dpi466

21 серпня 2018, 16:30

30.08.2018 ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра інформує

Чечелівська ДПІ інформує : «Пульс» – на захисті інтересів платників

Сервіс Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів (далі – Інформація).
Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту idd@sfs.gov.ua.
Інформація приймається цілодобово.
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДФС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному веб-порталі/субсайтах ДФС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДФС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного соціального внеску.

Чи має право платник податків надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені через «Електронний кабінет»?
Відповідно до п. 5 Порядку взаємодії територіальних органів ДФС України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
В заяві платнику необхідно зазначити напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі платники податків можуть за допомогою приватної частини Електронного кабінету / меню «Листування з ДФС».
Детально дізнатись про роботу Електронного кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 140.03).
Громадяни та платники податків мають право направляти письмові звернення контролюючим органам
Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Порядок практичної реалізації цього права громадянами України регулюється Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 393).
Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (ст. 1 Закону № 393).
Оформлення письмових звернень платників податків (юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців) або громадян здійснюються відповідно до вимог Закону № 393 та Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній фіскальній службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2015 № 271 (далі – Порядок № 271).
Згідно зі ст. 3 Закону № 393 під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Громадяни мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, посадових осіб українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін (ст. 6 Закону № 393).
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення) (частина шоста ст. 5 Закону № 393).
Звернення громадян мають бути оформлені відповідно до вимог ст. 5 Закону № 393 (абзац перший п. 5 розд. ІІ Порядку № 271).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається (частина сьома ст. 5 Закону № 393).
Абзацами третім та четвертим п. 5 розд. ІІ Порядку № 271 визначено, що електронне звернення, надіслане без використання електронного підпису, повинно мати вигляд скан-копії або фотокопії звернення з підписом заявника із зазначенням дати.
Інформація про електронні поштові адреси розміщується на відповідних веб-сторінках офіційного веб-порталу ДФС у мережі Інтернет.
Забороняється відмова у прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення (п. 6 розд. І Порядку № 271).
Звернення, оформлене без дотримання вимог ст. 5 Закону № 393, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніше ніж через десять днів від дня надходження, крім випадків, передбачених частиною першою ст. 7 Закону № 393 (п. 12 розд. ІІ Порядку № 271).
Не підлягають розгляду наступні звернення: анонімні звернення, крім анонімних повідомлень про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» (п. 16 розд. ІІ Порядку № 271); повторні звернення від одного й того самого громадянина з одного й того самого питання, якщо перше вирішено по суті, а також скарги, подані з порушенням строків, передбачених ст. 17 Закону № 393, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними (п. 19 розд. ІІ Порядку № 271).
Якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органів ДФС, відповідно до ст. 7 Закону № 393, таке звернення в строк не більше п’яти днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявникові. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом ДФС, воно в той самий строк повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями (п. 8 розд. ІV Порядку № 271).
Отже, оформлення письмових звернень платників податків (юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців) або громадян здійснюється відповідно до вимог Закону № 393.
Звернення адресується контролюючому органу, його посадовим особам у разі, коли вирішення порушених у зверненні питань належить до їх компетенції.
У зверненні мають бути вказані прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина (назва, код ЄДРПОУ, місцезнаходження суб’єкта господарювання), викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції тощо.
Письмове звернення повинно бути надруковано або написано від руки розбірливо і чітко, підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 135).

Чи має право платник податків надіслати заяву про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов’язань через «Електронний кабінет»?
Відповідно до п. 5 Порядку взаємодії територіальних органів ДФС України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
В заяві платнику необхідно зазначити напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі платники податків можуть за допомогою приватної частини Електронного кабінету / меню «Листування з ДФС».
Детально дізнатись про роботу Електронного кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету.
Умови застосування податкової соціальної пільги у 2018 році
Нагадуємо, Законом про Держбюджет-2018 закладено соціальні показники, на основі яких розраховується, зокрема, податкова соціальна пільга (далі – ПСП).
Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2018 року становить 1762 грн. Відтак розмір загальної ПСП протягом 2018 року становитиме 881 грн.
Незважаючи на збільшення впродовж року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.
ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винарогоди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та заокругленого до найближчих 10 грн (у 2018 р. – 2470 грн).
Водночас платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 % суми пільги у розрахунку на кожну таку дитину. При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі передбаченому ПКУ, визначається як добуток суми 2470 грн та відповідної кількості дітей.
