динаміку надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування досягнуто завдяки цілеспрямованій роботі з роботодавцями щодо підвищення рівня оплати праці найманим працівникам, вжиттю заходів з детінізації доходів та легалізації зайнятості населення.

У Правобережному управлінні у порівнянні з минулим роком надходження з ПДФО збільшено на 168 мільйонів гривень
Як повідомили у відділі адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області з початку 2019 року до казни надійшло 1,15 млрд. гривень податку з доходів фізичних осіб (далі – ПДФО). За наданою ними інформацією темп росту до відповідного періоду минулого року складає 117,1 відсотків, а сума додаткових коштів – 168,5 млн. гривень.
Податок на доходи фізичних осіб платників Правобережного управління традиційно залишається одним з основних джерел наповнення місцевого бюджету.

Для ФОПів на І групі та фізичних осіб РРО не потрібний
ДПС України (далі – ДПС) на головній сторінці офіційного вебпорталу (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/392467.html) повідомила наступне.
Застосування реєстраторів розрахункових операцій не стосуватиметься фізичних осіб, які продають на ринках власні речі, що були у вжитку, або городину, а також платники єдиного податку на І групі оподаткування. Про це під час брифінгу розповів Голова ДПС Сергій Верланов.
«Фіскалізація для всіх і використання реєстраторів розрахункових операцій для всіх – є міфом. Перша група підприємців, а це переважно підприємці, які торгують на ринках, не будуть використовувати РРО, як і прості люди, які продають городину», – зазначив Сергій Верланов.
Зараз РРО мають застосовувати суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових приладів, що підлягають гарантійному ремонту, продаж лікарських засобів, виробів медичного призначення. З 01 жовтня 2020 року, за словами Сергія Верланова, застосовувати реєстратори розрахункових операцій мають також платники єдиного податку ІІ – IV групи, які здійснюють такі види діяльності: продаж ювелірної продукції, роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах (не на ринках!), ресторани, кафе швидкого обслуговування, турагентства, готелі.
Обов’язковим використання РРО для платників єдиного податку ІІ – IV груп оподаткування стане з 01 січня 2021 року.
Сергій Верланов також повідомив, що з 01 січня 2021 року піднімається граничний обсяг доходів платників єдиного податку ІІ групи з 1,5 млн грн до 2,5 млн грн. Такі зміни фактично полегшать діяльність підприємцям –«спрощенцям».


Платники Дніпропетровської області на реалізацію екологічних програм перерахували 621,6 мільйонів гривень
За вісім місяців 2019 року платники Дніпропетровщини сплатили до бюджетів усіх рівнів 621,6 млн грн екологічного податку. У порівнянні з аналогічним періодом 2018 року надходження зросли на 120,6 млн грн, або на 24,1 відсотка.
Із загальної суми до державної скарбниці спрямовано 337,7 млн грн, до спеціального фонду місцевих бюджетів – 283,9 млн гривень.
Усього на території Дніпропетровської області екологічний податок сплачують 3 430 суб’єктів господарювання, якими надані 3 455 декларацій з відповідними додатками (з сумами нарахувань), а саме: - 3 177 – за викиди в атмосферне повітря; - 71 – за скиди у водні об’єкти; - 411 – за розміщення відходів.
Нагадаємо, що надходження екологічного податку є основним джерелом фінансування заходів, спрямованих на захист навколишнього середовища, мінімізацію негативного впливу господарської діяльності та раціональне використання природних ресурсів.

Рішення про включення організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій контролюючим органом не надсилається
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 440).
Включення неприбуткових організацій до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) здійснюється згідно з положеннями пунктів 3 – 8 Порядку № 440.
Абзацом восьмим п. 8 Порядку № 440 встановлено, що у разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості.
У разі наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або для виключення неприбуткової організації з Реєстру контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 440 у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України, а другий залишається в контролюючому органі (абзац дев’ятий п. 8 Порядку № 440).
Враховуючи вищевикладене, у разі включення неприбуткової установи (організації) до Реєстру контролюючий орган вносить до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої установи (організації) до Реєстру. При цьому, рішення про включення (повторне включення) до Реєстру такій неприбутковій установі (організації) не надсилається.
Довідково: з переліком неприбуткових установ (організацій), включених до Реєстру, можна ознайомитись у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС України (https://cabinet.tax.gov.ua).

Про застосування пільги у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта житлової нерухомості при сплаті податку на нерухомість за садовий та дачний будинки
Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єкти житлової нерухомості – це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки (п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток (п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Підпунктами «б» та «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зокрема: для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Порядок надання пільг визначено п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Отже, пільги у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, при сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються до садового та дачного будинків з урахуванням норм, визначених п. 266.4 ст. 266 ПКУ.

Продаж ФОП – «єдинником» вживаних технічно складних побутових товарів здійснюється із застосуванням РРО
Реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються, зокрема платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 грн застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Норми встановлені п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Вищезазначені норми не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.
Разом з тим, п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються під час продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) ФОП, які належать відповідно до ПКУ до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
Згідно з ст. 2 Закону № 265 термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону № 265 вживається у значенні, наведеному в Законі України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» із змінами і доповненнями.
Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231.
Слід зазначити, що винятків щодо можливості незастосування РРО для товарів, які були раніше у використанні, нормативно-правовими актами не передбачено.
Таким чином, у разі здійснення торгівлі ФОП – платником єдиного податку технічно складними побутовими товарами, що були раніше у використанні, незалежно від їх гарантійного строку експлуатації, розрахунки мають проводитись із застосуванням РРО.

Платники екологічного податку та порядок сплати податку
Порядок адміністрування екологічного податку визначений статтями 240 – 250 розділу VIII Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Слід зазначити, що екологічний податок – це загальнодержавний обов’язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об’єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 01 квітня 2009 року (п.п. 14.1.57 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п. 240.1 ст. 240 ПКУ платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: ● викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;● скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;● розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб'єктів господарювання);● утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);● тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Зауважуємо, що розміщення відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти (п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (п. 250.1 ст. 250 ПКУ).
Пунктом 250.2 ст. 250 ПКУ встановлено, що платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
При цьому сплата екологічного податку здійснюється у наступному порядку:◄ за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів (п.п. 250.2.1 п. 250.2 ст.250 ПКУ);◄ за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах (п.п. 250.2.3 п. 250.2 ст.250 ПКУ).


До уваги платників транспортного податку!
Відповідно до п. 5 глави дев’ятої розділу ІV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, з транспортного податку податкові повідомлення-рішення можуть бути скасовані (відкликані) на підставі:
► заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:● об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника транспортного податку;● розміру ставки транспортного податку;● нарахованої суми транспортного податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника транспортного податку проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми транспортного податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Надміру сплачені суми єдиного внеску зараховуються у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам
Відповідно до п.п. 1 частини 2 ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені у порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464.
Частиною 13 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Здаєте брухт та вторинну сировину – військовий збір не сплачується!
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.18 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Крім того, до зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отримана платником податку фізичною особою за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт чорних металів (код 7204 згідно з УКТ ЗЕД), брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України (п.п. 165.1.25 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
З 01.01.2019 відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18 та 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Отже, сума доходу, отримана платником податку на доходи фізичних осіб за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт чорних металів (код 7204 згідно з УКТ ЗЕД), брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України, не підлягає оподаткуванню військовим збором.

Платіжні документи на сплату ЄСВ: перевірте правильність заповнення
При сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);
у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);
у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;
у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.
При заповненні реквізиту «Отримувач», зокрема, під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації. (пункт 15 додатка 7 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22)
Зазначений порядок розповсюджується і на платників ЄВ.
При цьому, відповідно до частини 6 статті 9 Закону № 2464 для зарахування ЄВ в органах казначейської служби відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів.
Єдиний внесок не належить до доходів бюджету, тому код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування органу ДФС та його код ЄДРПОУ.
Нагадаємо: заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначено Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666.

Плануєте отримати ліцензію на торгівлю пальним – сплачуйте на нові рахунки
З 1 жовтня 2019 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати за ліцензії на право роздрібної, оптової торгівлі пальним, зберігання пального та на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
З реквізитами нових бюджетних рахунків ви можете ознайомитись на субсайті ГУ ДПС у Дніпропетровській області за посиланням https://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/.
Будьте уважні при заповненні платіжних реквізитів.

Які документи необхідні для отримання податкової знижки
Які документи необхідно подати фізичній особі для реалізації права на податкову знижку в частині сум витрат на сплату страхових внесків, сплачених за страхування життя, та пенсійних внесків повідомили в ГУ ДПС у Чернігівській області.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
У зазначених документах обов’язково повинні бути відображені сума сплачених страхових та пенсійних внесків, дата сплати, прізвище платника, реквізити договору згідно з яким здійснюється така плата, відповідний договір (договір довгострокового страхування життя, договір недержавного пенсійного забезпечення, пенсійний контракт з недержавним пенсійним фондом тощо).
Більш детально з цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України (категорія питання 103.06.05).

Маєте депозитний рахунок у банку: чи оподатковуються проценти
До пасивних доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок.
Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.
Доходи, у вигляді процентів на суми банківських депозитних рахунків, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.
Ставка податку на доходи фізичних осіб на доходи у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок встановлюються у розмірі 18% до бази оподаткування. Такі доходи є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.
Отже, банківська установа, яка є податковим агентом, перераховує податок на доходи фізичних осіб із сум процентів, нарахованих за звітний місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків фізичних осіб.
Таке перерахування здійснюється у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
Податкові агенти - банки які нараховують доходи у вигляді процентів у податковому розрахунку за формою 1-ДФ, відображають загальну суму нарахованих у звітному податковому періоді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок та загальну суму утриманого з них податку.
При цьому, у податковому розрахунку за формою 1-ДФ не зазначається інформація про суми окремого банківського вкладного (депозитного) або поточного рахунку, суми нарахованих процентів, а також відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані такі доходи.
Зазначена норма визначена пп.170.4.1 та пп.170.4.2 статті 170 ПКУ.

Підстави для продовження строків звітування до ДПС
Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені ПКУ.
Так, пунктом 102.6 ПКУ визначено, що граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань, підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків: перебував за межами України; перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден; перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду; мав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально; був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.
Штрафні санкції, визначені ПКУ, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з пп. 102.6 ПКУ.
Дія пп. 102.6 ПКУ поширюється на: платників податків – фізичних осіб; посадових осіб юридичної особи у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

Нарахований дохід працівнику не виплачено: що з ПДФО?
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18% та ставку військового збору 1,5%.
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Податковим кодексом для місячного податкового періоду.
Такий термін для перерахування податку визначається з урахуванням десятиденного строку від фактичної дати останнього дня подання декларації за відповідний період, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
Зазначена норма передбачена п.п. 168.1.1 та п.п. 168.1.5 ст. 168 Податкового кодексу.

Інформацію про розрахунки з бюджетом нададуть у податковій за п’ятнадцять робочих днів
Пунктом 1 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення органами Державної податкової служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДПС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» (далі – Закон №393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема, із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.
При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Отже, за письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період, щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.

