dpi467

27 липня 2018, 11:07

ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

Граничний термін подання декларації з туристичного збору
за ІІ квартал – 9 серпня 2018 року
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) туристичний збір – це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.
Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.
Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.
Перелік податкових агентів визначений ст. 268 ПКУ.
Відповідно до рішення сільської, селищної та міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися:
а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Слід зазначити, що сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.
Тобто, граничний термін подання декларації з туристичного збору за ІІ квартал - 9 серпня 2018 року.

Наближається граничний строк сплати ПДФО та військового збору
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.179.7 ст.179 ПКУ, громадянам, які подали декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік, необхідно сплатити до 1 серпня 2018 року суми податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військового збору, які зазначені у поданій ними податковій декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік. Звертаємо увагу, що відповідно до п.126.1 ст.126 ПКУ, у разі несплати узгодженої суми грошового зобов’язання з ПДФО та військового збору за наслідками поданої річної податкової декларації про майновий стан і доходи у строк до 1 серпня року, що настає за звітним, до платника податків застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу;- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відс. погашеної суми податкового боргу. Після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня відповідно до пп.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПКУ.

Сервіс «Пульс» завжди на зв’язку
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» − ефективний інструмент боротьби з корупцією, що сприяє вирішенню проблем, які виникають у процесі звернень суб’єктів господарювання та громадян до органів ДФС з податкових та митних питань.
Запровадження сервісу «Пульс» − це великий крок у напряму зростання довіри до фіскальної служби, підвищення якості обслуговування платників податків.
Нагадуємо, що громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників органів ДФС за телефоном «гарячої лінії» ДФС України: 0-800-501-007 (напрямок «4»)

Звертаємо увагу платників на право проведення звірки
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, про функціонування модернізованого електронного сервісу «Електронний кабінет платника податків» (пп.14.1.562п.14.1 ст.14, ст.42 Податкового кодексу України), вхід до якого здійснюється через офіційний веб-портал ДФС.
Не витрачаючи робочий час на відвідування органів ДФС, за допомогою електронного кабінету платники податків мають можливість:
- перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адміністрування податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, у т.ч. дані оперативного обліку податків та зборів (у т.ч. дані інтегрованих карток платників податків), дані СЕА ПДВ, СЕАРП, а також одержання такої інформації у вигляді документа,який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладанням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу;
- проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладанням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу.
Порядок функціонування електронного кабінету визначається Мінфіном України.
Також, для з'ясування питання щодо інформації про повноту перерахувань по податкам, пропонуємо Вам звернутися до Центру обслуговування платників ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області за адресою: м.Дніпро, вул.Театральна, 1а, контактний телефон (056)377-46-14.

Представники ГУ ДФС у Дніпропетровській області в ефірі телебачення Дніпропетровщини: «Актуальні питання щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки»
Обговорення актуальних питань щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, йшлося під час програми «Грані» Дніпропетровського 34-го телеканалу.
У програмі прийняли участь начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов та начальник управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипова.
Під час відповідей на актуальні питання спікери зазначили, що за перше півріччя поточного року надходження з податку на нерухомість від юридичних та фізичних осіб по Дніпропетровській області склали 146 мільйонів гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження збільшилися на 58 мільйонів гривень, або на 66 відсотків.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з нормами Податкового кодексу України – є одним з видів податку на майно і відноситься до місцевих податків.
Так, порядок його нарахування та сплати визначено статтею 266 Податкового кодексу України. Платниками податку є фізичні і юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Житлова та нежитлова нерухомість є об’єктом оподаткування. Базою оподаткування є загальна площа об’єкту житлової або нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.
При розрахунку зазначеного податку передбачені пільги:
а) для квартири/квартир, незалежно від їх кількості – пільга 60 кв. м;
б) для житлового дому/домів незалежно від їх кількості – 120 кв. м;
в) для змішаних типів об’єктів житлової нерухомості – пільга 180 кв. м.
Для власників – фізичних осіб у випадку, якщо загальна площа квартири перевищує 300 кв. м, будинок – 600 кв. м, або різноманітних об’єктів – 900 кв. м пільга не надається.
Також, пільга не надається по об’єктах житлової нерухомості, які використовуються їх власниками з метою отримання доходу (здаються в оренду, лізинг, використовуються в підприємницькій діяльності).
У разі несплати платником зазначеного податку протягом 60 днів з моменту отримання податкового повідомлення-рішення передбачені штрафні санкції:
- при затримці до 30 календарних днів – 10 відсотків погашеної суми боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів – 20 відсотків погашеної суми боргу.
За порушення термінів сплати платнику прямує податкова вимога з вказівкою суми боргу.
В ході обговорення було акцентовано, що з метою отримання податкового повідомлення-рішення про сплату податку громадянин зобов’язаний протягом місяця після зміни місця своєї реєстрації повідомити про такі зміни контролюючий орган, де він поставлений на облік, подавши заяву за формою №5ДР.