Для застосування ПСП платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП та документи, що підтверджують таке право. Слід зазначити, що ПСП застосовується до нарахованого місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Платник податків, який крім основного місця роботи працює також за сумісництвом, на свій розсуд має обрати для себе найвигідніше місце застосування ПСП до заробітної плати, незважаючи на те, де в нього перебуває трудова книжка.
ПСП застосовується з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про її застосування та документів, що підтверджують таке право. Перелік зазначених документів та порядок їх подання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1227. Якщо заяву і підтвердні документи надано не з початку місяця, ПСП застосовується до всієї суми доходу у вигляді заробітної плати, нарахованого у такому місяці.
ПСП до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, але з наданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги. До доходів, відмінних від заробітної плати, застосування ПСП Податковим кодексом не передбачено.
Перелік соціальних пільг, порядок їх надання та категорії платників, які мають право на застосування ПСП визначені статтею 169 Податкового кодексу України.
Податок на нерухомість: хто має платити та скільки
Уже протягом трьох років українці, які є власниками квартир площею понад 60 кв. м та будинків понад 120 кв. м, зобов’язані сплачувати так званий податок на нерухомість.
Відповідно до ст. 266 Податкового кодексу України, платниками податку на нерухоме майно є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які володіють об’єктами житлової чи нежитлової нерухомості або її частками.
Ставки щороку приймаються сільськими, селищними та міськими радами або громадськими територіальними об’єднаннями в межах, установлених Податковим кодексом України. Цього року в Ужгороді на житлову нерухомість прийнята ставка 0,2 % (6 грн 40 коп.) від мінімальної заробітної плати, установленої станом на 1 січня в розмірі 3200 грн, а на нежитлову – 0,3% (9 грн 40 коп.).
Експерт наголошує, що оподаткуванню підлягає як житлова, так і нежитлова нерухомість. При цьому базою нарахування податку є загальна площа. Якщо спочатку, коли податок тільки вводився, оподатковувалася лише житлова площа, то тепер уся загальна площа нерухомого об’єкта.
Податковим кодексом установлені й пільги. Так, оподаткування стосується лише квартир, більших за 60 кв. м, незалежно від того, скільки їх має особа. Тож їхня сумарна площа зменшується на 60 кв. м, а різниця оподаткування податком. Що стосується будинків, то власники нерухомості площею, більшою за 120 кв. м, теж повинні сплачувати податок незалежно від кількості будинків, якими володіють. Якщо платник податку має і квартиру, і будинок, то загальна площа всього майна зменшується на 180 кв. м, усе інше оподатковується.
Маріанна Переш зазначила, що цього року відбулися певні зміни в нарахуванні податку на нерухомість, які торкнулися лише фізичних осіб. Вони наразі мають сплачувати податок на 2017 рік, а з 1 січня 2017 року до Податкового кодексу були внесені зміни в частині розміру ставок, які можуть встановлювати селищні, сільські та міські ради. Так, якщо у 2016 рік вони мали право встановлювати розмір податку до 3% від мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня, за 1 кв. м нерухомості, то з 2017 року можуть установлювати розмір податку лише до 1,5%. З цього випливає, що у 2018-му українці сплачуватимуть податок уже за новими ставками. Щодо юридичних осіб, то такі зміни торкнулися їх ще минулого року, адже вони сплачують податок на нерухомість за поточний рік.
Фізичним особам податок нараховується контролюючим органам, податкові повідомлення-рішення про його сплату обчислюються та вручаються платникам до 1 липня. З дня вручення громадянин має 60 днів для сплати податку. Юридичні особи декларують та щоквартально самостійно сплачують цей вид податку.
Якщо громадянин не отримав платіжку про сплату податку на нерухоме майно, то варто звернутися до контролюючого органу. При цьому варто прийти до Податкової за місцем реєстрації й провести звірку – принести документи на право власності та з’ясувати, чи відповідають ці дані первинним документам, наявним у контролюючому органі. Якщо є якісь неточності, то попередні податкові повідомлення-рішення скасовуються та виносяться нові.
Багато громадян щороку свідомо приходять і проводять звірки. Звісно, поряд з цим є закарпатці, які, маючи об’єкти, що підлягають оподаткуванню, не отримують повідомлення-рішення. Це зумовлено відсутністю у відповідних органів дійсної податкової адреси платника. Через це йому просто не можуть вручити платіжку. Люди часто змінюють адресу проживання й не завжди повідомляють про це податкову.