Невірно вказані грошові показники у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску: виправлення страхувальником
Виправлення помилок у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), що стосуються грошових показників, страхувальник може здійснити у звітному місяці із застосуванням кодів типу нарахувань, передбачених п. 9 розд. IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435.
Так, коди типу нарахувань 2-9 зазначаються лише у випадках донарахування або зменшення суми єдиного та страхового внесків застрахованій особі.
Якщо донараховують або зменшують суму єдиного внеску на суму заробітної плати (доходу), нарахованої в попередніх звітних періодах, застосовують коди типу нарахувань 2 та 3:
2 – сума заробітної плати (доходу) грошового забезпечення, нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно донараховано суму єдиного внеску;
3 – сума заробітної плати (доходу) грошового забезпечення, нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (об


Комментарии: 0


Новини Правобережного управління 01.10.19

01.10.2019 10:02

До уваги платників єдиного внеску!
Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДКС) доведені реквізити рахунків 3719 за стандартом IBAN, відкриті на ім’я Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) та у розрізі управлінь, утворених на правах відокремлених підрозділів ГУ ДПС (у тому числі державних податкових інспекцій у їх складі), для зарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) в АС «Є-Казна Доходи» (код банку 899998).
Нові реквізити рахунків єдиного внеску за стандартом IBAN розміщені на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного веб-порталу Державної податкової служби у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням http://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/
Рахунки починають діяти з 01 жовтня 2019 року.
ГУ ДКС додатково зазначило, що рахунки 3719, відкриті за технічними символами 208, 209 та 210, залишаються заблокованими.
Крім того, ГУ ДКС звертає увагу, що рахунки 3719, відкриті на ім’я Головних управлінь ДФС, в кінці операційного дня 30.09.2019 будуть заблоковані та 01.10.2019 закриті. Кошти, що надійдуть на рахунки, відкриті на ім’я органів ДФС, будуть повернуті платникам.

Забезпечення податкового контролю з питань трансфертного ціноутворення
У прес-центрі інформаційного агентства «МОСТ-Днепр» відбулась пресконференція начальника відділу трансфертного ціноутворення управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Дніпропетровській області Сергія Костоглодова на тему «Забезпечення податкового контролю з питань трансфертного ціноутворення».
Він повідомив, що умовою визнання операцій контрольованими за 2018 рік (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) є одночасне виконання умов щодо обсягу річного доходу платника податків, це – 150 млн грн та обсягу господарських операцій платника податків з кожним контрагентом – нерезидентом на суму більше 10 млн гривень.
Новацією цьогорічної кампанії звітування є те, що вперше за 2018 рік контрольовані операції визначають постійні представництва нерезидентів в Україні.
«Під податковий контроль з питань трансферного ціноутворення за 2018 рік, на підставі аналізу податкової звітності, підпадають близько 140 платників податків Дніпропетровської області.
З початку поточного року підрозділом трансфертного ціноутворення у Дніпропетровській області здійснено 13 перевірок, а саме: 9 позапланових виїзних, 3 позапланові невиїзні та 1 планову перевірку з питань повноти декларування контрольованих операцій.
За результатами перевірок донараховано 4,8 млн грн, з яких сплачено до бюджету 1,9 млн гривень.
Основними порушеннями податкового законодавства з питань трансферного ціноутворення є: - повнота декларування контрольованих операцій в поданому звіті; - несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції; - неподання звіту про контрольовані операції; - питання дотримання платником податків принципу «витягнутої руки»», – зазначив Сергій Костоглодов.
Також, під час проведення пресконференції акцентовано увагу на зміни до Порядку складання Звіту про контрольовані операції.

З початку року на сервіс ДПС України «Пульс» звернулись 193 платника Дніпропетровщини
Протягом січня – серпня поточного року на антикорупційний сервіс ДПС України «Пульс» звернулося 193 заявника Дніпропетровського регіону.
Щодо тематики порушених питань, то переважна більшість (140 звернень), стосуються організації роботи органів ГУ ДПС області.
Крім того, дзвінки на сервіс «Пульс» від мешканців Дніпропетровщини надходили з питань звітності в електронному вигляді та реєстрації накладних (37 звернень) та щодо перевірок суб’єктів господарювання – 16 звернень.
Розгляд всіх звернень завершено, про вжиті заходи проінформовано заявників.
Звернення, кваліфіковані за тематикою, як «скарга на корупційні дії працівників органів податкової служби», на розгляд до ГУ ДПС у Дніпропетровській області протягом 2019 року не надходили.

Роботодавці зобов’язані своєчасно сплачувати єдиний внесок
Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами, зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються у першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).
Норми визначені частиною 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (частина 8 ст. 9 Закону № 2464).
Порядок нарахування і сплати єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Інструкція № 449).
Згідно з п. 11 розділу ІV Інструкції № 449 у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску, зазначених у Інструкції № 449, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).
Чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Визначення платників екологічного податку
Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:► викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;► скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;► розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);► утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); ► тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Норми встановлені п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зауважуємо, що розміщення відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Умови, за яких чоловік може скористатись правом на податкову знижку на оплату допоміжних репродуктивних технологій, якщо дружина не працює
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
До даного переліку включається сума витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Обмеження права на нарахування податкової знижки передбачені п. 166.4 ст. 166 ПКУ.
Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.
Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787 із змінами (далі – Порядок № 787), стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та суб’єктів, які здійснюють таку оплату.
Згідно з ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ із змінами та доповненнями послугою з медичного обслуговування населення (медичною послугою) є послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.
Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.
Отже, якщо дружина не працює, платник ПДФО чоловічої статі має право на отримання податкової знижки згідно із п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині такого платника податків, але оплачених таким платником (чоловіком).

Електронний кабінет надає можливістьстворити та надати фінансову звітність
Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені п. 46.2 ст. 46 ПКУ.
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ, зокрема платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною.
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок № 557).
Згідно з п. 3 розділу ІІ Порядку № 557 платник, зокрема, створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.
Для платників податків, які відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПКУ обрали спосіб подання звітності засобами електронного зв’язку в електронній формі (в тому числі і за допомогою Електронного кабінету), на вебпорталі ДПС України ведеться та підтримується в актуальному стані рубрика «Електронна звітність». У рубриці «Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Повідомлення платникам податків про подання електронної звітності» викладено повідомлення щодо приймання та обробки фінансової звітності за різними форматами.
При створенні звітності, яка подається до Державної податкової служби України і Державної служби статистики України, слід використовувати формати з першою літерою «S».
Звітність, яка подається тільки до Державної податкової служби України, формується за форматами з першою літерою «J».
Нагадуємо, що вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС (http://tax.gov.ua/).
У відкритій та приватній частинах Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено інформацію щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».
В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати звітність, зокрема фінансову.
При формуванні відповідної фінансової звітності користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму фінансової звітності за звітний період, щодо якого здійснюється звітування/уточнення. У наступному вікні обирає «стан документа» (звітний документ/новий звітний документ/уточнюючий документ) та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».

Ухвалено законопроекти про запровадження єдиної звітності з єдиного внеску та ПДФО
ДПС України (далі – ДПС) на головній сторінці офіційного вебпорталу за посиланням https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/392225.html повідомила наступне.
Верховна Рада України 19 вересня ухвалила законопроекти №1057 «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» та №1072 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб».
Голова ДПС Сергій Верланов зазначив, що ухвалені зміни значно спрощують роботу підприємцям, адже запроваджують з 1 січня 2021 року нову об’єднану звітність з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).
«Законопроектами передбачається, що замість 16 звітів (12 – по єдиному соціальному внеску і 4 – по податку на доходи фізичних осіб) – буде лише 4 щоквартальних. Це економить підприємцям час, а також зменшує кількість помилок та можливих санкцій у вигляді штрафів», – підкреслив Сергій Верланов.
Законопроекти спрощують подання звітності з єдиного внеску:
- для фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема, передбачено, що відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску з доходів від підприємницької діяльності або провадження незалежної професійної діяльності подаються у складі річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації);
- для фізичних осіб – платників єдиного податку передбачено подання звітності з єдиного внеску у складі податкової декларації платника єдиного податку;
- для страхувальників (підприємств та самозайнятих осіб, які використовують працю найманих працівників) запроваджується квартальна звітність з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

Відбулося виїзне засідання Координаційної ради облдержадміністрації з актуальних питань у галузі ведення бізнесу
З метою обговорення актуальних питань у галузі ведення бізнесу сьогодні у м.Нікополь проведено виїзне засідання Координаційної ради облдержадміністрації з питань розвитку підприємництва.
Відкрила засідання начальник відділу управління з питань інвестиційної діяльності та дерегуляції бізнесу департаменту економічного розвитку облдержадміністрації Алла Кефель, яка привітала учасників та ознайомила їх з основними аспектами ведення підприємницької діяльності.
У засіданні також прийняла участь начальник управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, член Координаційної ради облдержадміністрації з питань розвитку підприємництва Манушак Осипова.
Вона повідомила учасників заходу, що з 03 вересня 2019 року розпочало свою діяльність Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).
З цього моменту започатковано новий етап у роботі податкового органу – кардинальна зміна формату взаємодії ДПС з платниками податків.
Для цього необхідно побудувати сервісну службу найвищого рівня, максимально адаптовану до європейських норм, з високим ступенем довіри у платника податків, за яку не буде соромно. Тож наразі відбувається переорієнтованість служби на платника, який сумлінно сплачує податки і є надійним союзником ДПС. Керівник управління комунікацій ГУ ДПС зупинилась на основних аспектах роботи найбільш популярного серед платників податків сервісі – Електронному кабінеті.
Також Манушак Осипова інформувала присутніх про останні новації у законодавстві, а саме: про заміну з 01 жовтня 2019 року діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN, зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та до Інструкції щодо заповнення податкової декларації, зміни діючих соціальних стандартів та інше.
Вона акцентувала увагу присутніх на проведення органами податкової служби заходів щодо погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначивши, що згідно з проведеним аналізом в ГУ ДПС перебуває 47 818 ФОП, які мають заборгованість із сплати єдиного внеску, та зупинилась на питанні щодо стабільної сплати екологічного податку.
У ході засідання від учасників заходу надійшла низка актуальних питань, на які були отримані фахові відповіді.
Між представниками державних служб та бізнес-спільнотою відбувся конструктивний діалог.

Операції з передачі товарів/послуг на окремий баланс платника ПДВ
за договором спільної діяльності: оподаткування ПДВ
При здійсненні спільної (сумісної діяльності) передача товарів (робіт, послуг) на окремий баланс платника ПДВ, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, вважається постачанням таких товарів (робіт, послуг).
Норми встановлені другим абзацом п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Крім того, відповідно до п.п. «г» п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ з метою оподаткування ПДВ постачанням послуг є передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику ПДВ, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником ПДВ після закінчення спільної діяльності. Підпунктом «г» п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що постачанням товарів є передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення.
Отже, операції з передачі товарів/послуг на окремий баланс платника ПДВ, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, а також їх повернення є об’єктом оподаткування ПДВ.