Фермерське господарство – «спрощенець» ІV групи не є платником рентної плати за воду
Відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суб’єкти господарювання – платники єдиного податку ІV групи (сільськогосподарські товаровиробники, які задовольняють умовам, визначеним ст.291 ПКУ), звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата за воду).
Отже, у разі, якщо фермерське господарство є платником єдиного податку ІV групи, то таке господарство не подає звітність з рентної плати за спеціальне використання води та не сплачує рентну плату за воду.

Внесено зміни до порядку попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях
10.07.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2018 № 518 (далі – Постанова № 518), якою внесено зміни до Порядку попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, за результатами якого укладаються договори, що мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер, для цілей трансфертного ціноутворення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2015 № 504 (далі – Порядок).
Нагадуємо, що Порядок визначає процедуру попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, за результатами якої укладаються договори про попереднє узгодження ціноутворення, що мають односторонній, двосторонній або багатосторонній характер, для цілей трансфертного ціноутворення (далі – процедура узгодження ціноутворення).
Договір про попереднє узгодження ціноутворення (далі – договір), що має односторонній, двосторонній чи багатосторонній характер – це письмова угода, що укладається між великим платником податків (далі – платник податків) та ДФС України за результатами проведення процедури узгодження ціноутворення, під час якої узгоджуються критерії визначення відповідності умов контрольованих операцій, що здійснюються або будуть здійснені платником податків, принципу «витягнутої руки».
За згодою ДФС України та платника податків дія договору може бути поширена на весь звітний період, в якому його укладено, та/або на звітні періоди, які передують набранню ним чинності, якщо стосовно таких звітних періодів не проведена та не проводиться перевірка з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки».
Укладення договору є вільним волевиявленням сторін процедури узгодження ціноутворення у разі досягнення ними згоди щодо предмета та положень такого договору.
Одно-, дво- чи багатосторонній характер договору визначається платником податків самостійно на дату звернення до ДФС України за умови, що укладення договору дво- чи багатостороннього характеру потребує надання підтверджень того, що контрагент платника податків звернувся до іноземного державного органу, уповноваженого адмініструвати податки і збори у державі, резидентом якої є сторона контрольованої операції, в цілях укладення договору.
Постанову № 518 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 10.07.2018 № 126.

Порядок відображення у фіскальних чеках сум заокруглень
У зв’язку з прийняттям Правлінням Національного банку України постанови від 15.03.2018 № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» ДФС України надала роз’яснення щодо заокруглення сум реалізованих товарів (наданих послуг) у фіскальних чеках суб’єктами господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за реалізовані товари (надані послуги) або інші операції з готівкою із використанням реєстраторів розрахункових операцій.
Так, відповідно до пункту 5 розділу І Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, розрахункові документи, що друкуються РРО, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій.
Таким чином, суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином:
► після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 фіскального чеку додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»;
► в рядку 8 фіскального чеку «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.
До підсумку розрахункових операцій z-звіту та х-звіту відповідно до пунктів 15 та 17 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199 (зі змінами), має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення.
Приклади.
Заокруглення до збільшення:
Загальна вартість товарів, які указані в чеку, становить 35 грн 49 коп., тоді у рядку «надбавка» вказується – 1 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» –35 грн 50 коп.
Заокруглення до зменшення:
Якщо загальна вартість товарів, які указані в чеку, становить 35 грн 44 коп., тоді у рядку «знижка» вказується – 4 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» – 35 грн 40 коп.
До підсумку розрахункових операцій z-звіту та х-звіту потрапляє «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення», у наведених прикладах відповідно 35 грн 50 коп. та 35 грн 40 коп.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/344481.html

Порядок розрахунку показника ΣОвердрафт в СЕА ПДВ
Відповідно до п. 200?.3 ст. 200? Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями показник ΣОвердрафт є складовою формули, за якою обраховується сума ПДВ, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
ΣОвердрафт – це сума середньомісячного розміру сум ПДВ, які за останні 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені.
Показник ΣОвердрафт щокварталу (станом на 01.01.2016, 01.04.2016, 01.07.2016… 01.07.2018 і т.д.) протягом перших шести робочих днів такого кварталу підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені.
Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.
Крім того, для розрахунку/перерахунку показника ΣОвердрафт особа має бути зареєстрована платником ПДВ не менше 12 послідовних місяців (без анулювання та повторної реєстрації протягом такого періоду).
В обрахунку показника ΣОвердрафт застосовуються суми нарахувань за попередні 12 місяців по деклараціях з ПДВ / уточнюючих розрахунках до таких декларацій у частині суми, що підлягає сплаті до бюджету (рядок 18 декларації з ПДВ, уточнюючих розрахунків до таких декларацій), які погашені, у т.ч. відстрочені (розстрочені).
Для перерахунку показника ΣОвердрафт станом на 01.07.2018 застосовуються суми нарахувань у період з 01.07.2017 по 30.06.2018 включно.
Інформацію розміщено за посиланням:http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/344488.html