Проблема може полягати і в тому, що дані для обчислення цього податку надаються з державного реєстру речових прав. Якщо на сьогодні всі об’єкти які реєструються на громадян, вносяться до реєстру досить чітко, то об’єкти, якими українці володіють протягом багатьох років, можуть бути повністю відсутні в цьому переліку. Тож база, котрою користуються податківці, не досить точна.
У випадку, якщо після отримання платіжки людина не сплатила податок, на неї накладається штраф: при простроченні до 30 календарних днів у розмірі 10% суми боргу, понад 30 днів – 20%.ж
Окремі пільги для громадян Податковим кодексом не надаються, але їх можуть призначати міські, селищні та сільські ради, виходячи з майнового стану й кількості майна, що належать тій чи іншій людині. На сьогодні окремих пільг Ужгородська міська рада не встановлювала.
Також є перелік об’єктів, які не підпадають під оподаткування. Сюди належать об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади та органів місцевого самоврядування; будівлі дитячих будинків сімейного типу; гуртожитки, садочки та школи; об’єкти нерухомості, що належать дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування; будівлі промисловості, релігійних організацій та інші.
У випадках спільної сумісної власності, коли об’єкт нерухомості належать одразу кільком особам і поділений між ними рівними частками, кожен власник є платником податку в межах своєї частки. Наприклад, якщо квартира має 100 кв. м і розподілена між трьома власниками, то кожен з них володіє 1/3 цього майна. У такому випадку ніхто з власників квартири не повинен сплачувати податок на нерухомість, адже володіє меншою кількістю дозволених квадратних метрів – усього 33,3 замість 60. Коли нерухомість у натурі не поділена, то всі власники за спільною згодою визначають когось одного як платника податку.
Варто зауважити, що власники нерухомості з великою площею –для квартири 300 кв. м, для будинку 500 кв. м –зобов’язані, крім податку, який вираховується з наднормових квадратних метрів, сплатити фіксовану суму в розмірі 25 тис. грн за кожен із таких об’єктів.
Договір з навчальним закладом укладено з батьком студента, а квитанцію на оплату за навчання оформлено на студента, який не працює. Чи має право батько на податкову знижку на навчання?
Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування, визначені ст. 166 Податкового кодексу (далі – ПКУ).
З 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон № 1797), яким внесено зміни до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ та визначено, що платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Слід зазначити, що Законом № 1797 скасовано вимогу щодо права платника податків на податкову знижку за навчання члена його сім’ї першого ступеня споріднення, лише у разі, якщо такий член сім’ї не одержує заробітної плати.
При цьому до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). При цьому у зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Відповідно до Закону України від 05 квітня 2001 № 2346 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2346) платник – це особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів. Суб’єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем. Отже, якщо в документах на переказ коштів в даних платника зазначено дані дитини, то така особа є ініціатором переказу коштів.
Враховуючи вищевикладене, не залежно від того працює чи ні дитина, яка за даними документів на переказ коштів здійснювала витрати на навчання, батьки такої дитини не мають право на податкову знижку.
Нюанси надання приміщення в оренду підприємцями-єдинниками
Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Поняття «населення» у розумінні пп. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не є специфічним, а використовується у загальному значенні. Населення – це сукупність людей, які перебувають у межах даної держави і підлягають її юрисдикції. До складу населення входять громадяни даної держави, іноземні громадяни, які живуть у цій державі тривалий час, особи без громадянства та особи з подвійним і більше громадянством (Український юридичний термінологічний словник, термінологічний словник «Ліга-Закон»).
Крім того, п. 291.7 ст. 291 ПКУ визначено перелік видів побутових послуг населенню, які надаються платниками єдиного податку першої та другої груп.
Самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (пп. 14.1.226 п 14.1 ст. 14 ПКУ).
Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності застосовується виключно юридичними або фізичними особами-підприємцями. Застосування спрощеної системи оподаткування фізичними особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, ПКУ не передбачено.
Таким чином, оскільки фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, не є платником єдиного податку та/або населенням у розумінні пп. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, фізична особа-підприємець-платник єдиного податку другої групи не має права надавати в оренду приміщення фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Внесено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів
З 24 серпня 2018 року набирають чинності зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2018 № 589.