Визначення у податковому обліку мінімально допустимого строку амортизації вартості придбаного основного засобу, що був у використанні
П.п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) визначено: амортизація – це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних визначені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Згідно з п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів використовуються з урахуванням наступного.
У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені п.п. 138.3.3 п 138.3 ст. 138 ПКУ.
У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.
Пунктом 23 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 із змінами та доповненнями, визначено що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
Враховуючи вищевикладене, у податковому обліку мінімально допустимий строк амортизації вартості придбаного (безоплатно отриманого) основного засобу, що був у використанні, встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), однак він не може бути меншим за мінімально допустимі строки, визначені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Автомат з продажу товарів (послуг) є РРО
Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями автомат з продажу товарів (послуг) – це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості та створює контрольну стрічку в електронному вигляді.

Сергій Верланов: бізнес отримав можливість використовувати програмні реєстратори розрахункових операцій
ДПС України (далі – ДПС) на головній сторінці офіційного вебпорталу (https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/392379.html) повідомила наступне.
Законопроекти стосовно реєстраторів розрахункових операцій, прийняті минулого тижня Верховною Радою України, з реєстраційними номерами 1053-1 та 1073, вносять деякі докорінні зміни в систему адміністрування податків і застосування реєстраторів розрахункових операцій. Здебільшого новації набудуть чинності в кінці 2020 – 2021 року.
Про це повідомив Голова ДПС Сергій Верланов під час брифінгу в Кабінеті Міністрів України.
«Цими законами було дозволено використання програмних реєстраторів розрахункових операцій, тобто «РРО у смартфоні чи іншому пристрої». Касові апарати, до яких ми звикли і якими сьогодні користується бізнес, також можна буде використовувати за бажанням суб’єкта господарювання. Однак поряд з цим ми відкриваємо можливість для використання програмних РРО, які можуть бути і безкоштовними», – підкреслив Сергій Верланов.
Він зазначив, що на сьогодні вже триває експеримент, започаткований Мінфіном, в якому беруть участь 8 компаній.
«Міфом є те, що усіх підприємців зобов’яжуть купити реєстратори розрахункових операцій. Підприємці будуть мати альтернативу, змогу безкоштовно користуватися програмним забезпеченням, яке надаватиметься державою», – наголосив очільник ДПС.
Більше того безкоштовне надання такого програмного продукту є законодавчою нормою. Так, передбачено, що контролюючий орган зобов’язаний надавати програмне забезпечення та підтримувати його в технічно справному стані.
Сергій Верланов також зазначив, що фіскалізація чеків, яка сьогодні відбувається в класичному касовому апараті, відповідно до законодавчих змін відбуватиметься на фіскальному сервері ДПС для програмних РРО.
«Доступ до цього сервісу буде абсолютно відкритим. І поруч з безкоштовним програмним забезпеченням, яке надаватиме ДПС, програмісти, компанії, матимуть можливість розробити власне програмне забезпечення, яким користуватиметься бізнес. Можна провести аналогію з програмами щодо подачі електронної звітності. Адже на сьогодні є декілька постачальників цього продукту, які надають ті чи інші сервіси, зручні для бізнесу, безкоштовні чи платні», – підкреслив Сергій Верланов.
Використовувати програмні РРО можна буде через півроку після вступу закону 1053-1 в дію.

Право платників на податкову знижку за 2018 рік
Право платника на податкову знижку регулюється статтею 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Отже, для отримання права на податкову знижку за 2018 рік Декларацію необхідно подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким її взято на облік як платника податку) по 31 грудня (включно) 2019 року.
Декларація подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743) із змінами.
Звертаємо увагу, що згідно з нормами п. 166.4 ст. 166 ПКУ:► податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті; ► загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ; ► якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, провадить безоплатні роз’яснення порядку документального підтвердження прав на податкову знижку та подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), забезпечує безоплатне надання бланків декларацій, інших розрахунків, передбачених розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ, контролюючими органами за першим запитом платника податку (п.166.5 ст. 166 ПКУ).

Оподаткування ПДФО доходу у вигляді процентів, отриманих фізособою від розміщення коштів на депозитному рахунку
Доходи у вигляді процентів оподатковуються відповідно до норм п. 170.4 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ).
Податковим агентом у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.
Доходи, зазначені у п.п 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.
Оподаткування процентів та дисконтних доходів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені у п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.4.3 п. 170.4. ст. 170 ПКУ).

Електронний кабінет надає доступ до усіх квитанцій за результатами обробки ПН та РК
Користувачі Електронного кабінету мають доступ до всіх квитанцій за результатами обробки податкових накладних (далі – ПН) та розрахунків коригування до ПН (далі – РК) незалежно від способу подання їх на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних (далі – ЄРПН).
Платники ПДВ мають можливість в режимі «ЄРПН» особистого кабінету, крім доступу щодо складених ними чи їх контрагентами ПН та/або РК в розрізі відповідних статусів, переглянути та завантажити квитанції за результатами їх обробки незалежно від програмного забезпечення, яким такі ПН надсилались на реєстрацію в ЄРПН.
Нагадуємо, що до ЄРПН вносяться відомості щодо ПН та/або РК, які прийняті та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Законом не встановлено граничного терміну, протягом якого контролюючий орган реєструє ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями
Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в контролюючому органі, а у сільській місцевості – і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання.
Норми визначені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
Законом № 481 не встановлено граничного терміну, протягом якого контролюючий орган реєструє ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами).

Сергій Верланов: тривалий перехідний період дозволить підприємцям адаптуватися до змін в системі РРО
ДПС України (далі – ДПС) на головній сторінці офіційного вебпорталу (https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/392402.html) повідомила наступне.
У ДПС є практично рік до введення фіскалізації платників єдиного податку окремих галузей і півроку до моменту введення програмних реєстраторів розрахункових операцій. Так під час брифінгу прокоментував Голова ДПС Сергій Верланов новації в системі РРО, які передбачені законопроектами № 1053-1 та № 1073, ухваленими Верховною Радою України наприкінці минулого тижня.
За його словами, цей час в ДПС планують використати для широкої інформаційної кампанії, до якої залучатимуться не тільки податківці, але й виробники РРО.
«Система програмних РРО не виникла на порожньому місці. Протягом останнього року на базі Міністерства фінансів України та ДФС, а тепер і ДПС, проводився експеримент із застосування новітніх РРО. Було прийнято заявки від 8 виробників, на сьогодні протестовано програмні продукти 6 виробників», – розповів Сергій Верланов.
Керівник податкової також підкреслив, що важливим є те, що новітні пристрої можуть працювати offline. У такому режимі можна буде працювати 36 годин, а потім надіслати звіт в ДПС.
За рік перехідного періоду в ДПС спільно з Мінфіном проаналізують ситуацію із покриттям Інтернету в країні і на підставі цього будуть внесені відповідні зміни, які врегулюють питання, де можна працювати без використання РРО через відсутність Інтернету.
«Ми як ДПС будемо надавати будь-яку допомогу, проводити роз’яснювальну роботу серед підприємців для того, щоб показати, що це не є ускладненням. Навпаки – шанс упорядкувати бізнес, показати банкам, без найму висококваліфікованих чи бухгалтерських компаній чи витрачання додаткових ресурсів, свою картину дня, картину тижня, картину місяця, картину року. І під це залучати кредити, починати розвивати свій бізнес для того, щоб заробляти більше, бути більш ефективними і конкурентоздатними», – підкреслив Сергій Верланов.

Податківці Дніпропетровщини нарахували майже 8 млн грн за результатами перевірок щодо контролю за обігом підакцизних товарів
Протягом восьми місяців 2019 року працівниками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 177 фактичних перевірок суб’єктів господарювання щодо контролю за обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів. У ході цих перевірок виявлено 211 порушень законодавства та донараховано 7 млн 967 тис. гривень.
Найчастіше суб’єкти господарювання торгували алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним без наявності відповідної ліцензії (101 випадок).
Крім того, виявлено: 67 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін, 34 факти торгівлі алкогольними напоями на розлив, 5 випадків торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від встановлених виробником або імпортером, 3 – торгівлі тютюновими виробами поштучно та 1 факт – зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку.

Президентом України підписані закони України про подання єдиної звітності з єдиного внеску та ПДФО
Президент України підписав закони України, ухвалені Верховною Радою України 19 вересня 2019 року:
- № 115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» (далі – Закон № 115);
- № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» (далі – Закон № 116).
Закони № 115 та № 116 спрощують подання звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)
Так, Законом № 116, зокрема, встановлено такий порядок звітування:
- для фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність передбачено, що відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску з доходів від підприємницької діяльності або провадження незалежної професійної діяльності подаються у складі річної податкової декларації про майновий стан і доходи;
- для фізичних осіб – платників єдиного податку першої та другої груп передбачено подання у складі податкової декларації платника єдиного податку відомостей про суми єдиного внеску;
- для платників єдиного податку третьої грипи (фізичні особи) передбачено у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подання також відомостей про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників;
- для страхувальників (підприємств та самозайнятих осіб, які використовують працю найманих працівників) передбачено подавати у строки, встановлені Податковим кодексом України для подат


Комментарии: 0


Новини Правобережного управління 24.09.19

24.09.2019 12:29

Запровадження міжнародного номера банківського рахунку за стандартом IBAN в Україні та порядок обміну між ДПС та банками і іншими фінансовими установами
З 05.08.2019 набрав чинності Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів (наказ Міністерства фінансів України від 18.08.2015 №721) викладений у новій редакції, затверджений наказом Міністерством фінансів України від 09.07.2019 №292 «Про внесення змін до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінасових установах до контролюючих органів» ( далі - Наказ №292).
Відповідно до вимог вищевказаного наказу з 05.08.2019 ДПС забезпечується приймання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах, що надходять до контролюючих органів, за новою формою та структурою, номера рахунків в яких сформовані із дотриманням вимог Національного стандарту України «Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні (IBAN Registry:2009, NEQ) ДСТУ-Н 7167:2010», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 454 (далі – стандарт IBAN).
Нові рахунки банків України відкриті за стандартом IBAN складатимуться з 29 буквено-цифрових символів в такій послідовності: - код України - UA - 2 букви; - контрольний розряд - 2 цифри; - код банку - 6 цифр; - рахунок - довжина номера рахунку не є фіксованою.
З 05.08.2019 по 31.10.2019 (протягом перехідного періоду, встановленого Нацбанком) банки направляють до контролюючих органів повідомлення про змінені рахунки платників податків за стандартом IBAN із зазначенням інформації щодо номера банківського рахунку, який було змінено, дати його відкриття й дати зміни рахунку за стандартом IBAN.
Також, зазначаємо, що усі обов'язки з відкриття нових рахунків покладено на банки. Банки України самостійно формують новий номер рахунку й відкривають його клієнту та повідомляють ДПС про закриття попередніх рахунків.
У 10-денний строк після закінчення перехідного періоду банки направляють контролюючим органам повідомлення про всі відкриті станом на 31.10.2019 рахунки клієнтів – платників податків.

Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області про підсумки деклараційної кампанії 2019 року
Підсумки проведеної кампанії декларування доходів 2019 року свідчать про зростання добровільної сплати податків.
«Стратегічним напрямом роботи Податкової служби є добровільне декларування доходів та добровільна сплата податкових зобов’язань. Надходження податку на доходи фізичних осіб від сплати задекларованих громадянами доходів є одним із резервів наповнення місцевих бюджетів. Тому громадяни мають розуміти, що, подаючи декларацію та сплачуючи цей податок, вони підтримують саме місцевий бюджет, який формує соціальну політику регіону», – зазначила в.о.заступника начальника управління-начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Інна Тихоненко.
Загалом по Правобережному управлінню з початку року 1879 громадян подали податкові декларації про майновий стан і доходи, якими задекларували отримані в 2018 році доходи на загальну суму 433,54 млн. грн. Громадяни самостійно визначили до сплати 8,75 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та 1,49 млн.грн. військового збору.
У порівнянні з минулим роком показники суттєво покращились. Найбільша питома вага належить задекларованим доходам від продажу об’єктів рухомого та нерухомого майна – 92,98 млн. грн. Загалом спостерігається збільшення у порівнянні з минулими роком по усім видам доходів. Значну частину поряд з доходам від продажу об’єктів рухомого та нерухомого майна становлять такі показники як доходи від спадщини та дарування – 51,87 млн. грн., доходи від здавання майна в оренду – 19,24 млн. грн., іноземні доходи – 17,19 млн. грн. та інвестиційні доходи – 5,42 млн. грн. Порівняно з аналогічним періодом минулого року показник задекларованих іноземних доходів збільшився майже у два рази, або на 8,34 млн. грн.
І хоча кампанія декларування доходів громадян завершилась, ДПС не завершує роботу в частині залучення до декларування тих громадян, які зобов’язані були подати декларації про майновий стан і доходи та не зробили цього. За неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену законодавством.
Також нагадуємо, що відповідно до норм Податкового кодексу України неподання платником податків податкової декларації є підставою для проведення документальної перевірки.
Громадяни, які бажають скористатися правом на нарахування податкової знижки, мають право надати декларацію до кінця року, що настає за звітним, тобто до 31 грудня 2019 року включно.

«Гаряча лінія» щодо подання податкової звітності в електронному вигляді
На цьому тижні в Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо подання податкової звітності в електронному вигляді.
На запитання телефонуючих відповідав фахівець Новокодацької ДПІ Правобережного управління Олександра Василишина.
Під час спілкування платники податків дізнались про переваги подання звітності до податкової служби засобами e-mail. А саме, звітування в електронному вигляді має ряд незаперечних переваг:
- це економить час платників податків, адже відпадає необхідність відвідувати податкову інспекцію та витрачати час на подання звітності. Її достатньо сформувати в електронному вигляді за допомогою спеціальних програм і передати через мережу Інтернет до податкового органу;
- зникає потреба слідкувати за оновленням бланків звітності та придбавати їх, так як програма оперативно оновлює формати подання документів в електронному вигляді по телекомунікаційним каналам зв'язку (у разі зміни форм податкових декларацій, інших документів, які є підставою для нарахування і сплати податків, або при введенні нових форм декларацій, платник податків автоматично отримує можливість оновлення версій форматів);
- всі звіти автоматично перевіряються на наявність арифметичних помилок та описок;
- платник податків отримує підтвердження доставки звітності (податкова служба надсилає квитанцію про отримання податкової декларації каналами телекомунікаційного зв'язку);
- суб'єкти господарювання отримують можливість провести звірки по платежах та відслідковувати наявність податкового боргу.
Для подання звітів в електронному вигляді необхідно:
- отримати ключ електронного цифрового підпису в одному з Акредитованих Центрів сертифікації ключів;
- зареєструватися в Електронному кабінеті платника податків, який розміщено на сайті ДПС України та доступний за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua, за допомогою отриманого електронного ключа, як користувач Електронного кабінету;
- подати заяву до Договору про визнання електронного документообігу (після отримання квитанції про приєднання до електронного документообігу можна звітувати до контролюючого органу в електронному вигляді).

Визначення середньоринкової вартості автомобіля під час нарахування контролюючим органом транспортного податку
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду у постанові від 29 січня 2019 року по справі №826/12372/16, предметом якої був розгляд питання правомірності нарахування податкового зобов’язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік, звертає увагу на те, що зі змісту п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України та Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року №66 вбачається, що повноваження та обов’язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку (Мінекономрозвитку).
Межі повноважень податкового органу під час нарахування транспортного податку полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення – рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відтак, підставою для прийняття контролюючим органом податкового повідомлення – рішення є отримана виключно від Мінекономрозвитку інформація.

Вартість подарунка, який перевищує 1043,25 грн. - оподатковується ПДФО
У Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області роз'яснюють, що з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Статтею 8 Закону України від 23.11.2018 р. №2629–VІІІ «Про державний бюджет на 2019 рік», з 1 січня 2019 року мінімальний місячний розмір заробітної плати становить 4173 грн.
Отже, якщо в 2019 році вартість подарунка, який надається юридичною особою фізичній особі, не перевищує 1043,25 грн. (4173 грн. х 25%), то його вартість не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Якщо вартість подарунка у 2019 році перевищує 1043,25 грн., то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18%, та військовим збором за ставкою 1,5%.
Сума доходу у вигляді дарунків, у частині, що не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2019 році – 1043,25 грн.), у Податковому розрахунку за формою №1ДФ відображається за ознакою доходу «160».
У податковому відомстві нагадують, зазначена норма визначена пп. 165.1.39 ПКУ.

Електронне декларування за митними деклараціями на Дніпропетровській митниці ДФС
Кількість електронних митних декларацій (далі – ЕМД), оформлених на бланку єдиного адміністративного документу (у т.ч. у відсотковому відношенні до загальної кількості оформлених МД) складає у серпні 2019 року 13 444 шт. (100 %).
У порівнянні з аналогічним періодом минулого року (з 01.08.2018 по 31.08.2018) відсотковий показник кількості оформлених ЕМД збільшився на 0,5 % та складає 100 %.
У порівнянні з липнем 2019 року у серпні 2019 року відсотковий показник кількості оформлених ЕМД не змінився та складає 100 %.

Участь співробітників податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області у змаганнях
на чемпіонаті світу Bodyguard – 2019
У місті Києві пройшов десятий чемпіонат світу Bodyguard – 2019, де змагалися за перемогу 26 найкращих команд охоронців.
У змаганнях дебютували дві команди Державної фіскальної служби України, до складу яких увійшли троє дівчат та четверо хлопців із податкової міліції. Також на Bodyguard – 2019 були представлені команди правоохоронних відомств, спецслужб, а також служб безпеки президентів різних країн світу з Китаю, Білорусі, Молдови, Болгарії, Грузії, Румунії, Йорданії та Сербії.
Також, учасники долали смугу перешкод на автомобілі з ефектними прийомами екстремального керування транспортним засобом, змагалися зі стрільби з різних положень в умовах максимально наближених до бойових.
А на завершальному етапі – на швидкість шукали вибухові пристрої у транспортних засобах.
Незважаючи на те, що це був перший виступ у змаганнях такого рівня, команда Державної фіскальної служби України продемонструвала неабияку волю до перемоги і силу духу та набула цінного досвіду, за що була відзначена почесними медалями та сертифікатом десятого чемпіонату світу Bodyguard – 2019.

З початку року анульовано 60 ліцензій за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім
У Дніпропетровській області станом на 01.09.2019 діє 13 878 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, роздрібну торгівлю пальним та зберігання пального по 4 895 суб’єктах господарської діяльності, серед яких щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 7 215 ліцензій, на тютюнові вироби – 6 125, на право роздрібної торгівлі пальним – 503 ліцензії та 35 ліцензій на зберігання пального.
З початку року платники податків Дніпропетровщини отримали 10 049 ліцензій, зокрема: 5 235 – на право торгівлі алкогольними напоями і пивом та 4 276 – на тютюнові вироби.
Разом з тим, протягом січня – серпня 2019 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 1 556 ліцензій; анульовано – 1 530 ліцензій, в тому числі – 60 ліцензій за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

Розпочала роботу офіційна сторінка ДПС у Дніпропетровській області у мережі Facebook
Нова сторінка у мережі Facebook Головного управління ДПС у Дніпропетровській області розпочинає свою роботу.
Усі податкові новини, корисну інформацію та анонси подій читайте на нашій новій сторінці. Запрошуємо вас приєднатися https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/
Крім того, за адресою dp.tax.gov.ua працює субсайт «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області».

До уваги платників!
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/391652.html повідомила, що з 1 жовтня 2019 року змінюються реквізити рахунків для сплати податків і зборів у зв’язку з їх відкриттям відповідно до вимог стандарту IBAN.
Державною казначейською службою України на виконання пункту 3 Постанови Правління Національного банку України від 28.12.2018 № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні» забезпечено перехід на міжнародні номери рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN (29 літерно-цифрових символів).
Інформація щодо реквізитів зазначених рахунків розміщена на субсайтах територіальних органів ДПС офіційного вебпорталу ДПС (www.tax.gov.ua) у рубриці «Бюджетні рахунки».


Право на застосування податкової соціальної пільги для фізичної особи, яка працює неповний робочий день
Платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Норми встановлені п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України.
У 2019 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 2 690,00 грн (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1 921,00 грн х 1,4 ).
Отже, фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу за умови якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.

Блокування, скасування або поновлення кваліфікованого сертифіката відкритого ключа здійснюється за заявою
Форма заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (далі – Заява) для блокування, скасування або поновлення кваліфікованого сертифіката розміщена на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДФС (далі – КН ЕДП ІДД ДФС) (www.acskidd.gov.ua) у розділі «Скасування, блокування, поновлення сертифікатів».
Заява в усній формі подається заявником (користувачем) до КН ЕДП ІДД ДФС засобами телефонного зв’язку за номером (044) 284-00-10, при цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
► ідентифікаційні дані власника кваліфікованого сертифіката;
► ключову фразу голосової автентифікації.
Заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних користувача з інформацією в реєстрі сертифікатів).
Заява у письмовій формі подається до відокремленого пункту реєстрації користувачів КН ЕДП ІДД ДФС за встановленою формою та засвідчується власноручним підписом заявника (користувача).

Реорганізація платника ПДВ, який застосовував касовий метод: формування податкового кредиту правонаступником
Сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника ПДВ що реорганізується шляхом:
► приєднання, злиття, перетворення, – підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства;
► поділу, виділення, – підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.
Таке перенесення здійснюється у разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.
Норми встановлені п. 198.7 ст. 198 Податкового кодексу України.
Таким чином, перенесення суми від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника ПДВ, який реорганізується, до складу податкового кредиту правонаступника здійснюється у періоді, що настає після підписання передавального акта відповідно до законодавства, в якому підтверджено таке від’ємне значення документальною перевіркою.
У разі оплати товарів/послуг правонаступник не має права на віднесення суми ПДВ до податкового кредиту на підставі податкової накладної, складеної на платника ПДВ, який застосовував касовий метод та реорганізувався шляхом приєднання, злиття, перетворення.

Звернення громадян на контролі у ГУ ДПС у Дніпропетровській області
Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямом роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб.
Впродовж січня – серпня 2019 року до органів ДПС Дніпропетровської області надійшло 273 письмові звернення громадян, що на 138 менше, ніж за відповідний період 2018 року. Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультації з питань податкового законодавства тощо.
До органів ДПС у Дніпропетровській області протягом року надійшло 13 колективних звернень від 100 громадян. Звернення розглянуті у визначені законодавством терміни.
З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при ГУ ДПС створено спеціальну електронну поштову скриньку zvern436@sfs.gov.ua, звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян».