Реалізація пального: чи може постійне представництво нерезидента зареєструватись платником акцизного податку?
Відповідно до пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.
Згідно з пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне – здійснює операції з реалізації пального у розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Для таких осіб ПКУ передбачено обов’язковість реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) до початку здійснення реалізації пального (пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ)
Враховуючи вищевикладене, до платників акцизного податку з реалізації пального віднесено юридичних осіб та ФОП.
Постійне представництво не є ні юридичною особою, ні ФОП, а отже воно не підлягає реєстрації платником акцизного податку.

До уваги платників екологічного податку!
Звертаємо увагу платників екологічного податку на застосування коефіцієнта до ставок екологічного податку (далі – коефіцієнт).
Так, відповідно до п. 246.5 ст. 246 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) коефіцієнт встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі, а саме:
► в межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км від таких меж застосовується коефіцієнт «3»;
► на відстані від 3 км і більше від меж населеного пункту застосовується коефіцієнт «1».
Платникам екологічного податку слід ретельно визначати відстань від місця розміщення відходів на полігоні твердих побутових відходів до меж населеного пункту і застосовувати відповідну ставку коефіцієнта, щоб уникнути штрафних санкцій.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПКУ у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.2 п. 54.3 ст.54 ПКУ,
• • тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання.
При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку
• • тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання.
Також, відповідно до ст. 129 ПКУ при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження), нараховується пеня.

До уваги платників! Часткова зміна кодів бюджетної класифікації
14.07.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 543 (далі – постанова № 543), якою внесено зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету».
Зокрема, у графі «Коди бюджетної класифікації» додатка до постанови № 543 у позиції «ДФС»:
• після цифр «13031000», графу доповнено цифрами «,13031100, 13031200, 13031300,»;
• цифри і слова «21010800 (за актами перевірок),», «22080400 (за актами перевірок),», «22130000 (за актами перевірок),», «24160100 (за актами перевірок), 24160200 (за актами перевірок),», «,50110000 (за актами перевірок)» виключено.
Постанову № 543 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 14.07.2018 № 130.
Постанова № 543 розміщена на веб-сторінці Урядового порталу «Єдиний портал органів виконавчої влади України» за посиланням:
www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-u-dodatok-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-16-lyutogo-2011-r-106

Внесено зміни до порядку оформлення результатів документальних перевірок
14.07.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 05.06.2018 № 547, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 747/32199 (далі – наказ № 547), яким внесено зміни до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами (далі – Порядок).
Зміни до Порядку внесено відповідно до статей 77 – 79, 81 – 86 Податкового кодексу України, статей 345 – 355 Митного кодексу України, а також враховуючи положення постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності» з метою вдосконалення порядку оформлення матеріалів документальних перевірок, дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами.
Нагадуємо, що Порядок розроблено для застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків – юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Дія Порядку не поширюється на оформлення результатів перевірок контрольованих операцій відповідно до ст. 39 розділу I Податкового кодексу України.
Наказ № 547 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.07.2018 № 53.

Протягом І півріччя 2018 року Центрами обслуговування платників Дніпропетровщини надано понад 200 тисяч адмінпослуг
Найбільш запитуваною серед відвідувачів Центрів обслуговування платників залишається послуга з видачі картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Зокрема, у січні – червні поточного року ЦОП Дніпропетровщини надано більше 86,2 тисячі таких послуг.
Також не втрачає актуальності послуга з видачі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків. Протягом зазначеного періоду платникам надано понад 37 тисяч цих послуг. Крім того, платників продовжує цікавити послуга з надання витягу з реєстру платників єдиного податку. З початку року видано більше 15 тисяч таких витягів.
На сьогодні обслуговування платників здійснюється 36 Центрами обслуговування платників, що діють при податкових інспекціях Дніпропетровської області, які надають 30 видів адміністративних послуг. Протягом шести місяців поточного року 247 працівниками, задіяних у роботі ЦОП, надано понад 200 тисяч адміністративних послуг. Окрім отримання консультативних та інформаційних послуг, відвідувачі Центрів обслуговування платників мають можливість подати податкову звітність та отримати ключі електронного цифрового підпису.