Зокрема, визначено порядок обліку в контролюючих органах представництв донорських установ в Україні, після проведення Мінекономрозвитку їх реєстрації в Україні.
Взяття на облік здійснюється контролюючим органом за адресою представництва донорської установи в Україні із присвоєнням податкового номера.
Підставою для взяття на облік такого представництва є: копія посвідчення про реєстрацію представництва донорської установи в Україні, отримана від Мінекономрозвитку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153; або лист-звернення, в якому зазначається адреса представництва в Україні, та копія посвідчення про реєстрацію представництва донорської установи в Україні, подані представництвом.
Не пізніше наступного робочого дня після взяття на облік представництва донорської установи в Україні йому надсилається лист-повідомлення про взяття на облік із зазначенням податкового номера.
Також спрощується порядок подання постійними представництвами нерезидентів заяви на реєстрацію як платника податку на прибуток (за ф.№1-РПП).
При поданні такої заяви з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» необхідно заповнювати тільки дані про контролюючий орган, код ЄДРПОУ, повне найменування та головного бухгалтера постійного представництва нерезидента в Україні. До зазначених змін необхідно було заповнювати форму заяви повністю.
Крім того, врегульовано порядок дій та обліку відокремлених підрозділів іноземних компаній, організацій у разі неподання у встановлені строки документів для взяття на облік в контролюючих органах.
Так, якщо контролюючим органом встановлено, що відокремлений підрозділ іноземної компанії, організації включений до ЄДРПОУ та при цьому не перебуває на обліку у відповідному контролюючому органі, то таким органом вживаються заходи щодо подання документів для взяття його на облік. Такий відокремлений підрозділ іноземної компанії, організації обліковується в контролюючих органах з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік».
Також зазначеним наказом Міністерства фінансів України уточняється, що підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.
Довідково.
Наказ Міністерства фінансів України від 27.06.2018 № 589 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів», зареєстрований Міністерством юстиції України 23.07.2018 за № 851/32303, набирає чинності 24 серпня 2018 року.
Митницями ДФС виявлено понад 27 тис. порушень митних правил на суму 1,3 млрд гривень
Протягом січня-липня 2018 року митницями ДФС виявлено понад 27 тис. митних правопорушень, вартість предметів правопорушень у яких склала 1,3 млрд гривень. Про це повідомив директор Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС Василь Поїзд.
Він наголосив, що кількість складених протоколів про порушення митних правил зросла на 55% порівняно з відповідним періодом минулого року.
Із незаконного обігу вилучено предмети правопорушень вартістю більш як 474 млн гривень.
«Найчастіше вилучались промислові товари. За вказаний період припинено незаконне переміщення таких товарів на суму понад 236,5 млн гривень. Крім того, вилучено транспортних засобів вартістю понад 115,8 млн грн, продовольчих товарів – 73,5 млн грн, валюти – 48,4 млн грн», – розповів Василь Поїзд.
За результатами розгляду митницями 20 тис. справ про порушення митних правил накладено штрафів на суму 9,3 млрд грн.
Судами за результатами розгляду справ прийнято рішення про конфіскацію безпосередніх предметів правопорушень на суму понад
148,6 млн грн. Також накладено штрафів на суму понад 114 млн грн.
Як відзначив посадовець, одним із ефективних методів протидії митним правопорушенням на сьогодні є співпраця та обмін інформацією з компетентними органами іноземних держав у рамках взаємної адміністративної допомоги, яка забезпечує попередження і виявлення незаконних експортно-імпортних операцій та факти несплати до бюджету обов’язкових митних платежів.
«За результатами міжнародної взаємодії за 7 місяців 2018 року порушено майже 400 справ про порушення митних правил на суму 399 млн грн. Крім того, у ході міжнародної співпраці встановлено несплату понад 16,6 млн грн обов’язкових митних платежів», – зазначив Василь Поїзд.
За 7 місяців зафіксовано майже 4,2 тис. випадків призупинення митного оформлення товарів через можливе порушення прав інтелектуальної власності
Протягом січня-липня поточного року митницями здійснено майже 4,2 тис. випадків призупинень митного оформлення товарів за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності.
За вказаний період порушено 7 справ про порушення митних правил за фактами ввезення та вивезення товарів, які включені до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності, на загальну суму майже 1,4 млн гривень (за ст. 476 Митного кодексу України).