Про новації податкового законодавства, електронні сервіси та особливості адміністрування податків
йшлося на кущовому семінарі
17.09.2019 проведено кущовий семінар для платників податків.
У семінарі прийняв участь фахівець управління комунікацій ГУ ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС). Вона звернула увагу присутніх на те, що Кабінет Міністрів України розпорядженням від 21 серпня 2019 року № 682-р «Питання Державної податкової служби», яке набрало чинності 28 серпня поточного року, передав Державній податковій службі України функції з реалізації державної податкової політики, а з 03 вересня 2019 року ГУ ДПС розпочало свою діяльність.
Крім того, платники отримали інформацію про початок функціонування нового вебпорталу ДПС України (https://tax.gov.ua), нового субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровської області» (https://dp.tax.gov.ua/) та відкриття нових офіційних сторінок «Державна податкова служба України» (https://www.facebook.com/TaxUkraine) та «ДПС у Дніпропетровській області» (https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/) у соціальній мережі Facebook.
Працівник податкової служби повідомила платникам про зміну з 01 жовтня 2019 року реквізитів бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог міжнародного стандарту IBAN, останні зміни податкового законодавства, які набрали чинності у другому півріччі поточного року, та нагадала про важливість своєчасної сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Особливу увагу акцентовано на впровадженні інформаційних технологій, які дозволяють зберегти дорогоцінний час для бізнесу, а саме – на електронних сервісах ДПС України, скориставшись якими можна подати звітність, отримати необхідну послугу, довідку чи інформацію у режимі он-лайн. Окремо учасники семінару проінформовані про сервіси та можливості Електронного кабінету.
Також на семінарі розглядались актуальні питання адміністрування ПДВ, спрощеної системи оподаткування, плати за землю та порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666.
Наприкінці семінару присутні отримали відповіді на питання стосовно податкового законодавства.

Заяви та запити для отримання інформації можна створити в Електронному кабінеті
Режим «Заяви, запити для отримання інформації» Електронного кабінету є прямим посиланням на підмножину звітів групи J13 або F13 у розділі «Введення звітності» та надає можливість створити найбільш популярні заяви і запити щодо отримання певної інформації від ДПС, зокрема:
► Запит про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб;
► Запит про отримання витягу з реєстру платників податку на додану вартість (Форма № 1-ЗВР);
► Запит про отримання довідки з реєстру платників податку на додану вартість (Форма № 1-ЗДР);
► Заяву про видачу довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів;
► Заяву про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації (Форма № 1-РОБД);
► Заяву про зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як отримувача бюджетної дотації (Форма № 2-РОБД);
► Реєстраційну заяву платника податку на додану вартість;
► Реєстраційну заяву платника податку (Форма № 1-РН);
► Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Форма № 20-ОПП).
Слід зауважити, що послідовність роботи з документами (створення, редагування, підпис, надсилання, перегляд квитанцій та відповідей) описані у розділі «Введення звітності».
Платники також мають можливість переглянути відео-урок на прикладі створення Запиту про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб у розділі «Відеоуроки»
Нагадуємо, що сервіс Електронний кабінет розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua

Заповнення поля 3 «Призначення платежу» розрахункового документа податковим агентом при сплаті ПДФО
Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV ПКУ.
Норми встановлені п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Заповнення поля 3 «Призначення платежу» розрахункового документа, призначеного для сплати податків та зборів до бюджетів, здійснюється відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419 із змінами (далі – Порядок № 666).
Згідно з п. 1 Порядку № 666 при заповненні реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа у полі 3:
- друкується розділовий знак «;»;
- друкується один з нижченаведених реквізитів:
1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);
Тобто у полі 3 «Призначення платежу» розрахункового документа, який складається податковим агентом щодо ПДФО, проставляється або код ЄДРПОУ, або реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи, або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючим органом, такого податкового агента.

Про порядок включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий
З 01.07.2019 транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий (далі – Перелік), створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Перелік розміщується на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку здійснюється автоматично на підставі даних акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, або на підставі заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, із зазначенням періоду переміщення такого пального або спирту етилового, або на підставі митних декларацій при переміщенні пального або спирту етилового митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним п.п. «а» п. 2 частини другої ст. 91 Митного кодексу України. Такі заявки подаються суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.
Норми встановлені п.п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
З метою забезпечення норм ПКУ постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – Порядок № 408).
Пунктом 16 Порядку № 408 визначено, що транспортні засоби, зареєстровані як акцизні склади пересувні, включаються до Переліку, створення та ведення якого забезпечується відповідно до п.п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 ПКУ.
Транспортні засоби, реєстрація яких як акцизних складів пересувних припинена, виключаються з Переліку.
Перелік розміщується на офіційному вебсайті ДПС.

До кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровщини зібрано на 3,8 млрд гривень більше ніж торік
Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області (без урахування збору Дніпропетровського управління офісу ВПП ДПС) за січень – серпень 2019 року склали 16 млрд 952,5 млн грн, що на 3 млрд 823,1 млн грн більше аналогічного періоду 2018 року.
Більше половини надходжень у місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала 9 млрд 583,9 млн грн, що перевищує минулорічні показники майже на 1 млрд 666,5 млн гривень.
Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили протягом 2019 року майже 2 млрд 710,6 млн грн, що на 582,1 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.
Замикає трійку лідерів єдиний податок. Впродовж восьми місяців 2019 року спрощенці області сплатили 1 млрд 843,3 млн грн, що на 337,84 млн грн більше рівня 2018 року.

Сума допомоги на поховання не є базою для нарахування єдиного внеску
Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).
Норми встановлені абзацом 2 п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464)
Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників, відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).
Згідно із абзацом шостим п. 3.2 розділу ІІІ Інструкції № 5 допомога на поховання відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.
Отже, не включається до бази нарахування єдиного внеску сума допомоги на поховання, яка виплачується родичам померлого працівника.

До уваги суб’єктів господарювання, які застосовують РРО!
Відповідно до п. 4 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема:
► у кінці робочого дня (зміни) друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій;
► забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
► друкувати X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства;
► зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.

В Електронному кабінеті надано доступ до сформованих податкових повідомлень-рішень для фізичних осіб
Для фізичних осіб – платників податків в Електронному кабінеті надано он-лайн доступ до сформованих податкових повідомлень-рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.
Крім того, в режимі «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету платники податків – фізичні особи мають можливість переглянути дані щодо об’єктів рухомого та нерухомого майна, які є об’єктами оподаткування (земельні ділянки, житлові будинки, квартири, садові (дачні будинки), гаражі, легкові автомобілі тощо), відомості про які отримані з реєстрів інших державних органів та стосовно яких сформовані податкові повідомлення-рішення.
Також за необхідністю в Електронному кабінеті за допомогою сервісу «Стан розрахунків з бюджетом» фізичні особи можуть сплатити податки, збори, платежі та перевірити розрахунки сум податкових зобов’язань по таких податках.
Звертаємо увагу, що сервіс Електронний кабінет розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua

Оподаткування ПДВ операцій з постачання та імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів
Тимчасово, до 1 січня 2022 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15 «Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2022 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість» із змінами).
Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у п. 23 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), звільняються від оподаткування ПДВ. Норми встановлені п. 23 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Нова податкова – сервісна служба, або про зміну формату взаємодії ДПС – платник
Ганна ЧУБ,в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області:
28 серпня поточного року Уряд передав Державній податковій службі (далі – ДПС) функції з реалізації державної податкової політики. У зв’язку з цим 3 вересня 2019 року розпочало свою діяльність Головне управління ДПС у Дніпропетровській області. З цього моменту започатковано новий етап у роботі податкового органу – кардинальна зміна формату взаємодії ДПС з платниками податків.
Для цього необхідно побудувати сервісну службу найвищого рівня, максимально адаптовану до європейських норм, з високим ступенем довіри у платника податків, за яку не буде соромно. Тож наразі відбувається переорієнтованість служби на платника, який сумлінно сплачує податки і є надійним союзником ДПС.
Отже, у процесі переходу від фіскальної моделі роботи до сервісної для органів ДПС велике значення має налагодження партнерських відносин з платниками податків, визначення ефективного механізму співпраці контролюючих органів та бізнесу.
Чималу роль у процесі спілкування з платниками податків віді


Комментарии: 0


Новини Правобережного управління 17.09.19

17.09.2019 12:42

Платник ПДФО отримав одноразову страхову виплату за договором довгострокового страхування життя: оподаткування
Нормами п.п. 14.1.52 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: договір довгострокового страхування життя – це договір страхування життя строком на п’ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п’яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов’язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя;
Податковим агентом платника ПДФО – отримувача виплати, довічної пенсії чи викупної суми є страховик-резидент, який нараховує страхову виплату чи викупну суму за договором недержавного пенсійного забезпечення або довгострокового страхування життя (п.п. 170.8.1 п. 170.8 ст. 170 ПКУ).
Відповідно до п.п. 170.8.2 п. 170.8 ст. 170 ПКУ податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету ПДФО за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %.), з 60 відсотків суми одноразової страхової виплати за договором довгострокового страхування життя у разі досягнення застрахованою особою певного віку, обумовленого у такому страховому договорі, чи її доживання до закінчення строку такого договору.
Отже, уся сума одноразової страхової виплати, яка виплачується застрахованій особі, що дожила до закінчення строку договору довгострокового страхування життя, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, однак оподатковується лише 60 відсотків від такої суми.

Корпоративні права можуть бути предметом податкової застави
Пунктом 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що з урахуванням положень ст. 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями майном, як особливим об’єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п. 87.3 ст. 87 ПКУ.
Згідно з п.п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ майно, що не може бути предметом застави, визначено у Законі України від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2654).
Статтею 4 Закону № 2654 не встановлено, що корпоративні права не можуть бути предметом застави.
Слід зазначити, що платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, але тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди (п. 92.1 ст. 92 ПКУ).
У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості (п. 92.2 ст. 92 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, корпоративні права можуть бути предметом податкової застави. Операції з відчуження таких корпоративних прав, у разі якщо такі права перебувають у податковій заставі, необхідно узгоджувати з контролюючим органом, а також здійснити заміну предмета застави на інше майно.

Юридичні особи, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку, не звільняються від обов’язку подання податкових декларацій
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Норми встановлені п. 286.2 ст. 286 ПКУ.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
Згідно із статтями 269 та 270 ПКУ платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Відповідно до п. 30.1 ст. 30 ПКУ податкова пільга – передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 ПКУ.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 ПКУ).
Статтею 282 ПКУ визначено категорії юридичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, а ст. 283 ПКУ – види земельних ділянок, що не підлягають оподаткування.
Нормами ПКУ не передбачено звільнення від обов’язку подання податкових декларацій за земельні ділянки, з яких земельний податок не справляється через застосування податкових пільг.
Отже юридичні особи, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку або земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню, не звільняються від обов’язку подання податкових декларацій за земельні ділянки, з яких земельний податок не справляється через застосування податкових пільг.