Звіт про використання марок акцизного податку виробниками та імпортерами подається щомісяця
пп. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що марка акцизного податку – спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Відповідно до п. 3 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 зі змінами, підприємства – виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів для задоволення через два місяці потреби в марках акцизного податку за їх видами подають попередню заявку-розрахунок про потребу в марках, копію платіжного документа на перерахування плати за марки з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення та звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці.
Форми заявок-розрахунків на виготовлення та придбання марок акцизного податку, звіту про використання марок акцизного податку та журналів для обліку марок акцизного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2016 № 428, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 663/28793.
Згідно із формою звіту про використання марок акцизного податку зазначений звіт подається виробником (імпортером) щомісяця 05 числа місяця, наступного за звітним, на паперових носіях та в електронному вигляді до Головного управління ДФС.
Довідково: відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 № 257 «Деякі питання маркування тютюнових виробів» з 02.07.2018 застосовуються нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок).

Скарга на податкове повідомлення-рішення: чи зупиняється виконання платником податків грошових зобов’язань?
Згідно з п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скарга, подана із дотриманням строків, визначених п. 56.3 ст. 56 ПКУ, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Переобладнали транспортний засіб: скористайтесь податковою знижкою!
Відповідно до пп. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) має право включити до податкової знижки витрати у вигляді суми коштів, сплачених ним у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.
Згідно з пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп.166.2.1 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Отже, громадяни, які мають право на податкову знижку за минулий рік, можуть подати декларацію про майновий стан і доходи по 31 грудня 2018 року (включно).
Важливо! Громадянам, які задекларували доходи за 2017 рік, сплатити зобов’язання, визначені у Декларації, необхідно до 01 серпня 2018 року.

«Гаряча лінія» Владислава Воінова «Оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб»
Питання 1. Доброго дня. Чи застосовується пільга до об’єкта житлової нерухомості, якщо такий об’єкт фізичною особою здається в оренду?
Відповідь. Доброго дня. Пунктом 266.4 статті 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено пільги із сплати податку. Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 ПКУ статті 266 база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Відповідно до підпункту 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 ПКУ пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2, для фізичних осіб не застосовуються до:
об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПКУ ;
об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Таким чином до об’єкта житлової нерухомості, якщо такий об’єкт фізичною особою здається в оренду, пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 пункту 266.4 статті 266, для фізичних осіб не застосовуються.
Питання 2. Вітаю. В мене таке питання: якщо брат і сестра володіють в рівних частках на двох будинком загальною площею 310 квадратних метрів, хто з них та за яку саме площу повинен сплатити податок на нерухоме майно?
Відповідь. Доброго дня. Відповідно до підпункту 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 ПКУ якщо об’єкт житлової або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
В даному випадку для кожного з них, якщо вони володіють лише одним вищевказаним будинком, та не використовують його з метою одержання доходів, розрахунок буде однаковий:
310/2 = 155 кв. м. у власності кожного з них.
155 кв. м. – 120 кв. м. (пільга) = 35 кв. м.
Таким чином, кожен з них має сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за площу 35 кв. м.
Питання 3. Хочу запитати. Я зареєстрований у м. Новомосковськ і маю там 2 квартири. Одна з них має загальну площу 56 квадратних метрів та повністю належить мені, а інша - площею 44,6 кв. м. належить нам з матір’ю по ?. За яку площу я повинен сплатити податок на нерухоме майно?
Відповідь. Відповідно до пункту 266.7 статті 266 ПКУ за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПКУ та відповідної ставки податку.
Таким чином з метою обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, розраховується загальна площа у власності:
56 кв. м.+1/2 х 44,6 кв. м. = 78,3 кв. м.
Від загальної площі у власності віднімається пільга 60 кв. м., за умови, що квартири не використовуються з метою одержання доходу.
Розрахунок площі, за яку сплачується податок:
78,3 - 60 = 18,3 кв. м.
18,3 кв. м. – площа, за яку ви маєте сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Питання 4. Яким чином буде нараховуватись податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на об’єкти житлової нерухомості, а саме квартири, якщо я на початку року був власником 2 квартир, а потім продав одну з них?
Відповідь. Відповідно до пункту 266.8 статті 266 ПКУ у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
В даному випадку податок для вас як для попереднього власника нараховується за період з 1 січня податкового(звітного) року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування – за 2 квартири, а починаючи з місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування – за одну квартиру з урахуванням пільг відповідно до ПКУ.
Також звертаємо увагу, що відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 ст.266 ПКУ платник податку має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації), а саме до центру обслуговування платників, для проведення звірки даних щодо:
об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючого органу та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації ) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Таблиця даних платника ПДВ подається за встановленою формою
Відповідно до вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі – Порядок), Таблиця даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) подається в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС України, за встановленою формою згідно з додатком 3 до Порядку.
У Таблиці зазначаються:
► види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);
► коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;
► коди послуг згідно з Державним класиф