Загалом, станом на 1 серпня поточного року у митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності за заявами правовласників внесено 3818 об’єктів. З них 206 ¬– внесено з початку 2018 року.
Нагадаємо, що для сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час зовнішньоекономічної діяльності Державна фіскальна служба України веде митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності. До них належать об’єкти авторського права і суміжних прав, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення (зазначення походження товарів) та сорти рослин.
Так, наприклад, Одеською митницею було виявлено декілька випадків ввезення партії товарів з порушенням прав інтелектуальної власності.
У першому випадку було виявлено 4,4 тис. пар кросівок із позначеннями, що схожі на знаки «ADIDAS»,«NIKE»,«PUMA». Контрафактну продукцію намагалось ввезти з Китаю одне з українських товариств. Під час здійснення митного контролю та оформлення товару було встановлено, що товар переміщується з порушенням прав інтелектуальної власності. Митне оформлення було призупинено та справу направлено до суду. За рішенням суду було підтверджено, що товар переміщувався з порушенням прав інтелектуальної власності, тому його було конфісковано. Загальна сума конфіскованого товару склала понад 1 млн грн. Також за рішенням суду було накладено штраф у розмірі 17 тис. грн.
У другому випадку одним з українських приватних підприємств була спроба ввезення 417 навушників з Китаю, на яких неправомірно використовувалось зображення та логотип «APPLE», який включений до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності. Представника правовласника було повідомлено про факт виявлення товару та встановлено, що зображення та логотип використовувалися без його дозволу. Було складено протокол про порушення митних правил за ст. 476 Митного кодексу України та матеріали справи направлено до суду. За рішенням суду товар на загальну суму 104,2 тис. грн було конфісковано, на порушника накладено штраф у розмірі 17 тис. грн.
ДФС посилено заходи з детінізації заробітних плат
У рамках виконання доручення Прем’єр-міністра України щодо посилення контролю та вжиття заходів для запобігання ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду, ДФС посилено заходи з детінізації заробітних плат.
Особлива увага приділяється платникам, які задіяні у схемах мінімізації та ухилення від сплати податків, зборів та єдиного внеску, утримують податки, але ці кошти до бюджетів не перераховують.
За результатами перевірок суб’єктів господарювання, які виплачували своїм найманим працівникам заробітну плату та інші доходи з порушенням законодавства, протягом січня-липня поточного року донараховано до сплати 607 млн грн. податку на доходи фізичних осіб, 167 млн грн. ЄСВ та 26 млн грн. військового збору.
До територіальних органів Держпраці передано інформацію про виявлені під час заходів контролю порушення законодавства про працю щодо 0,67 тис. роботодавців.
Крім того, для упередження мінімізації суб’єктами господарювання виплати зарплат найманцям одночасно з контрольно-перевірочними заходами проведено індивідуальну роз’яснювальну роботу з роботодавцями про збільшення фонду оплати праці. За результатами цього підвищили рівень виплат 29,2 тис. платників.
На засіданнях комісій та робочих груп при органах виконавчої влади, в яких беруть участь представники фіскальних органів, заслухано 11,7 тис. роботодавців, які нараховують зарплату у незначних розмірах або на рівні законодавчо встановленого мінімуму. Внаслідок такої роботи рівень оплати праці підвищили 10,4 тис. підприємств.
Загалом протягом січня-липня 2018 року виявлено 4,2 тис. осіб, які працювали без оформлення трудових відносин з роботодавцями.
Так, наприклад, на Закарпатті під час перевірки фізичної особи-підприємця встановлено використання праці 186 найманих працівників без належного оформлення трудових відносин. Зазначений підприємець надавав послуги з міжнародних вантажних перевезень.
Відповідно до поданої звітності, наказів, відомостей про нарахування заробітної плати та табелів обліку виходу на роботу штатна чисельність працюючих складала 42 найманих працівника. Однак за результатами аналізу інформації з баз даних, податкових розрахунків та наданих підприємцем документів реальна чисельність працюючих водіїв виявилася значно більша – 228 осіб. Тобто 186 найманців працювали на підприємстві нелегально.
Матеріали перевірки були направлені до Управління Держпраці у Закарпатській області, за результатами розгляду яких на підприємця накладено штраф на суму майже 21 млн гривень.
Євген Бамбізов: У серпні будуть здійснені планові перевірки 60 експортерів лісоматеріалів
ДФС посилює заходи з протидії незаконному в