Оподаткування доходу нерезидента у разі продажу (обміну) об’єкта нерухомості, який перебуває у його власності
Дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Норми визначені п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, а саме – 5 відсотків (п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Пунктом 172.9 ст. 172 ПКУ передбачено, що дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами – нерезидентами, оподатковується згідно із ст. 172 ПКУ у порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, а саме – 18 відсотків.
Відповідно до п. 172.5 ст. 172 ПКУ сума ПДФО платником визначається та самостійно сплачується через банківські установи:
а) особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;
б) особою, у власності якої перебував об’єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно.
При цьому, фізична особа зобов’язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
Тобто, дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, які перебувають у його власності менше трьох років, що здійснюються фізичними особами – нерезидентами, оподатковується за ставкою 18 відсотків, визначеною у п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Якщо дохід, отриманий нерезидентом від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, такий дохід оподатковується також за ставкою 18 відсотків.
Якщо об’єкт нерухомості, зазначений у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, перебуває у його власності більше трьох років, то дохід від продажу такої нерухомості не оподатковується.

Податкові зобов’язання за дебіторською заборгованістю у разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ
Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Норми встановлені п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України.
Платник ПДВ, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.

Про проведення операції «Урожай» у Дніпропетровській області
Триває операція «Урожай», у рамках якої органами податкової служби проводяться заходи стосовно неухильного виконання вимог чинного законодавства, яке регулює земельні відносини, питання оподаткування, оформлення використання найманої праці та оплати праці сільськогосподарськими товаровиробниками, громадянами, які є власниками земельних ділянок площею понад 2 га та власними силами обробляють такі земельні ділянки.
Так, за результатами проведення кампанії декларування станом на 01 вересня 2019 року дохід від продажу власної сільськогосподарської продукції задекларували 12 479 громадян – власників земельних ділянок площею понад 2 га.
Загальна сума задекларованих ними доходів від оброблення земельних ділянок площею понад 2 га, становить 85,35 млн гривень. Задекларовано податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) до сплати у розмірі 15,3 млн грн, військового збору задекларовано до сплати 1,3 млн гривень.
За рахунок проведення виїзних нарад, засідань робочих комісій у рамках проведення операції «Урожай» протягом травня – серпня поточного року додатково залучено до декларування 1 551 громадянина. Сума задекларованого ними доходу від продажу власної сільгосппродукції становить 10,35 млн гривень. Задекларована сума ПДФО до сплати складає 1,7 млн грн, військового збору – 0,11 млн гривень.
З метою здійснення заходів, спрямованих на детінізацію відносин в аграрному секторі економіки, проведені співбесіди з 695 суб’єктами господарювання (у т.ч. з 125 фізичними особами – підприємцями). Як результат – додатково оформлено 562 найманих працівників.
Щомісячні надходження по податках та зборах за рахунок оформлених найманих працівників становлять понад 400,0 тис. гривень.

Щодо запровадження Єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
ДПС України повідомила, що Верховна Рада України 13 вересня поточного року проголосувала у першому читанні законопроєкт № 1049 «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та законопроєкт № 1051 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Законопроєктом № 1051 передбачено запровадження спрощеної моделі сплати податків і зборів до державного та місцевих бюджетів (крім ПДВ та акцизного податку з реалізації пального і спирту), за якими як подається, так і не подається податкова звітність, а також єдиного внеску до цільових фондів.
Законопроєкт № 1051 створює максимально комфортні та зрозумілі для платника правила розрахунків з бюджетами та цільовими фондами, а саме:
► відкриття єдиних рахунків відбувається шляхом подання платником в Електронному кабінеті відповідної заяви встановленої форми (без подання зайвих документів);
► платник самостійно управляє коштами на своєму єдиному рахунку (поповнення, списання коштів до бюджету);
► формування платіжних документів на перерахування коштів до бюджетів та цільових фондів відбувається повністю в автоматичному режимі: платник в Електронному кабінеті здійснює вибір лише двох параметрів – вид платежу (код класифікації), сума платежу, а формування усіх інших реквізитів платіжного документу система забезпечує автоматично;
► максимально скорочуються випадки помилкової сплати податків і зборів, єдиного внеску у зв’язку з неправильним заповненням платниками реквізитів рахунків в платіжних документах (мінімізується необхідність повернення помилково сплачених коштів);
► пересилка сформованих платником платіжних документів на виконання до Казначейства забезпечується ДПС самостійно (без участі платників);
► в Електронному кабінеті платник володіє повною інформацією про рух коштів на єдиному рахунку, терміни сплати грошових зобов’язань, їх суми, а також щодо стану його розрахунків з бюджетом та цільовими фондами;
► зменшуються фінансові витрати платника на обслуговування в установах банків (ДПС та Казначейство обслуговує платника в процесі розрахунків з бюджетом та цільовими фондами на безоплатній основі).
Крім того, модель функціонування єдиного рахунку, передбачена у законопроєкті № 1051, забезпечує рівномірне наповнення дохідної частини державного та місцевих бюджетів, цільових фондів, оскільки відсутня жорстка прив’язка сум надходжень до строків подання платниками звітності, що має важливе значення для фінансування видатків держави та виплат пенсій.
Законопроєкт № 1049, який є взаємопов’язаним із законопроєктом № 1051, передбачає:
◄ використання платником для сплати єдиного внеску крім банківського рахунку також і єдиного рахунку, відкритого в Казначействі;
◄ встановлення заборони щодо звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку платника.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/391595.html

З початку року анульовано 60 ліцензій за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім
У Дніпропетровській області станом на 01.09.2019 року діє 13 878 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, роздрібну торгівлю пальним та зберігання пального по 4895 суб'єктам господарської діяльності, серед яких щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 7215 ліцензій, на тютюнові вироби – 6125, на право роздрібної торгівлі пальним – 503 ліцензії та 35 ліцензій на зберігання пального.
З початку року платники податків Дніпропетровщини отримали 10 049 ліцензій, зокрема: 5235 – на право торгівлі алкогольними напоями і пивом та 4276 – на тютюнові вироби.
Разом з тим, протягом січня - серпня 2019 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 1556 ліцензій; анульовано – 1530 ліцензій, в тому числі - 60 ліцензій за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

Платники Дніпропетровщини задекларували за 2018 рік доходів на суму понад 4,4 мільярдів гривен
За вісім місяців поточного року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 43 509 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2018 рік, що на 319 декларацій менше аналогічного періоду минулого року. Про це повідомила в. о. начальника управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяна Чорнодобравська.
Загальна сума задекларованого громадянами доходу становить 4 млрд 430,2 млн грн, що на 1 млрд 438,9 млн грн більше ніж у минулому році.
Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати у 2019 році, становить 102,8 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року вона збільшилась на 4,9 млн гривень. Сума військового збору до сплати складає 13,9 млн грн, що на 0,9 млн грн більше ніж у 2018 році.
Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 293 громадяни. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 2 млрд 626,0 млн гривень. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 34,5 млн грн, військового збору – 4,0 млн гривень.
Попри завершення деклараційної кампанії, ще до кінця року громадяни можуть скористатися правом на отримання податкової знижки за наслідками 2018 року. На сьогодні вже 7 403 мешканці Дніпропетровщини скористалися такою можливістю. Задекларована сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню на розрахункові рахунки платників складає 15,2 млн гривень. На цей час повернуто 12,9 млн гривень.

Юристи податкової служби Дніпропетровщини виграли у судах 456 справ
Станом на 01 вересня 2019 року на розгляді у судах різних інстанцій за участі органів ДФС Дніпропетровської області перебувало понад 7,6 тисяч справ різних категорій на загальну суму 12,2 млрд гривень.
«З розглянутих судами у січні – серпні поточного року 759 справ на суму 3,2 млрд грн на користь податкових органів області вирішено 456 справ на суму 2,1 млрд гривень», – повідомив начальник управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олег Басан.
Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень.
Так, з початку року на розгляді у судах знаходилось 5 043 таких справ на суму 9,4 млрд гривень. З них судами розглянуто 470 справ на суму 2,4 млрд грн, з яких на користь податкових органів вирішено 267 справ на суму 1,4 млрд гривень.

До бюджету за вісім місяців 2019 року надійшло понад 10 млрд грн єдиного внеску
Впродовж січня – серпня поточного року органами податкової служби Дніпропетровщини забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму 10 млрд 376,6 млн гривень. У порівняні з аналогічним періодом 2018 року цей показник більше на 1 млрд 634,0 млн гривень.
При цьому, лише у серпні 2019 року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд 264,8 млн грн, що на 164,9 млн грн більше минулорічних серпневих надходжень.
Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

До уваги платників – оновлені бюджетні рахунки для сплати податків і зборів, відкриті відповідно до вимог стандарту IBAN
На виконання п. 3 постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні» Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) здійснено заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN.
Перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами буде здійснюватись Казначейством з 01 жовтня 2019 року. Таким чином, починаючи з 01 жовтня 2019 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.
Оновлені бюджетні рахунки державного та місцевих бюджетів по Дніпропетровській області розміщено на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного вебпорталу ДПС України у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням http://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області: як отримати довідку про відсутність заборгованості
За період січень - серпень 2019 року Правобережним управлінням ГУ ДПС у Дніпропетровській області видано 3326, у тому числі в електронній формі Довідок про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи відповідно до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 №733, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за №1102/32554.
Для отримання Довідки платник податків подає відповідну заяву за вибором:
- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;
- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину «Електронного кабінету» з дотриманням вимог Законів «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».
Довідка або відмова у її наданні готується уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви органом, до якого її було подано. Довідка видається безоплатно, за вибором платника - у паперовій або електронній формі, про що зазначається у поданій заяві. Термін дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.

Відмова в отриманні податкового повідомлення - рішення не звільняє від сплати податкових зобов’язань
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податків, що відмова в отриманні податкового – повідомлення рішення не звільняє їх від сплати податкових зобов’язань.
Підпунктом 58.3 ст.58 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ).
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 ПКУ. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області: як отримати довідку про відсутність заборгованості
За період січень - серпень 2019 року Правобережним управлінням ГУ ДПС у Дніпропетровській області видано 3326, у тому числі в електронній формі Довідок про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи відповідно до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 №733, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за №1102/32554.
Для отримання Довідки платник податків подає відповідну заяву за вибором:
- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;
- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину «Електронного кабінету» з дотриманням вимог Законів «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».
Довідка або відмова у її наданні готується уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви органом, до якого її було подано.
Довідка видається безоплатно, за вибором платника - у паперовій або електронній формі, про що зазначається у поданій заяві.
Термін дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»
В Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо надання адміністративних послуг. На запитання платників відповідав фахівець Чечелівської державної податкової інспекції Юлія Мельник.
Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника ?
Згідно з п.п. «з» п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями.
Винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 % бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Отже, вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію, оподатковується за ставкою 18 відсотків.
Коли підприємець має право на податкову знижку ?
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст.166 Податкового кодексу України. Відповідно до п.п.166.4.2 ст.166 Кодексу загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику у зв’язку з відносинами трудового найму.
Отже, фізична особа – підприємець, яка є найманою особою, може скористатися правом на податкову знижку, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.
Щодо доходів від підприємницької діяльності право на податкову знижку не застосовується.
Чи включаються до складу витрат підприємця на загальній системі оподаткування, витрати на страхування, які пов’язані з веденням господарської діяльності?
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб - підприємців визначений ст. 177 Податкового кодексу України.
Згідно з п. 177.2 ст.177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
Пунктом 177.4 ст.177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не містить витрат на страхування, що пов’язані з веденням господарської діяльності.
Тобто, вартість оплачених послуг страхування, які пов’язані з веденням господарської діяльності, не включаються до складу витрат ФОП на загальній системі оподаткування.

Надходження до зведеного бюджету перевищили минулорічні показники на 73,5 млрд гривень
За оперативними даними Державної податкової служби України за 8 місяців 2019 року до зведеного бюджету забезпечено (сальдо) 482,9 млрд грн, що на 73,5 млрд грн, або на 17,9 % більше січня – серпня 2018 року.
До державного бюджету забезпечено 309,5 млрд грн. Це на 44 млрд грн, або на 16,6 % більше відповідного періоду минулого року. Місцеві бюджети отримали 173,4 млрд грн., що на 29,5 млрд грн, або на 20,5 % більше січня-серпня торік.
У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету –у 2,8 раза (+ 19,4 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб –105,4 відс. (+ 3,6 млрд грн), податку на прибуток підприємств – 104,3 відс. (+ 3,1 млрд гривень).
У розрізі основних платежів у січні – серпні 2019 року приріст до січня – серпня 2018 року забезпечено з частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету, – у 5,3 раза (+ 24,7 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 21,8 відс. (+ 12,6 млрд грн), рентної плати за користування надрами – на 23,0 відс. (+ 5,4 млрд грн), податку на прибуток підприємств – на 3,0 відс. (+ 2,2 млрд гривень).



Комментарии: 0


Новини Правобережного управління 17.09.19

17.09.2019 12:40

Платники Дніпропетровщини задекларували за 2018 рік доходів на суму понад 4,4 мільярдів гривен
За вісім місяців поточного року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 43 509 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2018 рік, що на 319 декларацій менше аналогічного періоду минулого року. Про це повідомила в. о. начальника управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяна Чорнодобравська.
Загальна сума задекларованого громадянами доходу становить 4 млрд 430,2 млн грн, що на 1 млрд 438,9 млн грн більше ніж у минулому році.
Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати у 2019 році, становить 102,8 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року вона збільшилась на 4,9 млн гривень. Сума військового збору до сплати складає 13,9 млн грн, що на 0,9 млн грн більше ніж у 2018 році.
Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 293 громадяни. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 2 млрд 626,0 млн гривень. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 34,5 млн грн, військового збору – 4,0 млн гривень.
Попри завершення деклараційної кампанії, ще до кінця року громадяни можуть скористатися правом на отримання податкової знижки за наслідками 2018 року. На сьогодні вже 7 403 мешканці Дніпропетровщини скористалися такою можливістю. Задекларована сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню на розрахункові рахунки платників складає 15,2 млн гривень. На цей час повернуто 12,9 млн гривень.

Юристи податкової служби Дніпропетровщини виграли у судах 456 справ
Станом на 01 вересня 2019 року на розгляді у судах різних інстанцій за участі органів ДФС Дніпропетровської області перебувало понад 7,6 тисяч справ різних категорій на загальну суму 12,2 млрд гривень.
«З розглянутих судами у січні – серпні поточного року 759 справ на суму 3,2 млрд грн на користь податкових органів області вирішено 456 справ на суму 2,1 млрд гривень», – повідомив начальник управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олег Басан.
Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень.
Так, з початку року на розгляді у судах знаходилось 5 043 таких справ на суму 9,4 млрд гривень. З них судами розглянуто 470 справ на суму 2,4 млрд грн, з яких на користь податкових органів вирішено 267 справ на суму 1,4 млрд гривень.

Операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є
об’єктом оподаткування ПДВ
Реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання його реєстрації, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із ПДВ у випадках, визначених ПКУ.
Норми визначені п.п. «б» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону (п. 184.7 ст. 184 ПКУ).
Крім того, згідно з п.п. «а» п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник ПДВ зобов’язаний, зокрема, нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є об’єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст.196 ПКУ).
Операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об’єктом оподаткування ПДВ (п. 196.1.7 ст. 196 ПКУ).
Отже, платник ПДВ, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону, не здійснює ні нарахування податкових зобов’язань на товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, і які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника ПДВ, ні зменшення податкового кредиту по операціях з їх придбання.

Електронні сервіси для платників податків у системі електронного адміністрування ПДВ
На офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/elektronni-servisi-dlya-platnikiv-poda/ розміщені електронні сервіси для платників податків у системі електронного адміністрування ПДВ.
За наступними кодами форм можливо створити / отримати:
J/F1300104 – Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних:
J/F1400104 – Витяг з Єдиного реєстру поданих накладних;
J/F1301206 – Запит щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
J/F1401206 – Витяг щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ;
J/F1301302 – Запит на отримання інформації щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ΣНакл), за рахунок сум від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів;
J/F1401302 – Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних;
J/F1301402 – Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних;
J/F1401402 – Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (надається по виданих податковим накладним та розрахункам коригування зареєстрованих з порушенням граничного терміну реєстрації за запитуваний період, та податкові накладні за вказаним кодом філії);
J/F1301902 – Запит щодо отримання інформації в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ;
J/F1401902 – Витяг в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ;
J/F1302301 – Запит щодо отримання реквізитів електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку;
J/F1402301 – Витяг про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку;
J/F1302401 – Запит щодо отримання інформації, щодо залишку узгоджених податкових зобов’язань платника податку, несплачених до бюджету, що обліковуються в Державній казначейській службі України;
J/F1402401 – Витяг щодо отримання інформації, щодо залишку узгоджених податкових зобов’язань платника податку, несплачених до бюджету, що обліковуються в Державній казначейській службі України.

Продаж білетів державних лотерей: застосування РРО
Реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Норми визначені п. 4 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
Згідно з п. 11 ст. 1 Закону України від 06 вересня 2012 року № 5204-VI «Про державні лотереї в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 5204) оператор державних лотерей – юридична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, що одержала право на проведення державних лотерей у порядку, визначеному Законом № 5204.
Лотерейний білет – документ встановленої умовами проведення лотереї форми, виготовлений відповідно до вимог законодавства, наявність якого засвідчує внесення гравцем лотереї ставки і надає право одержати приз відповідно до умов проведення лотереї. Державна лотерея може проводитись як із застосуванням лотерейних білетів, так і з застосуванням інших засобів, які дозволяють засвідчити участь у лотереї або розмір виграшу, якщо вони передбачені умовами лотереї, в тому числі через термінали електронної системи прийняття ставок (п. 8 ст. 1 Закону № 5204).
Електронна система прийняття ставок – програмно-технічний комплекс, призначений для фіксації та обліку ставок у державній лотереї, фіксації виплати призів і/або виплати призів, зберігання інформації про проведення лотереї, а також для здійснення інших операцій, пов’язаних з проведенням державної лотереї.
Електронна система прийняття ставок складається з центральної електронної системи та терміналів електронної системи прийняття ставок, пов’язаних між собою електронним або іншим зв’язком (п. 16 ст. 1 Закону № 5204).
Пунктом 17 ст. 1 Закону № 5204 визначено, що термінал електронної системи прийняття ставок – це програмно-технічний комплекс, який призначений для реєстрації здійснених розповсюджувачем або гравцем (термінал самообслуговування) операцій з прийняття ставок у державні лотереї, перевірки виграшності лотерейних білетів або інших засобів, які засвідчують участь у грі, виплати виграшів та передачі інформації про здійснені операції до центральної електронної системи. Термінал електронної системи прийняття ставок не повинен містити в собі приладів та/або програм, які самостійно визначають результат розіграшу лотереї або розмір виграшу гравця, а також не може бути з’єднаним з такими пристроями та/або програмами (крім з’єднання з центральною електронною системою державної лотереї).
Враховуючи вищевикладене та норми ст. 9 Закону № 265, суб’єкти господарювання – оператори державних лотерей при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, РРО та книги обліку розрахункових операцій не застосовують.
При цьому оператори державних лотерей забезпечують ведення та подання статистичної та бухгалтерської звітності щодо проведення державних лотерей, руху лотерейних білетів та коштів у порядку, встановленому законодавством (п. 4 ст. 6 Закону № 5204).

Відповідальність за несвоєчасну сплату (несплату) частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету України
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 із змінами визначено Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (далі – Порядок № 138).
Пунктом 2 Порядку № 138 встановлено, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.
Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства (п. 3 Порядку № 138).
Контроль за відрахуванням до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями покладено, зокрема, на Державну податкову службу.
Нормами п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених ПКУ та іншими законами України.
Так, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, то до такого платника застосовується відповідальність у вигляді штрафу, передбаченого ст. 126 ПКУ, та пені відповідно до положень п. 129.4 ст. 129 ПКУ.
Крім того, згідно зі ст. 163² Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) тягнуть за собою також накладення штрафу на посадових осіб.

До бюджету за вісім місяців 2019 року надійшло понад 10 млрд грн єдиного внеску
Впродовж січня – серпня поточного року органами податкової служби Дніпропетровщини забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму 10 млрд 376,6 млн гривень. У порівняні з аналогічним періодом 2018 року цей показник більше на 1 млрд 634,0 млн гривень.
При цьому, лише у серпні 2019 року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд 264,8 млн грн, що на 164,9 млн грн більше минулорічних серпневих надходжень.
Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

До уваги платників – оновлені бюджетні рахунки для сплати податків і зборів, відкриті відповідно до вимог стандарту IBAN
На виконання п. 3 постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні» Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) здійснено заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN.
Перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами буде здійснюватись Казначейством з 01 жовтня 2019 року.
Таким чином, починаючи з 01 жовтня 2019 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.
Оновлені бюджетні рахунки державного та місцевих бюджетів по Дніпропетровській області розміщено на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного вебпорталу ДПС України у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням http://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Термін, протягом якого новоствореним установам та організаціям необхідно подати заяву з метою отримання статусу неприбуткових
Нормами абзацу першого п. 6 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 440) встановлено:
● для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу за її основним місцем обліку реєстраційну заяву за формою № 1-РН і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою № 1-РН засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.
Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду таких документів внесені до Реєстру, вважаються для цілей оподаткування неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації (абзац двадцять другий п. 4 Порядку).
Отже, з метою отримання статусу неприбуткової організації зареєстровані установи та організації (новостворені) мають подати реєстраційну заяву за формою № 1-РН державному реєстратору під час їх державної реєстрації або контролюючому органу за основним місцем обліку протягом 10 календарних днів з дня їх державної реєстрації.

Для суб’єктів природних монополій інформація щодо сплати податків розміщується на офіційному вебпорталі ДПС України
Щомісячно на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднюється інформація щодо сплати податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами.
Норми встановлені п. 35.4 ст. 35 Податкового кодексу України.
Згідно з п. 5 Порядку формування і оприлюднення інформації щодо сплати податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами, та інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.02.2015 № 67 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.02.2015 за № 223/26668), із змінами:
«Формування та оприлюднення інформації щодо сплати податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами, та інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, здійснює Державна фіскальна служба України щомісяця не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним».
Інформація оприлюднюється на офіційному вебпорталі Державної податкової служби України (www.tax.gov.ua) у розділі: Головна > Діяльність > Інформація про сплату податків.

Увага! На Дніпропетровщині діють шахраї!
До суб’єктів господарювання Дніпропетровщини телефонують з телефонів (096) 546-29-21, (097) 719-49-89 від імені посадових осіб з провокаційними та незаконними вимогами.
Зловмисники телефонують, начебто, від імені ГУ ДПС у Дніпропетровській області, зокрема начальника Юр’ївської державної податкової інспекції Західно-Донбаського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.
У разі отримання подібної інформації та недопущення в подальшому подібних випадків шахрайства просимо повідомляти відділ з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056) 374-86-50, (056) 374-86-40, (067) 682-33-64, на електронну адресу: dp.vkoryp@sfs.gov.ua, а також особисто звертатись за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.

Відкрито офіційну сторінку Державної податкової служби України у мережі Facebook
Державна податкова служба України офіційно розпочала свою роботу. У зв’язку з цим у мережі Facebook створено сторінку ДПС.
Відтепер усі податкові новини, корисну інформацію та анонси подій читайте на новій сторінці.
Запрошуємо вас приєднатися: https://www.facebook.com/TaxUkraine
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/391354.html

Щодо питання правомірності перебування у Реєстрі неприбуткових установ та організацій обслуговуючих кооперативів
Міністерство фінансів України листом від 02.09.2019 № 11210-09-63/21886 «Щодо обслуговуючих кооперативів» (далі – Лист МФУ № 11210) стосовно питання правомірності перебування у Реєстрі неприбуткових установ та організацій обслуговуючих кооперативів, у тому числі сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, повідомило наступне.
Закон України від 10 липня 2003 року № 1087-ІV «Про кооперацію» із змінами та доповненнями (далі –Закон № 1087) визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні.
Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на виробничі, обслуговуючі та споживчі, які за напрямами діяльності можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо (стаття 6 Закону № 1087).
Законом України від 17 липня 1997 року № 469/97-ВР «Про сільськогосподарську кооперацію» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 469) визначено правові, організаційні, економічні та фінансові особливості утворення і діяльності сільськогосподарських кооперативів.
Пунктом 2 ст. 2 Закону № 469 встановлено, що загальні принципи, поняття та норми утворення, забезпечення функціонування, управління та ліквідації сільськогосподарського кооперативу і кооперативних об’єднань, контроль за їх діяльністю, права та обов’язки їх членів, формування майна, фондів, цін і тарифів на продукцію та послуги, а також трудові відносини у таких кооперативах та об’єднаннях регулюються Законом України № 1087.
Пунктом 5 ст. 9 Закону № 469 визначено, що після виконання зобов’язань сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу та відшкодування збитків за минулі періоди залишок фінансового результату господарської діяльності кооперативу розподіляється загальними зборами у вигляді відрахувань до фондів кооперативу, кооперативних виплат його членам та нарахувань на паї членам кооперативу, у тому числі асоційованим.
Статтею 25 Закону № 1087 встановлено, що дохід кооперативу формується з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних і прирівняних до них витрат та витрат на оплату праці найманих працівників і розподіляється на, зокрема, кооперативні виплати та виплати на паї.
Відповідно до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації, що одночасно відповідають вимогам, визначеним у цьому підпункті ПКУ, серед яких є заборона розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників) та визначення в установчих документах неприбуткової організації порядку передачі активів у разі припинення неприбуткової організації як юридичної особи.
Положеннями Закону № 1087 передбачена можливість розподіляти отримані доходи (прибутки) або їх частину серед членів обслуговуючих кооперативів через здійснення кооперативних виплат та виплат на паї (статті 25 та 26 Закону № 1087).
Аналогічно і сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи відповідно до положення ст. 26 Закону № 1087 та пунктів 1 та 5 ст. 9 Закону № 469 можуть здійснювати виплати на паї як розподіл частини доходу кооперативу, що може отримуватися сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом від надання послуг.
Стосовно порядку ліквідації обслуговуючих кооперативів та сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів необхідно зазначити, що порядок ліквідації, визначений ст. 29 Закону № 1087, не узгоджується з положенням п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ в частині передачі активів у разі припинення кооперативу як юридичної особи, оскільки абзацом восьмим ст. 29 Закону № 1087 передбачено, що майно кооперативу, яке залишилося після задоволення вимог кредиторів кооперативу, здійснення виплат членам кооперативу паїв та виплат на паї, кооперативних виплат, оплати праці, розрахунків з кооперативним об’єднанням, членом якого він є, розподіляється між членами кооперативу у порядку, визначеному статутом. Крім того, майно неподільного фонду не підлягає поділу між його членами і передається за рішенням ліквідаційної комісії іншій (іншим) кооперативній організації (кооперативним організаціям) або зараховується до доходу бюджету.
Проте наявність зазначених законодавчих підстав здійснювати розподіл доходу кооперативами, у тому числі при їх ліквідації, не може бути обов’язковою метою створення і функціонування обслуговуючих кооперативів та сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.
Тож зазначене не виключає можливості приведення обслуговуючими кооперативами та сільськогосподарськими обслуговуючими кооперативами положень установчих документів у відповідність із вимогами ПКУ, що передбачатиме заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини, у тому числі при ліквідації таких кооперативів, для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Більш детальніше щодо питання правомірності перебування у Реєстрі неприбуткових установ та організацій обслуговуючих кооперативів, у тому числі сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, можливо ознайомитись у листі МФУ № 11210, який розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73637.html

ФОП – платники єдиного податку не мають права здійснювати торгівлю тютюновими виробами
Спрощена система оподаткування – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, визначених п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), на сплату єдиного податку у порядку та на умовах, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ).
Відповідно до п.п. 3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, зокрема ФОП, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).
Згідно з п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належать, зокрема тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) тютюнові вироби – сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Роздрібна торгівля, зокрема тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (ст. 15 Закону № 481).
Разом з цим, відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПКУ особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів є платником акцизного податку. При цьому об’єктом оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, ФОП, які здійснюють продаж підакцизних товарів, зокрема тютюну, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, зазначена діяльність може здійснюватися на загальній системі оподаткування, за умови отримання ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами та реєстрації суб’єкта господарювання платником акцизного податку.

Порядок врахування сум ПДВ у реєстраційній сумі за податковими накладними, які несвоєчасно зареєстровані в ЄРПН
Відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) показник SПеревищ є складовою формули, за якою обраховується сума ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні та/або розрахунки коригування (далі – реєстраційна сума).
SПеревищ – загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником податкових накладних (далі – ПН) та розрахунках коригування до таких податкових накладних (далі – РК), зареєстрованих в ЄРПН, яка визначається як різниця між:
● сумами податкових зобов’язань за операціями з постачання товарів (послуг) та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, та їх подальшого коригування згідно із ст. 192 ПКУ, задекларованими платником ПДВ у податкових деклараціях з ПДВ з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, та
● сумами ПДВ, зазначеними платником податку в ПН, що складені за такими операціями (в тому числі ПН, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), та РК до них, зареєстрованих у ЄРПН.
Показник SПеревищ розраховується Державною податковою службою автоматично після прийняття звітності від платника ПДВ, та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника.
Отже, якщо платник ПДВ своєчасно не зареєстрував в ЄРПН ПН та відповідно не зменшив реєстраційну суму на суму ПДВ, зазначену в таких ПН, то після подання звітності з ПДВ за відповідний звітний період, в якій задекларовано податкові зобов’язання з ПДВ, що визначені у ПН, які не зареєстровані в ЄРПН, реєстраційна сума платника ПДВ зменшується на суму ПДВ, зазначену в ПН, своєчасно не зареєстрованих в ЄРПН.
Після реєстрації таких ПН в ЄРПН в системі електронного адміністрування ПДВ автоматично відбувається перерахунок показника SПеревищ за звітний період, в якому було складено таку ПН, та розрахункової суми (SНакл) з урахуванням сум ПДВ, зазначених у таких ПН.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» в.о. начальника відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Дніпропетровській області Оксани КВАШІ на тему «Дотримання вимог антикорупційного законодавства»
Питання 1. Добрий день. Хочу запитати, протягом якого строку діють передбачені Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» із змінами та доповненнями (далі – Закон) обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування?
Відповідь: Особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, забороняється:
1) протягом року з дня припинення відповідної діяльності укладати трудові договори (контракти) або вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності з юридичними особами приватного права або фізичними особами – підприємцями, якщо особи, зазначені в Законі, протягом року до дня припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців;
2) розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, яка стала їм відома у зв’язку з виконанням службових повноважень, крім випадків, встановлених Законом;
3) протягом року з дня припинення відповідної діяльності представляти інтереси будь-якої особи у справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган, підприємство, установа, організація, в якому (яких) вони працювали на момент припинення зазначеної діяльності.
Питання 2. Вітаю. Підкажіть, будь ласка, за сукупністю яких умов застосовується звільнення особи як захід врегулювання конфлікту інтересів?
Відповідь: Якщо конфлікт інтересів у діяльності особи має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, особа не згодна позбавлятися приватного інтересу з метою врегулювання конфлікту інтересів.
Питання 3. Хочу запитати. Протягом якого строку зберігається інформація про особу в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування?
Відповідь: Відповідно до ст. 47 Закону інформація про особу зберігається упродовж всього часу виконання особою функцій держави або місцевого самоврядування, а також упродовж п’яти років після припинення виконання зазначених функцій, крім останньої декларації, яка зберігається безстроково.

З початку року Центрами обслуговування платників Дніпропетровської області надано 203,6 тис. адміністративні послуги
В органах ГУ ДПС у Дніпропетровській області працюють 36 Центрів обслуговування платників (ЦОП), де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
Центрами забезпечується надання 31 виду адміністративних послуг, 18 з яких надаються безкоштовно.
Загалом працівниками ЦОП протягом січня – серпня 2019 року опрацьовано 205,8 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, з яких надано 203,6 тис. адміністративні послуги.
З переліком адміністративних послуг, що надаються територіальними органами ДПС Дніпропетровщини та Інформаційними картками адмінпослуг можна ознайомитись на офіційному субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Адміністративні послуги» (http://dp.tax.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/) та у Центрах обслуговування платників області.

Форма № 20-ОПП: оновлено Довідник типів об’єктів оподаткування
12 вересня 2019 року ДПС України оприлюднила оновлений Довідник типів об’єктів оподаткування (станом на 11.09.2019).
Перелік доповнено одним об’єктом оподаткування, а саме: 711 – Ділянка надр.
Звертаємо увагу, що повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, за формою 20-ОПП подаються протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Формою № 20-ОПП передбачено заповнення типу об’єкта оподаткування.
З Довідником типів об’єктів оподаткування можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html

Сплата єдиного внеску під час виконання договору про спільну діяльність без утворення юрособи
Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юри


Комментарии: 0


Всего 102. Предыдущая cтраница | Страница 1 из 11 | Следующая cтраница
Мой gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua, ЧАО Сегодня Мультимедиа, ТРК Украина
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте